Фінансова спроможність обласних центрів України

20 Грудня 2021
Фінансова спроможність обласних центрів України
Головна > Місцеві бюджети > Фінансова спроможність обласних центрів України

«Absque argento omnia vana»
«Без грошей усі зусилля марні»

Більшої фінансової автономії органи місцевого самоврядування (ОМС) чекали як на ковток холодної води у пустелі. І дочекалися: її забезпечила реформа децентралізації в Україні. Завдяки змінам до бюджетного та податкового законодавства ОМС отримали більше джерел для наповнення своїх бюджетів. Тепер вони розпоряджаються значно більшими фінансами, ніж це було до початку реформи.

Разом з грошима до місцевої влади прийшла нова відповідальність. ОМС отримали від держави розширені повноваження для розв’язання локальних проблем громадян і створення для них комфортних умов життя. Тепер саме ОМС надає громадянам більшість адміністративних послуг через ЦНАПи, піклується про дітей-сиріт у громаді або повністю утримує комунальні заклади культури.

Виконує ці повноваження місцева влада вже в об’єднаних територіальних громадах – нових адміністративно-територіальних одиницях базового рівня. Об’єднувалися у громади міста-обласні центри по-різному. Харків, наприклад, узагалі ні з ким не об’єднався, а Полтава об’єднала навколо себе 55 сусідніх сіл. При цьому, обидва міста наразі є центрами міських територіальних громад (МТГ).

склад громади україна карта

 

Об’єднання у тергромади дозволило об’єднати не лише бюджети різних населених пунктів і створити єдиний бюджет громади, але і людей та території. А збільшення кількості населення та територій в свою чергу ускладнило врядування – владі тепер треба розв’язувати більшу кількість проблем в умовах все ще обмежених ресурсів.

В умовах нових правил гри на місцевому рівні, визначальним фактором для темпів розвитку громади стала її фінансова спроможність. Вона стоїть на двох стовпах: на тому, звідки та скільки коштів ОМС здатний зібрати до своєї казни, і на тому, як та на що їх витрачають. Тобто, фінансово спроможною можна назвати ту громаду, яка має достатню кількість коштів, чітку структуру їхніх джерел та ефективно розподіляє ці кошти за пріоритетними цілями. Фінансова спроможність дозволяє громаді досягти швидкого соціально-економічного розвитку та бути комфортним місцем проживання для своїх мешканців.

Коли ж громада не є фінансово спроможною, про її швидкий розвиток у найближчий час можна забути. Без економічного стимулювання та допомоги держави такі територіальні громади, на жаль, не є життєздатними. Тому або ОМС власними силами нарощує фінансову спроможність і рухає свою громаду вперед, або громада назавжди сідає на голку дотацій та субвенцій від держави.

Ми у Центрі спільних дій вирішили перевірити, якою була фінансова спроможність територіальних громад обласних центрів України протягом 2018-2021 (9 місяців) років. Для цього ми розробили окрему методологію, яка дозволяє виміряти та оцінити фінансову спроможність усіх тергромад облцентрів.

Методологія складається з 10 фінансових показників. Це доходи і видатки загального фонду місцевого бюджету, які розраховані на одного мешканця громади, частка місцевих податків та зборів у доходах загального фонду, частка капітальних видатків та в розрахунку на одного жителя громади, індекс податкоспроможності та рівень дотаційності місцевих бюджетів, частка видатків на апарат управління та в розрахунку на одного мешканця громади і частка заробітної плати у видатках загального фонду. З усіма деталями методології можна ознайомитись за посиланням.

Місце під сонцем: громади облцентрів у рейтингу фінансової спроможності

Без перебільшень МТГ обласних центрів є одними з найбільш спроможних громад у нашій країні. На це впливає багато різних факторів. Зокрема кращі умови для ведення бізнесу, розвинені інституції, демографія, висококваліфіковані кадри, а також найбільші фінансові ресурси, які накопичують, як правило, саме у центрах областей.

Тобто, громади облцентрів ще за початкових умов потрапили у «вищу лігу» фінансової спроможності, оскільки мали для цього відповідну базу. Але навіть найбільш спроможні громади сильно різняться між собою, коли справа доходить до фінансових розрахунків. Відповідно до нашої методології ми сформували власний рейтинг фінансової спроможності МТГ обласних центрів протягом 2018-2020 років та 9 місяців 2021 року.

Цей рейтинг складений відповідно до загальної суми балів, яку набрали МТГ за показниками фінансової спроможності, та місця, які займали громади щороку. Так, чим вище МТГ знаходиться у рейтингу, тим кращу фінансову спроможність вона має згідно з нашою оцінкою. Їх доволі просто розпізнати: громади, які позначені зеленим кольором, мають високий рівень фінансової спроможності, жовтим – середній рівень і червоним – низький рівень. Максимальна сума балів для кожної громади – 100 балів.

Рейтинг територіальні громади

Як бачимо, Дніпровська МТГ – найбільш фінансово спроможна серед усіх громад обласних центрів. Це єдина МТГ, яка отримала максимум балів за кожен рік (100 із 100), щоразу займала першу сходинку у нашому хіт-параді фінансової спроможності і обійшла навіть столицю у своїх показниках.

Одразу за Дніпровською МТГ йдуть місто Київ, Львівська, Запорізька та Одеська МТГ. Ці громади з року в рік показують найкращі фінансові результати. Натомість задніх постійно пасуть Сєвєродонецька, Херсонська, Краматорська, Чернівецька та Луцька МТГ. На жаль, цим громадам не дуже вдається «переломити» свій фінансовий стан та суттєво його покращити.

Щоправда, зовсім іншу картину ми маємо з найбільш спроможними МТГ, коли дивимося власне на оцінки їх фінансових показників. Якщо місця у них лишаються ті самі, то загальні бали почали суттєво знижуватись з 2019 та 2020 року. При цьому, параметри нашої оцінки не змінилися ні на йоту. Інакше кажучи, стабільності у показниках немає навіть у найбільш спроможних громад. Це добре видно у нашому рейтингу.

Значні перестановки ми простежуємо саме по тих МТГ, які займають середину рейтингу. Такі громади, як Тернопільська або Харківська, за кілька останніх років наростили свій фінансовий потенціал і стрімко піднялися у рейтингу. А от Івано-Франківська та Чернігівська МТГ навпаки просідають у своїх бюджетних показниках.

Галопом по показниках фінансової спроможності

Як ми вже зазначали, основу рейтингу формують 10 фінансових показників. Саме за ними ми оцінювали фінансову спроможність кожної громади обласного центру. Настав час ознайомитися з ними детальніше і зрозуміти, що відбувається з фінансами на місцях.

Доходи і видатки: інь та янь місцевих бюджетів

Перше запитання, яке слід ставити місцевій владі, – чи достатньо коштів надходить до бюджету громади, щоб забезпечити потреби кожного її жителя. І йдеться саме про власні доходи, які ОМС накопичує на території своєї громади. Щоб це перевірити, ми обрахували, скільки коштів із доходів загального фонду припадає на одного мешканця громади.

Тут маємо головну позитивну тенденцію: доходи загального фонду бюджетів МТГ щороку зростають. Порівняно з 2018 роком, минулорічні доходи в середньому збільшились у 1,3 раза. Ця тенденція тримається і зараз: до кінця цього року доходи загального фонду більшості МТГ перевищать показники попередніх років. Це також підтверджує розрахунок доходів на одного мешканця.

доходи загальний фонд

Як бачимо, у попередні три роки найбільші доходи на одного мешканця мали Київ, Дніпровська, Львівська, Ужгородська та Полтавська МТГ. Натомість найменші показники були у Краматорської, Сєвєродонецької, Херсонської, Миколаївської та Чернівецької МТГ.

Станом на 1 жовтня 2021 року значних перестановок не відбулося. Найбільш забезпеченими власними доходами лишилися Київ (13 766 грн/особу), Дніпровська (9 004 грн/особу) та Львівська (8 126 грн/особу) МТГ. Титул найменш забезпечених залишається за Краматорською (4 645 грн/особу), Сєвєродонецькою (4 742 грн/особу) та Херсонською МТГ (4 845 грн/особу).

Іншим боком бюджетної монети стали видатки загального фонду. Принцип розрахунків такий, як і з доходами: дивимося на те, скільки грошей ОМС може витратити щорічно у розрахунку на кожного жителя громади. Проте, тут ми не враховуємо кошти спецфонду, які здебільшого йдуть на капітальний розвиток громади – про них дещо пізніше.

Порівняно з 2018 роком, минулорічні видатки загального фонду МТГ облцентрів скоротилися в середньому на 10%. Але це зовсім не означає, що грошей, які витрачають ОМС, стало менше. Йдеться скоріше про те, що місцева влада почала змінювати підходи до того, як вона розпоряджається коштами платників податків. Тобто, їх почали витрачати на щось стратегічно необхідне громаді, а не лише на поточні видатки.

Проте, без поточних видатків важко уявити життя громади. Це кошти, які йдуть на оплату праці, комунальних послуг, продукти харчування, доплати до пенсій тощо. Їх майже повністю фінансують саме з видатків загального фонду місцевого бюджету. Тому нам важливо розуміти, наскільки такими коштами забезпечений кожен мешканець громади.

видатки загальний фонд

Так, за три попередні роки найбільш забезпеченими видатками загального фонду були мешканці Києва, Ужгородської, Дніпровської, Луцької та Житомирської МТГ. Ці громади отримували здебільшого максимальні бали за свої показники. Кардинально іншу ситуацію мали мешканці Сумської, Сєвєродонецької та Краматорської МТГ. Їхні показники, як правило, ми оцінювали як нуль.

Як і з доходами, показники за видатками по громадах не сильно змінилися цього року. Протягом 9 останніх місяців перші сходинки займають Київ (9 839 грн/особу), Дніпровська (8 109 грн/особу) та Львівська (7 130 грн/особу) МТГ. Задніх продовжують пасти Краматорська (4 305 грн/особу), Сєвєродонецька (4 474 грн/особу) та Сумська (4 576 грн/особу) МТГ.

Гроші на розвиток громад: є чи немає?

Капітальні видатки – це ті кошти місцевого бюджету, які реально розвивають громаду, а не йдуть на умовне «проїдання». Тут йдеться насамперед про будівництво або реконструкцію об’єктів ЖКГ, газифікацію населених пунктів, закупівлю нового комунального електротранспорту, капітальний ремонт доріг у громаді тощо. Виділені на це гроші називають також бюджетом розвитку громади.

На показник капітальних видатків ми дивимося з двох боків. По-перше, яку частину грошей з місцевого бюджету ОМС закладає на свої капітальні проєкти та розвиток громади загалом. І, по-друге, скільки таких коштів припадає на кожного жителя громади.

Так, частина коштів, які йдуть безпосередньо на розвиток, є дуже значною для МТГ облцентрів у розрізі всієї країни. З 2018 року середня частка капітальних видатків у бюджетах громад облцентрів становить 24,5%. Минулого року вона збільшилася ще на 1% і склала вже 25,5%. Тобто, в середньому четверта частина всіх коштів МТГ іде на капітальний розвиток громади.

 

капітальні видатки місцеві бюджети видатки

Проте, МТГ все ж різняться між собою, якщо подивитися на них ближче. За попередні три роки найбільший відсоток коштів на капітальний розвиток спрямовували місто Київ, Львівська, Дніпровська, Харківська та Одеська МТГ. Але були й такі громади, які навіть не наблизилися до середніх показників. Це, наприклад, Тернопільська, Луцька, Житомирська, Херсонська та Черкаська МТГ.

Цьогорічними лідерами з частки капітальних видатків у бюджеті є Харківська (29,8%), Дніпровська (25,3%) та Львівська (23,5%) МТГ. Антилідерами залишаються Херсонська (3,8%), Миколаївська (7,4%), Полтавська (9,2%) та Кропивницька (9,2%) МТГ.

Середні капітальні видатки у розрахунку на одного мешканця громади майже не змінилися за попередні три роки. Якщо у 2018 році на одного жителя МТГ облцентру в середньому припадало 3 240 грн, то минулорічний показник був на рівні 3 220 грн. До кінця цього року варто чекати, щонайменше, виходу на такі ж середні показники.

 

капітальні видатки місцеві бюджети

Але знову трохи інше бачимо в деталях. Так, за три попередні роки найбільш забезпечені капітальними видатками були мешканці Києва, Львівської, Дніпровської, Вінницької та Одеської МТГ. Усі ці громади ми оцінили на максимум. Натомість Тернопільська, Херсонська та Житомирська МТГ отримали найнижчі оцінки, оскільки їхні мешканці були найменш забезпечені капітальними видатками.

Станом на 1 жовтня цього року перші сходинки у хіт-параді капітальних видатків займають Дніпровська (2 801 грн/особу), Харківська (2 517 грн/особу) МТГ та місто Київ (2 412 грн/особу). Останні сходинки лишаються за Херсонською (237 грн/особу), Миколаївською (429 грн/особу) та Кропивницькою (711 грн/особу) МТГ.

Скільки громаді коштують місцеві чиновники?

Не менш важливим питанням для влади є достатні кошти на утримання власного управлінського апарату. Тобто, якою є оптимальна «ціна» утримання чиновників для кожного мешканця громади та яку частку бюджету це «з’їдає».

З 2018 по 1 жовтня 2021 року у бюджетах МТГ облцентрів збільшуються видатки на утримання апаратів управління. У 2018 році сумарні витрати на місцевих чиновників становили майже 6 млрд грн, а у 2020 році зросли на 31% – до 8,7 млрд грн. За 9 місяців 2021 року сума становить уже більше за 7 млрд грн, що також свідчить про чергове зростання.

У середньому видатки на утримання чиновників в одній громаді з 248,4 млн грн у 2018 році зросли майже у 1,5 раза – до 360,7 млн грн у 2020 році. Цього року видатки знову зростуть, оскільки станом на жовтень одна громада на апарат виділяє 293,8 млн грн.

Середня вартість утримання місцевих чиновників для одного мешканця громади у 2018 році становила 467 грн, а у 2020 році – вже 679 грн. Цей показник значно відрізняється залежно від громади облцентру.

апарат управління видатки

Так, наприклад, найдорожче коштує утримувати чиновників мешканцям Ужгородської, Луцької та Сумської МТГ. Натомість найменшу вартість утримання апарату чиновників можуть собі дозволити мешканці Дніпровської, Херсонської та Чернігівської МТГ.

Зростання «ціни» утримання чиновників можемо простежити й у тому, яку частку місцевих коштів ОМС на це виділяли. У середньому кожна МТГ облцентру у 2018 році виділяла 6,1% від власних доходів на цю сферу, тоді як у 2020 показник сягнув 7,1%. До кінця цього року, ймовірно, буде ще більше, оскільки станом на 1 жовтня місцева влада вже виділила 6,6% на власні апарати управління.

апарат управління частка видатків

Найбільше на чиновників виділяє Ужгородська, Луцька та Краматорська МТГ. З 2018 року по жовтень цього року найбільше на місцевих чиновників зросли витрати у Полтавській (+4,6%), Херсонській (+2,3%) та Миколаївській (+1,9%) МТГ.

Найменшу частку видатків на апарат управління має Київ, Дніпровська та Полтавська МТГ. Також є ряд громад облцентрів, які з 2018 року по жовтень цього року зменшили витрати на утримання чиновників. До прикладу, це зробили у Черкаській (-2,3%), Ужгородській (-1,9%) та Житомирській (-1%) МТГ.

Зростання витрат на місцевих чиновників не завжди є чимось поганим, якщо ці кошти йдуть на покращення якості чи доступності послуг. Водночас, якщо вартість послуг збільшується, але якість лишається незмінною або ж узагалі погіршується, то це свідчить лише про «проїдання» коштів.

Здавалося, зростання вартості апарату управління мало б вплинути на якість роботи місцевих чиновників і, як наслідок, на збільшення інших показників фінансової спроможності. Але в реальності це зовсім не так. Як ми вже зазначали, Ужгородська, Луцька та Краматорська МТГ витрачають на своїх чиновників найбільше коштів. Проте, це ніяк не впливає на покращення інших фінансових показників. Те саме стосується решти МТГ облцентрів.

Хто кого має годувати або індекс податкоспроможності

Індекс податкоспроможності – сталий показник, який щороку визначає Мінфін для кожної громади, щоб дізнатися, наскільки вона здатна наповнювати свій бюджет. Іншими словами, чи може громада сама себе забезпечити, чи ні. Його обраховують на основі отриманих коштів від податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) та кількості населення у громаді.

Цей індекс впливає на те, чи громада буде перенаправляти надлишкові кошти зі свого бюджету до Державного. Або навпаки – у разі «просідання» місцевого бюджету – громада доотримає з Державного додаткові кошти.

Податкоспроможність бюджетів громад облцентрів є однією з найвищих по країні. З 2018 року вони не отримували дотацій від держави, оскільки їхні показники були вищими за 1,1. Натомість МТГ облцентрів перенаправляли свої надлишкові кошти до Державного бюджету. Такі гроші йдуть менш спроможним громадам, щоб допомогти їм стати на ноги.

Щоправда, серед МТГ обласних центрів були винятки із спільної тенденції. У 2020 році Херсонська та Краматорська МТГ не направляли коштів до Державного бюджету і не отримували їх відповідно до своїх показників. Те саме маємо цього року, але вже у Херсонській та Чернівецький МТГ.

податки місцевий бюджет індекс

Загалом індекси податкоспроможності більшості громад щороку зростають. А ті, які не зростають, стабільно тримають свою високу планку. На це напряму впливають надходження до місцевих бюджетів від ПДФО, які збільшуються щорічно. Наразі цей податок приносить громадам найбільші гроші.

Так, найкращі показники податкоспроможності бюджетів протягом останніх чотирьох років мають Дніпровська, Ужгородська, Полтавська, Львівська та Запорізька МТГ. Найгірші показники серед громад облцентрів – у Краматорської, Чернівецької, Херсонської та Чернігівської МТГ.

Рівень дотаційності або гроші, які кочують

Зростання індексів податкоспроможності каже нам про те, що бюджети МТГ облцентрів стають все міцнішими і дозволяють більше допомагати громадам з гіршими показниками. Але роблять це «багатші» МТГ не з доброї волі: до цього їх змушує законодавство, щоб усі громади мали рівні та справедливі умови.

Тому для нас важливо розуміти, яку частку грошей із власних доходів ситуативні «громади-меценати» направляють до Державного бюджету, а вже звідти – до «бідніших» громад. Ми умовно називаємо це рівнем дотаційності місцевих бюджетів. Якщо простіше, то скільки грошей МТГ облцентрів відривають від свого гаманця та жертвують іншим відповідно до своїх фінансових можливостей та зобов’язань.

Так, кожного року зростає сума коштів, які МТГ облцентрів віддають іншим громадам. Якщо у 2018 році вона становила майже 2,5 млрд грн, то у 2020 році зросла на 62% – до понад 4 млрд грн. Станом на жовтень цього року сума цих коштів складала вже більш як 3,5 млрд грн. Тому до кінця поточного року громади облцентрів перенаправлять «біднішим» громадам більше коштів, ніж було до цього.

Середній рівень дотаційності серед МТГ облцентрів також зростає. У 2018 він був на рівні 2,5%, а минулого року зріс до 3,3%. Цей відсоток тримається і в поточному році. Проте, громади дуже різняться між собою. Детальніше – на інфографіці нижче.

місцеві бюджети дотації

Найвищий рівень дотаційності за три попередні роки мали Полтавська, Ужгородська, Дніпровська, Запорізька та Львівська МТГ. Вони віддавали іншим громадам найбільші частки своїх доходів. Натомість Краматорська, Чернівецька, Чернігівська, Сєвєродонецька та Харківська МТГ мали найнижчий рівень дотаційності: віддавали іншим громадам найменші частки своїх доходів.

Станом на 1 жовтня цього року найбільші частки своїх доходів іншим громадам уже передали Дніпровська (9,5%), Полтавська (9,4%) та Ужгородська (9,3%) МТГ. А найменші – Краматорська (1,1%), Сєвєродонецька (1,2%) та Чернігівська (1,6%) МТГ.

Місцеві податки та збори

Місцеві податки та збори є надзвичайно важливими для громад. Це один з головних показників зміцнення місцевих бюджетів та розширення фінансової автономії ОМС. Свого роду лакмусовий папірець, що показує, в якому напрямку розвивається громада.

У контексті фінансової спроможності нас цікавить частка сплачених місцевих податків у доходах загального фонду бюджетів МТГ. Так ми можемо простежити, наскільки ОМС є фінансово автономним від центральної влади і залежним від місцевих жителів – платників місцевих податків. Також частка місцевих податків у бюджеті МТГ демонструє розвиток бізнесу у громаді.

Загалом роль місцевих податків поступово підвищується у доходах бюджетів МТГ. Порівняно з 2018 роком, минулорічні доходи від місцевих податків у середньому зросли на 25%. Протягом трьох попередніх років їхня середня частка у доходах загального фонду бюджетів МТГ стабільно складала більш як 29%. Станом на 1 жовтня поточного року ця частка вже сягнула 30,5%. Тобто, в середньому третина доходів загального фонду бюджетів МТГ – це кошти місцевих податків.

місцеві податки місцеві бюджети

З року в рік місцеві податки найбільше впливають на формування бюджетів Харківської, Дніпровської МТГ, міста Києва, Одеської, Львівської та Черкаської МТГ. Найменше коштів з цих податків іде до бюджетів Сєвєродонецької, Краматорської, Кропивницької, Херсонської та Луцької МТГ.

До жовтня цього року місцеві податки вже встигли найбільше поповнити місцеві бюджети Харківської (37,6%), Дніпровської (35%) та Львівської (31,4%) МТГ. Проте, найменше дісталося бюджетам Краматорської (19,2%), Вінницької (20,8%) та Сумської (22%) МТГ.

Сильніший вплив місцевих податків на формування бюджетів дозволяє ОМС орієнтуватися виключно на свої сили. Тоді місцевій владі не потрібно постійно чекати допомоги «зверху» – від держави. Також це пряма дорога до розвитку сприятливих умов для ведення малого та середнього бізнесу в громаді. Це першочергово для тих місцевих платників податків, які суттєво наповнюють казну громади.

Видатки на заробітну плату

Звичайно, ОМС не може не платити зарплату громадянам, які працюють на благо громади у тій чи іншій сфері. Це можуть бути вихователі дитячих садочків, механіки чи водії різних комунальних підприємств, двірники, різноробочі абощо. Створювати гідні умови праці цим людям – обов’язок місцевої влади.

Проте, коли видатки на заробітну плату «з’їдають» майже весь бюджет, то ні на що інше грошей не лишається – громада живе в нуль. Мешканці таких громад можуть забути про якісні дороги, комфортний громадський транспорт чи теплі школи для своїх дітей. Завдання ОМС якраз і полягає в тому, щоб витрачати кошти громади ефективно і підтримувати баланс цих витрат.

Ми перевірили, яка частка видатків загального фонду бюджетів МТГ іде на заробітну плату. Тобто, яка частина коштів громади іде виключно на зарплату працівникам усіх сфер громади.

Видатки на заробітну плату зростають щороку у громадах облцентрів. Якщо у 2018 році сума коштів всіх МТГ на виплату зарплат становила близько 40,4 млрд грн, то у 2020 році вона зросла на 33% – до 53,8 млрд грн. За 9 місяців 2021 року ця сума складає вже 49,6 млрд грн. Тому до кінця року видатки на зарплату зростуть ще більше і встановлять новий рекорд.

Середня частка витрачених на заробітну плату коштів також зростає у видатках загального фонду бюджетів МТГ. У 2018 вона становила 34,1%, а минулого року зросла на 13,6% і складала вже 47,8%. Збільшилась частка витрат на заробітну плату і за 9 місяців цього року: в середньому для однієї громади це 56%. Але показник суттєво відрізняється залежно від МТГ.

заробітна плата частка місцеві бюджети

Так, за три попередні роки на заробітні плати найменшу частину своїх коштів витрачали Дніпровська, Вінницька МТГ, місто Київ та Запорізька МТГ. ОМС цих громад найбільш вдало балансували свої витрати. А от у місцевої влади Чернівецької, Ужгородської, Херсонської, Сумської та Івано-Франківської МТГ не зовсім вийшло це зробити. Вони витрачали найбільше коштів на заробітні плати серед інших громад облцентрів.

Цьогорічними лідерами з витрат на заробітні плати є Дніпровська (41,8%), Харківська (50,5%) та Тернопільська (51%) МТГ. Антилідерами лишаються Херсонська (75,1%) та Ужгородська (75,1%), а також Луцька (74%) МТГ.

А що каже дядько Вашинґтон з банкноти?

Під час дослідження ми припускали, що фінансова спроможність МТГ могла реально не змінюватися, якщо прив’язати наші показники до іноземної валюти. Це припущення ми спростували: загалом фінансова спроможність громад облцентрів щороку зростає не лише в національній валюті, а й іноземній. Відповідно до нашої методології, додаткові розрахунки ми проводили у доларах США.

Щоб показати, як ідуть фінансові справи громад у перерахунку на долари, візьмемо для прикладу МТГ з найвищим, середнім та найнижчим рівнем фінансової спроможності. Це відповідно Дніпровська, Івано-Франківська та Сєвєродонецька МТГ.

У 2018 році доходи загального фонду на одного мешканця Дніпровської МТГ складали $293, Івано-Франківської – $205, а Сєвєродонецької – $153. Без суттєвих змін у населенні їхні минулорічні показники по доходах зросли до $378, $249 та $204 відповідно. Цього року теж слід очікувати зростання. Навіть за умов незакінченого року доходи загального фонду на одну особу досягли значних відміток: станом на 1 жовтня маємо $328 у Дніпровській МТГ, $212 в Івано-Франківській МТГ та $172 у Сєвєродонецькій МТГ.

Не менш важливими є капітальні видатки місцевих бюджетів. Тобто, ті кошти, які йдуть на ремонт доріг, закупівлю шкільних автобусів або автомобілів швидкої медичної допомоги. Порівняно з гривнями, у доларах ці кошти зростають щороку з дещо більшим відривом. Так, у 2018 році на одного жителя Дніпровської МТГ припадало $129, Сєвєродонецької МТГ – $22, а Івано-Франківської МТГ – $93. Вже у 2020 році Дніпровська громада вийшла на показник $149, а Сєвєродонецька – $62.

Лише у Івано-Франківській МТГ минулорічні капітальні видатки скоротилися до $63 на особу. Але це скоріше виняток, аніж загальне правило. Це, звичайно, було пов’язано з місцевими виборами. Щоб вдало переобратися, тодішня місцева влада Івано-Франківська значно скоротила свій бюджет розвитку та різко перенаправила кошти на соціально чутливі сфери. Валюта на цій «прірві» наголосила ще більше.

Дещо іншу ситуацію ми маємо з ціною утримання чиновницького апарату громад. Загалом вона зростає з року в рік. У 2018 році одному мешканцю Дніпровської МТГ утримувати всіх місцевих чиновників коштувало $10, Івано-Франківської – $17, а Сєвєродонецької – $16. У 2020 році це вже $19, $22 та $25 відповідно. Як і з гривнями, це здебільшого пов’язано з об’єднанням громад та укрупненням ОМС. Проте, до кінця поточного року вартість стане вищою за попередні роки. Як бачимо, всі розрахунки фінансової спроможності в доларах повністю підтверджують тенденції МТГ облцентрів у гривнях.

Замість епілогу

Дехто скаже, що гроші – не головне. Можливо. Але без достатніх фінансів на місцях усі зусилля ОМС дійсно будуть марними. Саме фінансова спроможність є головною умовою швидкого соціально-економічного розвитку громади – її щасливим квитком у майбутнє. Жодна реформа чи якісна зміна на місцях неможлива без вкладеного у неї достатнього фінансового ресурсу. Місцеві управлінці та мешканці громад мають це добре розуміти.

Вимірювання та оцінка фінансової спроможності громад облцентрів протягом 2018-2021 (9 місяців) років та аналіз забезпеченості ОМС фінансовими ресурсами задля виконання своїх повноважень показали, що ефективність функціонування ОМС щодо нарощування свого фінансового потенціалу була недостатньою у переважній більшості випадків. Це ставить перед місцевою владою нові виклики. І від того, як вона на них відповідатиме, залежатимуть успіх громади, якість життя кожного її мешканця, а також результати наступних місцевих виборів.

Формування рейтингу, базуючись на десятьох показниках, – це перший крок в аналізі фінансової спроможності територіальних громад. У цій темі є простір для глибшого аналізу. Наприклад, предметом наступних досліджень мають стати розвиток бізнес-середовища у громаді, демографія, нематеріальні активи громади та ресурсний потенціал території загалом. Комплексний погляд на громади та їхню спроможність – це завдання мінімум Центру спільних дій на 2022 рік. Ми переконані, що це та наступні дослідження не лише допоможуть управлінцям розвивати свою спроможність добре врядувати, але і виведе політичну дискусію в регіонах на якісно новий рівень.