Проєкт закону №12111 від 10.10.2024 

Стадія: передано на розгляд комітету ВРУ з питань гуманітарної та інформаційної політики 

Хто ініціював: група з дванадцяти народних депутатів із фракцій “Слуга народу”, “Голос”, “Європейська Солідарність”, групи “За майбутнє” на чолі з Микитою Потураєвим 

На кого вплине: громадян України, медіагрупи, радіо й телебачення, друковані та онлайн-медіа, провайдерів аудіовізуальних сервісів та платформ спільного доступу до відео, журналістів, рекламодавців, членів Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, органи державної влади та місцевого самоврядування, громадські об’єднання та організації у сфері медіа 

Що змінює:  

Загальні положення: 

  • змінювати закон “Про медіа” можна буде лише через ухвалення спеціального закону, який вносить зміни саме до цього закону;  
  • території покриття каналів затверджує не Національна рада, а Регулятор комунікаційних послуг;  
  • уточнює вимоги до членів наглядових рад місцевих медіа та їхніх керівників: 
    • вони не можуть бути депутатами місцевих рад;  
    • керівник місцевого медіа не може суміщати цю роботу з іншою, в тому числі на громадських засадах;  
  • допускається викладацька, наукова і творча діяльність, медична, інструкторська та суддівська практики зі спорту. Проте така додаткова робота не може бути виконана для тієї ж медіакомпанії; 
  • уточнює технічні деталі реєстраційних та ліцензійних процедур;  
  • якщо в компанії, зареєстрованій у сфері медіа, змінилася структура власників і зʼявився новий головний власник, або у випадку лінійних медіа змінилися ключові учасники чи власники значних часток, то протягом 45 робочих днів компанія має подати відповідну заяву до Нацради; 
  • уточнює підстави для відмови у реєстрації медіа: Нацрада отримала інформацію про набрання законної сили обвинувальним вироком суду у кримінальній справі стосовно заявника, його керівника та/або кінцевого бенефіціара, що передбачає обмеження чи заборону на діяльність у сфері медіа;  
  • подовжує строк подачі заяви про реєстрацію медіа через електронний кабінет. Медіа, яке планує поширювати іноземний лінійний контент в Україні, повинне буде подати заяву за 60, а не за 30 днів до початку мовлення; 
  • компанія, яка працює у сфері медіа, має право в будь-який час отримати повну інформацію про себе з Реєстру. Ці дані доступні через електронний кабінет або ж їх у формі виписки з Реєстру може надати Нацрада; 
  • друковані медіа повинні будуть надсилати контрольні примірники (свої копії) Нацраді тільки на її запит, а не автоматично, як це було раніше;  
  • виключає норму про безоплатність роботи членів Наглядової ради НСТУ (Суспільне телебачення);  
  • усуває колізію, що стосувалася проведення конкурсу для суспільного мовника. Зокрема, НСТУ не буде зобовʼязана сплачувати конкурсну гарантію.  

Робота Національної ради: 

  • визначає, що Нацрада незалежна не лише від державних органів та органів місцевого самоврядування, але й від підприємств, установ і організацій усіх форм власності, а також їхніх посадових і службових осіб;  
  • забороняє вплив на роботу Нацради політичних партій та громадських об’єднань, підприємств, установ та організацій усіх форм власності, а також їхніх посадових і службових осіб;  
  • якщо голова Нацради відсутній або не може здійснювати свої повноваження, ці обовʼязки бере на себе Перший заступник або заступник голови;  
  • Нацрада надсилає медіакомпаніям копії своїх рішень про них і повідомлення через їхні електронні кабінети. Якщо медіакомпанія попросить, вона також може отримати засвідчені паперові копії рішень
  • Верховна Рада призначає нового члена Нацради після проведення конкурсу. Це має статися не пізніше, ніж через три місяці після завершення п’ятирічного строку повноважень попереднього члена або рішення про його дострокове звільнення. Якщо повноваження декількох членів Нацради закінчуються в один день, відбір проводять на всі посади одночасно; 
  • Верховна Рада України звільняє члена Наради відкритим голосуванням, більшістю голосів від конституційного складу. Після цього оформлюється відповідна постанова про звільнення;  
  • постанову про звільнення члена Нацради через завершення строку повноважень Верховна Рада ухвалює на черговому пленарному засіданні, яке відбувається перед днем, коли цей строк закінчується.  

Спільне регулювання у сфері медіа: 

  • до сфери спільного регулювання належить також розроблення рекомендацій про відповідальне використання систем штучного інтелекту у сфері медіа;  
  • органи спільного регулювання утворюються у формі громадських спілок. 

Моніторинг та відповідальність: 

  • якщо медіакомпанія протягом трьох місяців не використовує технологію або вид мовлення, вказані в Реєстрі, або не відповідає територіальній категорії, то Нацрада проводить офіційний моніторинг, щоб виявити порушення. Моніторинг має фіксувати порушення мінімум тричі протягом визначеного періоду, тривати не менш як добу та охоплювати перший і останній день цього періоду; 
  • скорочує термін, протягом якого медіакомпанія повинна сплатити штраф – із 60 до 45 днів. Цей термін починається з дня, коли рішення про штраф публікують на офіційному сайті Нацради;  
  • скасовує норму про накладення штрафів за значні порушення розміром 35500-71000 грн для онлайн-медіа;  
  • якщо зареєстрована медіакомпанія впродовж шести місяців не виконає вимоги п’яти приписів, винесених Нацрадою за невідповідність даних у Реєстрі, які внесла сама компанія, то після закінчення цього терміну Нацрада скасовує реєстрацією такого субʼєкта;
  • друковані медіа не можуть поширювати розклади теле- і радіо програм держави-агресора
  • якщо Верховна Рада або Президент встановлять додаткові обмеження, повʼязані з вшануванням памʼяті загиблих під час агресії, то радіо й телебачення мають виконувати ці вимоги.  

Перехідні положення:  

  • поки не затвердять нові правила мовлення в дні пам’яті, Нацрада разом з органом спільного регулювання застосовує вже розроблені й затверджені нею правила для таких днів; 
  • до того, як запрацює електронний кабінет, Нацрада надсилатиме копії своїх рішень та інші повідомлення медіакомпаніям поштою або на електронну адресу, що вказані в Реєстрі; 
  • ліцензії, отримані до набрання чинності новим законом, стають недійсними після реєстрації або через рік після того, як закон набуде чинності. Якщо медіакомпанія не зареєструється вчасно, Нацрада виключає її з Реєстру;  
  • під час воєнного стану фінансування та оплата праці членів Нацради, а також розмір посадових окладів держслужбовців її апарату визначаються на наступних засадах: 
    • фінансування Національної ради здійснюється в межах бюджетних призначень на відповідний рік;  
    • посадовий оклад члена Національної ради становить 105 980 грн. Оклад голови Національної ради встановлюється з коефіцієнтом 1,2 від цієї суми, що дорівнює 127 176 грн. Оклад першого заступника голови, заступника голови та відповідального секретаря визначається з коефіцієнтом 1,1, що дорівнює 116 578 грн;  
    • розміри посадових окладів державних службовців апарату Нацради визначаються відповідно до закону про державну службу;  
  • після завершення реорганізації комунальної телерадіоорганізації в місцеве публічне аудіовізуальне медіа, медіакомпанія має протягом 10 днів повідомити про це Нацраду; 
  • закон про адміністративну процедуру та про правотворчу діяльність не поширюється на діяльність у сфері медіа;  
  • скасовується норма про обов’язкову реєстрацію актів Нацради в Мінʼюсті;  
  • закон про тимчасові дозволи на мовлення в зоні проведення антитерористичної операції та прикордонних районах України втрачає чинність; 
  • після набрання цим законом чинності, всі свідоцтва про державну реєстрацію суб’єктів інформаційної діяльності, видані відповідно до закону України “Про телебачення і радіомовлення”, втрачають чинність.Тобто старі реєстраційні документи стають недійсними;  
  • Кабінет Міністрів протягом шести місяців має затвердити склад Наглядової ради національного інформаційного агентства «Укрінформ». 

Що так:  

  • уточнення реєстраційних і ліцензійних процедур;  
  • визначення порядку призначення членів Нацради Верховною Радою; 
  • визначення гарантій незалежності членів Нацради через встановлення зарплат на рівні закону; 
  • скасування вимоги для друкованих медіа обов’язкового надсилати примірники до Нацради; додано до предмета спільного регулювання розроблення рекомендацій про відповідальне використання систем штучного інтелекту у сфері медіа;  
  • обов’язок затвердити склад Наглядової ради “Укрінформ”;  

Що передувало: 13 грудня 2022 року Верховна Рада ухвалила закон про медіа, а 29 грудня його підписав Президент. Ухвалення цього закону було однією з вимог для вступу України до Європейського Союзу. Закон набув чинності 31 березня 2023 року. Серед новацій закону – розширення повноважень Нацради з питань ТБ і радіомовлення. Також він запроваджує новий тип відносин між медіа та державними органами – співрегулювання. За деякими оцінками, для повної імплементації закону може знадобитися до 10 років.