Спроби відкату закону про мову, перекладання проблеми дитсадків на громади та створення Національного військового меморіального кладовища

Новий пленарний тиждень розпочався, тому сьогодні – про проєкти, які потрапили до порядку денного Верховної ради і можуть бути ухваленими в першому читанні чи в цілому. Якщо ви батьки дошкільнят, місцеві депутати або просто громадяни України, яким не байдужий закон про мову, і ви шануєте пам’ять захисників України, ви знайдете в цьому дайджесті важливу для себе інформацію.  

Яка стадія: включення до порядку денного.

На кого вплине: мешканців України.

Що змінює: 

• основний законопроєкт скасовує штрафи за порушення вимог закону щодо мови обслуговування на постійно
• альтернативний законопроєкт № 4638-2 пропонує відкласти застосування штрафів на рік і чотири місяці
• інший альтернативний законопроєкт № 4638-1 усуває лише технічні неточності закону, не змінюючи його суті

Що не так: 

В основному законопроєкті:

• скасування штрафів за недотримання вимог закону щодо мови обслуговування перетворить правову норму з загальнообов’язкового правила в пусту декларацію, за недотримання якої не буде жодної дієвої відповідальності
• положення про мову обслуговування почали діяти лише 16 січня цього року, тому станом на зараз неможливо оцінити його вплив. Будь-які зміни до закону, спрямовані чи то на посилення відповідальності за порушення, чи то на пом’якшення, є передчасними, оскільки не можна оцінити ефективність норми за такий короткий термін.

В альтернативному законопроєкті № 4638-2:

• як і основний законопроєкт, позбавляє Уповноваженого із захисту державної мови можливостей реагувати на порушення закону, окрім винесення попередження, що неефективно
• законопроєкт суперечить Конституції, бо допускає зворотну дію закону в часі —   пропонує відстрочити початок дії норми, яка вже набрала чинності.

Яка стадія: перше читання.

На кого вплине: органи місцевого самоврядування, батьків і дошкільнят.

Що змінює: 

• зобов’язує органи місцевого самоврядування створювати і утримувати мережу закладів дошкільної освіти
• гарантує кожній дитині право здобувати дошкільну освіту в закладі дошкільної освіти, що найбільш доступний та наближений до місця її проживання
• визначає, що в першу чергу зараховуються на навчання діти, які проживають на території, яку обслуговує відповідний заклад, а також діти, які є рідними (усиновленими) братами та/або сестрами дітей, які здобувають освіту у цьому дошкільному закладі, чи дітьми працівників закладу дошкільної освіти.

Що не так:

• покладення обов’язку формування мережі закладів дошкільної освіти виключно на органи місцевого самоврядування суперечить Конституції. Вона визначає, що саме держава, а не орган місцевого самоврядування, забезпечує доступність та безоплатність дошкільної освіти як у державних, так і у комунальних закладах
• законопроєкт дозволяє існування закладів дошкільної освіти всіх форм власності — комунальної, державної та приватної. Також закон допускає існування корпоративних закладів – заснованих кількома суб’єктами різних форм власності. Наприклад, органом місцевого самоврядування і приватним підприємством. Але при цьому закон трактує мережу як таку, що складається виключно з комунальних закладів. Це неправильно, оскільки дошкільні заклади всіх форм власності надають однотипні послуги, мають однакові вимоги та обмеження щодо своєї діяльності
• законопроєкт є невиконанним у найближчому майбутньому. Він набирає чинності з дня його опублікування, що може трапитись навіть за місяць-півтора. Очевидно, що в багатьох великих містах, особливо в Києві, виконати вимогу щодо повного забезпечення доступності до комунальних садків неможливо. На це потрібні величезні кошти і час, щоб збудувати чи викупити і обладнати велику кількість приміщень та підготувати персонал.

Що ще: загалом законопроєкт є поверненням до радянської системи дошкільної освіти на базі комунальних закладів. Однак, ані громади, ані держава не мають достатніх фінансових ресурсів, щоб вирішити проблему недостатньої кількості місць у дитячих садках самотужки без залучення приватного капіталу.

Що натомість: застосувати до вирішення питання підхід реформи сімейної медицини і запровадити принцип «гроші ходять за споживачем послуги». Це б дало змогу залучити приватний капітал, водночас допомогло би легалізувати велику кількість приватних дитячих садків, які зараз діють під виглядом різноманітних дитячих клубів, гуртків і уникають державного регулювання у сфері.

Яка стадія: перше читання.

На кого вплине: мешканців України, Міністерство у справах ветеранів.

Що змінює: 

• врегульовує питання створення Національного військового меморіального кладовища
• воно буде розташоване на території Київської області та призначене для почесних поховань та перепоховань борців за незалежність України у ХХ столітті, військовослужбовців, які загинули під час виконання бойових завдань, учасників бойових дій, осіб з інвалідністю внаслідок війни та осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною
• замовником будівництва за кошти державного бюджету буде Міністерство у справах ветеранів, а порядок поховань і зразок намогильних споруд та меморіальних табличок встановлюватиме Кабмін.

Що так: подібні кладовища існують у багатьох країнах світу. Створення Національного меморіального військового кладовища в Україні є засобом збереження національної пам’яті і вшанування людей, які віддали життя за волю України.

Нам дуже приємно, що ви цікавитесь суспільно-політичним життям нашої країни!

Якщо вам подобається те, що ми робимо, пропонуємо вам стати патроном Центру спільних дій та підтримати нас щомісячним внеском від 3$ тут. Окрім цього, щомісячні внески дадуть змогу вам ближче познайомитися з командою та отримати наші додаткові продукти.

Зрештою, так ви допоможете нам робити аналітику регулярною, політику більш доступною, а діяльність влади – прозорою для громадян усієї країни.