Створення суду присяжних  

Проєкт закону №3843 від 14.07.2020 

Хто ініціював: 4 народних депутатів із фракції “Слуга народу” на чолі з Павлом Фроловим 

Стадія: ухвалено за основу 

На кого вплине: судову систему 

Що змінює: 

  • утворює суд присяжних, який розглядає кримінальні справи в суді першої інстанції; 
  • суд присяжних складається з одного професійного судді та Лави присяжних; 
  • професійний суддя в суді присяжних керує процесом під час засідання, але рішення про винуватість чи невинуватість ухвалюють лише присяжні;  
  • Лава суду присяжних складається з восьми людей, яких обирають випадковим автоматизованим способом серед громадян України. Щоб стати присяжним, треба: 
  • бути громадянином України, 
  • мати 21 рік і більше,  
  • постійно жити в районі, де працює цей суд; 
  • не може бути присяжним людина, яка: 
    • визнана судом обмежено дієздатною або недієздатною;  
    • лікується від алкоголізму, наркоманії, токсикоманії та/або має хронічні психічні чи інші захворювання;  
    • має незняту чи непогашену судимість, та/або є підозрюваним або обвинуваченим у кримінальній справі; 
    • є Президентом України, високопосадовцем державних органів, працює суддею, прокурором, в апараті суду, адвокатом, нотаріусом, священником або держслужбовцем;  
    • протягом останнього року отримала адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення;  
    • не володіє українською мовою;  
    • є учасником кримінальної справи, яку розглядає цей суд (заявник, потерпілий, позивач, відповідач тощо), або має близькі стосунки з учасниками цієї справи (родич, член сім’ї);  
    • раніше брала участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;  
    • є близьким родичем чи членом сім’ї присяжних цього суду;  
    • має особисту або родинну зацікавленість у результаті справи; 
  • Державна судова адміністрація відповідає за створення та ведення списку кандидатів у присяжні. Цей список складається на основі інформації з реєстру виборців та інших державних баз. Порядок надання кандидатів встановить Кабінет Міністрів України; 
  • автоматизована система випадковим чином відбирає кандидатів у присяжні та передає список судді. Суд відправляє кожному кандидату письмове запрошення та анкету. Це роблять рекомендованим листом, який кандидат має отримати щонайменше за 10 днів до судового засідання; 
  • запрошення має пояснити присяжному його права та обовʼязки, вимоги до нього, а також причини, з яких можна відмовитися від цієї ролі. Анкета для кандидатів містить питання про освіту, досвід роботи та основні біографічні дані. Її форму затверджує Державна судова адміністрація;  
  • одночасно із запрошенням присяжному суд надсилає його роботодавцю письмове повідомлення про те, що людину залучають до виконання обов’язків присяжного. Відмова відпустити працівника з роботи вважатиметься неповагою до суду; 
  • після відбору присяжні складають присягу та обирають зі свого числа старшину. Старшина спілкується із суддею від імені присяжних, керує обговоренням у нарадчій кімнаті, записує результати голосування в спеціальний лист і оголошує рішення присяжних у суді; 
  • присяжного можуть відсторонити від участі у справі, якщо:  
    • він не виконує свої обовʼязки;  
    • є підстави вважати, що на нього вплинули, і він став необ’єктивним; 
    • його самого притягнули до кримінальної відповідальності; 
    • на підставі вмотивованої заяви однієї зі сторін кримінального провадження; 
  • після останнього слова обвинуваченого суддя, що головує, формулює запитання, на які мають відповісти присяжні. Він зачитує їх і обговорює зі сторонами справи. Обовʼязковими є такі запитання: 
    • чи доведено, що сталося кримінальне діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа;  
    • чи доведено, що діяння вчинив обвинувачений;  
    • чи доведено, що обвинувачений є винуватим у вчиненні інкримінованого йому діяння;  
    • чи є обставини, які пом’якшують покарання винуватої особи;  
    • чи є підстави для відшкодування завданої винуватою особою моральної шкоди потерпілому; 
  • на кожне запитання опитувального листа присяжні зобов’язані відповісти “так” або “ні”; 
  • вердиктом є рішення Лави присяжних з питань, сформульованих в опитувальному листі; 
  • після того, як присяжні оголошують своє рішення, суддя виносить вирок: виправдувальний або обвинувальний; 
  • обвинувальний вирок суду присяжних можна оскаржити в апеляційному порядку з підстав:  
    • порушення процедури формування Лави присяжних;  
    • порушення норм кримінального процесуального законодавства;  
    • суворості призначеної обвинуваченому міри покарання; 
  • обвинувальний вирок суду присяжних і рішення суду апеляційної інстанції можна оскаржити в касаційному порядку з підстав:  
    • порушення норм кримінального процесуального законодавства;  
    • суворості призначеної міри покарання; 
  • під час виконання обов’язків у суді присяжні отримують винагороду. Розмір оплати залежить від зарплати місцевого судді. Також присяжні мають право на відшкодування витрат за проїзд, житло та харчування. Ці витрати покриваються з державного бюджету через територіальні управління Державної судової адміністрації.  

Що так:  

  • залучення громадян до розгляду кримінальних справ може зменшити недовіру до суддів, сприяти більш об’єктивному розгляду справ та зменшить можливість впливу на рішення через хабарі або тиск; 
  • введення суду присяжних відповідає міжнародним стандартам і є кроком до посилення принципу участі громадян у судочинстві; 
  • механізм вердикту присяжних дозволяє зменшити ризик упередженого ставлення з боку професійних суддів; 
  • автоматизований та сліпий відбір присяжних знижує ймовірність маніпуляцій та тиску; 
  • законопроєкт передбачає процедури виключення присяжного у разі втрати неупередженості чи невиконання обов’язків. 

Що не так:  

  • винагорода присяжним, відшкодування витрат на транспорт та проживання вимагають значних бюджетних витрат. Необхідно оцінити, чи є фінансові можливості для реалізації цього задуму; 
  • громадяни без правової освіти можуть не мати необхідних навичок для оцінки складних юридичних питань, що може вплинути на якість рішень; 
  • організація та функціонування Лави присяжних можуть затягувати розгляд кримінальних проваджень; 
  • незважаючи на обмеження та перевірки, залишаються ризики впливу на присяжних під час процесу. 

Що натомість: 

  • запровадити суд присяжних у кількох регіонах для тестування моделі перед масштабуванням на всю країну; 
  • провести детальну оцінку бюджету для впровадження суду присяжних і розглянути альтернативи для зниження витрат; 
  • провести широкі консультації із залученням фахівців у галузі кримінального права, судочинства та прав людини для доопрацювання механізмів; 
  • забезпечити широку інформаційну кампанію для громадян про механізм роботи суду присяжних, їхні права та обов’язки. 

Чому важливо?  

Створення суду присяжних є важливим кроком до реформування судової системи України, зміцнення демократичних інститутів, підвищення довіри до правосуддя та забезпечення більшої справедливості у кримінальних провадженнях. Це не лише реформа, а й частина загального процесу модернізації держави відповідно до європейських цінностей.