Захист держави від енергетичних загроз та Стратегія зовнішньої політики

Поки Верховна рада входить у пленарний режим роботи, оглянемо діяльність президента. Традиційно, він своїми указами вводив в дію чергові рішення РНБО, які розширюють його владу та порушують встановлений Конституцією розподіл повноважень. Цього разу – рішення глави держави щодо нейтралізації загроз енергетичній безпеці України та зовнішньополітичної діяльності. 

Нейтралізація загроз енергетичній безпеці (указ президента № 452/2021)

На кого вплине: мешканців України, Кабмін, НКРЕ КП, АРМА, ФДМУ, Антимонопольний комітет, НАК «Нафтогаз України», ПАТ «Донецькоблгаз», бізнес у сфері енергетики.

Що змінює: вводить в дію Рішення РНБО «Про заходи з нейтралізації загроз в енергетичній сфері», яке дає доручення в сфері енергетики Кабміну, центральним органам виконавчої влади:

• вирішити питання управління ПАТ «Донецькоблгаз» для гарантованого забезпечення природнім газом населення Донеччини
• проаналізувати методику оцінки активів природних монополій та скорегувати тарифи за транспортування газу та електроенергії
• розробити механізм введення тимчасових адміністрацій на підприємствах енергетичної сфери, якщо їхня діяльність загрожує безпеці постачання електроенергії
• встановити справжніх кінцевих вигодонабувачів підприємств енергопостачання
• підготувати та подати на розгляд Верховної ради проекти щодо стимулювання виробництва енергії з альтернативних джерел
• розширити повноваження Міненерго для забезпечення безпеки газо- та електропостачання, роботи енергосистеми, газотранспортної та газорозподільчої систем
• оцінити вплив на довкілля будівництва енергоблоків №3 та №4 Хмельницької атомної електростанції.

Що не так:

• указ суперечить Конституції, оскільки виходить за межі конституційних повноважень президента і втручається у сферу виключної компетенції Кабміну
• рішення РНБО підміняє собою державну політику у сфері енергетики, яку мають реалізовувати Кабмін та Міненерго, а не дорадчий орган президента, яким є РНБО
• значна частина висвітлених питань стосується системи управління критичною інфраструктурою держави, яка в Україні не врегульована законом і не може бути врегульована підзаконними актами, як це пропонується в Рішенні РНБО
• в частині доручень НКРЕ КП і Антимонопольному комітету Указ порушує гарантії незалежності роботи цих органів
• в частині доручень НАК «Нафтогаз України» та інших суб’єктів господарювання Указ порушує Конституцію, втручаючись в їхню діяльність.

Що замість:

• Кабмін та Міненерго мають формувати та впроваджувати державну політику у сфері енергетики самостійно, без втручання в ці питання президента, а Верховна рада має здійснювати систематичний парламентський контроль за діяльністю уряду
• Кабмін має розробити проект системи управління критичною інфраструктурою держави. Вона має включати:
  • моніторинг роботи суб’єктів господарювання у сфері
  • прогнозування та управління ризиками
  • контроль за станом об’єктів
  • набір заходів попередження виникнення загроз в роботі об’єктів та усунення їхніх наслідків, у якій запровадження тимчасових адміністрацій на підприємствах є крайнім заходом, який допускається лише у виключних випадках.

Такий підхід мінімізує ризики порушень та зловживань в роботі об’єктів критичної інфраструктури, створить належне законодавче підґрунтя для державного втручання в роботу суб’єктів господарювання, але водночас обмежить можливості для тиску на бізнес з боку держави.

Стратегія зовнішньополітичної діяльності України (указ президента № 448/2021)

На кого вплине: органи державної влади, мешканців України.

Що змінює: врегульовує найважливіші питання міжнародної політики України.

• визначає мету зовнішньополітичної діяльності – утвердження України як сильної європейської держави, створення сприятливих умов для її розвитку та реалізації потенціалу суспільства та економіки. В основі цієї діяльності є:
  • реалізація курсу на вступ в НАТО та ЄС
  • збереження незалежності
  • протидія збройній агресії РФ та звільнення загарбаних нею територій України
  • просування українського експорту і залучення інвестицій
  • захист інтересів громадян України закордоном
• серед викликів та загроз інтересам держави у зовнішньополітичній сфері визначено:
  • збройну агресію РФ та нарощування нею військового потенціалу вздовж кордонів України
  • уповільнення процесу розширення ЄС та стриманість Євросоюзу у зміцненні своєї ролі у центральноєвропейському та чорноморському регіонах
  • глобальне протистояння між США і Китаєм
  • посилення боротьби за доступ до природніх ресурсів
  • криза міжнародного правопорядку, загострення збройних конфліктів, посилення екстремістських рухів в світі, тероризм, кіберзлочинність, дезінформація, загроза нових пандемій
• цілі зовнішньої політики України визначено:
  • відновлення територіальної цілісності і миру
  • притягнення РФ до відповідальності за збройну агресію
  • набуття членства в НАТО та ЄС
  • сприяння зовнішній торгівлі та інвестиціям
  • технологічна та екологічна трансформація держави
  • збільшення свободи пересування громадян України в світі та підтримка інтересів громадян закордоном
• констатує неможливість нормалізації стосунків з РФ до деокупації та повного припинення збройної агресії проти України
• приділяє велику увагу підтриманню зв’язків із закордонними українцями та трудовими мігрантами закордоном.

Що так:

• Стратегія зовнішньополітичної діяльності є документом довгострокового планування, який дозволяє синхронізувати діяльність органів державної влади і посадових осіб та просувати інтереси України за її межами
• Стратегія чітко визначає умови середовища, в яких діє держава, загрози і тенденції характерні нашому часу, встановлює цілі державної політики та деталізує пріоритети співпраці як з окремими державами, так і з групами держав за регіонами. Документ є рідкісним для України прикладом якісного довгострокового планування державної політики.

Що не так: стратегія затверджена Рішенням РНБО, яке введене в дію указом президента. Такий порядок її ухвалення суперечить Конституції.