Спецвипуск: Конкурсний добір суддів Конституційного Суду

Конкурсний добір суддів Конституційного Суду 

Проєкт Закону № 7662 від 12.08.2022 

Яка стадія: Закон прийнято  

На кого вплине: Конституційний Суд, Президента, Верховну Раду, Кабмін, з’їзд суддів, кандидатів на посади суддів КСУ 

Що змінює: 

• Конкурсна процедура добору кандидатів на посади суддів КСУ 
  • Закон запроваджує конкурсну процедуру добору кандидатів: 
    • утворює конкурсну комісію для проведення конкурсу кандидатів, які призначаються за квотою Президента; 
    • покладає на комітет Верховної ради, що опікується питаннями роботи КСУ, підготовку розгляду кандидатур Парламенті;  
    • за проведення конкурсу для кандидатів у судді за квотою з’їзду суддів відповідає Рада суддів;  
• Дорадча група для оцінки кандидатів 
  • Закон утворює Дорадчу групу експертів і покладає не неї оцінювання моральних та ділових якостей кандидатів, допущених до конкурсу. Група: 
    • аналізує документи кандидата, проводить із кандидатами співбесіди та оцінює їхні моральні якості і компетенцію; 
      • щоб відповідати моральним якостям, кандидат має бути доброчесним: не має бути сумнівів щодо законності джерел походження його майна чи невідповідності рівня його життя та членів сім’ї доходам; 
  • за результатами оцінки моральних якостей кандидат може отримати такі оцінки щодо відповідності вимог для посади: 
    • «найбільше відповідає» – за умови, що кандидат отримав щонайменше 5 голосів на підтримку; 
    • «відповідає» – якщо кандидат отримав 4 голоси; 
    • «не відповідає» – якщо кандидат отримав 3 і менше голоси. Цей кандидат вибуває із конкурсу; 
  • рішення групи ухвалюються більшістю голосів; 
  • результати оцінки кандидатів група передає відповідно Конкурсній комісії при Президентові, профільному комітету ВР або Раді суддів.  
• Врахування результатів оцінки дорадчої групи 
  • Конкурсні комісії при Президентові, профільному комітету ВР та Раді суддів вивчають документи та оцінки Дорадчої групи, проводять із кандидатами співбесіди та передають питання на розгляд Президента, Верховної Ради чи з’їзду суддів залежно від того, за чиєю квотою має бути призначений суддя; 
  • З’їзд суддів і Верховна Рада спершу голосують за призначення лише тих кандидатів, які отримали від Дорадчої групи оцінку «найбільше відповідає». Якщо нікого з них не призначать, то далі розглядають кандидатів, які отримали оцінку «відповідає», а вже потім – кандидатів, які під час оцінювання своїх професійних якостей отримали оцінку «не відповідає»; 
  • оскаржити рішення, дії чи бездіяльність щодо процедури конкурсного добору можна у Верховному Суді як суді першої інстанції та Великій Палаті Верховного Суду як апеляційній інстанції. 
• Формування Дорадчої групи  
  • На громадських засадах групу формують шість членів, яких призначають на три роки. По одному члену Дорадчої групи призначають:  
    • Президент; 
    • Верховна Рада;  
    • з’їзд суддів;  
    • Національна академія правових наук;  
    • з’їзд представників правничих вишів та наукових установ;  
    • збори представників громадських об’єднань, які впродовж останніх п’яти років здійснюють діяльність щодо конституційної реформи, верховенства права, прав людини, запобігання корупції; 
  • упродовж шести років після прийняття Закону встановлюється перехідний склад Дорадчої групи. До неї входять: 
    • дві особи, призначені Кабміном за пропозиціями міжнародних та іноземних організацій, які впродовж останніх п’яти років надають Україні міжнародну технічну допомогу у сферах конституційної реформи, верховенства права, прав людини і протидії корупції;  
  • по одній особі призначеній:  
    • Президентом;  
    • Верховною Радою;  
    • з’їздом суддів (а на перші три роки замість з’їзду суддів призначає Рада суддів); 
    • Кабміном за рекомендацією Європейської комісії «За демократію через право». 

Що так:  

• виконує вимоги Конституції щодо відбору кандидатів на посади суддів КСУ на конкурсних засадах та є однією із умов підготовки до вступу у ЄС; 

Що не так: 

• Дорадча група не може мати повноважень не допускати до подальшого конкурсу кандидатів, які під час оцінювання моральних якостей отримали оцінку «не відповідає», оскільки:  
  • рішення про недопуск кандидата до подальшого конкурсу є актом індивідуальної дії. Дорадча група не є суб’єктом владних повноважень, тому не може видавати будь-які акти, які є обов’язковими; 
  • за Законом Дорадча група створена не для прийняття рішень про моральні і професійні якості кандидатів, а для сприяння Президенту, Верховній Раді чи з’їзду суддів в оцінюванні моральних якостей і компетенції кандидатів через надання порад, оцінок та рекомендації. Тому вона не може приймати рішення замість суб’єкта призначень; 
• сумнів у доброчесності кандидата не може бути підставою для недопуску до подальшої участі у конкурсі, бо це порушує презумпцію невинуватості. Такий сумнів може бути лише підставою для оцінки і як наслідок шансів на призначення на посаду; 
• Конституційний принцип поділу всієї влади на законодавчу, виконавчу та судову не допускає існування органів, наділених владними повноваженнями поза однією із цих гілок. Дорадча група не належить до жодної з гілок влади, тому не може мати самостійних повноважень за жодних умов; 
• норми про підсудність спорів, які виникають у процесі добору кандидатів на посаду судді КСУ помилково внесені до Закону “Про Конституційний Суд України”.

Наші колеги з Українського центру охорони здоровʼя (UHC) оцінили шкоду, заподіяну медичній інфраструктурі Маріуполя російськими військами із 24 лютого по 20 травня 2022 року. Детальніше про воєнні злочини росіян проти охорони здоровʼя у звіті.