Інвестиційна угода і розподіл коштів

08 Липня 2021
Інвестиційна угода і розподіл коштів
Головна > Моніторинг рішень > Інвестиційна угода і розподіл коштів

Цього тижня парламент працює з виборцями, а президент Володимир Зеленський з робочою поїздкою попрямував до Литви, де пізніше до нього доєднався прем’єр Денис Шмигаль.

За цей час ні парламент, ні президент не ухвалювали рішень, які б впливали на баланс гілок влади чи життя громадян. Натомість, уряд провів зсідання, на якому ухвалив важливі рішення. До того ж, урядовці оприлюднили інформацію про укладення міждержавної угоди, хоча відбулось це майже тиждень тому.

 

Уклали міжурядову угоду з Китайською Народною Республікою

Хто ухвалив: міністр інфраструктури України Олександр Кубраков та міністр комерції Китаю Ван Веньтао.

На кого вплине: Кабмін, органи державної влади, громадян.

Що змінює: за інформацією міністерства, угода розширює співробітництво і сприяє співпраці між Україною і Китаєм щодо спільних проєктів у сфері розвитку інфраструктури. Зокрема:

  • заохочує компанії та фінустанови до активної взаємодії щодо розвитку інфраструктури
  • встановлює тісніші економічні зв’язки між країнами, які будуть надавати допомогу і супровід щодо спільних проєктів.

Що ще: за інформацією ексзаступника міністра інфраструктури Віктора Довганя:

  • переговори щодо укладення угоди тривали три роки
  • Україна отримає можливість залучати пільгові кредити Ексімбанку Китаю з ставкою 2% річних на 15 років
  • перші проєкти – міст М22 біля Кременчука та перша черга кільцевої дороги Києва М05 – М06
  • половину проєкту мають реалізувати національні компанії.

Угоду уклали ще 30 червня, але новини з’явились лише 6 ливня.

Що так:

  • покращення інфраструктурних об’єктів. Україна отримає фінансування на розбудову дорожньої інфраструктури, будівництво мостів, залізниці тощо
  • налагодження дипломатичних зв’язків з Китаєм.

Що не так:

  • укладення угод з Китайською Народною Республікою може загрожувати стосункам України з Європейським Союзом та Сполученими Штатами Америки, які є нашими стратегічними партнерами
  • Україна має дослідити досвід Чорногорії, яка уклала подібну угоду. Балканська країна має мільярдний борг перед Китаєм, який не може сплатити через брак коштів. Якщо ж сплатити його не вийде – Чорногорія буде зобов’язана передати під контроль азійського гегемона землю та майно, які були визначені як застава.
  • китайські ЗМІ роблять наголос на тому, що угоду з урядом України уклали після скандалу із заявою ООН щодо захисту прав людини у Сіньцзянь – території, де, ймовірно, порушуються права уйгурських мусульман. Спочатку делегація України підписала заяву, але пізніше підпис відкликала. Це зменшує авторитет України у дипломатичному середовищі
  • уряд Китаю, ймовірно, тиснув на Україну і погрожував зривом поставок вакцини проти коронавірусу. Але міг тиснути і відмовою підписувати цю угоду

Що було раніше: голова фракції “Слуга народу” Давид Арахамія оголосив, що президентська партія має намір переймати досвід Комуністичної партії Китаю в управлінні економікою і розбудови держави, а принципи правлячих партій України та Китаю багато в чому співпадають.

 

Виділили кошти на боротьбу з наслідками збройного конфлікту

Хто ухвалив: уряд.

На кого вплине: Кабмін, міністерства, органи місцевого самоврядування, жителів територіальних громад, яким виділили кошти, внутрішньо переміщених осіб.

Що змінює: виділяє 18 млн грн місцевим бюджетам на підтримку територій, що постраждали унаслідок війни на сході України і які несуть додаткові видатки на підтримку внутрішньо переміщених осіб. Зокрема, уряд виділяє:

  • Херсонській територіальній громаді – 4 млн 618 тис. грн
  • Бучанській територіальній громаді – 3 млн 468 тис. грн
  • Одеській територіальній громаді – 2 млн 857 тис. грн
  • Авдіївській територіальній громаді – 1 млн 645 тис. грн
  • Бахмутській територіальній громаді – 945 тис. грн
  • Андрушівській територіальній громаді – 700 тис. грн

Що так: кошти мають піти на допомогу для придбання житла, надання житла та проведення заходів для внутрішньо переміщених осіб.

Що далі: Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій має погодити з профільним комітетом Верховної Ради розподіл цих коштів.

Що ще: усього на 2021 рік у державному бюджеті передбачили на цю субвенції 125 млн грн.

Схожі статті