Новий порядок призначення керівників НАБУ та ДБР, зміни статусу НАБУ та перестановки державних регуляторів

Цього тижня усі гілки влади були залучені до важливих державотворчих процесів. Нардепи та уряд подали проєкти законів, які можуть вплинути на баланс гілок влад, Кабмін реорганізував Національну академію державного управління, а президент здійснив чергове сумнівне з точки зору Конституції призначення.

Хто ініціював: 237 нардепів, з яких 234 представляють фракцію «Слуга народу» на чолі з Федором Веніславським, 2 – групу “Довіра” та перший заступник голови парламенту Руслан Стефанчук.

На кого вплине: президента, нардепів, Кабмін, працівників НАБУ та ДБР, вищих посадових осіб, військовослужбовців, державних службовців.

Що змінює: вносить зміни до Конституції, згідно з якими:

• керівників НАБУ та ДБР зможе призначати та звільняти президент за згодою парламенту у порядку, визначеному законом
• добір на посади керівників НАБУ та ДБР здійснюватимуть на підставі конкурсу.

Що не так:

• згадка про НАБУ та ДБР в Конституції лише в контексті призначення керівництва цих органів без визначення завдань цих органів може призвести до обмеження їхніх повноважень, функцій і завдань законом
• автори законопроєкту хоча й пропонують зафіксувати конкурсний добір керівників НАБУ та ДБР в Конституції, але не визначають, що таке конкурс і як його мають проводити. Тому на практиці може відбутись імітація конкурсу
• НАБУ і ДБР є органами виконавчої влади. Тому усунення з  процесу призначення його керівників уряду, вищого органу виконавчої влади, може негативно вплинути на роботу цих органів.

Що далі: у разі підтримки від нардепів, законопроєкт має розглянути Конституційний Суд. Якщо буде позитивне рішення Конституційного Суду, для остаточного ухвалення потрібно буде 300 голосів нардепів.

Хто ініціював: Кабмін.

На кого вплине: президента, нардепів, Кабмін, працівників НАБУ, вищих посадових осіб, державних службовців.

Що змінює: 

• директора НАБУ призначатиме та звільнятиме Кабмін (наразі – президент, а у деяких випадках звільнити міг парламент)
• визначає НАБУ як центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом
• забороняє будь-які письмові чи усні вказівки, вимоги чи доручення щодо організації роботи НАБУ або безпосереднього здійснення повноважень
• до складу конкурсної комісії з добору керівника НАБУ входять дев’ять осіб, трьох з яких призначає Рада національної безпеки і оборони, трьох – Кабмін за власною ініціативою та трьох Кабмін за пропозицією донорів, які за останні два роки надавали міжнародну технічну допомогу у сфері запобігання і протидії корупції
• аудит роботи НАБУ здійснюватиме комісія зовнішнього контролю у складі трьох осіб, яких призначає Кабмін за пропозицією донорів, які за останні два роки надавали міжнародну технічну допомогу у сфері запобігання і протидії корупції.

Що так: 

• частину закону про НАБУ, ухваленого в 2014 р., щодо впливу президента на цей орган Конституційний Суд визнав неконституційною. Тому даний проєкт має привести закон у відповідність до Конституції і позиції Конституційного Суду
• хоча НАБУ й визначають як частину органів виконавчої влади, але надають додаткові гарантії незалежності роботи цієї інституції. Тому Кабмін не зможе надміру впливати на слідчих чи директора НАБУ.

Що не так: пропонують лишити вплив президента на НАБУ. Адже проєкт передбачає, що конкурсну комісію щодо добору директора НАБУ формуватиме також і РНБО, рішення якого вводить в дію президент.

Хто ухвалив: президент.

На кого вплине: бізнес, інвесторів, громадян.

Що змінює: звільняє з посади голови Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку Тимура Хромаєва, натомість призначає Руслана Магомедова.

Чому важливо: Нацкомісія з цінних паперів та фондового ринку – державний регулятор, який контролює роботу ринків капіталу, наглядає за його учасниками, захищає інвесторів та забезпечує прозорі, ефективні і недискримінаційні умови роботи ринків капіталу в Україні.

Що не так:

• Конституційний Суд визнав державні регулятори органами виконавчої влади, оскільки вони мають відповідне функціональне призначення, сферу діяльності та компетенцію. Тому призначати керівників державних регуляторів має уряд, а не президент
• повноваження президента визначені у Конституції і законом розширювати їх не можна. Тому дане рішення суперечить Конституції.

Хто ухвалив: Кабмін.

На кого вплине: державних службовців, кандидатів на державну службу.

Що змінює: приєднує п’ять закладів вищої освіти Національної академії державного управління до місцевих університетів:

• Національну академію державного управління (НАДУ) до Київського національного університету імені Тараса Шевченка
• Дніпропетровський регіональний інститут НАДУ до Національного технічного університету «Дніпровська політехніка»
• Львівський регіональний інститут НАДУ до Національного університету «Львівська політехніка»
• Одеський регіональний інститут НАДУ до Державного університету «Одеська політехніка»
• Харківський регіональний інститут НАДУ до Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна.

Що так: університети будуть боротись за студентів – кандидатів на державну службу, а тому будуть змушені удосконалити навчальні програми, запрошувати кращих викладачів і покращувати якість навчання. Як результат, рівень освіти держслужбовців та кандидатів на держслужбу зростатиме.

Нам дуже приємно, що ви цікавитесь суспільно-політичним життям нашої країни!

Якщо вам подобається те, що ми робимо, пропонуємо вам стати патроном Центру спільних дій та підтримати нас щомісячним внеском від 3$ тут. Окрім цього, щомісячні внески дадуть змогу вам ближче познайомитися з командою та отримати наші додаткові продукти.

Зрештою, так ви допоможете нам робити аналітику регулярною, політику більш доступною, а діяльність влади – прозорою для громадян усієї країни.