Захист національного виробника, академічна доброчесність та гласність роботи комітетів – що реєстрували нардепи

В останні дні літньої парламентської сесії нардепи продовжують реєструвати важливі для країни ініціативи. Деякі з них вже викликали реакцію у представників Європейського Союзу. Інші ж можуть вплинути на недоброчесних науковців та доступ громадян до інформації про роботу Парламенту.  

Хто зареєстрував: група нардепів з різних фракцій, зокрема Юлія Тимошенко, голова фракції “Батьківщина”, Давид Арахамія, голова фракції “Слуга народу”, Юрій Бойко, співголова фракції “Опозиційна платформа – За життя”, Ірина Геращенко, співголова фракції “ЄС”, Олег Кулініч, голова групи “Довіра”. 

На кого вплине: громадян, українських та іноземних підприємців, органи державної влади та місцевого самоврядування, Кабмін. 

Що змінює:  

• впроваджує як додаткову ознаку для проведення державних закупівель поняття “ступінь локалізації”, тобто питому вагу українських сировини, матеріалів, деталей, послуг у предметі закупівлі 

• до 1 січня 2031 року встановлює необхідне відсоткове співвідношення локалізації для окремих предметів закупівлі: з 2021 – від 25 до 40%, з 2024 – від 40 до 60% 

• ступінь локалізації буде визначати уповноважений орган за методикою, яку затвердить Кабмін. 

Що не так: 

• оскільки у законопроєкті чітко не визначені методика та механізми обрахунку ступеня локалізації, на практиці він може сприяти корупції і зловживанням, просуванню інтересів конкретних бізнесових груп, а не захисту національного виробника 

• проєкт може суперечити зобов’язанням, які взяла на себе Україна відповідно до Угоди про асоціацію з ЄС. Закони не мають суперечити зобов’язанням, які на себе бере наша країна відповідно до міжнародних договорів 

• в офіційному листі голова представництва ЄС в Україні Матті Маасікас заявив, що подібні обмеження можуть бути несумісними з Угодою про асоціацію, підривають основоположні принципи рівного ставлення і недискримінації, позбавляють закордонну продукцію можливості участі у державних закупівлях. 

Хто зареєстрував: група нардепів з різних фракцій на чолі з Інною Совсун, членкинею фракції “Голос”. 

На кого вплине: студентів, бакалаврів, магістрів, докторів філософії (мистецтв), кандидатів, докторів наук. 

Що змінює:  

• визначає нові підстави для порушення академічної доброчесності: 

• присвоєння авторства на академічний текст 

• написання академічного тексту на замовлення 

• особи, у дисертаціях яких виявили порушення академічної доброчесності, не зможуть бути керівниками університетів, міністрами чи працювати на державній службі. 

Чому важливо: виконувача обов’язків міністра освіти і науки Сергія Шкарлета звинувачують у академічній недоброчесності викривачі антиплагіатної ініціативи “Дисергейт“.  

Що так: академічна недоброчесність є серйозним порушенням суспільної довіри до особи як до науковця і до інституції, у якій він працює чи яку очолює.  

Що не так: проєкт пропонує непропорційне покарання. Особа що вчинила акт академічної недоброчесності, назавжди позбавляється можливості працювати на державній службі, міністром чи очолювати університети. Водночас, самі інституції мають бути зацікавлені у тому, щоб не співпрацювати з недоброчесними особами, або нести суспільну відповідальність за такі призначення. Держава не має встановлювати такі обмеження законом.  

Хто зареєстрував: група нардепів з різних фракцій на чолі з Олександрою Устіновою, членкинею фракції “Голос”. 

На кого вплине: громадян, громадські об’єднання, нардепів. 

Що змінює: засідання та слухання комітетів будуть транслюватись онлайн на офіційному веб-сайті парламенту. 

Що так: значну частину роботи депутати здійснюють у парламентських комітетах. Разом з тим, засідання комітетів, як правило, не транслюють, а тому про ухвалені на них рішення громадяни можуть не дізнатись, якщо ЗМІ або громадські організації не ведуть трансляцію. 

Що ще: важливим питанням є не лише пряма трансляція, але й подальше збереження та оприлюднення відеозапису засідання чи слухання комітету. Тому це теж варто було б врегулювати у цьому проєкті.