Пошук директора ДБР, карантинні конкурси і стратегія боротьби з організованою злочинністю – які рішення ухвалювали президент та уряд

Не парламентом єдиним. Кабмін і президент минулого тижня ухвалювали важливі для країни рішення, які вплинуть на життя громадян.  

Хто ухвалив: президент. 

На кого вплине: громадян, правоохоронців, суддів, військовослужбовців, найвищих посадових осіб, нардепів, президента, працівників ДБР. 

Що змінює: президент призначає трьох членів комісії з проведення конкурсу на посаду директора ДБР. Усього до складу комісії входять дев’ять осіб: по троє від Кабміну, нардепів та президента. 

Чому важливо: ще у кінці грудня 2019 року президент звільнив з посади колишнього директора ДБР Романа Трубу. З того часу ДБР очолювали два в.о. директора – Ірина Венедіктова та Олександр Соколов. 

Що так: постійний керівник в органі влади потрібен для нормальної роботи інституції. 

Що не так:  

• відповідно до Конституції, президент не має повноважень делегувати своїх представників до конкурсних комісій. Призначення директора ДБР за цією процедурою можна оскаржити так, як це зробили з призначенням Артема Ситника керівником НАБУ  

• до Конституційного Суду вже оскаржили повноваження президента щодо ДБР, зокрема щодо делегування членів комісії. Зараз лише питання часу, коли Конституційний Суд визнає їх неконституційними, як судді вже зробили з повноваженнями президента щодо НАБУ.  

Хто ухвалив: Кабмін. 

На кого вплине: громадян, бізнес, іноземців, органи місцевого самоврядування та державної влади, міністерства, Кабмін. 

Що змінює: оголошує “карантинні” конкурси на посади: 

• заступника Голови Державного агентства водних ресурсів України 

• заступника Голови Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру 

• першого заступника Голови Державної митної служби України 

• першого заступника Голови Державного агентства лісових ресурсів України. 

Що не так:  

• “карантинні” конкурси, які полягають лише у проведенні співбесід, не сприяють побудові якісної, аполітичної та професійної державної служби. У таких конкурсах може перемогти не найкращий за навичками і знаннями кандидат, а найбільш лояльний 

• у разі, якщо парламент підтримає пропозиції президента щодо державної служби, про які ми писали у попередньому дайджесті, усіх, кого призначили за скороченою “карантинною” процедурою до кінця карантину, перепризначать на постійно без конкурсів. 

Хто ухвалив: Кабмін. 

На кого вплине: громадян, органи правопорядку, Міністерство внутрішніх справ, учасників організованих злочинних груп. 

Чому важливо: стратегія – один із документів середньострокового планування, який визначає пріоритети і напрямки роботи уряду у сфері боротьби з організованою злочинністю на наступні п’ять років.  

Що змінює:  

• пропонує оптимізувати систему державних органів, порядок їхньої взаємодії та координації, інформаційно-аналітичного забезпечення, форм і методів боротьби з організованими злочинними угрупованнями та врегулювати деякі питання щодо впровадження систем проведення аналізу ризиків і кримінального аналізу в боротьбі з організованою злочинністю 

• визначає завдання для  органів виконавчої влади зі створення нових правоохоронних інституцій, розмежування та конкретизації функцій, визначення підсистем інституційного забезпечення, а також запобігання злочинам 

• стратегія також передбачає: 

• впровадження трьохетапної моделі формування державної політики  

• створення дієвої та ефективної системи боротьби із злочинністю 

• запровадження міжнародних стандартів  

• підвищення ефективності діяльності органів державної влади. 

Що так: стратегія передбачає запровадження стандартів Європейського Союзу щодо боротьби з організованою злочинністю. 

Що не так: 

• в Україні стратегія, як правило, – це формальність, яка у підсумку лишається невиконаною або виконаною формально 

• реформу органів правопорядку навряд чи можна назвати успішною. У тому стані, у якому існують ці органи, вони не здатні протидіяти загрозам. Імовірність виконання стратегії підвищиться після проведення відповідних реформ і забезпечення підконтрольності правоохоронної сфери парламенту 

• погіршення ситуації із злочинністю в Україні може бути пов’язане з розширенням взаємозв’язків влади і злочинності. Тому треба усунути сумнівні еліти і деполітизувати діяльність органів правопорядку. 

Про вади правоохоронної системи та її очільників читайте у нашій статті: “Пекло за згодою сторін“.