Спецвипуск! Як будуть регулюватись медіа в Україні

Закон про медіа допоможе виконати одне з основних зобов’язань України перед ЄС та зменшити вплив політиків та олігархів на ЗМІ. Однак, щоб він ефективно запрацював, необхідно змінювати Конституцію.

Закон 2849-IX від 13.12.2022

Яка стадія: оприлюднений у газеті “Голос України”, набирає чинності 31 березня.   

На кого впливає: громадян, медіа-групи, аудіовізуальні, друковані та онлайн медіа, провайдерів аудіовізуальних сервісів та платформ спільного доступу до відео, журналістів, рекламодавців, членів Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, органи державної влади і місцевого самоврядування, громадські об’єднання та організації у сфері медіа. 

Що змінює:  

• закон регулює діяльність суб’єктів у сфері медіа:  
  • аудіовізуальних, друкованих, онлайн медіа; 
  • провайдерів аудіовізуальних сервісів чи платформ спільного доступу до відео; 
  • постачальників електронних комунікаційних послуг; 
• закон не регулює поширення масової інформації:  
  • людьми, які не діють як медіа;  
  • фізичними особами-підприємцями або підприємствами на власних веб-сайтах, якщо поширення масової інформації не є основним видом діяльності;  
  • через повідомлення у соціальних мережах чи месенджерах; 
• забороняє незаконне втручання у діяльність медіа з боку державних органів, місцевого самоврядування, громадських об’єднань, партій, власників, будь-яких інших людей чи підприємств. Також, забороняє вимагати погоджувати з державними органами, місцевим самоврядуванням чи політичними партіями інформацію, яка поширюється у медіа; 
• захищає економічну конкуренцію у сфері медіа. Жодна людина чи підприємство одноособово чи з групою пов’язаних осіб не має права у будь-який спосіб контролювати більше 35% загального обсягу територіального аудіовізуального медіа-ринку чи більше 5% загальної кількості зареєстрованих друкованих медіа; 
• суб’єктом у сфері медіа не зможе бути підприємство із непрозорою структурою власності. Закон встановлює вимоги до прозорості структури власності:  
  • відомості про структуру власності суб’єкта у сфері медіа мають дати змогу встановити:  
    • усіх осіб, які мають пряму чи опосередковану істотну участь або можливість значного чи вирішального впливу на управління медіа;  
    • усіх ключових учасників;  
    • характер взаємозв’язків між цими особами;
      
  • серед власників істотної участі відсутні трасти чи інші підприємства, зареєстровані в офшорних зонах 
  • інформація про структуру власності розміщена на офіційному веб-сайті суб’єкта медіа, а у разі її зміни – відповідна інформація подана до Національної ради; 
• забороняє поширення в медіа та на платформах спільного доступу до відео:  
  • закликів до насильницької зміни, повалення конституційного ладу; 
  • висловлювань, що розпалюють ненависть чи ворожнечу або підбурюють до дискримінації чи утисків щодо окремих осіб та груп осіб;  
  • пропаганди або закликів до тероризму; інформацію, що заперечує чи виправдовує злочинний характер комуністичного режиму; 
• встановлює обов’язок та порядок спростування поширеної у ЗМІ інформації. Заяву про спростування можна буде подати упродовж 20 днів з дня поширення інформації. Медіа має розглянути її впродовж 14 днів. ЗМІ можуть відмовитись від спростування і після цього особа може звернутись до суду; 
• покладає виконання і моніторинг дотримання закону на Національну раду з питань телебачення і радіомовлення. Забороняє втручання будь-яких державних органів, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, громадян та їх об’єднань у вирішення питань, що належать до повноважень Нацради; 
• Верховна Рада та президент призначатимуть по чотири члени Нацради. При цьому, суб’єктами подання кандидатур на посаду нового члена Нацради є лише об’єднання підприємств-суб’єктів у сфері медіа, громадські об’єднання, творчі спілки, які активно працюють у медійній сфері не менше трьох років (організовують щонайменше двічі на рік громадські заходи, ініціюють обговорення актуальних питань, беруть активну участь у розв’язанні проблем у галузі); 
• визначає виключний перелік підстав, з яких можуть достроково звільнити члена Нацради; 
• Нацрада:  
  • ухвалює рішення про заміну стандартів (радіотехнологій);  
  • визнає структуру власності суб’єкта у сфері медіа непрозорою;  
  • наглядає та контролює дотримання закону;  
  • здійснює офіційний моніторинг діяльності медіа;  
  • видає та анулює ліцензії, веде реєстрацію медіа; 
• вводить механізм співрегулювання медіа, що дозволятиме учасникам ринку взаємодіяти з Нацрадою з певних питань і самостійно вирішувати частину проблем; 
• встановлює, що перелік осіб, які створюють загрозу національній безпеці, складає міністерство культури за зверненнями РНБО, СБУ та Нацради. Визначає підстави включення людей до цього списку та вимоги до такого рішення. 

Що так: 

• виконання однієї з семи кандидатських вимог України для вступу до ЄС; 
• узгодження законодавства України з Європейською конвенцією про транскордонне телебачення та Директивою про аудіовізуальні медіа послуги. Водночас, положення Директиви щодо реклами та прихованої реклами ще потребують імплементації; 
• зменшення впливу політиків на процес формування Національної ради з питань телебачення і радіомовлення. Тепер партії та фракції не зможуть висувати кандидатів до Нацради, усе залежатиме від професійної спільноти; 
• запровадження системи моніторингу прозорості структури медіа, що має зменшити вплив олігархів; 
• підвищення самоорганізації медіа та запровадження взаємодії саморегулівних організацій з Нацрадою. 

Що не так: 

• політичне призначення членів Національної ради з питань телебачення і радіомовлення. Саме на цей орган покладена відповідальність за впровадження Закону. Його незалежність є ключовим фактором ефективного регулювання медіаринку. Хоч Закон і намагається зменшити вплив політиків на формування Нацради, але процедура формування цього органу визначена у Конституції. Без змін до Конституції неможливо зменшити вплив президента та Верховної Ради на формування державного регулятора;  
• відсутність регулювання щодо національних меншин. Зміни законодавства щодо національних меншин також є кандидатською вимогою для вступу України до ЄС, тому Закон мав би містити положення про медіа національних меншин; 
• під час підготовки до другого читання з проєкту виключили зміни до Виборчого кодексу щодо правил агітації. 

Що натомість: 

• напрацювати зміни до Конституції у сфері інформаційної політики, зокрема щодо зменшення політичного впливу на формування Національної ради з питань телебачення і радіомовлення; 
• напрацювати зміни щодо медіа національних меншин.