Соціальний захист військовослужбовців та поліцейських

Проєкт закону №10313 від 04.12.2023  

Хто ініціював: група з 26 народних депутатів із фракцій “Слуга народу”, “Європейська Солідарність”, “Батьківщина” та депутатської групи “Платформа за життя та мир” на чолі з Давидом Арахамією 

Стадія: ухвалено в цілому 

На кого вплине: військовослужбовців, військовозобов’язаних, резервістів, їхні сімʼї, військових капеланів, поліцейських, військово-лікарські комісії, Рахункову палату 

Що змінює: 

Курсивом виділені норми, додані в законопроєкт після першого читання 

• поширює дію закону про соціальний і правовий статус військовослужбовців на державні органи спеціального призначення з правоохоронними функціями, Службу зовнішньої розвідки України, Головне управління розвідки Міністерства оборони України;  
• розширює продовольче, речове та інше забезпечення військовослужбовців та резервістів і військовозобов’язаних, призваних на навчальні та спеціальні збори. Таке забезпечення здійснюється з урахуванням потреб жінок і чоловіків; 
• передбачає надання військовослужбовцям п’ятиденного робочого тижня з двома вихідними днями; 
• передбачає надання одноразової відпустки військовослужбовцям у разі народження дитини зі збереженням усіх виплат; 
• розширює право військовослужбовців на охорону здоров’я та медичну допомогу: 
  • загальний час безперервного лікування та відпустки для лікування становить не більше, ніж 12 місяців поспіль. Огляд ВЛК для рішення про потребу у тривалому лікуванні проводиться не пізніше, ніж через чотири місяці від початку лікування. Не пізніше цього строку військовослужбовець підлягає огляду ВЛК для висновку про його придатність до військової служби;  
  • військовослужбовці, військовозобов’язані та резервісти мають право на безоплатну медичну допомогу у військово-медичних закладах охорони здоров’я або в державних чи комунальних закладах. Щорічно вони проходять медичний огляд; 
  • військовослужбовці, які брали участь у бойових діях, мають право на безоплатну психологічну допомогу. Вона надається силами та засобами структурних підрозділів психологічних служб військових частин, а в разі потреби здійснюється на базі закладів, які надають таку допомогу;  
  • військовослужбовці, які були в полоні, після звільнення обов’язково проходять відновлювальні (постізоляційні, реінтеграційні) заходи, а також заходи з адаптації та підтримки;  
• військовослужбовці-жінки або чоловіки, які виховують дитину самостійно, звільняються від виконання службових обов’язків для догляду за хворою дитиною віком до 14 років. Якщо є висновок лікаря – не більше, як на 14 днів. Але якщо дитина перебуває у стаціонарі – то на весь період лікування; 
• військовослужбовцям, які проходять строкову службу та підлягають звільненню, у рік звільнення виплачують грошову компенсацію за всі невикористані ними дні відпустки;  
• забороняє нараховувати проценти за користування кредитом, штрафні санкції, пеню за невиконання зобов’язань перед підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності, у тому числі – банками та фізособами наступним категоріям громадян (не стосується кредитних договорів щодо придбання житла та/або автомобіля): 
  • військовослужбовцям, мобілізованим під час воєнного стану, – на весь час їх призову; 
  • військовослужбовцям, які брали або беруть участь в АТО та бойових діях; 
• розмір одноразової грошової допомоги в разі загибелі військовослужбовця в період воєнного стану визначається Кабінетом Міністрів України, але не може становити менш як 15 000 000 гривень; 
• на пільгових умовах до вислуги років для визначення розміру пенсії зараховується: 
  • участь у бойових діях у воєнний час, під час дії воєнного стану;  
  • проходження служби в АТО;  
  • служба у військовому резерві під час АТО чи воєнного стану;  
  • участь в бойових діях – один місяць служби за три місяці; 
• запобігає дискримінації за ознакою статі чи сексуальним домаганням на службі; 
• визначає, що не може бути військовим капеланом особа, що належить до релігійної організації, афілійованої з країною-агресором;  
• голови та члени лікарсько-консультативних комісій звільняються від обов’язку подавати декларації про майновий стан, за умови що вони не займають інших посад, перебування на яких зобовʼязує подавати декларацію;  
• виключається поняття “обмежено придатний”;  
• Рахункова палата наділяється повноваженнями здійснювати аудит відповідності, який полягає у перевірці законності, своєчасності та повноти прийняття управлінських рішень, відповідності діяльності об’єктів контролю законодавству та кращим практикам у відповідній сфері;  
• громадяни України, які раніше були визнані обмежено придатними до військової служби, протягом дев’яти місяців після набрання чинності цим законом підлягають повторному медичному огляду з метою визначення придатності до військової служби.  

Що так: 

• посилює соціальний захист військовослужбовців;  
• збільшує час перебування військовослужбовців на лікуванні, в тому числі за кордоном; 
• дає можливість деяким військовослужбовцям доглядати за хворою дитиною віком до 14 років; 
• чітко регламентує умови зарахування вислуги років для визначення розміру пенсії на пільгових умовах; 
• запобігає порушенням, що пов’язані з дискримінацією за ознакою статі чи сексуальними домаганнями на службі; 
• не допускає представників релігійної організації, афілійованої з країною-агресором, до військового капеланства. 

Що не так:  

• немає правової визначеності щодо скасування статусу “обмежено придатний”; 
• звільнення голів і членів лікарсько-консультативних комісій від обов’язкового декларування породжує корупційні ризики;  
• зміни до закону про Рахункову палату є точковими та не зможуть повною мірою забезпечити впровадження аудиту відповідності. Також ці зміни не мають жодного стосунку до соціального захисту військовослужбовців.  

Що ще: народні депутати Юлія Тимошенко та Георгій Мазурашу зареєстрували постанови про скасування голосування за цей законопроєкт.  

Що натомість: скасувати голосування за цей законопроєкт та розглянути повторно в другому читанні із врахуванням зауважень.