Нові очільник митної служби та держуповноважений АМКУ – що робили уряд та президент і планує парламент

Цього тижня Кабмін та президент ухвалювали рішення, які вплинуть на життя українців. Також стало відомо, що планують розглядати нардепи на позачерговому засіданні Верховної Ради, яке відбудеться 25 серпня.

Хто ухвалив: Кабмін.

На кого вплине: громадян, бізнес, імпортерів, експортерів, мінфін, Кабмін, працівників ДМС.

Що змінює: звільняє з посади тимчасового виконувача обов’язків голови Державної митної служби Ігоря Муратова, а на його місце призначає Андрія Павловського.

Що не так: неможливість втілення політики та налагодження системної роботи ДМС. Попереднього тимчасового виконувача обов’язків голови Державної митної служби призначили 24 квітня. За цей час навряд чи можна було досягти суттєвих результатів у роботі.

Хто ухвалив: президент.

На кого вплине: громадян, бізнес, Антимонопольний комітет, Кабмін.

Що змінює: призначили Ольгу Музиченко на посаду державного уповноваженого Антимонопольного комітету.

Що не так:

• призначення відбулося згідно з законом, який суперечить Конституції. Відповідно до неї, президент має обмежений вплив на Антимонопольний комітет. Він лише готує подання про призначення його голови, яке ще має затвердити парламент; призначення працівників Антимонопольного комітету у неконституційний спосіб підриває його легітимність, незалежність та ефективну роботу.

Що далі: реформа Антимонопольного комітету, яку планував втілити минулий уряд, полягала зокрема у зменшенні неконституційного впливу президента на цю інституцію.

Хто ухвалив: президент.

На кого вплине: на органи місцевого самоврядування, місцеві державні адміністрації, Кабмін, представники культурних та креативних індустрій, представники галуз туризму.

Що змінює: встановлює завдання:

• Кабміну: розробити і реалізувати заходи, спрямовані на збереження культурної спадщини та розвиток культурного потенціалу України, удосконалити механізми фінансування сфери культури і профінансувати відповідні заходи;
• місцевим державним адміністраціям: актуалізувати регіональні стратегії розвитку, зокрема у сферах культури і туризму;
• органам місцевого самоврядування: рекомендує передбачити в місцевих бюджетах видатки на реалізацію заходів у сферах культури і туризму.

Що не так:

• президент не може визначати завдання для уряду. Кабмін є вищим органом виконавчої влади, до якого президент прямого стосунку не має;
• президент не має повноважень у сферах культури, охорони культурної спадщини, розвитку креативних індустрій та туризму, а тому не може давати місцевим державним адміністраціям відповідні завдання;
• президент не може рекомендувати щось робити чи не робити органам місцевого самоврядування.

Про те, як державна політика у період карантину вплинула на роботу креативних індустрій та туризму, читайте у нашій статті: “Заручники карантину і “тіні”: чому уряд ігнорує креативні індустрії“.  

Яка стадія: перше читання. Нардепи ще можуть змінити редакцію проєкту.

На кого вплине: на громадян, працівників, бізнес, ФОПів, пенсіонерів, органи державної влади та місцевого самоврядування.

Що змінює:

• збільшує мінімальну заробітну плату на 277 гривень (до 5000 гривень);
• збільшує видатки та доходи державного бюджету. Зокрема, доходи від податку на доходи фізичних осіб планують збільшити на 461 млн гривень, а видатки на обслуговування державного бюджету скоротити на 3,4 млрд гривень.

Що так: за словами міністра фінансів Сергія Марченка, це рішення має допомогти додатково залучили до Пенсійного фонду 1,7 млрд гривень, а також збільшити доходи державного та місцевих бюджетів на 1,2 млрд гривень.

Що не так:

• збільшення витрат бізнесу, державного та місцевих бюджетів на відповідне підвищення зарплат працівникам. Зокрема, Ілля Несходовський, директор Інституту соціально-економічної трансформації, прогнозує додаткові 1,5 млрд гривень видатків з державного бюджету;
• пропорційно збільшиться сплата транспортного податку, податків на нерухомість, на доходи фізичних осіб, судового та туристичного зборів, плата за адміністративні послуги, державного мита, єдиного соціального внеску тощо. Також змінюється розмір необхідних збитків для кваліфікації злочинів.

Яка стадія: постанову можуть одразу ухвалити у запропонованій редакції.

На кого вплине: на громадян, органи державної влади та місцевого самоврядування.

Що змінює: оголошує конкурс на кращий ескіз великого Державного Герба України.

Чому важливо: в Україні досі на рівні закону не визначили опис, порядок використання та правового захисту Державного Герба України. Хоча у Конституції зазначено, що малий Державний Герб України – це знак княжої держави Володимира Великого (тризуб), що таке великий Державний Герб досі невідомо.