Абітурієнти у вогні: карантин, ЗНО, вступна кампанія

12 Травня 2020
Абітурієнти у вогні: карантин, ЗНО, вступна кампанія
Головна > Аналіз рішень > Абітурієнти у вогні: карантин, ЗНО, вступна кампанія

Автор — Костянтин Шокало, аналітик Центру спільних дій

Введення карантину в Україні негативно вплинуло не лише на педагогів, а й на інших учасників освітнього процесу. Особливо сильно він зачепив випускників 9 та 11 класів. Підготовка до іспитів, оформлення документів, організація вступних випробувань до закладів вищих рівнів освіти стали проблемою для всіх — школярів, педагогів та батьків. 

Згідно з офіційною статистикою, станом на 2019/2020 навчальний рік в Україні є 346,2 тис. учнів 9 класів та 211,3 тис. учнів 11 класів. Порівняно з попереднім роком кількість учнів 11 класів зросла на 12%. Кількість учнів 9 класів за цей період суттєво не змінилася: вона зменшилась всього на 1,3% порівняно з попереднім роком.

Абітурієнти у вогні: карантин, ЗНО, вступна кампанія

Так, цьогорічна державна політика щодо дистанційного закінчення школи та вступної кампанії стосується як мінімум 557,5 тис. потенційних абітурієнтів. Це 1,5% від фактичної загальної кількості населення України. Але варто брати до уваги й те, що складати екзамени та вступати до закладів вищих рівнів освіти збираються не лише випускники цього року. 

До прикладу, на зовнішнє тестування 2020 року зареєструвалися 379,5 тис. осіб. Пропорційно випускники 11 класів цього року складають лише 55,7% від усіх зареєстрованих учасників. Тобто, є й інші категорії громадян, які також планують продовжувати своє навчання попри карантин та його незручності.

Абітурієнти у вогні: карантин, ЗНО, вступна кампанія

Проблеми випускників — проблеми держави

Попри продовження карантину, учні випускних класів повинні вчасно закінчити школу та зробити новий крок у доросле життя. Які проблеми створили карантинні обмеження для випускників?  

Першою проблемою є неповноцінне освоєння шкільної програми випускниками. Перехід на дистанційний формат навчання поставив випускників у дуже невигідне становище. Фактично вони вимушені самостійно закінчувати шкільну програму та готуватися до вступних екзаменів. Це суттєво вплине на  успішність складання вступних екзаменів/ЗНО. 

Друга проблема стосується оформлення офіційних документів випускників у школах. Йдеться про документи про здобуття базової і повної загальної середньої освіти — атестати і додатки до них. Без них жоден абітурієнт не зможе вступити до закладів вищих рівнів освіти. Зобов’язання зібрати та обробити необхідні дані по випускниках, забезпечити оформлення і своєчасну видачу цих документів напряму покладене на самі школи та місцеві департаменти освіти і науки. 

Також виникає питання, коли освітянам, які залучені до оформлення документів випускників, іти у свої законні відпустки. Змусити їх брати відпустки під час карантину ніхто не може. А поступове перенесення термінів проведення вступних екзаменів/ЗНО означає, що у відпустки вони зможуть піти лише після закінчення екзаменаційного періоду. 

Це пов’язано з тим, що ЗНО не лише визначає конкурсні бали вступників, але й є оцінкою за державну підсумкову атестацію (ДПА) в 11 класі. Канікулярного періоду для відпусток просто не вистачить, тому або відпустки окремих педагогів будуть не до кінця реалізовані, або новий навчальний рік розпочнеться не для всіх працівників вчасно. 

Третя проблема — організація вступних екзаменів та ЗНО. Вона є найсуттєвішою для майбутніх абітурієнтів, оскільки впливає на повноту реалізації права всіх громадян на освіту відповідно до ст. 53 Конституції України. 

Вступні екзамени для випускників 9 класів покладені на плечі начебто автономних закладів спеціалізованої та передвищої освіти. Вони зобов’язані самостійно провести конкурсний відбір абітурієнтів з дотриманням всіх карантинних вимог, які мають бути дотримані при проведенні ЗНО для випускників 11 класів. 

Саме ж зовнішнє тестування проводиться безпосередньо Українським центром оцінювання якості освіти (УЦОЯО) та Міністерством освіти і науки. Від його результатів залежать оцінки підсумкової атестації з основних предметів та рейтингові місця абітурієнтів при вступі до закладів вищої освіти.

Загалом, проблема організації вступних екзаменів та ЗНО складається з таких аспектів:

  • в які терміни (дати) будуть проведені вступні екзамени та ЗНО;

  • як їх проводити з урахуванням карантинних обмежень;

  • яким чином забезпечити подальшу вступну кампанію.

Розглянемо їх з точки зору позицій та рішень влади. 

Проґалини у знаннях? Ні, не чули

“У тестах дуже мало завдань, які ґрунтуються на навчальному матеріалі, що вивчається у квітні-травні 11 класу. Таке завдання може бути взагалі одне на весь тест”, зазначають у МОНі. Звичайно, зміна завдань у тестових зошитах ЗНО, більшість з яких вже надруковані, на сьогоднішній день є недоцільною та неможливою. 

Все ж сама позиція Міністерства є доволі суперечливою. Насправді карантин забирає у випускників майже всю весну, тому значну частину шкільної програми вони мають освоїти самостійно. Йдеться не про “одне завдання на весь тест”, а про комплексний підхід до засвоєння матеріалів. 

Зважаючи на “автономію” закладів освіти, останні самі впорядковують проходження навчальної програми учнями. Тому поінформованість МОНу по рівню підготовки випускників до екзаменів у різних регіонах є недостатньою. Стосується це не лише запланованої програми на весняні місяці, а й повторення всього пройденого матеріалу, консультацій з викладачами, психологічної підготовки до іспитів. 

У дистанційному форматі виконати такі завдання доволі складно, оскільки не всі заклади освіти мають необхідне матеріально-технічне забезпечення, належні умови для можливої допомоги випускникам та вмотивованість з боку педагогів. Влада могла б апелювати до того, що це індивідуальна справа кожного випускника — самостійно забезпечити якісну підготовку до ЗНО. Але все не так просто: ЗНО не лише визначає конкурсні бали вступників, але й є оцінкою за ДПА в 11 класі. 

Тобто, воно зокрема вказує на якість надання освітніх послуг державою. І саме остання має за будь-яких умов повноцінно реалізувати та захистити права учнів на загальну середню освіту. Те саме стосується випускників 9 класів і рівня їх підготовки до вступних екзаменів.

Що з документами?

Рішення і дії виконавчої влади (зокрема МОНу) досі чітко не визначені. Деяким педагогам все ж доведеться вийти на роботу, щоб зайнятись збором/обробленням даних випускників та оформленням їх документів. Вчителям та керівництву закладів освіти необхідно буде безпосередньо комунікувати між собою, з випускниками, їхніми батьками, місцевими департаментами освіти і науки. 

Зробити це дистанційно доволі складно, особливо у регіонах, що погано забезпечені необхідною матеріально-технічною базою. Як це зробити без порушень карантинного режиму, поки ніхто не знає. Без чітко закріпленої організації вступних іспитів/ЗНО керівництво місцевих департаментів освіти і науки та закладів освіти також не знає, коли освітянам можна надавати законні відпустки. Йдеться про тих педагогів, що залучені до процесу оформлення документів випускників. 

Любомира Мандзій, т.в.о. міністра освіти і науки, у своєму відеозверненні зазначила: “Шановні керівники шкіл, вам необхідно відкоригувати графік відпусток своїх педагогів. Хто не задіяний в червні, може у відпустку піти в червні. Хто задіяний у підготовці документів випускників — мусимо врахувати, що в нас є ще канікулярний період”.

Не знаючи термінів проведення вступних екзаменів/ЗНО, деякі вчителі не змогли нормально запланувати свої відпустки, оскільки просто не бажали їх брати під час карантину. Цим вони законів не порушили, а фактично реалізовували свої права та законні інтереси, що надані їм державою. Л. Мандзій наполягає на “коригуванні графіків відпусток”, але про те, як це законно зробити, не розказує. 

Варто нагадати, що згідно з Постановою № 346 КМУ педагоги отримують щорічні основні відпустки тривалістю до 56 календарних днів. Навіть за найкращого сценарію завершення карантину та своєчасного проведення вступних екзаменів/ЗНО відпустки окремої частини освітян у терміни канікулярного періоду просто не вкладаються. Так, деякі вчителі розпочнуть свій навчальний рік пізніше від учнів або їх відпустки незаконно скоротять. 

За рішенням влади наступний навчальний рік почнеться з “коригуючого навчання”. Воно має заповнити проґалини вивчених під час карантину матеріалів. Цікаво, як це можна зробити без частини вчителів? Чи, можливо, краще порушити їх права? 

Коли і як проводитимуть вступні іспити та ЗНО?

І в цьому аспекті влада досить довго не мала однозначних відповідей. “Все залежить від того, коли закінчиться карантин” — щоразу повторюють у МОНі. 

Абітурієнти у вогні: карантин, ЗНО, вступна кампанія

Як бачимо, донедавна існувало два можливих сценарії завершення карантину та проведення ЗНО для випускників 11 класів. За першого сценарію основна сесія ЗНО триватиме з 25 червня по 17 липня, за другого — з 17 серпня по 4 вересня. Так, як з 11 травня уряд почав поступово скасовувати карантинні обмеження, нині МОН притримується саме першого сценарію. 

Для випускників 9 класів дати проведення вступних екзаменів до закладів спеціалізованої та передвищої освіти досі залишаються незрозумілими. Їх мають визначити самі заклади, виходячи з того, коли завершиться карантин та коли кожен з них буде готовий провести вступну кампанію з дотриманням епідеміологічних вимог.

З самою організацією вступних екзаменів та ЗНО все набагато складніше. Дистанційно вони проведеними бути не можуть, оскільки це негативно вплине на забезпечення доброчесності та прозорості конкурсного відбору. Єдиний логічний спосіб — складати “вживу”. МОН пропонує проводити зовнішнє тестування: 

  • з соціальним дистанціюванням (1,5 метри між учасниками в аудиторії та біля входу в приміщення); 

  • з забезпеченням всіх учасників ЗНО та інструкторів засобами індивідуального захисту та антисептиками;

  • з провітрюванням та дезінфікуванням приміщень.

Доволі важко уявити собі аудиторії шкіл або інших закладів освіти (де зазвичай проводять тестування), що повинні вміщати в себе 15 учасників та 2 інструкторів з дистанціюванням кожного в 1,5 метри. Це означає, що доведеться розширювати мережу закладів, що залучені до проведення тестування. Необхідно також буде запобігти скупченню випускників під приміщеннями перед складанням ЗНО та по його завершенню. Як і хто це має робити — відповідей не маємо. 

Дійсно, всіх учасників тестування та інструкторів потрібно забезпечити засобами індивідуального захисту та антисептиками. Виникає питання: звідки брати на це кошти? У нещодавно зміненому бюджеті суттєво скоротили видатки на освіту. Окремих видатків на реалізацію цього аспекту не передбачили. Можливо, влада планує виділити кошти з урядового спецфонду, або збирається перекласти цей тягар на місцеве самоврядування. 

Для випускників труднощі полягатимуть і в діставанні до пунктів проведення ЗНО. За умови продовження карантину і обмеження руху громадського транспорту для багатьох учнів буде проблематично дістатися до закладів освіти, в яких вони складатимуть тестування. 

МОН надало змогу учасникам зовнішнього тестування до 18 травня змінити місце його складання на найближче для особи. Це стосується тих учасників, місце проживання та заклад освіти яких знаходяться в різних областях, або ж на відстані понад 150 кілометрів одне від одного. Фактично ситуацію це не змінює. 

За чинності обмежень діяльності громадського транспорту діставатись до пунктів проведення ЗНО випускникам все одно буде складно. Також це може створити додаткову проблему: перенасичення реєстрації в заклади освіти щільно населених регіонів. Тоді у роботу ввійде принцип “хто перший встиг зареєструватись, той там і складатиме”. Всім іншим доведеться бути розкиданими по віддалених пунктах проведення тестування.  

Найбільш завантаженими регіонами, в яких проводитимуть ЗНО, можна назвати м. Київ, Дніпропетровську, Львівську, Харківську та Одеську області. Саме в них нараховується найбільша кількість зареєстрованих на зовнішнє тестування осіб. Кожен з цих регіонів має більше за 20 тис. таких реєстрацій, а Київ та Дніпропетровщина — навіть більше за 30 тис.

ЗНО є централізованим процесом, за проведення якого безпосередньо відповідають УЦОЯО та МОН. Організація вступних екзаменів до закладів спеціалізованої та передвищої освіти покладена виключно на них самих. Так, розташувати абітурієнтів згідно з карантинними вимогами, забезпечити їх діставання до своїх закладів, запобігти скупченням, забезпечити всіх засобами індивідуального захисту та антисептиками — непідйомні речі для “автономних” закладів освіти. 

Більшість з них не має на це достатніх адміністративних, фінансових та інших ресурсів. Тому такі карантинні вимоги до проведення вступних екзаменів або будуть вимушено знехтуваними зазначеними закладами освіти, або держава має втрутитись у цей процес і надати їм свою допомогу (замість того, щоб урізати видатки на освіту). 

Вступна кампанія

Вступна кампанія до будь-яких закладів освіти теж залежить від дати остаточного завершення карантину в Україні. Попередньо МОН внесло зміни до Умов прийому на навчання до закладів вищої освіти України. Вони полягають у перенесенні термінів проведення вступної кампанії у 2020 році. 

Так, вступна кампанія до закладів вищої освіти має розпочатись з 1 серпня. Поки вона посунулась всього на один місяць порівняно з попереднім роком. Це спричинено перенесенням термінів складання ЗНО.  

Абітурієнти у вогні: карантин, ЗНО, вступна кампанія

Сценарії початку вступної кампанії до закладів спеціалізованої та передвищої освіти будуть різнитись залежно від їх готовності приймати документи та проводити внутрішні вступні екзамени/творчі конкурси з дотриманням епідеміологічних вимог. Але вони точно не розпочнуться раніше, ніж будуть оформлені документи випускників 9 класів та зняті основні урядові обмеження. 

Під час вступної кампанії 2020 року МОН пропонує звести до мінімуму кількість контактів представників закладів вищої освіти та абітурієнтів. Абітурієнтам дозволять подавати заяви до закладів вищої освіти онлайн через власні електронні кабінети. 

“МОН працює над тим, щоб вступники також отримали можливість подавати оригінал заяви, накладаючи електронний підпис, щоб не було необхідності особисто привозити оригінал документа про освіту до ЗВО, який можна буде привезти вже після початку навчання. Якщо такої можливості не буде, МОН продовжить строк подачі оригіналів документів”,висловило свою позицію МОН. 

Сумніви викликає електронний підпис, оскільки створити такий механізм непросто і це потребує часу. Але у будь-якому випадку терміни подачі оригіналів документів з високою ймовірністю зможуть бути продовженими. Як бачимо, для закладів вищої освіти дистанційний формат вступної кампанії не є нововведенням та щоразу покращується. Подавати заяви та документи до вишів дистанційно можна було і раніше. Тепер це спробують зробити і щодо оригіналів. 

Для закладів спеціалізованої та передвищої освіти забезпечення попередніх пунктів проблематичне. Вони не мають єдиної бази електронних кабінетів абітурієнтів, значна кількість з цих закладів освіти навряд мають хоч офіційні інтернет-сайти. Тому все варіюватиметься від закладу до закладу. Більшості з них доведеться проводити вступну кампанію у звичайному режимі, але з забезпеченням епідеміологічних вимог до цієї процедури. І знову виникає питання: звідки “автономним” закладам освіти взяти на це ресурси? 

У випадку, коли заборона відвідувати заклади освіти буде продовжена, внутрішні вступні екзамени і творчі конкурси вимушено будуть проведені дистанційно. При цьому, має здійснюватись надійна ідентифікація абітурієнтів, щоб запобігти недоброчесності та несправедливості. 

Якщо такий спосіб буде неможливий, заклади освіти, як вже було зазначено, змушені будуть забезпечити проведення внутрішніх вступних екзаменів та творчих конкурсів з дотриманням жорстких санітарно-епідеміологічних норм, що не кожен з них може собі дозволити. Останній аспект найбільше стосуватиметься якраз закладів спеціалізованої та передвищої освіти.

Проблеми неповноцінного освоєння шкільної програми, оформлення офіційних документів, організації вступних екзаменів/ЗНО та вступної кампанії стосуються всіх учасників освітнього процесу. Найбільшого негативного впливу від них зазнають, звичайно ж, майбутні абітурієнти — випускники 9 та 11 класів. 

У своїй політиці влада повністю не вирішила жодну з проблем. Все зводиться до того, коли саме буде скасованим карантин. До уваги не береться неспроможність влади ефективно діяти у вирішенні проблематики навіть після скасування обмежень. Це пов’язано з відсутністю належних умов для реалізації політики, обмеженими адміністративними та фінансовими ресурсами, неузгодженістю рішень різних владних органів. Тоді, можливо, проблема не лише в карантині?