Найбільша проблема українських експортерів – польський кордон. Як український бізнес торгує з Європою?

Ні для кого не новина, що кожну третю гривню, яку заробляють українські експортери, вони отримують від продажу товарів і послуг у країни Європейського Союзу. Та за історіями про гроші завжди стоять люди, які день у день працюють над тим, щоб українські товари і послуги без проблем потрапляли на ринки країн Європи.

Так працює Modern-Expo Group. Це підприємство  із виробництвом в Луцьку – один із найбільших виробників конструкцій для торгових залів в Україні і Європі. Журналісти Центру спільних дій поспілкувалися з генеральним директором Modern-Expo Group Петром Пилипюком, щоб дізнатися, з якими проблемами стикається український бізнес та як пропонує змінити умови Угоди про Асоціацію з ЄС.

Наприкінці минулого року Центр спільних дій спільно з Офісом віцепрем’єрки із питань європейської та євроатлантичної інтеграції і представниками Міністерства розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства провели публічні консультації з бізнесом у 6 регіонах. Їхня мета – зібрати пропозиції експортерів щодо того, як варто покращити Угоду про Асоціацію із ЄС у частині торгівлі для того, щоб позиція  уряду під час переговорів була обґрунтована та цілісна.

Що виробляє ваше підприємство? 

Modern-expo – це компанія яка вже існує на ринку більше, ніж 25 років. Ми починали в 90-і роки свій бізнес і компанія органічно виросла до міжнародного холдингу. У ній працює понад 2,5 тисячі людей.

Основний напрямок діяльності – комплексне рішення для рітейлу. Ми обслуговуємо більшість торговельних мереж, здебільшого продуктових. Якщо говорити про Україну, то ви можете побачити наше обладнання майже в кожному магазині: стелажі, каси, холодильники. Останнім часом ми запровадили ряд сервісів, які дозволяють створити торговий об’єкт від ідеї і створення дизайн-концепту до виготовлення, доставки, монтажу, гарантійного і післягарантійного обслуговування обладнання.

Куди експортуєте свій товар? З якими країнами налагоджена найбільш ефективна торгівля?

Ми присутні на 70 ринках. Головний офіс в Україні – в Луцьку. Також маємо ще один виробничий майданчик у Білорусі, він суттєво менший й обслуговує країни СНД. Ми маємо свої власні компанії, які забезпечують дистрибуцію і якісний сервіс у Польщі, Німеччині, Франції, Англії, Об’єднаних Арабських Еміратах та в Білорусі. Географія дозволяє нам на кожному ринку працювати з відомими мережами або відомими клієнтами. 

За цей час, відколи існує компанія, нам вдалося зайняти впевнені провідні позиції на ринках центральної та східної Європи. У деяких нішах ми є компанією № 1 – найбільшим виробником. І при цьому всьому маємо амбіції продовжувати боротися за лідерські позиції в Західній Європі.

У чому цінність вашого товару? Чим ваша компанія ефектно відрізняється від інших?

Останні декілька років ми дуже активно інвестуємо в інноваційне рішення, зокрема в нас є підрозділ у нашій групі, який займається інноваціями на штучному інтелекті: Big Data, Internet of Things. Ці інновації проявляються в такому напрямку діяльності, як Service Solutions, що втілюється у касах самообслуговування, які сьогодні активно присутні на ринку. Також у нашому асортименті поштомати. Ми – один із найбільших виробників Європи в цьому напрямку. 

В Україні в нашій компанії – більше ніж 2000 людей. Ми є одним із найбільших платників податків на Волині, одним із найбільших роботодавців і я думаю, що вдалим прикладом, як можна сьогодні інвестувати в Україні та ефективно організувати бізнес. Залишаючись білою та прозорою компанією, ми вчасно сплачуємо податки, є соціально відповідальним бізнесом і впевнено дивимось в майбутнє.

У публічних виступах ви раніше казали, що продавали багато продукції у Росію і країни СНД. Як вдалося вийти на інші ринки, зокрема продавати свої товари у Європу?

Від початку війни більшість українських компаній, які були орієнтовані на ринки Росії чи СНД, отримали величезний виклик. Наша компанія не є виключенням. Ми стратегічно розуміли, що ці ринки ми втрачаємо і нам потрібно переключитися на нові. Тому з 2014 потрохи переорієнтувалися на ринки країн Європейського Союзу. Ми розвиваємо продажі і на ринках Близького сходу і північної Африки. Є спроби вийти на азійські ринки та ринки Австралії чи Центральної і Північної Америки. 

Але основний ринок на сьогодні – це наш внутрішній, він розвивається. Але в той самий час ми наростили нашу присутність і в Євросоюзі. А за певними позиціями наша якість краща, ніж у них. За період останніх шести років нам вдалося зайняти передові позиції в центрально-східній Європі. Це мотивує продовжувати діяти в цьому напрямку.

Які проблеми виникають в експорті продукції до Європи? Як думаєте, у чому їхні причини?

Є ряд чинників, які допомогли б нам прискорити поглиблення присутності на європейських ринках. Одним із таких чинників є нормальна робота експортно-кредитного агентства, тому що працювати на експорт без фінансової підтримки певних інститутів доволі складно. Наші колеги з Євросоюзу імпортують продукти в Україну і мають таку підтримку. Вони можуть кредитувати наших клієнтів. І ми трохи у нерівних умовах. Хоча ми при цьому навчились працювати – і доволі успішно.

Другий момент, із яким ми стикаємося, інфраструктурна неготовність України до нарощування потоку українських товарів українських товаровиробників на Захід. Це питання кордонів та митниць. Зокрема можливість швидко і вільно перетинати кордон із Євросоюзом. Вантажівки часто-густо стоять у черзі по три-чотири доби. Це біль усього українського бізнесу. 

Черги на кордоні з’являються через те, що Польща пропускає лімітовану частину наших вантажівок. Однією з причин цього є те, що всі дрібні підприємці теж почали їздити по вантажному переходу. І це подвоює розмір черги. Другою причиною, на мою думку, є штучні бар’єри, які стримують процес оформлення. Він з польської сторони триває 4 години для однієї машини. Це неприпустимо довго. Щоби потрапити на огляд до польського митника, вантаж чотири дні стоїть. 

Проблема із дозволами на експорт існує постійно чи виникає в певний період року?

З другої половини року ми завжди відчуваємо величезні проблеми. Немає дозволів на перевезення автомобільним транспортом вантажів за кордон, зокрема в Польщу. Це призводить до того, що український бізнес сьогодні серйозно переплачує. Ми наймаємо або іноземних перевізників, або перевізників, які мають спеціальний дозвіл – і це додаткове навантаження на економіку компанії.

Питання кількості дозволів повинно стати частиною перемовин із Євросоюзом. Хай тоді Брюссель розмовляє з нашими сусідами та переконує, якщо в нас партнерство і вантажівки йдуть в обидва боки, то має бути хоча б паритет. Бо з польського боку немає проблем приїхати в Україну.

Якою має бути державна політика, щоб мінімізувати проблеми українського бізнесу?

Якщо говорити про умови і стимули для українського бізнесу, то хочеться ще поговорити про підтримку національного локального виробника. Щоб ми могли бути або в рівних умовах із закордонними партнерами, або принаймні мати якісь преференції. Йдеться про локалізацію виробництва.

Я вважаю, що в нас достатньо потужностей для того, щоб випускати конкурентний продукт. І держава повинна стимулювати, щоб наші закордонні інвестори робили локалізацію в Україні та створювали додаткові робочі місця. Друге – це додаткові стимули для українських виробників: при двох рівних учасниках тендеру – надавати перевагу тим, хто локалізований в Україні. Для українського бізнесу це може бути суттєвим драйвером для розвитку. Але така позиція не завжди подобається нашим закордонним партнерам. Зокрема, через нібито нерівні умови, хоч це саме так все функціонує і в Євросоюзі. Тому я вважаю, що наш уряд повинен зайняти позицію та в перемовинах відстоювати локалізацію виробництва.

Як вплинула Угода про асоціацію з ЄС на кількість дозволів на перевезення товарів?

Асоціація абсолютно ніяк не вплинула на кількість дозволів. Наскільки мені відомо це чітка кількість дозволів, яка з року в рік повторюється, може щось незначно змінюється. Вона не відповідає сьогодні реальному товарообігу між нашими країнами. Відповідно формула передбачає, що Польща не має проблеми в’їзду в Україну, а українські перевізники мають проблеми з в’їздом за територію республіки Польщі.

Є ще українські перевізники, які мають книжку АсМАП (Асоціація міжнародних автомобільних перевізників України – ред.) та їздять без дозволів, але це додаткові інвестиції, тому кількість таких перевізників лімітована, тобто не всі можуть мати цей дозвіл.

Які у такому випадку переваги в українських експортерів на європейському ринку?

Минулий рік доволі показовий. Багато країн мали жорсткий локдаун, тому навіть їхні виробництва не працювали. У цій ситуації ми мали переваги, ми вчасно доставляли продукт. У своїй роботі ми керуємося принципом якісно і вчасно. Це є наш основний фокус, над якими працюємо. Попри черги на кордоні важливо, щоб клієнт отримував продукт вчасно.

Сьогодні нам вдається реально змінювати ставлення не тільки до нашої компанії, а й до країни. Наші клієнти з Євросоюзу – відомі міжнародні компанії, що користуються нашими продуктами кожен раз переконуються, що в Україні є й сучасне виробництво й інтелектуальний потенціал, ми створюємо не тільки якісні, а й інноваційні продукти. Може, згодом матиме силу гасло: «купуй українське». Усе до того поступово йде, принаймні в нашій галузі.

А чи було б менше проблем, якби ви відкрили таке ж виробництво, припустимо, у Польщі?

Якщо врахувати, що Європейський Союз має угоди про вільну торгівлю з Північною Африкою та з іншими країнами, то Україна цього немає. Наприклад, якщо ми візьмемо країни Північної Африки, зокрема Єгипет. Мито з України в Єгипет 60%, ми просто в нерівних умовах. З Євросоюзу не буде мита, тому з Євросоюзом потрібно говорити про те, щоби ми як асоційований член мали такі самі права й можливості продавати на ті ринки, де є зони вільної торгівлі Євросоюзу з іншими країнами. 

Якби це була Польща, то, напевно, було б легше працювати. Євросоюз сьогодні серйозно підтримує національного виробника і прямими інвестиціями, і створенням умов та вільних економічних зон. Це на початкових етапах суттєво допомогло б робити бізнес і бути успішним. Але ми залишаємося патріотами цієї країни, ми віримо, що саме тут має бути локалізоване наше виробництво, саме українці повинні створювати продукти, повинні думати над якісними рішеннями та експортувати їх закордон.

Наш бізнес залишається тут, щоб конкурувати з нашими колегами з Євросоюзу, виключно якістю наших продуктів, виключно швидкістю постачання, умовами. А не шляхом боротьби, в кого більше преференції та де і яка держава допомагає. Звісно, якби наша держава врахувала побажання бізнесу, то ми могли б ще швидше розвиватися.

Нам дуже приємно, що ви цікавитесь суспільно-політичним життям нашої країни!

Якщо вам подобається те, що ми робимо, пропонуємо вам стати патроном Центру спільних дій та підтримати нас щомісячним внеском від 3$ тут. Окрім цього, щомісячні внески дадуть змогу вам ближче познайомитися з командою та отримати наші додаткові продукти.

Зрештою, так ви допоможете нам робити аналітику регулярною, політику більш доступною, а діяльність влади – прозорою для громадян усієї країни.