Текст підготовлено для NV.ua
Якщо ти живеш як нормальний громадянин, не купуєш яхт, величезних будинків, то яка тобі різниця, перевіряє тебе банк чи ні?
У соцмережах розгорнулася дискусія після ухвалення закону про довічний фінансовий моніторинг публічних діячів. Його ще називають законом про PEP (Politically exposed persons), що з англійської перекладається як “політично значущі особи”. Це рішення аналізували мої колеги із Центру спільних дій. Для мене ця бурхлива реакція є подекуди незрозумілою, адже у такому вигляді закон вже існував до минулого року.
У 2022 році голосом депутата з наразі забороненої “ОПЗЖ” встановили обмеження моніторингу в три роки. Тоді це обурило ЄС, бо для європейських чиновників це нормальна практика. Не розумію, чим було обґрунтоване це трирічне обмеження і що передбачено після закінчення цього терміну? Виходить, що можна вкрасти під час служби, а потім потрібно лише знайти гарну банку, щоб за три роки в ній долари не згнили. Тому повернення довічного моніторингу було однією з вимог для вступу України до Європейського Союзу. Якщо європейські чиновники усі живуть за цими правилами, то чому не можуть українські? Як людина, яка з діагнозом політичного PEP живе вже декілька десятків років, я хочу сказати, що він не є смертельним.
Перше, на що скаржаться в інформаційному просторі: “Я рік чи два попрацював на Держслужбі, тепер мене і моїх родичів до 10 покоління будуть перевіряти”. Але це не так. Закон стосується мізерної кількості людей: під нього підпадають лише високопосадовці категорії “А”. Це президент, урядовці та їхні заступники, народні депутати, посли, очільники правоохоронних органів, регуляторів, Збройних сил та найбільших державних компаній.
Пожиттєвий моніторинг не означає, що до кінця днів будуть заглядати у кишені під мікроскопом. Лише протягом одного року після відставки з такої високої посади до людини будуть застосовувати глибокий аналіз так званих ризикових операцій, тобто таких, які мають ознаки відмивання грошей. Якщо протягом року претензій не буде, публічна особа підпадає під звичайні моніторинги. Як правило, про походження грошей банк може запитати при транзакції на суму понад 400 тисяч гривень. Фактично статус “політично значущої особи” полягає в тому, що ти раз на рік в банку заповнюєш спеціальну анкету для PEP на півтори сторінки. Не можу сказати, що це щось страшенно незручне. У тій анкеті ти вказуєш, чи маєш рахунки в іншому банку, чи є хтось із твоїх близьких родичів PEP. Якщо джерела доходу легальні, то нічого не буде. Тобто лише через статус “політично значуща особа” ніхто рахунки не блокує. Тим більше банки не можуть заблокувати рахунки самостійно, це міф. Це можливо лише за рішенням суду через невиконання певних зобовʼязань. Наприклад, у тебе є заборгованість по іпотеці чи у сплаті податків, тоді виконавча служба подає позов на тебе, і лише через суд можуть заблокувати рахунок у банку.
Чому важливо включати в моніторинг найближчу родину? У корупційних схемах українських політиків фігурують саме родичі. Наприклад, нещодавно НАЗК виявило, що родина одеського воєнкома незаконно збагатилася на майже 47 мільйонів гривень.
Але якщо за час перебування людини на посаді в родині не з’явилися десятки мільйонів невідомого походження, то жодних проблем не буде.
Інша типова ситуація – коли люди з бізнесу йдуть в політику. Якщо під час перебування на посаді бізнес раптово виріс в прибутках, це може викликати підозри. Якщо ж заробітки є легальними, то хвилюватися немає чого. Бізнесмени також ймовірно передумають іти в політику, якщо не зможуть пояснити законне походження своїх статків. Адже політикам про це треба звітувати. У такий спосіб закон змінює мотивацію державної служби – від ідеї збагачення до мети служіння народу і почесного статусу в суспільстві.
Насправді визначальним у сфері боротьби з корупцією є електронне декларування. Саме воно є найбільш надокучливим для недоброчесних політиків. Тим більше, що декларування поширюється не на обмежену групу осіб, а на всіх чиновників.
Отже, фінансовий моніторинг на щоденне приватне життя ніяк не впливає. Це лише змушує банки прискіпливо наглядати за рахунками протягом року, а далі моніторинг відбувається у фоновому режимі. Не хочеш проблем – не купуй яхт за кошти незрозумілого походження.
Проте існує певний ризик зловживання з боку банків. Їх можуть використовувати з метою політичної гри, щоб вплинути на чесних людей і завадити їм втілювати реформи. Тобто, якщо людина “забагато говорить”, починають шукати скелети в її шафі. Але ця практика була й до того – сам закон цих загроз не створює.
Проте основною загрозою для добросовісних людей у політиці є не фінансовий моніторинг, а неможливість впровадити зміни. Для людей, які мають гроші та амбіції й вирішують йти на державну службу, потрібно мати можливість реалізувати реформи. Це ілюзія, що будь-який міністр, навіть прем’єр-міністр щось вирішує. Навпаки, є велика ймовірність, що високопосадовець нічого не зможе зробити, якщо це не збігається з інтересами навіть не парламенту, а Банкової. Дуже показовою є історія колишнього міністра економіки Айвараса Абромавичуса. Колись до нього прийшла людина і каже: “Мене прислали з Банкової, відтепер я буду вашим заступником, вам мають подзвонити”. Тоді піднявся скандал, Абромавичус не прийняв “надісланого” заступника, але з того моменту на посаді протримався всього два місяці, його звільнили.
Українські держслужбовці незахищені від політичного впливу. Для людей з бізнесу чи громадського сектору страшно те, що вони можуть піти в політику і їм не вдасться нічого змінити через усталену систему. Тобто вони не зможуть себе реалізувати та ще й ставлять під загрозу благополуччя своєї сім’ї. Для впливових людей також пересторогою є руйнація репутації. Вже чимало тих, хто з політики пішов із втратами. Як тільки реформатор починає намагатися систему змінювати, по ньому бʼють зусібіч.
Нам треба думати про зміни саме в управлінні, щоб дати можливість фахівцям виконувати те, що їм обіцяє влада. Люди, які йдуть в політику, повинні мати механізми для втілення своїх програм. Інакше вони не зможуть робити те, чого від них очікує українське суспільство і європейські партнери.
