Проєкт закону №15256 від 18.05.2026

На кого вплине: Президента України, Голову Верховної Ради України, всіх громадян України

Ініціатор: група з 28 народних депутатів з фракцій “Голос”, “Слуга народу”, “Європейська солідарність”, групи “За майбутнє” на чолі з Романом Лозинським

Стадія: направлено на розгляд Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України

Що змінює:

  • надано право Голові ВРУ офіційно оприлюднювати закон без підпису Президента, якщо Президент протягом 15 днів не повернув закон із вето, але й не підписав його; також передбачено опублікування вже схвалених, але неоприлюднених законів;
  • встановлено виняток із такого автоматичного оприлюднення: механізм не застосовується, якщо петиція до Президента щодо необхідності вето на закон набрала понад 25 тис. підписів громадян;
  • врегульовано порядок офіційного оприлюднення законів, повторно ухвалених не менш як двома третинами голосів парламенту після вето Президента: у разі непідписання Президентом такий закон невідкладно оприлюднює Голова Верховної Ради;
  • внесено зміни до порядку офіційної публікації законів: акти, оприлюднені Головою Верховної Ради, публікуються в офіційних джерелах («Голос України», Відомості Верховної Ради, вебсайт парламенту) нарівні із законами, підписаними Президентом;
  • визначено, що закони, підписані Головою Верховної Ради у передбачених випадках, є оригіналами актів Верховної Ради та зберігаються в Апараті парламенту на рівні із законами, підписаними Президентом.

Що так: Проєкт усуває практику «кишенькового вето» — ситуацію, коли закон не ветується і не підписується в конституційний строк, фактично блокуючи набрання ним чинності всупереч логіці ч. 3 ст. 94 Конституції. Запроваджується чіткий механізм офіційного оприлюднення законів у разі бездіяльності Президента, що зменшує простір для інституційних конфліктів і процедурної невизначеності. Проєкт деталізує роль Голови Верховної Ради як гаранта завершення законодавчої процедури та формалізує порядок дій у випадках, коли Президент не підписує закон, повторно підтриманий двома третинами парламенту.

Що не так: Конституція прямо говорить, що закон у разі неповернення вважається схваленим Президентом, але не визначає процедури його офіційного оприлюднення Головою ВРУ — це може стати предметом конституційного спору. Організовані кампанії можуть використовувати петиції як механізм затримки оприлюднення політично чутливих законів, навіть без юридичних підстав для вето. Ретроспективне опублікування вже «схвалених» законів може створити правову невизначеність щодо моменту набрання ними чинності та наслідків періодів їх фактичного неопублікування.

Що натомість: Після спливу конституційного строку закон має автоматично оприлюднюватися Головою ВРУ або Апаратом парламенту без додаткових політичних фільтрів. Механізм електронних петицій не повинен впливати на конституційний порядок набрання чинності законом і строки президентського реагування. Закон має прямо визначати, коли і в який строк відбувається оприлюднення, а також правові наслідки бездіяльності Президента.

Дайджест підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження».