Не потрібно чекати виборів, щоб почати діалог з владою – Роланд Ковач, директор Програми «Долучайся!»

Зовсім скоро в Україні пройдуть місцеві вибори. Через реформу децентралізації вони мають все більше значення для українського суспільства. На цьому наголошують більшість політичних експертів, відзначаючи, що місцеві вибори відіграють важливішу роль в країні, ніж парламентські. Але чи усвідомлюють це громадяни України?

Щоб з’ясувати це, ми вирішили поговорити із директором «Програми сприяння громадської активності «Долучайся!» Роландом Ковачем – людиною, яка протягом останніх 12 років працює над розбудовою громадянського суспільства в Україні та розвитком регіональних ініціатив. Він як фахівець ззовні добре відчуває динаміку змін в українсьокму суспільстві, що відбулася між двома революціями. 

Оскільки Програма «Долучайся!» є одним із партнерів конкурсу плакатів «Твоя влада. Знай своє місце», який організовує Центр спільних дій, ми запитали Роланда, чим їх зацікавила дана ініціатива та чи дійсно громадяни України знайшли своє місце у системі місцевого самоврядування. 

– Як змінилась Україна і українське суспільство за останні 12 років, протягом яких ви тут працюєте? Яких змін за цей час зазнали громадянське суспільство загалом й активізм зокрема? 

– Я приїхав до України, коли у суспільстві відчувалась сильна втома після Помаранчевої революції. Пройшло якихось пару років після тих подій. Було розчарування у владі, люди врешті позбулися ілюзій щодо швидких та ефективних реформ, а в громадському секторі була певна розгубленість. 

З одного боку,  це закономірний процес, коли після революції, потужного сплеску і піднесення, настає період зменшення обертів і консолідації, або ж взагалі пригальмовування. Початковий темп не зберігається. Але з іншого боку, я вважаю будь-яку революцію каталізатором, який поширює та посилює громадянське суспільство там, де воно не існувало раніше або було в зародковому стані. 

Навіть сьогодні відсоток громадян, які беруть участь у житті країни, знаходиться на відносно високому рівні. 

 – Програма “Долучайся!» підтримує різні регіональні ініціативи. Це через вашу віру у те, що зміни в країні мають розпочатися саме з регіонів чи так ви прагнете зберегти певний баланс у розвитку центру і регіонів? 

– В Україні існує багато регіональних ініціатив для налагодження діалогу між місцевою владою та громадянським суспільством. Але чим далі від Києва, тим менше люди долучаються до вирішення питань національного рівня. У Києві динамічне громадянське суспільство, тут постійно точиться інтелектуальна дискусія щодо  проблем національного рівня.  

Оскільки Київ – дзеркало інших регіонів України, теоретично й у регіонах люди мають бути такі ж інтелігентні, обізнані і мати свою думку щодо України як країни. Тому наша мета – піднести регіональний голос до національного рівня або просто знайти його і допомогти йому брати участь у дискусії на загальнонаціональному рівні.  

– Під час свого виступу на одній із зустрічей представників різних громадських організацій 11 років тому ви сказали, що громадяни мають постійно тиснути на владу, щоб влада виконувала свої безпосередні функції. Сьогодні ви все ще так вважаєте?  

– Так, бо ані держава, ані політики не можуть існувати без громадян. Держава – це сервіс, а громадяни – клієнти. Разом із тим громадяни мають чітко розуміти, що їм потрібно і вміти це донести до представників влади. Лише за таких умов держслужбовець зможе відповідно виконувати свою роботу.  

Якщо ми йдемо до ресторану – ми спочатку принаймні зазирнемо у меню. Ми ж не скажемо офіціанту: будь ласка, принесіть те, що, на вашу думку, я їстиму. 

У 2020 році громадяни мають вимагати від влади те, що їм потрібно, ще наполегливіше. Це не популізм у негативному розумінні цього слова, але дуже сильне споживацьке відношення. Є ті, хто продає політичні продукти, а є ті, хто їх купує. 

– Після революції 2014 року багато активістів пішло у владу. Проте і сьогодні ми бачимо, що для того, щоб бути почутими, громадяни виходять на протест під Кабмін, суди, Офіс президента. Чому похід громадських активістів у владу не покращив діалог між суспільством і владою?  

– Я не можу сказати, що ментальність уряду і Верховної Ради залишилась такою ж, якою вона була до 2014 року. Все ж таки багато чого змінилось. Проте бути громадським активістом – це не те саме, що бути законотворцем або представником виконавчої влади. Громадянський активізм – це хороший старт для політичної кар’єри, але це не одне й те саме. Якщо активіст хоче стати політиком, він має спочатку вивчити, що насправді значить бути політиком та як працює система.  

Я буквально вчора слухав подкаст угорської громадської активістки, яка у 1990 повернулася з-за кордону до Угорщини і стала політиком. Вона була справді чудовою як активістка, а от політиком стала посереднім і протрималась лише одну каденцію, після чого пішла з політики і більше в неї не повернулась, тому що від початку не була професійним політиком.  

– Яких організацій сьогодні бракує у громадському секторі України?  

– Не думаю, що експат може точно сказати, чого бракує українцям. Але впевнений, що лише та громадська ініціатива буде успішною, яка буде зростати органічно. Тобто це не має бути штучно або кимось ззовні нав’язаний запит. Він має сформуватися у самому суспільстві, люди мають справді цього хотіти. Лише такі ініціативи будуть успішними.  

Думаю, що сфери, де громадяни можуть більше покладатися на громадянське суспільство, ініціативи чи організації – це захист покупців, освітня галузь, те, що стосується якості освіти. Так само у сфері боротьби з корупцією громадські організації могли б зробити багато корисного. Хабарництво – це національний спорт в Україні. Але не кожен національний спорт повинен мати продовження.  

– В країні відбувається децентралізація влади, чи бачите Ви децентралізацію громадської дії? В чому вона проявляється?  

– Децентралізація – це, насамперед, про громадян, яким вона надає можливість усвідомити свою роль у формуванні того стилю та якості життя, про які вони завжди мріяли. Активні громадяни є й у маленьких містечках, й у містах мільйонниках по всій Україні. Вони виконують важливу роль у поясненні реформ, контролі за їхньою імплементацією місцевою владою, створенні умов для розвитку громад. Зрештою, вони можуть бути непомітними у Києві, але їх чують на місцях. Вони об’єднують, навчають, слідкують.  

У той же час, активізм не може бути національним чи локальним. Хоча дехто досі працює у такій реальності, коли національні організації адвокатують рішення всенаціональної важливості, а місцеві активісти зосереджені на місцевих питаннях. Наразі стоїть завдання побудувати зв’язки між цими «рівнями» активізму, адже активні громадяни з різних куточків країни найкраще знають, що потребують їхні громади та люди, які там проживають. Вони знають, що їм болить і знають, що не завжди працює так, як планувалося.  

Програма «Долучайся» протягом останніх декількох років підтримувала частину локальних та міських коаліцій. Ми підтримували тих жінок та чоловіків, які об’єднувалися заради змін у своїх громадах, містах. І вони досягали чудових результатів разом.  

– Скоро місцеві вибори. Наскільки важливими вони є для України?  

– Вибори – це завжди важливо, але вони не мають бути фінальною точкою громадянського обов’язку. Це лише початок, адже як виборець ви берете відповідальність за ту владу, яку обираєте. Потрібно пам’ятати про обіцянки кандидатів не лише, щоб обрати саме свого кандидата, а й контролювати подальшу роботу обраного кандидата протягом усієї його каденції – чи дійсно він виконує обіцяну програму, чи справді відбуваються зміни, чи відчуваєте їх ви, ваші рідні та друзі? 

Також, місцеві вибори – це цікавий процес, який сильно впливає на громадянське суспільство. З одного боку, часто саме активні громадяни готові взяти на себе нову роль і отримати можливість ухвалення рішень. І це заслуговує на повагу, адже наважитися стати тим/тією, за ким спостерігатимуть і кого критикуватимуть вчорашні колеги по сектору може не кожний. Водночас, це великий виклик для самих організацій громадянського суспільства. 

Чи залишиться сектор єдиний чи політичні амбіції розсварять колишніх колег? Чи підготували вчорашні активісти, а сьогоднішні молоді, політики собі заміну? Як ставитися до недоцільних рішень тих, хто вчора здійснював спільну адвокаційну діяльність – піддавати критиці чи промовчати? На ці всі питання громадянське суспільство ще має знайти відповіді. Але пошук відповідей дасть новий поштовх розвитку громадянського суспільства. І це на часі.  

– Чи вдасться мати дискусію щодо місцевих політик (охорона здоров’я, транспорт, ЖКГ) замість популізму і чорнухи?  

– Популізм – проблема не лише українських виборів. Ми можемо довго про нього говорити, але він і надалі існуватиме. Інше питання, чи змінюється ставлення звичайних громадян до цього явища. І тут важливо розвивати критичне мислення, вчитися перевіряти слова на маніпулятивні твердження чи брехню, збільшувати свою обізнаність. Це все елементи громадянської освіти, яка формує навички свідомого громадянина, який знає свої права, повноваження представника, на посаду якого претендує кандидат, вміє шукати інформацію та задавати правильні питання.  

На такого виборця популізм не діє, бо він ходить на зустрічі з кандидатом і задає питання, які хвилюють його сім’ю чи громаду. Саме це початок діалогу, а не монологу. І не потрібно чекати виборів, щоб такий діалог розпочати. Можна цікавитися роботою місцевої влади, брати участь у наглядових радах, зборах громад, писати листи-звернення чи створювати петиції. Усе це є проявами діалогу, що сприяють дискусіям про місцеві політики.  

– Чому «Програма «Долучайся!» вирішила підтримати конкурс плакатів від Центру спільних дій? Чим цей конкурс цікавий для вас?  

– Як вже зазначалося, свідомі громадяни не лише обирають владу, але й несуть відповідальність за дії влади, яку вони обрали. І навіть якщо переміг не «ваш» кандидат, ви маєте можливість впливати на дії влади у міжвиборчий  період – сьогодні, завтра чи післязавтра. І хоча інструментів впливу багато і вони постійно розширюються та вдосконалюються, звичка бути залученим у більшості громадян ще не сформована. 

Ви знаєте, що наразі лише 7% українців активно залучені до життя своєї громади? І тому такий конкурс плакатів – це чудова можливість нагадати людям про їхню важливу роль та можливості.  

Водночас це ще і можливість для активних громадян візуально описати вплив їхньої роботи на прийняття рішень та формати взаємодії з владою, а тим, хто лише на початку цього шляху, зобразити, яку роль вони бажають виконувати чи готові на себе брати. Вирішення місцевих та загальнонаціональних питань залежить від  кожного в державі і саме про це цей конкурс.  

– Конкурс плакатів від Центру спільних дій має назву «Твоя влада. Знай своє місце!». На вашу думку, громадяни цієї країни вже визначились зі своїм місцем у системі влади?  

– Наші дані Національного опитування щодо громадського залучення за січень 2020 року показують, що 78% громадян вважають, що не мають впливу на події, які відбуваються в країні, і близько половини українців вважають, що держава (а не вони самі) має нести відповідальність за добробут кожного.  

Зараз ми чекаємо на свіжіші дані, але навіть ці цифри приголомшують. Для побудови демократичної держави, кожен має брати активну участь, адже за Конституцією єдиним джерелом влади є громадяни. І цю владу потрібно усвідомити, прийняти та використовувати. 

Наша Програма рада підтримувати вашу організацію, щоб спільно зробити це реальністю