Проєкт закону №11087 від 15.03.2024
Хто ініціював: пʼять народних депутатів із фракцій “Голос” та “Слуга народу” на чолі з Ярославом Железняком
Стадія: направлено на розгляд комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності
На кого вплине: громадян України, Офіс Генерального прокурора, Національне антикорупційне бюро, Бюро економічної безпеки, Рахункову палату
Що змінює:
- створює Спеціалізовану економічну прокуратуру (далі – СЕП) як окремий орган, аналогічно до обласних прокуратур;
- керівник СЕП підпорядковується Генеральному прокурору;
- мінімальна штатна чисельність СЕП – до 4 тисяч осіб (на рівні 15% від встановленої законом граничної чисельності штату Бюро економічної безпеки);
- надає керівнику СЕП повноваження:
- визначати структуру й штат;
- видавати накази щодо організації роботи прокуратури й прокурорів;
- затверджувати положення про систему індивідуального оцінювання якості роботи прокурорів та СЕП в цілому, а також про порядок вимірювання та регулювання навантаження на них;
- визначати кошториси та щомісячні розміри видатків у межах передбаченого бюджету;
- мати доступ до державної таємниці;
- вирішувати спори про підслідність у кримінальних провадженнях, які можуть належати до підслідності Бюро економічної безпеки;
- інші повноваження, якими наділені керівники інших органів прокуратури;
- передбачає утворення у структурі СЕП власних допоміжних підрозділів (канцелярії, відділу режимно-секретної роботи, підрозділу управління персоналом, інших підрозділів);
- визначає розмір посадових окладів прокурорів СЕП;
- визначає СЕП головним розпорядником бюджетних коштів, призначених на її діяльність.
Що так: СЕП має стати відокремленим автономним підрозділом, який здійснюватиме процесуальний нагляд у кримінальних провадженнях БЕБ і стежитиме, щоб Бюро працювало в рамках закону й не чинило тиску на бізнес.
Що не так: СЕП дублює функції інших державних органів. Крім того, закон передбачає право Генерального прокурора створювати спеціалізовані прокуратури на правах структурного підрозділу в разі такої потреби.
Що натомість: реорганізувати БЕБ у Бюро фінансової безпеки, яке займатиметься виключно питаннями загроз та зловживань у сфері фінансів, а не всієї економіки держави. І, відповідно до функцій реорганізованого органу, створити спеціалізовану прокуратуру, згідно із законом
Що передувало:
- в січні 2021 року Верховна Рада ухвалила закон про Бюро економічної безпеки. Воно отримало повноваження протидіяти економічній злочинності. Раніше цим займалися податкова міліція та Департамент контррозвідувального захисту економіки СБУ, діяльність яких пов’язували із систематичними зловживаннями, тиском на бізнес та корупцією;
- в березні 2023 року група нардепів подала законопроєкт про перезавантаження БЕБ;
- протягом 2023 року управлінські проблеми в Бюро лише загострювалися, а перезавантаження органу підтримують бізнес-асоціації;
- 23 січня 2024 року набрав чинності указ Президента України про невідкладні заходи із забезпечення економічної безпеки під час воєнного стану. Керуючись цим указом, Кабмін вніс на розгляд Верховної Ради України законопроєкти про вдосконалення роботи Бюро економічної безпеки України та про додаткові гарантії захисту законних інтересів підприємців під час здійснення кримінального провадження. Після цього група народних депутатів подала альтернативні до урядових законопроєкти.
Що ще: подкаст “Ок, і шо?” №142: “Перезапуск БЕБ: що (не)зміниться для українських підприємців?”