Захист і просування інтересів українських виробників на шляху до євроінтеграції: (про)вина України і не тільки

29 Березня 2021
Захист і просування інтересів українських виробників на шляху до євроінтеграції: (про)вина України і не тільки
Головна > Оновлення Угоди про асоціацію з ЄС > Захист і просування інтересів українських виробників на шляху до євроінтеграції: (про)вина України і не тільки

Авторка – Марта Семеряк, Центр спільних дій

2020 рік закріпив позицію Європейського Союзу як основного торгівельного партнера України з часткою 40,7% усього обсягу торгівлі України. Українські виробники активно експортують в європейські країни і готові збільшувати обсяги товарів та послуг, що йдуть на ринок ЄС. Водночас, Євросоюз обережно ставиться до української продукції та підприємців на своєму ринку і безапеляційно захищає своїх виробників як на внутрішньому ринку ЄС, так і в експансивній політиці експорту на зовнішні ринки, зокрема і на український.

На фоні такого впевненого прикладу захисту інтересів своїх виробників українські підприємці розуміють, що змушені самостійно відстоювати свої інтереси як у взаємодії з українською, так і з європейською бюрократією одночасно.

Український бізнес, будучи локомотивом, який тягне Україну в євроінтеграційному напрямку, очікує адекватної підтримки держави у свої намаганнях.

Вікно можливостей

Економічна частина Угоди про Асоціацію України з ЄС почала діяти 5 років назад. І тепер українські підприємці потирають руки в очікуванні покращення умов для експорту – з 1 січня 2021 року сторони Угоди можуть розпочати переговорний процес щодо модернізації умов функціонування зони вільної торгівлі України та Європейського Союзу.

Український уряд ґрунтовно і зважено ставиться до цього процесу і, щоб сформувати чітку та переконливу позицію, провів консультації з представниками бізнесу. Офіс європейської та євроатлантичної інтеграції впродовж другого півріччя 2020 року збирав пропозиції підприємців як у форматі публічних консультацій, так і онлайн-опитування і безпосередньої комунікації з галузевими асоціаціями. Зібрані позиції підприємців ляжуть в основу подальшої аргументації під час переговорів з Євросоюзом.

Бізнес, користуючись нагодою, висловив свої побажання не лише щодо оновлення Угоди про Асоціацію, але і окреслив очікування до уряду щодо формування внутрішніх політик держави. І що найцікавіше, український бізнес зі свого боку також закликає уряд ухвалити ряд законів, регламентів та декларацій, які дозволять українським виробникам виходити на європейський ринок. Залишається стежити за тим, наскільки влада дослухається до українських підприємців.

Сторони ЗВТ з ЄС рівні, але ЄС трохи рівніший*

*на думку українських виноробів 

Торгівельне співробітництво України та Євросоюзу вказує на постійну диспропорцію обсягів експорту-імпорту України та ЄС. До порівняння, у перший рік дії ЗВТ з Європейським Союзом український експорт в ЄС становив 15,82 млрд доларів США, а імпорт з ЄС – 17,1 млрд доларів США. За результатами 5 року дії зони вільної торгівлі з ЄС диспропорція тільки збільшилась – експорт з України склав $18,66 млрд, а імпорт з ЄС $23,74 млрд.

З огляду на перевагу європейського імпорту у співвідношенні з українським експортом в ЄС, у національних виробників виникає запит на формування таких політик сприяння бізнесу, які дозволять їм розвивати як експортні можливості, так і не втратити власне українського ринку.

Яскравим прикладом такого запиту стала виноробна галузь. На переконання виноробів, два останні роки свідчать про те, що в ході виконання Угоди про Асоціацію національний виробник залишається наодинці з викликами, які створює для нього євроінтеграція.

На євроінтеграційному шляху Україна ухвалила закон «Про правову охорону географічних зазначень», який набув чинності 1 січня 2020 року. Відповідно до цього закону та Угоди про Асоціацію, Україна зобов’язується відмовитись від використання географічних зазначень, які перетинаються з європейськими. До прикладу, коньяк, мадера, херес, порто чи шампанське. Водночас, Українська корпорація по виноградарству і  виноробній промисловості «Укрвинпром» наголошує на тому, що відповідно до міжнародної практики, а саме положень Угоди TRIPS про “дідівське право” (grandfather law) країни, що виробляли продукцію до 1994 року («протягом принаймні 10 років,  що передують 15 квітня 1994 року,  або добросовісно до цієї дати»), мають право продовжувати виробляти її на своїй території.

Так, експортувати таку продукцію Україна не може, однак на внутрішньому ринку вона далі може бути присутньою за використання термінів кирилицею «коньяк України»,  «шампанське України»,  як це значиться в Законі України «Про виноград і виноградне вино».

Відмова від цих назв зумовлює для виробників виноробної продукції комерційні втрати, переконані в Укрвинпромі. А відтак, потребує компенсаційної підтримки та пільг за втрату використання зазначень на перехідний період 10 років, який був наданий відповідно до положень Угоди. Українські винороби так і не отримали обіцяної компенсаційної підтримки та допомоги з боку європейських інституцій.

Водночас, Україна продовжує справно йти шляхом виконання зобов’язань в рамках Угоди і 1 січня 2021 року скасувала ввізне мито на виноробну продукцію європейських виробників.

Владислав Блюмберг, керівник виноробної компанії “Агро ЮГ”, президент Асоціації виноградарів та виноробів Одеської області, зауважує, що натомість Євросоюз свій ринок для українського вина не відкрив:

«На сьогоднішній день в силу різних причин ринок ЄС майже закритий для українських вин, а особливо для українських виноматеріалів. Нам вдається щось експортувати до ЄС, але це дуже спонтанно і дуже важко. І документально, і з огляду на обмеження».

Українські винороби розуміють та підтримують євроінтеграційний процес, зокрема і у своїй галузі, однак потребують від держави ширшого розуміння і кроків назустріч власним виробникам. І вони не одні в цьому очікуванні.

Домашня робота

Інтеграція ринків України з ЄС – це не лише про широкі можливості експорту в Євросоюз, але і формування такої внутрішньодержавної політики, за якої український бізнес розвиватиметься і буде достойним конкурентом підприємцям з європейських країн.

Очікування бізнесу в цьому напрямку цілком артикульовані. Мова про функціонування державних програм підтримки українських виробників без порушення умов Угоди, зокрема державне співфінансування участі у міжнародних виставках. Про компенсаційну підтримку, передбачену за відмову від географічних зазначень. Про формування адекватної системи кредитування бізнесу. Про зміни в оподаткуванні, які передбачатимуть цільове спрямування податків і зборів на розвиток певної галузі.

Це кроссекторальні запити, які йдуть від як виробників холодильного обладнання, так і від виробників сільськогосподарської продукції, представників машинобудівної галузі, легкої промисловості та інших галузей економіки України.

Уряду важливо пам’ятати, що євроінтеграційний процес в частині ПВЗВТ не є самоціллю, а першочергово полягає у стимулюванні розвитку  спроможностей українського бізнесу задля розбудови нашої економіки як частину європейської.

 

Нам дуже приємно, що ви цікавитесь суспільно-політичним життям нашої країни!

Якщо вам подобається те, що ми робимо, пропонуємо вам стати патроном Центру спільних дій та підтримати нас щомісячним внеском від 3$ тут. Окрім цього, щомісячні внески дадуть змогу вам ближче познайомитися з командою та отримати наші додаткові продукти.

Зрештою, так ви допоможете нам робити аналітику регулярною, політику більш доступною, а діяльність влади – прозорою для громадян усієї країни.