2025-й став роком переформатування державної політики щодо осіб з інвалідністю на тлі зростання потреб та трансформації інституцій, відповідальних за її реалізацію.
Повномасштабна війна призвела до різкого збільшення кількості людей з інвалідністю, зокрема внаслідок поранень, мінно-вибухових травм та погіршення стану здоров’я, водночас оголивши хронічні проблеми системи соціального захисту: фрагментарність рішень, складні та принизливі процедури підтвердження статусу, паперову бюрократію і слабку міжвідомчу координацію.
Окрім того, напередодні вибухнула низка гучних скандалів: хабарництво у керівництві МСЕК, підроблені документи щодо отримання інвалідності, надмірно нараховані пенсії прокурорам — все це призвело до необхідності реформувати систему.
Тому переломним моментом стала реформа МСЕК наприкінці 2024 року, яка скасувала застарілу модель встановлення інвалідності та запровадила підхід оцінювання повсякденного функціонування особи. Ця реформа мала на меті подолати корупційні ризики, відійти від суто медичної логіки та наблизити українську систему до міжнародних стандартів, зокрема Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю. Водночас її запуск створив низку нових викликів для законодавчого та підзаконного регулювання.
По-перше, виникла потреба перехідних механізмів, аби гарантувати безперервність надання реабілітаційних, соціальних і медичних послуг для людей, які вже мали встановлений статус та індивідуальні програми реабілітації. Саме тому у 2025 році значна частина нормативних актів була спрямована не на запровадження нових прав, а на “зшивання” старої та нової систем — збереження чинності документів МСЕК, визначення тимчасових процедур та уточнення повноважень нових експертних команд.
По-друге, реформа МСЕК поставила перед законодавцем виклик переписування цілих масивів регулювання, які десятиліттями були прив’язані до медико-соціальної експертизи: від забезпечення технічними засобами реабілітації й виплат до доступу до освіти, праці й житла. У 2025 році держава змушена була оперативно адаптувати ці сфери до нової логіки оцінювання функціонування, що пояснює велику кількість точкових змін і постанов Кабінету Міністрів.
По-третє, перехід до нової моделі висвітлив інституційну неготовність системи: дефіцит підготовлених фахівців, нерівномірну спроможність громад, затримки з запуском електронних систем і ризики перевантаження Пенсійного фонду та органів соціального захисту. Це зумовило зсув акцентів у 2025 році на цифровізацію, перерозподіл функцій між органами та спрощення процедур з метою компенсації кадрових і управлінських обмежень.
Окремим викликом була низька включеність людей з інвалідністю в ринок праці, формальний характер квот, недоступність інфраструктури та транспорту, а також слабка координація між соціальною, медичною та освітньою політиками. Система реабілітації й забезпечення технічними засобами залишалася повільною та непрозорою, а соціальні виплати розпорошеними між різними органами.
На цьому тлі у 2025 році держава зосередилася на таких ключових завданнях:
- закінчити реформу МСЕК;
- спростити доступ до послуг;
- перевести систему з паперової у цифрову;
- змінити підхід від формального виконання норм до реальної інтеграції осіб з інвалідністю в суспільство та економіку.
Далі ми розглянемо основні законодавчі новації, ухвалені у сфері політики щодо людей з інвалідністю. Аналізуємо їхній зміст, ступінь реалізації та потенційний вплив на життя людей з інвалідністю. У підсумку сформульовано короткі висновки, що дозволяють виявити недоліки реалізації політики у 2025 році та слугують основою для подальших рекомендацій.
Для зручності використовуйте навігацію:
1. Зайнятість
Забезпечення права осіб з інвалідністю на працю
На кого вплине: людей з інвалідністю, Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю, Державну службу зайнятості, підприємства, установи організації всіх форм власності.
Що змінює:
- встановлює, що держава має забезпечити людям з інвалідністю можливість реалізовувати всі права та свободи без дискримінації. Забороняє будь-яку форму дискримінації, зокрема відмову у працевлаштуванні через потребу створювати спеціальні умови чи фінансувати їх;
- запроваджує спеціальний цільовий внесок на підтримку працевлаштування людей з інвалідністю. Тепер роботодавець може або сплатити цей внесок, або взяти на роботу людину з інвалідністю. Таким чином, скасовуються адміністративні штрафи за недотримання нормативу працевлаштування;
- цільові внески не оподатковуються і надходять на рахунки, відкриті в Державній казначейській службі;
- Державний фонд соціального захисту осіб з інвалідністю є складовою частиною держбюджету України;
- гроші для Державного фонду соціального захисту осіб з інвалідністю надходять з таких джерел:
- внески від роботодавців, а також штрафи та пені, якщо ці внески не сплачені вчасно або сплачені з порушеннями,
- благодійні внески,
- інші надходження, не заборонені законодавством;
- гроші з Державного фонду соціального захисту осіб з інвалідністю використовуються на:
- програми, які допомагають людям з інвалідністю знайти роботу,
- підтримку їх під час працевлаштування,
- соціальні послуги, пов’язані з працевлаштуванням,
- інші програми, що забезпечують захист і підтримку людей з інвалідністю;
- людям з інвалідністю надають соціальні послуги, які допомагають працювати, зокрема супровід на робочому місці, особистого помічника та переклад жестовою мовою;
- знімає законодавчі обмеження, що дозволяє працювати на будь-якій роботі, крім тієї, яка прямо протипоказана за станом здоров’я;
- застосовує однакові правила працевлаштування людей з інвалідністю для приватного й державного секторів економіки;
- передбачає залучення приватних агенцій для працевлаштування людей з інвалідністю, фінансування їхньої освіти та перепідготовки;
- запроваджує державні стандарти облаштування робочого місця для різних видів втрати функціональності. Роботодавець може отримати компенсацію за облаштування робочого місця для людини з інвалідністю. Люди з інвалідністю, які працюють як ФОПи, теж можуть отримати компенсацію, щоб облаштувати своє робоче місце. Ці гроші виділяються з фонду, який наповнюється коштом цільових внесків;
- фінансова підтримка стала доступною ширшому колу підприємств, що створюють робочі місця для людей з інвалідністю; раніше такі пільги та компенсації надавалися переважно підприємствам, заснованим громадськими організаціями людей з інвалідністю;
- будь-які підприємства, які працевлаштовують певну кількість людей з інвалідністю (визначену законом), можуть отримати:
- фінансові пільги,
- компенсації витрат на адаптацію робочих місць,
- підтримку для створення підприємств трудової інтеграції або захищеного працевлаштування (в Україні є підприємства громадських організацій, наприклад, Українського товариства сліпих (УТОС) та Українського товариства глухих (УТОГ), які створюють робочі місця для осіб з інвалідністю. Вони отримують державну підтримку для виробництва товарів і послуг).
Що відбулося:
- розширено кількість робочих місць, які пропонуються людям з інвалідністю, шляхом включення до відповідного переліку органів державної влади та органів місцевого самоврядування;
- запроваджено цільові платежі замість штрафів за непрацевлаштування людей з інвалідністю, кошти яких спрямовуються на створення робочих місць. Це стимулюватиме бізнес активніше залучати людей з інвалідністю до роботи, розширить їхні можливості для працевлаштування та підвищить рівень соціальної інтеграції. Адже штрафи – це каральний інструмент, який не розвʼязує проблему. Цільові платежі, навпаки, спрямовуються на фінансування реальних заходів для створення робочих місць, що дає практичний результат. Крім того, гроші, які підприємці сплачували у вигляді штрафів, потрапляли до бюджету, але не завжди використовувалися для підтримки людей з інвалідністю. Тоді як цільові платежі будуть спрямовані безпосередньо на адаптацію робочих місць та створення умов для працевлаштування;
- платежі, спрямовані на створення робочих місць, дозволяють ефективніше долати бар’єри для працевлаштування (наприклад, фінансувати адаптацію приміщень або спеціального обладнання).
Облаштування робочих місць для людей з інвалідністю
Постанова КМУ №1308 від 08.10.2025
На кого вплине: людей з інвалідністю, Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю
Що змінює:
- встановлює єдиний механізм облаштування інклюзивних робочих місць для осіб з інвалідністю;
- процедура адаптації робочого місця включає такі етапи:
- подання заяви,
- оцінку потреб працівника,
- залучення фахівців,
- визначення необхідних заходів,
- виконання робіт,
- підсумкову оцінку результатів;
- для кожної особи з інвалідністю передбачена індивідуальна адаптація робочого місця;
- витрати на проведення таких заходів можуть покриватися коштом Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю або інших передбачених джерел.
Що відбулося:
Роботодавці отримають механізм для адаптації робочих місць відповідно до індивідуальних потреб людей з різними видами порушень – рухових, зору, слуху чи інших. Це сприятиме розширенню можливостей працевлаштування людей з інвалідністю та кращій їх інтеграції на ринку праці.
2. Пенсійне забезпечення та виплати
Індексація пенсій і страхових виплат
Постанова КМУ №209 від 25.02.2025
На кого вплине: людей, які мають право на отримання пенсій чи страхових виплат.
Що змінює:
- збільшується розмір мінімальної пенсії:
- непрацюючим пенсіонерам віком більш як 65 років, які мають повний страховий стаж (чоловіки − 35 років, жінки − 30 років) та пенсіонерам віком більш як 80 років, які мають повний страховий стаж (чоловіки − 25 років, жінки − 20 років) до 3758 грн.
- пенсіонерам віком від 70 до 80 років, які мають повний страховий стаж (чоловіки − 35 років, жінки − 30 років) та пенсіонерам віком від 75 до 80 років, які мають повний страховий стаж (чоловіки − 25 років, жінки − 20 років) до 3613 грн.
- пенсіонерам, яким не виповнилося 70 років та які мають повний страховий стаж (чоловіки − 35 років, жінки − 30 років), та особам з інвалідністю І групи (незалежно від віку та страхового стажу) до 3323 грн.
- іншим непрацюючим пенсіонерам до 3038 грн.
- розміри мінімальних пенсійних виплат особам з інвалідністю внаслідок війни, учасникам бойових дій з 01 березня 2025 року становлять:
- для осіб з інвалідністю внаслідок війни II групи − 16847 грн;
- для осіб з інвалідністю внаслідок війни II групи − 13822 грн;
- для осіб з інвалідністю внаслідок війни III групи − 9478 грн;
- учасникам бойових дій і постраждалим учасникам Революції Гідності − 5528 грн.
- визначено дату проведення автоматичного перерахунку пенсій працюючим пенсіонерам – 01 квітня 2025 року.
Що відбулося:
Відбувся щорічний перерахунок пенсій. З 1 березня 2025 року збільшено мінімальні пенсії для всіх категорій пенсіонерів: від 3038 грн для непрацюючих пенсіонерів без повного стажу до 3758 грн для осіб старше 65 років з повним стажем. Значно підвищено виплати для осіб з інвалідністю внаслідок війни — від 9478 грн до 16847 грн залежно від групи інвалідності. Учасники бойових дій отримуватимуть мінімум 5528 грн. Для працюючих пенсіонерів автоматичний перерахунок пенсій відбудеться 1 квітня 2025 року — їхні виплати зростуть залежно від сплачених внесків у 2024 році. Подавати додаткові заяви не потрібно.
Виплати, що здійснюються Пенсійним фондом
Постанова КМУ №695 від 11.06.2025
На кого вплине: людей з інвалідністю, законних представників осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю, Пенсійний фонд України, Міністерство соціальної політики
Що змінює:
З 1 липня 2025 року Пенсійний фонд України призначає та виплачує низку соціальних допомог, які раніше були у віданні Міністерства соціальної політики, а саме:
- державна соціальна допомога особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю:
- допомога особам з інвалідністю І групи,
- допомога особам з інвалідністю II групи,
- допомога особам з інвалідністю III групи,
- допомога жінкам, яким надане звання України “Мати-героїня”,
- допомога священнослужителям, церковнослужителям,
- допомога особам, які досягли віку, що дає право на призначення допомоги,
- допомога дитині померлого годувальника;
- державна соціальна допомога на догляд:
- допомога на догляд одиноким малозабезпеченим особам, які за висновком лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребують постійного стороннього догляду (крім осіб з інвалідністю І групи),
- допомога на догляд малозабезпеченим особам з інвалідністю підгрупи А І групи,
- допомога на догляд малозабезпеченим особам з інвалідністю підгрупи Б І групи,
- допомога на догляд одиноким особам, які досягли 80-річного віку та за висновком лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребують постійного стороннього догляду (крім осіб з інвалідністю внаслідок війни);
- державна соціальна допомога особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю:
- допомога особам з інвалідністю з дитинства I групи,
- допомога особам з інвалідністю з дитинства II групи,
- допомога особам з інвалідністю з дитинства III групи,
- допомога на дітей з інвалідністю віком до 18 років,
- надбавка на догляд за особою з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи,
- надбавка на догляд за особою з інвалідністю з дитинства підгрупи Б I групи,
- надбавка на догляд за одинокими особами з інвалідністю з дитинства II і III груп, які за висновком лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребують постійного стороннього догляду,
- надбавка на догляд за дитиною з інвалідністю віком до 6 років,
- надбавка на догляд за дитиною з інвалідністю віком від 6 до 18 років;
- допомога на поховання;
- державна допомога у зв’язку з вагітністю та пологами;
- державна допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування;
- державна допомога на дітей одиноким матерям;
- державна допомога при народженні дитини;
- державна допомога при усиновленні дитини;
- державна допомога на дітей, хворих на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, на дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідність;
- державна соціальна допомога малозабезпеченим сім’ям;
- соціальні допомоги, соціальної стипендії, призначення та виплата яких здійснюються органами Пенсійного фонду України;
- заяви та необхідні документи на призначення допомоги можна буде подати
- у будь-якому сервісному центрі Пенсійного фонду, незалежно від місця проживання;
- у Центрі надання адміністративних послуг (ЦНАПі);
- через пошту;
- через вебпортал електронних послуг ПФУ
Що відбулося:
З 1 липня 2025 року спрощується система надання соціальної підтримки в Україні. Пенсійний фонд бере на себе призначення та виплату понад 30 видів соціальних допомог, які раніше виплачувало Мінсоцполітики. Тепер людям не потрібно звертатися до різних установ — всі соціальні виплати можна оформити в одному місці: у будь-якому сервісному центрі ПФУ по всій країні, через ЦНАП, поштою або онлайн через вебпортал Пенсійного фонду. Це зменшує бюрократію та економить час громадян.
3. Соціальний захист
Соціальний захист осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю
Постанова КМУ №1019 від 20.08.2025
На кого вплине: людей з інвалідністю
Що змінює:
- місцеві бюджети фінансуватимуть безоплатний капітальний ремонт житлових будинків і квартир людей, які мають право на таку пільгу, а також витрати на проєктно-кошторисну документацію;
- центри комплексної реабілітації для осіб та дітей з інвалідністю додано до установ сфери соціального захисту населення, які мають право на безоплатне паркування і зберігання транспортних засобів;
- осіб з інвалідністю І групи з порушеннями зору та дітей від 6 років забезпечують палицею тактильною (білою тростиною), або вони отримують компенсацію, якщо придбали її самі;
- особи з інвалідністю І-II групи з порушеннями зору можуть обрати компенсацію за придбання мобільного телефону замість реабілітаційних засобів, у межах граничної ціни;
- щоб стати на облік для забезпечення засобами реабілітації, тепер достатньо одного з кількох документів:
- висновку судово-медичної експертизи щодо факту отримання поранень чи інших ушкоджень здоров’я від вибухонебезпечних предметів,
- витягу з ЄРДР про кримінальне правопорушення, унаслідок якого завдано поранення, контузію, каліцтво, або особа отримала захворювання, спричинене військовою агресією російської федерації проти України,
- інших підтвердних документів чи витягу з інформаційної системи про відсутність судимості (з 14 років);
- дані верифікуються через електронні системи охорони здоров’я та оцінювання функціонування особи;
- особи із численними ураженнями кінцівок отримуватимуть протези з розрахунку один виріб на кожну кінцівку на два роки, а за окремою заявою можна отримати вкладки із силіконової або гелевої композиції та/або чохли для кукс верхніх і нижніх кінцівок;
- відповідно до показань, особи з інвалідністю забезпечуються двома палицями (для правої та лівої руки) або отримують компенсацію за їх придбання;
- протези для купання видаються на п’ять років (раніше на чотири);
- непридатні засоби реабілітації підлягають списанню, а придатні — передаватимуть до пунктів прокату чи кабінетів асистивних технологій;
- це поширюється не лише на громадян України, а й на іноземців та осіб без громадянства, які служать у ЗСУ, Нацгвардії чи Держспецтрансслужбі (з поданням копії військового квитка);
- учасники бойових дій зможуть отримувати грошову допомогу на протезування верхніх кінцівок раз на 5 років, нижніх – раз на 6 років;
- передбачено компенсацію на вкладки для кукс (до 4 одиниць на рік для кожної кінцівки);
- отримати навички користуванню реабілітаційними засобами можна на підставі:
- довідки (направлення) або рішення (постанови, висновку) військово-лікарської, медичної (військово-лікарської) комісії;
- висновку лікарсько-консультативної комісії державного або комунального закладу охорони здоров’я;
- направлення військової частини ЗСУ або інших підрозділів сил оборони, що містить інформацію про потребу в такому навчанні.
Що відбулося: оновлено низку актів щодо соціального захисту осіб з інвалідністю. Зміни передбачають удосконалення порядку забезпечення технічними засобами реабілітації, розширення соціальних гарантій та посилення правового захисту осіб з інвалідністю.
4. Реабілітація та доступ до медичних послуг
Індивідуальні програми реабілітації осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю
Постанова КМУ №1021 від 20.08.2025
На кого вплине: людей з інвалідністю
Що змінює:
- встановлює, що індивідуальні програми реабілітації осіб з інвалідністю, складені МСЕК до 31 грудня 2024 року, продовжують виконуватися щодо:
- медичної та фізичної реабілітації, потреби в допоміжних засобах реабілітації (технічних та інших засобах реабілітації), виробах медичного призначення – до проведення оцінювання повсякденного функціонування особи та формування рекомендацій, що є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю;
- психолого-педагогічної реабілітації – до проведення комплексної оцінки обмежень життєдіяльності особи в освітній сфері та формування рекомендацій, що є частиною індивідуальної програми реабілітації;
- професійної та трудової реабілітації – до проведення комплексної оцінки обмежень життєдіяльності особи у сфері зайнятості та формування рекомендацій, що є частиною індивідуальної програми реабілітації особи;
- фізкультурно-спортивної реабілітації – до проведення комплексної оцінки обмежень життєдіяльності особи у сфері фізичної культури та спорту та формування рекомендацій, що є частиною індивідуальної програми реабілітації;
- соціальної та побутової реабілітації – до проведення комплексної оцінки обмежень життєдіяльності особи у соціальній сфері та формування рекомендацій, що є частиною індивідуальної програми реабілітації.
Що відбулося: встановлено перехідний механізм, за яким індивідуальні програми реабілітації осіб з інвалідністю, оформлені МСЕК до кінця 2024 року, залишаються чинними та виконуються за всіма напрямами реабілітації до моменту проведення нової оцінки повсякденного функціонування і формування оновлених рекомендацій відповідними експертними командами, що запобігає перериванню надання реабілітаційних послуг.
Забезпечення осіб з інвалідністю медичними виробами та іншими засобами
Постанова КМУ №642 від 04.06.2025
На кого вплине: людей з інвалідністю, законних представників осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю
Що змінює: визначення потреб осіб з інвалідністю в медичних виробах переводиться в електронний формат — ці дані вносяться експертними командами до спеціальної електронної системи та автоматично передаються до Єдиної інформаційної системи соціальної сфери.
Що відбулося: спрощено доступ людей з інвалідністю до медичних виробів, зменшено кількість паперових документів і ручних перевірок, скорочено строки ухвалення рішень та знижено ризики помилок і зловживань під час обміну інформацією між установами.
5. Інституційні інструменти та житлова політика
Моніторинг та оцінка ступеня безбар’єрності
Постанова КМУ №311 від 18.03.2025
На кого вплине: людей з інвалідністю, Міністерство розвитку громад та територій, фахівців із безбар’єрності
Що змінює:
- щороку на базі Мінрозвитку перевірятимуть наскільки доступні будівлі та споруди для людей з інвалідністю;
- до моніторингу можуть залучатися представники громадських об’єднань осіб з інвалідністю, а також фахівці із безбар’єрності, які:
- визначать, які об’єкти перевірятимуть цього року, та повідомляють про це місцеві органи архітектури;
- зберуть результати перевірок та оприлюднять результати;
- запропонують, як покращити доступність;
- внесуть результати до Реєстру будівель і споруд у складі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва після початку його функціонування.
- фахівці із безбар’єрності мають здобути освіту не нижче першого (бакалаврського) рівня вищої освіти за спеціальностями «Архітектура та містобудування» або «Будівництво та цивільна інженерія».
Що відбулося: Уряд затвердив процедуру щорічної перевірки доступності будівель для людей з інвалідністю. Перевірка передбачає складання переліку об’єктів, інформування власників, збір та оприлюднення результатів оцінки, а також внесення даних до державного Реєстру будівель після запуску системи.
Оновлення Положення про централізований банк даних з проблем інвалідності
Постанова КМУ №533 від 09.05.2025
На кого вплине: людей з інвалідністю, законних представників осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю, Міністерство фінансів, Пенсійний фонд України, Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю
Що змінює:
- здійснюється перехід від паперового документообігу до електронного;
- вводиться в дію електронний кабінет особи, чим спрощується механізм подання документів для осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю, інших осіб;
- територіальні відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю отримують від органів соціального захисту населення функції з оброблення особових справ осіб, прийняття рішень, підписання договорів;
- чітко визначено порядок перерахунку та надсилання роботодавцям уточнених сум штрафів за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю. Це зменшує правову невизначеність та кількість спорів щодо нарахування таких санкцій.
Що відбулося: оновлене положення запроваджує електронний документообіг у сфері адміністрування відповідних процедур, спрощує порядок подання документів для осіб з інвалідністю, передбачає створення електронного кабінету користувача, а також передає частину функцій із центрального рівня до територіальних відділень Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю.
Створення спеціального фонду муніципального житла
Постанова КМУ №796 від 02.07.2025
На кого вплине: людей з інвалідністю, законних представників осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю, внутрішньо переміщених осіб похилого віку, Міністерство розвитку громад та територій
Що змінює:
- утворюється спеціальний житловий фонд (далі — Фонд), призначений для надання житла громадянам в оренду на пільгових умовах;
- фінансування Фонду здійснюватиметься з місцевих бюджетів, допускається залучення міжнародної технічної допомоги, грантів, кредитних ресурсів, донорської підтримки тощо;
- органам місцевого самоврядування рекомендовано взяти участь у проєкті;
- не менше 10% житла у створеному фонді має призначатися для проживання:
- внутрішньо переміщених осіб похилого віку, чиє житло було знищене або пошкоджене внаслідок бойових дій або які мешкали на тимчасово окупованих територіях;
- сімей, у складі яких є особи з інвалідністю або діти з інвалідністю;
- родин, які потребують підтриманого проживання через стан здоров’я одного з членів;
- багатодітних сімей та сімей, де є діти-сироти чи діти, позбавлені батьківського піклування;
- решту житла можна буде передавати іншим категоріям осіб;
- Міністерство розвитку громад та територій після завершення дії експерименту має подати уряду звіт про результати реалізації та надати пропозиції щодо змін до чинного законодавства, які можуть бути необхідні для масштабування або постійного впровадження цієї моделі на рівні всієї країни;
- проект експериментальний та діятиме протягом двох років.
Що відбулося: запроваджується експериментальна модель спеціального фонду пільгового орендного житла, яке передаватиметься громадянам, зокрема ВПО та людям з інвалідністю, на доступних умовах. Фонд формуватиметься коштом місцевих бюджетів із можливістю залучення міжнародної та донорської допомоги, а органам місцевого самоврядування рекомендовано долучитися до проєкту. Не менше 10% житла резервується для найбільш уразливих категорій, зокрема, літніх ВПО, сімей з особами з інвалідністю, багатодітних родин і сімей з дітьми без батьківського піклування. Проєкт діятиме два роки, після чого Мінрозвитку має оцінити результати та запропонувати законодавчі зміни для можливого масштабування моделі на національному рівні.
Висновки
Попри необхідність реформування профільних інституцій та зміну підходу до формування нової стратегії, у 2025 році державна політика щодо осіб з інвалідністю набула більш системного характеру.
Влада зробила помітний крок у бік сервісної держави: спрощено процедури отримання допомог (Постанова КМУ №695 від 11.06.2025), цифровізовано обмін даними (Постанова КМУ №533 від 09.05.2025), запроваджено єдині підходи до адаптації робочих місць (Постанова КМУ №1308 від 08.10.2025) і розширено фінансові інструменти підтримки працевлаштування. Важливим зрушенням стало скасування штрафної логіки у сфері зайнятості та перехід до цільових внесків, які можуть реально працювати на створення робочих місць (Закон 4219-IX від 15.01.2025).
Разом із тим низка проблем залишилася невирішеною. Значна частина рішень має експериментальний або перехідний характер і потребує подальшого масштабування. Ефективність нових механізмів напряму буде залежати від спроможності громад, але в деяких ситуаціях на громади покладають повноваження, які мала б самостійно забезпечувати держава, або компенсувати їх виконання громадами.
Невирішеним залишається питання кадрового забезпечення експертних команд та стабільного фінансування. Питання житла, підтриманого проживання та комплексної інтеграції людей з важкими формами інвалідності досі залишаються точковими, а не системними.
У 2026 році основними викликами стануть завершення переходу від МСЕК до нової моделі оцінювання функціонування, забезпечення реальної доступності інфраструктури, а також наповнення прийнятих норм реальними бюджетними ресурсами. Без цього ризик формального виконання прогресивного законодавства залишатиметься високим.
Рекомендації
- Напрацьовувати комплексний підхід у формуванні державної політики щодо осіб з інвалідністю. Узгодити політики у сферах соціального захисту, охорони здоров’я, освіти та зайнятості.
- Забезпечити сталі джерела фінансування нових інструментів (цільові внески, адаптація робочих місць, реабілітація). Тому що всі обіцянки мають відповідати реальними фінансовими можливостями держави, щоб політика була не лише стратегічно правильною, але й виконуваною.
- Інвестувати в підготовку кадрів — фахівців із безбар’єрності, асистентів, консультантів з працевлаштування.
- Посилити врахування участі осіб з інвалідністю в культурному, громадському та освітньому житті, зокрема шляхом забезпечення доступу до освіти дорослих, програм перекваліфікації та культурних послуг як інструментів соціальної інтеграції.
