Покращення життя айтівцям, виплати особам, які втратили житло через агресію Росії, та комісія для розробки гендерної політики – що ухвалювали уряд та президент

Поки у Верховній Раді тиждень роботи в комітетах інші органи влади ухвалювали важливі рішення: президент роздавав доручення не в межах своїх повноважень, а уряд врегулював питання компенсацій особам, житло яких знищене чи пошкоджене через збройну агресію Росії, і створював комісію для забезпечення рівності між жінками та чоловіками. 

Хто ухвалив: президент.

На кого вплине: бізнес у сфері ІТ, громадян України зайнятих у сфері ІТ, іноземних ІТ-спеціалістів, які зацікавлені в переїзді для роботи в Україну.

Що змінює:  

▪️ зобов’язує Кабмін:

• розробити законопроєкти для стимулювання ІТ-бізнесу 

• лібералізувати трудові відносини в ІТ-секторі

• визначити тимчасові особливості оподаткування їхньої роботи, що дозволить детінізувати оплату праці

• внести зміни до Кримінального процесуального кодексу, які б унеможливили безпідставні втручання правоохоронних органів в діяльність ІТ-сектору

• спростити порядок отримання дозволів для імміграції іноземних ІТ-фахівців

• сприяти розвитку освіти в цій сфері та удосконалити процес перепідготовки безробітних айтівців.

Що не так:

• указ грубо суперечить Конституції. Президент не має повноважень давати будь-які доручення Кабміну. Питання бізнесу не належать до сфери його компетенції, а є відповідальністю уряду

• проблема із «зарплатою в конвертах» існує в багатьох інших секторах економіки, тому її варто вирішувати комплексно, а не лише в сфері ІТ. Для цього потрібно докорінно змінити податкову систему та порядок наповнення Пенсійного фонду. Також перегляду потребує Кодекс законів про працю, який діє з 1971 року і жодним чином не відповідає реальності трудових відносин в умовах ринкової економіки.

• закон, який мав би убезпечити бізнес від безпідставних обшуків та вилучень серверів, ухвалили наприкінці 2017 року. Тиск на бізнес з боку правоохоронних структур є наслідком зловживань владою, а не недоліків закону. Тому проблему можливо вирішити лише забезпечивши ефективний парламентський контроль за діяльністю правоохоронців, невідворотність покарання за вчинені правоохоронцями порушення та ліквідацію таких авторитарних структур як департамент захисту економіки СБУ, а не черговими змінами у закон.

Хто ухвалив: Кабінет міністрів.

На кого вплине: осіб, житло яких було пошкоджене чи зруйноване внаслідок збройної агресії Росії.

Що змінює: затверджує порядок використання коштів державного бюджету для компенсації постраждалим через знищення або пошкодження житла внаслідок збройної агресії Росії. Це дозволить виплачувати компенсації. Встановлено чіткий порядок оцінки завданої шкоди житлу та  порядок звернення особи до органів державної влади та ВЦА з метою його визначення. Передбачені граничні суми виплати допомоги та визначено, що відшкодування Україні витрат на такі компенсації буде частиною консолідованої претензії до Росії.   

Що так:

• ухвалений порядок використання коштів розблокує процес виплат допомоги особам, які втратили житло через збройну агресію Росії проти України

• зміни до порядку надання та визначення розміру допомоги чітко врегулюють процедури, що мінімізує ризики корупції та інших зловживань

• суми виплаченої допомоги будуть враховані у консолідованій претензії України до Росії, що зберігає шанси на стягнення із агресора цих коштів на користь нашої держави у майбутньому, а заодно спрощує процес збирання даних про майнову шкоду завдану збройною агресією.

Що далі: Донецька та Луганська ВЦА мають ухвалити рішення про створення Комісій з розгляду питань, пов’язаних з наданням грошової компенсації постраждалим, і погодити їхнє створення із Мінреінтеграції. Після цього постраждалі особи зможуть звернутися у ради своїх громад, а якщо вони не діють – до місцевих ВЦА із заявами про виплату компенсації.

Хто ухвалив: Кабінет міністрів.

На кого вплине: органи державної влади, органи місцевого самоврядування, бізнес, громадян.

Що змінює: створює тимчасовий Консультативно-дорадчий орган КМУ, який має на меті забезпечити формування єдиної гендерної політики у системі органів державної влади. Включає до її складу віцепрем’єрку з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, заступника голови ВРУ, заступників міністрів.

Що так: сприятиме єдності підходів державної політики щодо забезпечення рівності між чоловіками і жінками. Це, у свою чергу, зможе усунути прояви дискримінації у суспільстві та підвищити ефективність урядової політики у цій сфері. А також дозволить залучити жінок у всі сфери суспільного життя, що матиме позитивний соціальний та економічний ефект для держави.