Уряд продовжує карантин, а президент міняє Кучму на Кравчука та хоче запровадити нові релігійні свята – що ухвалювали уряд та президент

В період відпусток українська влада не є особливо активною в ухваленні рішень, але все ж президент і уряд напрацювали на наш новий дайджест. 

Цього разу Кабмін продовжував карантин і ділив країну на чотири карантинні зони, а президент змінював одного свого попередника на іншого у якості представника України в Тристоронній контактній групі у Мінську та хотів ініціювати обговорення запровадження в країні додаткових святкових днів. 

Хто ухвалив: Кабінет Міністрів України. 

На кого вплине: усіх, хто проживає чи перебуває на території України, лікарів, представників органів місцевого самоврядування, правоохоронців. 

Що змінює: оновлює правила адаптивного карантину з 1 до 31 серпня 2020 року. Залежно від епідемічної ситуації в регіоні або окремих адміністративно-територіальних одиницях регіону встановлює “зелений”, “жовтий”, “помаранчевий” або “червоний” рівень епідемічної небезпеки поширення COVID-19. Прописує порядок та критерії віднесення до цих зон та відповідні протиепідемічні обмеження для кожної з них.  

Що так: диференціація заходів відповідно до рівня епідемічної небезпеки сприятиме пропорційності обмежень та дозволяє врахувати локальну специфіку.  

Що не так:   

• Кабінет міністрів не має повноважень встановлювати обмеження свободи пересування, підприємницької діяльності та інші обмеження прав людини, тому постанова суперечить Конституції України 

• забезпечення перевізниками водіїв засобами індивідуального захисту, харчування осіб в обсерваторах, транспортування осіб від місця обсервації до місць проживання здійснюватиметься за власні кошти громадян 

• відсутні чітко прописані умови, за яких працівники Національної поліції, Національної гвардії, посадові особи, уповноважені органами місцевого самоврядування, можуть проводити вибіркову перевірку документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство чи її спеціальний статус, що створює простір для зловживання правоохоронними органами.  

Що далі: постанова набрала чинності з 1 серпня 2020 р. Але з 1 вересня не буде виплати допомоги на дітей фізичним особам-підприємцям, які обрали спрощену систему оподаткування і належать до першої та другої групи платників єдиного податку.  

Хто ухвалив: президент. 

На кого вплине: всіх громадян України, жителів окупованих та прифронтових територій Донецької та Луганської областей, військовослужбовців.  

Що змінює: замість Леоніда Кучми керівником Тристоронньої контактної групи з мирного врегулювання ситуації в Донецькій і Луганській областях буде Леонід Кравчук. 

Що далі: президент призначив Кравчука главою делегації України. Однак, він уповноважений лише вести переговори. Підписання будь-яких міжнародних договорів від імені України потребує окремого рішення президента про уповноваження особи укладати договори від імені України. Жоден з підписаних раніше Кучмою, ані підписаний в майбутньому Кравчуком текст не зможе стати міжнародним договором. Такі тексти не можуть бути правовою підставою для рішень президента як Верховного Головнокомандувача ЗСУ, командування ЗСУ чи органів державної влади України. 

Хто ухвалив: президент. 

На кого вплине: громадян, бізнес, органи державної влади, релігійні організації та спільноти. 

Що змінює: зобов’язує Кабмін обговорити з Всеукраїнською радою церков, релігійними організаціями, Інститутом національної пам’яті питання надання державного статусу окремим релігійним святам, таким як Рамазан-Байрам, Курбан-Байрам, Песах, Рош-Гашана, Ханука, Великдень християн західного обряду та внести на розгляд Верховної Ради України відповідний законопроєкт. 

Що так: президентська ініціатива спрямована на забезпечення культурних та релігійних прав представників небагаточисельних на території України релігій та конфесій. 

Що не так:  

• пропозиція президента порушує Конституцію, бо президент не має повноважень давати Кабінету міністрів будь-які доручення. Термін «державний статус свята» не врегульований на рівні закону. Кодекс законів про працю визначає лише святкові та неробочі дні, які є державними вихідними 

• питання вже врегульовано в Кодексі законів про працю, який зобов’язує роботодавців за поданням релігійних громад надавати до трьох вихідних днів у рік для святкування їхніх великих релігійних свят. 

Що далі: врегулювати питання по-іншому недоречно. В багатьох країнах місцева влада може встановлювати 1-2 дні місцевих вихідних для святкування релігійних свят. Однак, в Україні практично немає адміністративно-територіальних одиниць, де більшість становлять віряни інших конфесій та релігій ніж православні та греко-католики. Тому на практиці ці повноваження не будуть використовувати навіть тоді, якщо надати місцевій владі можливість встановлювати місцеві вихідні для відзначення релігійних свят.