Година запитань до уряду
Година запитань до уряду — це періодичне проведення засідання Верховної Ради за участі членів Кабінету Міністрів. На ньому депутати запитують прем’єра та міністрів про ті речі, які зараз є актуальними для суспільства. До повномасштабного вторгнення година запитань до уряду проводилась щоп’ятниці наприкінці пленарного тижня. Календар та стенограми засідань доступні на сайті Верховної Ради. Також трансляція доступна на телеканалі “Рада”.
Здійснені заходи:
10 квітня 2026 року відбулась чергова Година запитань до уряду. Урядовці відповідали на запитання про стан реалізації державної гуманітарної політики та забезпечення розвитку національної культури в умовах збройної агресії Російської Федерації. Основним доповідачем стала Віце-прем’єр-міністерка з гуманітарної політики України – Міністр культури України Тетяна Бережна. Міністерка окреслила основні напрямки роботи та звітувала про перші пів року роботи:
Ключові цифри:
- пошкоджено 1723 пам’ятки та 2500 об’єктів культурної інфраструктури;
- викрадено понад 35 тисяч музейних предметів.
Із здобутків:
- міжнародна конференція у Львові залучила 100 млн грн від партнерів;
- до фонду культурної спадщини надійшло майже 5 млн євро;
- 19 українських об’єктів включено до переліку ЮНЕСКО під посиленим захистом;
- 243 викрадені цінності внесено до баз Інтерполу.
Фінансування культури зросло на 45%.
Окремо представила програму «Тисячовесна» (4 млрд грн на виробництво українського контенту) та законопроєкт про меценатство.
Поза культурною темою депутати запитували про реформу ТЦК і випадки “бусифікації”. У відповідь зокрема, міністр оборони Михайло Федоров зазначив, що внесення жінок до реєстру військовозобов’язаних є технічною помилкою.
Премʼєр-міністерка Юлія Свириденко відповідала щодо підвищення цін на паливо, посилаючись на ситуацію на Близькому Сході.
Віцепрем’єр-міністр з відновлення України – міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба зазначив, що на ремонт евакуаційних доріг на Сумщині виділено 3 млрд грн, роботи планують розпочати з 20 квітня.
Депутатські запити і звернення
Депутатський запит і депутатське звернення — це два різних інструменти, які народні депутати використовують для виконання своїх повноважень. Запит – це прохання надати інформацію, звернення – прохання вчинити певні дії, викладені у пропозиціях, заявах чи скаргах.
Здійснені заходи:
У квітні 2026 подано 129 депутатських запитів, адресованих переважно Кабінету Міністрів, Президенту, профільним міністерствам та органам місцевого самоврядування.
Уже традиційно значну частину запитів присвячено військовим і ветеранським питанням: присвоєнню звання Героя України (зокрема посмертно), виплатам військовослужбовцям НГУ за знищену техніку ворога, правам родин звільнених з полону, реінтеграції ветеранів та наданню земельних ділянок учасникам бойових дій. Один із запитів порушував питання оголошення 2026 року Роком утвердження української національної та громадянської ідентичності.
Значна частина депутатських запитів була адресована Міністерству освіти і науки України. Вони стосувалися, зокрема, закупівель програмного забезпечення, транспортних послуг, а також управління майном міністерства. Окремий блок запитів був присвячений доступності та безперервності повної загальної середньої освіти в умовах реалізації освітньої реформи.
Серед інших тем: діяльність мережі АЗС “АМІС”, яка стала предметом запитів одразу до кількох органів (Бюро економічної безпеки, Офісу Генпрокурора, СБУ). Також депутати піднімали питання підтримки прифронтових громад Запорізької області, якості житлово-комунальних послуг, дотримання прав військовослужбовців і їхніх родин, а також реалізації соціальних виплат.
Окремі запити стосувалися фінансово-економічної сфери. Зокрема імпорту газу, транзиту нафти, експорту електроенергії, а також відмов державних банків у виконанні законодавства щодо підтримки сімей з дітьми.
Тимчасові спеціальні слідчі комісії
Тимчасові спеціальні та слідчі комісії Верховної Ради України – це тимчасові органи, які створюються для виконання певних завдань, визначених парламентом. Спеціальні комісії займаються підготовкою та попереднім розглядом питань, а також розробкою проєктів законів. Слідчі комісії проводять розслідування з питань, що становлять суспільний інтерес. Перелік комісій міститься на сайті Ради. Діяльність регламентується профільним законом.
Здійснені заходи:
8 квітня група з 14 народних депутатів на чолі з Павлом Сушком зареєстрували проєкт Постанови №15139 “Про звіт Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування фактів можливих порушень прав дитини при формуванні та реалізації державної політики у сфері захисту прав дітей, соціальної підтримки сімей з дітьми, розвитку сімейних форм виховання та усиновлення за шість місяців її діяльності”. ТСК дійшла до таких висновків:
- система захисту прав дітей демонструє ознаки системної деградації, що проявляється у скороченні сімейних форм виховання та зменшенні охоплення дітей відповідними формами догляду;
- інституційна спроможність формування державної політики є недостатньою: профільне міністерство не забезпечує цілісного нормативного та стратегічного керівництва сектором;
- нормативно-правове регулювання характеризується фрагментарністю та суперечливістю, що призводить до правової невизначеності та підриває сталість механізмів захисту дітей;
- прийняття управлінських рішень відбувається в умовах дефіциту достовірних даних і системної аналітики, що обмежує їхню ефективність та обґрунтованість;
- відсутність чітко розмежованих повноважень і наявність міжінституційних конфліктів між центральними органами виконавчої влади знижують ефективність управління та створюють надмірне навантаження на місцевий рівень;
- реалізація політики деінституціалізації має несистемний характер і супроводжується викривленням практик, що у ряді випадків погіршує становище дітей;
- міжвідомча координація та обмін даними залишаються неефективними, що унеможливлює комплексне реагування на порушення прав дітей;
- на рівні територіальних громад спостерігається структурна нестача базових соціальних, освітніх і медичних послуг, що обмежує здатність забезпечити належний захист прав дітей.
8 квітня народна депутатка Євгенія Кравчук зареєструвала проєкт постанови №15140 “Про зміни у складі Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування злочинів, вчинених збройними формуваннями Російської Федерації проти журналістів та інших працівників суб’єктів у сфері медіа”. Пропонується обрати до складу Тимчасової слідчої комісії народного депутата України – члена депутатської фракції “Слуга народу” Отраднову Олесю Олександрівну.
14 квітня народні депутати Галина Янченко, Андрій Ніколаєнко та Лариса Білозір зареєстрували проєкт постанови №15179 “Про звіт Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з питань захисту прав інвесторів”. Тимчасова спеціальна комісія у звітному періоді прийняла до розгляду 17 звернень від інвесторів. Серед ключових проблем, з якими звертаються інвестори:
- рейдерство;
- зловживання з боку контролюючих органів;
- проблеми ліцензування;
- втручання правоохоронних органів у діяльність бізнесу.
Загальний обсяг захищених інвестицій становить понад 3 млрд грн.
20 квітня група з 20 народних депутатів на чолі з Віктором М’яликом зареєструвала проєкт постанови №15182 “Про звіт Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України для підготовки питань щодо посилення соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та щодо використання території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи”. ТСК прийшла до таких висновків:
- державна політика у сфері подолання наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту постраждалого населення є неефективною, в першу чергу через відсутність відповідної державної цільової програми, яка б базувалася на принципах комплексного розв’язання завдань охорони здоров’я, соціальної політики і використання забруднених територій;
- остання Загальнодержавна програма у сфері подолання наслідків Чорнобильської катастрофи затверджувалася Верховною Радою України 20 34 років назад — 14.03.2006 Законом № 3522-IV, розраховувалася на 2006-2010 роки;
- аналіз підзаконних нормативно-правових актів, прийнятих Кабінетом Міністрів України на виконання Закону № 796-ХІІ, свідчить про відсутність системного підходу до правового регулювання суспільних відносин, що виникли на підставі цього Закону;
- система медичного забезпечення постраждалих від наслідків Чорнобильської катастрофи, у тому числі забезпечення безоплатного лікування, зубопротезування та отримання ліків, підлягає перегляду через неврахування потреб таких осіб;
- незадовільним залишається становище із забезпеченням безоплатного харчування дітей, на яких поширюється дія Закону № 796-ХІІ. Фінансування вказаних витрат, всупереч вимогам Закону № 796-ХІІ, Кабінетом Міністрів України перекладено на бюджети територіальних громад, більшість з яких станом на І півріччя 2025 року, мають задовільний, низький або критичний рівень фінансової спроможності;
- залишається невирішеною проблема узгодження норм Закону № 796-ХІІ з рішенням Конституційного суду України від 17 липня 2018 року № 6-р/2018 в частині доплат непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають у зоні безумовного (обов’язкового) відселення та в зоні гарантованого (добровільного) відселення;
- фінансування державних соціальних гарантій у сфері подолання наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту постраждалого населення не здійснюється за відповідною державною програмою та не виконується в повному обсязі переважно внаслідок обмеженого бюджетного фінансування, що в свою чергу призводить до негативних економічних та соціальних наслідків;
- відсутність концепції розвитку радіоактивно забруднених територій у зоні гарантованого добровільного відселення, бачення основних напрямків та умов використання такої території, гальмує їх економічне зростання та зумовлює консервацію існуючого стану.
20 квітня група з 6 народних депутатів на чолі з Марією Мезенцевою-Федоренко зареєструвала проєкт постанови №15184 “Про утворення Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з питань розробки основних засад державної політики щодо взаємодії з національними рухами малих та корінних народів Російської Федерації”. Основними завданнями ТСК визначені:
- підготовка висновків і пропозицій щодо державної політики України у взаємодії з національними рухами малих і корінних народів РФ;
- розробка та доопрацювання законопроєктів і рішень Верховної Ради у цій сфері;
- формування пропозицій щодо подальшого розвитку законодавства;
- налагодження міжнародної співпраці (парламенти, уряди, наукові установи, громадянське суспільство) для обміну досвідом;
- підготовка звернень і заяв до міжнародних організацій та іноземних держав;
- співпраця з науковими установами та університетами для глибшого вивчення тематики.
Уповноважений ВРУ з прав людини
Уповноважений ВРУ з прав людини здійснює парламентський моніторинг за дотриманням прав і свобод людини. Його діяльність регулюється законом.
Здійснені заходи:
Омбудсман Дмитро Лубінець подав до парламенту щорічну доповідь про стан додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина в Україні за 2025 рік. Група народних депутатів на чолі з народним депутатом, Головою Комітету з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій України, національних меншин і міжнаціональних відносин Андрієм Задорожним зареєстрували Проект постанови, яка передбачає формальне взяття цієї доповіді до відома. Також в ній міститься рекомендація органам державної влади та місцевого самоврядування опрацювати висновки й пропозиції омбудсмана та вжити заходів у межах своїх повноважень для забезпечення прав і свобод людини.
Серед іншого, прозвітовано про здійснені моніторингові візити у регіонах — перевірки закладів і місць проживання ВПО, медичних закладів, місць несвободи, об’єктів цивільного захисту (укриття), центрів соціальної підтримки. Офіс Омбудсмана регулярно публікував анонси та звіти цих візитів у квітні 2026.
Омбудсман Дмитро Лубінець повідомив про системні перешкоди у роботі своїх регіональних представників під час моніторингових візитів. Йдеться про недопуск до приміщень, ненадання інформації та спроби блокування перевірок, зокрема з боку окремих ТЦК та СП. Такі випадки ускладнюють виконання мандату Офісу Уповноваженого та безпосередньо впливають на можливість належного захисту прав людини.
Показовим став випадок у Закарпатській області: Ужгородський міськрайонний суд визнав керівника місцевого ТЦК та СП винним у перешкоджанні діяльності представника омбудсмана. За даними перевірки, за спробами обмежити доступ могли приховуватися порушення, зокрема ймовірне незаконне утримання осіб та ознаки нелюдського поводження. Матеріали вже передані правоохоронним органам, а в Офісі омбудсмана наголошують: подібні дії отримуватимуть юридичну оцінку і матимуть правові наслідки.
У квітні відбулися обміни військовополоненими. Звільнення українських оборонців стало результатом роботи переговорної групи Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, до складу якого входять різні державні органи, зокрема Офіс Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
Бюджетна процедура
Контроль за використанням державних коштів, зокрема, через ухвалення закону про бюджет та забезпечення його виконання, є конституційним повноваженням ВРУ.
Здійснені заходи:
У Комітеті з питань бюджету 6 квітня відбулося засідання підкомітету з питань державного фінансового контролю та діяльності Рахункової палати, на якому розглянуто Рішення Рахункової палати від 25.11.2025 № 28-6 “Про розгляд Звіту про результати аналізу виконання основних показників місцевих бюджетів за 2022-2024 роки” із зазначеним Звітом.
Рахункова Палата
Рахункова Палата є вищим органом фінансового контролю в Україні, який діє від імені Верховної Ради. Вона здійснює аудит ефективності бюджетних витрат та представлення аналітичних висновків для парламенту.
Здійснені заходи:
7 квітня Рахункова Палата на своєму засідання розглянула звіт про результати аудиту відповідності на тему “Відновлення населених пунктів, які постраждали внаслідок збройної агресії Російської Федерації”. Рахункова Палата дала низку рекомендацій державним органам. Зокрема:
- Кабінету Міністрів України / Міністерству розвитку громад та територій України — запровадити цілісну систему стратегічного планування відновлення (оновлення держстратегії, узгодження всіх планів і документів);
- Міністерству розвитку громад та територій України — визначити типи територій та встановити єдині підходи до пріоритетів і відбору проєктів; впровадити обов’язкову підготовку проєктів за міжнародними стандартами; забезпечити методологічну підтримку територіальним громадам;
- Міністерству розвитку громад та територій України / обласні адміністрації / органи місцевого самоврядування — організувати комунікацію з населенням щодо компенсацій та підтримку подання заяв;
- Державному агентству відновлення та розвитку інфраструктури України — забезпечити прозорість і підзвітність (звітність, публікація даних, моніторинг проєктів);
- Київській обласній державній адміністрації (та іншим залученим органам) — вирішити організаційні та дозвільні питання для реалізації конкретних проєктів.
7 квітня Рахункова Палата на своєму засідання розглянула звіт про результати аудиту відповідності на тему “Об’єкти дорожньої інфраструктури: відновлення та розвиток”. Звіт засвідчив:
- відсутність цілісної програмно-пріоритетної рамки відновлення мостів призвела до несистемного визначення пріоритетів і нестабільності фінансування;
- процес відбору об’єктів не був повністю обґрунтованим: зафіксовані відхилення від методики та часті зміни переліків без належної аргументації;
- управління бюджетними коштами є неефективним через затримки процедур, перерозподіли наприкінці року та невиконання частини проєктів у встановлені строки;
- цифрові системи управління відновленням не інтегровані, дані неповні та не верифіковані, що обмежує якість управлінських рішень і прозорість;
- облік пошкоджених мостів є неповним і неузгодженим між системами, що знижує достовірність звітності та ускладнює компенсаційні процеси;
- у сфері закупівель виявлено окремі критичні порушення та системні проблеми з прозорістю (зокрема, оприлюдненням даних у Prozorro);
- застосування укрупнених підходів до формування вартості робіт обмежує можливість перевірки обґрунтованості витрат.
Рекомендації спрямовані на посилення пріоритезації, контролю, якості даних, інтеграції цифрових систем та дотримання бюджетного і закупівельного законодавства.
Комітетський контроль
Комітетський контроль – це система заходів, за допомогою яких парламентські комітети контролюють діяльність профільних міністерств. До прикладу, Комітет ВРУ з питань національної безпеки, оборони та розвідки контролює діяльність Міністерства оборони. Комітети парламенту перевіряють діяльність виконавчих органів через заслуховування та робочі групи.
Здійснені заходи:
Комітет Верховної Ради з питань регламенту, депутатської етики та роботи ВР на своєму підтримав заяву народного депутата Володимира Цабаля про складання депутатських повноважень.
Комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності розглянув постанову про звільнення міністра внутрішніх справ Ігоря Клименка та ухвалив рішення відхилити її і не рекомендувати до розгляду парламентом.
Загалом, у квітні планово відбулися засідання всіх комітетів Верховної Ради України.
Звільнення посадовців
Звільнення посадовців — це механізм, за допомогою якого Верховна Рада впливає на кадрові рішення у виконавчій владі, забезпечуючи відповідальність та належне виконання обов’язків високопосадовцями. Парламент може розглядати питання про звільнення міністрів, керівників державних органів чи посадовців, призначення яких відбувається за його участі, оцінюючи результати їхньої роботи під час звітів, слухань або за підсумками діяльності тимчасових комісій. Це дозволяє забезпечувати підзвітність виконавчої влади та підтримувати стандарт належного врядування.
Здійснені заходи:
7 квітня народний депутат Юрій Павленко зареєстрував проєкт постанови №15137 про звільнення Бідного М.В. з посади Міністра молоді та спорту України.
21 квітня народні депутати Юлія Яцик, Сергій Рудик та Микола Галушко зареєстрували проєкт постанови №15185 про звільнення Клименка І. В. з посади Міністра внутрішніх справ України.
Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження».