2025 рік став для державної політики щодо підтримки дітей роком складних рішень, компромісів і експериментів. Повномасштабна війна, яка триває вже четвертий рік, продовжує радикально змінювати контекст дитинства в Україні: мільйони дітей зазнали переміщення, втрати батьків, травм, розриву соціальних зв’язків і доступу до базових послуг. У цих умовах держава змушена одночасно реагувати на гострі гуманітарні виклики і закладати основу для довгострокової трансформації системи захисту прав дитини.

Ключовим викликом 2025 року стала фрагментованість потреб дітей. Політика більше не могла обмежуватися універсальними рішеннями: депортовані та примусово переміщені діти потребують одного типу рішень, діти з інвалідністю — іншого, діти-сироти — третього, а сім’ї з дітьми — фінансової стабільності в умовах інфляції та втрати доходів. У відповідь держава обрала шлях точкових законодавчих і підзаконних рішень, часто у форматі експериментальних проєктів або пілотів.

Другим системним викликом стала обмежена інституційна спроможність. Органи опіки, служби у справах дітей, соціальні служби та громади працюють в умовах кадрового дефіциту, перевантаження і паралельних реформ — від цифровізації до деінституціалізації. Це змусило законодавця та уряд шукати моделі, які передбачають розподіл відповідальності між центральною владою, громадами, міжнародними партнерами та недержавними надавачами послуг.

Третім важливим викликом стала необхідність переосмислення ролі держави — від прямого утримувача закладів до замовника послуг, координатора та гаранта стандартів. Саме тому у 2025 році значна частина рішень зосереджена на експериментальних механізмах закупівлі соціальних послуг, конкурсних грантах, нових фінансових формулах та цифрових реєстрах.

Таким чином, законодавство у сфері підтримки дітей у 2025 році формувалося в умовах багаторівневої кризи та без чіткої «ідеальної» моделі, але з прагненням утримати систему від колапсу, захистити найбільш вразливі групи і поступово змінювати підходи до догляду, підтримки і розвитку дітей.

Далі ми розглянемо основні законодавчі новації, ухвалені у сфері політики щодо підтримки дітей. Проаналізуємо їхній зміст, ступінь реалізації та потенційний вплив на життя людей. У підсумку сформулюємо короткі висновки про недоліки реалізації політики у 2025 році та окреслимо рекомендації на майбутнє.

Для зручності використовуйте навігацію:

 

Діти, постраждалі внаслідок війни

Захист прав депортованих, примусово переміщених дітей

Закон №4438-IX від 14.05.2025

На кого вплине: депортованих, примусово переміщених дітей, Кабінет Міністрів України

Що змінює

  • визначає поняття депортація дитини та примусове переміщення дитини.
  • уряд отримав повноваження встановлювати правила повернення в Україну дітей, яких депортували або примусово вивезли з окупованих територій. Кабмін визначатиме, як відбуватиметься їхнє повернення на підконтрольні Україні території, а також як проходитиме їхня реінтеграція (відновлення зв’язку з українським суспільством) та адаптація (пристосування до життя після повернення).

Що відбулося

законодавчо закріплено статус депортованих і примусово переміщених дітей та створено правову основу для урядових рішень щодо їх повернення в Україну, подальшої реінтеграції та адаптації.

 

Реалізація прав дітей

Закон №4440-IX від 14.05.2025

На кого вплине: депортованих, примусово переміщених дітей, органи місцевого самоврядування, органи опіки та піклування

Що змінює

  • встановлює, що статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, надається органом опіки та піклування за місцем звернення або за місцем виявлення такої дитини місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування;
  • порядок та умови надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, буде визначений Кабінетом Міністрів України.

Що відбулося

законодавчо врегульовано питання надання дітям статусу дитина, яка постраждала внаслідок воєнних дій чи збройного конфлікту.

 

Функціонування системи обліку інформації про шкоду, завдану внаслідок російської агресії

Постанова КМУ №450 від 25.02.2025

На кого вплине: постраждалих внаслідок військової агресії РФ, депортованих, примусово переміщених дітей

Що змінює

  • Система обліку інформації про шкоду, завдану особистим немайновим правам фізичних осіб внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України (далі — Система обліку інформації про шкоду) здійснює автоматизований облік і обробку даних про:
    • фізичних осіб, зокрема депортованих або примусово переміщених дітей, особистим немайновим правам яких завдано шкоди внаслідок збройної агресії рф проти України;
    • шкоду, завдану особистим немайновим правам фізичних осіб внаслідок збройної агресії рф проти України;
    • вжиті заходи з підтримки постраждалих осіб та обсяги видатків державного та місцевих бюджетів, бюджетів фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, для вжиття таких заходів;
  • облік інформації охоплює випадки завдання шкоди починаючи з 19 лютого 2014 року;
  • запровадження та наповнення Системи обліку інформації про шкоду буде відбуватися поетапно, протягом 2025–2026 років.

Що відбулося

запровадження Системи обліку інформації про шкоду дає змогу належно зафіксувати порушення особистих немайнових прав, завданих внаслідок збройної агресії рф проти України, підвищити прозорість та ефективність соціальної підтримки постраждалих осіб, а також створює правові передумови для подальшого відшкодування завданої шкоди.

 

Деінституціалізація і альтернативи інтернатам

«Сімейна домівка»

Постанова КМУ № 1285 від 01.10.2025

На кого вплине: дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування (в тому числі з інвалідністю), органи соціального захисту, органи місцевого самоврядування, надавачів соціальних послуг, заклади освіти, служби у справах дітей, громади.

Що змінює

  • запроваджує експериментальний проект «Сімейна домівка» — нову модель забезпечення доглядом і вихованням дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, в умовах, наближених до сімейних, замість традиційної інституційної опіки;
  • встановлює співфінансування проєкту з державного та місцевих бюджетів;
  • визначає механізм відбору громад-учасниць, надавачів послуг та критерії для «Сімейної домівки», включно з вимогами до персоналу, приміщень, стандартів послуги та процедурою моніторингу;
  • встановлює порядок фінансування, звітування, контролю якості і взаємодії між центральними та місцевими органами влади у реалізації проєкту;
  • реалізація експериментального проекту здійснюється у Волинській, Дніпропетровській, Житомирській, Закарпатській, Київській, Львівській, Полтавській, Сумській, Чернівецькій, Чернігівській, Хмельницькій та Харківській областях.

Що відбулося:

Уряд офіційно запускає пілотну модель догляду та виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, в сімейному середовищі, яка має замінити або суттєво скоротити інституційну опіку (школи-інтернати, дитячі будинки) на користь більш гнучкого, безпечного та наближеного до сім’ї середовища. Проєкт «Сімейна домівка» реалізовуватиметься у 12 регіонах України за принципом співфінансування між державним та місцевими бюджетами, із залученням громад-учасниць та надавачів соціальних послуг.

 

Особливості діяльності будинків дитини до їх перепрофілювання або припинення 

Постанова КМУ № 886 від 16.07.2025

На кого вплине: дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей в складних життєвих обставинах; органи соціального захисту, служби у справах дітей, органи опіки та піклування, обласні та місцеві адміністрації.

Що змінює:  

  • затверджує особливості організації діяльності будинків дитини до їх перепрофілювання чи припинення, фіксує правила влаштування, цілодобового перебування та вибуття дітей із таких закладів у перехідний період до їх трансформації;
  • визначає, що влаштування дитини до будинку дитини здійснюється виключно відповідно до чинного порядку органів опіки та піклування;
  • рекомендує обласним адміністраціям разом з місцевим самоврядуванням співпрацювати з Координаційним центром з розвитку сімейного виховання для організації комплексної оцінки потреб кожної дитини;
  • доручає Міністерству соціальної політики до 1 вересня 2025 року розробити та подати на розгляд Уряду Порядок організації соціального захисту дітей, тимчасово влаштованих у такі заклади, і їх підготовки до повернення в сім’ю чи влаштування до сімейних форм виховання або усиновлення.

Що відбулося: 

Кабмін унормував перехідний режим функціонування будинків дитини під час їхнього перепрофілювання чи припинення діяльності як інституційних закладів. Це рішення фіксує тимчасові та організаційні правила, які дозволяють підтримувати дітей у закладах до їхнього належного переведення до інших форм догляду — сімейної, патронатної чи близької до сімейної.

 

Зміни до призначення і виплати державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа

Постанова КМУ № 1241 від 01.10.2025

На кого вплине: дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування (включно з дітьми з інвалідністю) та осіб з їх числа, батьків-вихователів і прийомних батьків, органи соціального захисту, органи місцевого самоврядування, Пенсійний фонд України, надавачі соціальних послуг.

Що змінює

  • оновлює Порядок призначення і виплати державної соціальної допомоги для дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб з їх числа, включно з тими, хто має інвалідність;
  • уточнює розрахунок та порядок нарахування грошового забезпечення батькам-вихователям та прийомним батькам за соціальні послуги у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім’ях за принципом «гроші ходять за дитиною»;
  • вводить нову формула розрахунку розміру виплат, яка залежить від кількості дітей у сім’ї, включно з дітьми з інвалідністю, щоб краще відображати навантаження на вихователів;
  • передбачає автоматизацію процесів через Єдину інформаційну систему соціальної сфери для прискорення та прозорості виплат;
  • функції розрахунку та виплати переходитимуть до Пенсійного фонду України з 2026 року, що має забезпечити стабільну і своєчасну виплату допомоги.

Що відбулося

Уряд оновив механізм державної соціальної підтримки дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, і осіб з їх числа — зокрема тих, хто має інвалідність, — а також грошового забезпечення прийомних батьків і батьків-вихователів. Запроваджується калькуляція виплат за новою формулою, яка орієнтується на індивідуальний склад сім’ї та автоматизує адміністрування через цифрові системи, а з 2026 р. передає адміністрування виплат до Пенсійного фонду для підвищення оперативності.

 

Соціальні послуги і раннє втручання

Спільний проєкт з Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) щодо надання малих грантів для соціальних послуг сім’ям з дітьми та/або послуги раннього втручання

Постанова КМУ №40 від 17.01.2025

На кого вплине: сім’ї з дітьми, дітей з інвалідністю чи з додатковими потребами, органи місцевого самоврядування, надавачів соціальних послуг, Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю, Міністерство соціальної політики України.

Що змінює

  • Уряд погодив реалізацію спільного проекту з ЮНІСЕФ про надання фінансової допомоги у вигляді малих грантів для підтримки соціальних послуг сім’ям з дітьми та дітям, а також/або послуги раннього втручання;
  • затверджено Порядок реалізації цього проекту, який визначає механізм відбору територіальних громад-учасниць, відомості про конкурс грантів, ролі органів влади та надавачів послуг, включно з вимогами до якості й участі у конкурсі;
  • у межах проекту Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю оприлюднює оголошення відбору громад, прогнозовану кількість отримувачів, а місцеві органи мають можливість надати приміщення для надання послуг;
  • проект передбачає конкурсну участь юридичних осіб та ФОП, які відповідають вимогам щодо надання визначених соціальних послуг і готові проводити оцінювання якості згідно з державними стандартами;
  • розмір одного малого гранту становить до 60 тис. доларів США;
  • спільний проект реалізується у Волинській, Дніпропетровській, Житомирській, Київській, Львівській, Миколаївській, Полтавській, Харківській, Хмельницькій, Чернівецькій областях та м. Києві.

Що відбулося

уряд запускає спільний з ЮНІСЕФ проект із надання малих грантів для розвитку соціальних послуг для сімей з дітьми та/або послуги раннього втручання — комплексної підтримки дітей, які потребують додаткових соціальних і/або педагогічних втручань. За проєктом визначено чіткий порядок відбору громад-учасниць і надавачів послуг, а також умови фінансування й контролю якості надання соціальних послуг.

 

Експериментальний проєкт із закупівлі соціальної послуги з комплексного розвитку та догляду дітей з інвалідністю

Постанова КМУ № 764 від 25.06.2025

На кого вплине: дітей з інвалідністю, їхніх батьків та законних представників, органи місцевого самоврядування, надавачів соціальних послуг, Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю, Національну соціальну сервісну службу, Державну службу у справах дітей, Міністерство освіти і науки України.

Що змінює

  • запроваджується експериментальний проєкт із державної закупівлі соціальної послуги з комплексного розвитку та догляду дітей з інвалідністю, який діятиме 2 роки коштом держбюджету та інших законних джерел фінансування;
    • основними заходами соціальної послуги, є:
    • розвиток та соціальна інтеграція: формування, підтримка та розвиток соціальних навичок, тобто навичок самообслуговування, орієнтації в населеному пункті, прийняття та реалізації рішень, побутових навичок, комунікативних навичок тощо;
    • сприяння професійній орієнтації, консультування щодо професій, розвиток навичок для подальшого здобуття професії;
    • консультування батьків/прийомних батьків, батьків-вихователів/ усиновлювачів/опікунів/піклувальників/патронатних вихователів отримувача (далі — представник дитини) щодо особливостей розвитку дітей, навчання представників дитини;
    • денний догляд;
    • допомога в самообслуговуванні відповідно до індивідуальних потреб;
    • допомога під час їжі;
    • організація дозвілля, зокрема організацію ігрової діяльності, прогулянок, екскурсій, забезпечення регулярного перебування на свіжому повітрі тощо; забезпечення рухової активності (пересування, ігри, руханки);
    • надання домедичної допомоги (за потреби);
    • спостереження за виконанням призначень лікаря, зокрема допомогу в прийомі ліків за призначенням лікаря, взаємодію з лікарями отримувача (за потреби);
    • надання абілітаційних послуг, а саме: розвиток дрібної моторики, орієнтація в просторі, формування мовлення/альтернативної комунікації, консультування щодо облаштування безпечного функціонального середовища, розвиток мовленнєвого апарату, сенсорних, когнітивних, емоційно-регулятивних функцій, розвиток рухових навичок, у тому числі відповідно до індивідуальних реабілітаційних планів отримувачів (у разі їх наявності) взаємодія з членами мультидисциплінарної реабілітаційної команди отримувача (за потреби);
    • психологічна допомога отримувачам та представникам дитини, зокрема допомога у формуванні позитивної мотивації, впевненості в собі, позитивної самооцінки тощо.
  • Послуги надаються індивідуально.
  • Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю визначається як замовник послуги та відповідає за вибір громад, які добровільно долучаться до проєкту, та закупівлю соціальної послуги;
  • Державна служба у справах дітей здійснюватиме регулярний моніторинг реалізації проєкту і надаватиме методичну допомогу учасникам;
  • Міністерство освіти та науки координуватиме участь закладів освіти для сприяння праву на освіту дітей, які отримують соціальну послугу;Органи місцевого самоврядування та адміністрації можуть добровільно приєднатися до проєкту, залучати надавачів послуг, забезпечувати приміщення для їх надання, інформувати громаду, організовувати транспорт, моніторинг якості та звітувати про результати.

Що відбулося

уряд запустив експериментальний механізм закупівлі комплексної соціальної послуги для дітей з інвалідністю, що поєднує соціальний розвиток та догляд у рамках одного пакета послуг. Цей проєкт передбачає активну участь місцевих громад і розподіл ролей між ключовими державними інституціями — від закупівлі і контролю до моніторингу й освітньої координації.

 

«Пакунок школяра»

Постанова КМУ № 809 від 07.07.2025

На кого вплине: батьків або законних представників учнів, учнів, органи соціального захисту, Пенсійний фонд України, заклади освіти та органи місцевого самоврядування.

Що змінює

  • встановлює механізм виплати одноразової грошової допомоги учням перших класів «Пакунок школяра» у розмірі 5000 грн для придбання шкільного приладдя, одягу, взуття та книг;
  • визначає, що отримувачем допомоги є один із батьків або законний представник дитини, зарахованої до першого класу навчального року, незалежно від місця проживання;
  • дозволяє отримувати допомогу через електронний платіжний засіб «Дія.Картка» з обмеженим переліком цільових товарів та послуг;
  • передбачено, що допомога не враховується у сукупний дохід сім’ї при розрахунку інших соціальних виплат;
  • виплата здійснюється за рахунок коштів держбюджету у програмі «Соціальний захист дітей та сім’ї» через Пенсійний фонд України.

Що відбулося

Уряд запровадив соціальну ініціативу «Пакунок школяра», яка передбачає одноразову підтримку сімей при вступі дитини до першого класу — своєрідний «шкільний стартовий пакет» у грошовій формі. Це рішення обумовлене необхідністю зменшити фінансове навантаження на родини при початку навчального року, особливо в умовах економічних викликів та зростання цін на шкільні товари.

 

Типова програма унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дітьми

Постанова КМУ № 886 від 16.07.2025

На кого вплине: заклади та установи у сферах освіти, культури, охорони здоров’я, соціального захисту, фізичної культури і спорту, оздоровлення та відпочинку, а також молодіжні центри, що контактують з дітьми; дитячі та молодіжні громадські об’єднання, інші громадські об’єднання, що є суб’єктами молодіжної роботи, які здійснюють діяльність у сфері роботи з дітьми та молоддю; органи місцевого самоврядування та їх посадові (службові) особи.

Що змінює

  • затверджує Типову програму унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дітьми — системний документ, який визначає механізми профілактики, виявлення, реагування та моніторингу випадків насильства та жорстокого поводження з дітьми у всіх установах і організаціях, де перебувають або з якими взаємодіють діти.
  • програму оголошено обов’язковою до реалізації усіма, хто працює з дітьми, включно із закладами освіти, охороною здоров’я, соціального захисту, культурними та спортивними закладами, оздоровлення та відпочинку, молодіжними центрами та громадськими організаціями.
  • передбачає інформаційно-роз’яснювальну роботу Державної служби у справах дітей щодо розроблення та впровадження процедур, документів і заходів, передбачених програмою.

Що відбулося

Уряд створив універсальний нормативний механізм для запобігання насильству над дітьми та жорстокому поводженню з ними, який має стати стандартом для всіх організацій, що працюють з дитячою аудиторією та молоддю. Програма визначає не лише заходи профілактики, але й обов’язкові підходи до реагування на випадки насильства, оцінювання ризиків, навчання персоналу, моніторингу та оцінки ефективності виконання цих заходів.

 

Висновки

Законодавчі та урядові рішення 2025 року у сфері політики щодо дітей демонструють чітку зміну фокусу та курс до спроб реформування системи в умовах війни. Вперше на нормативному рівні було комплексно врегульовано питання депортованих і примусово переміщених дітей, закладено правові підстави для їх повернення, реінтеграції та фіксації шкоди. Це критично важливий крок не лише для соціальної політики, а й для міжнародної правової відповідальності російської федерації.

Водночас, значна частина рішень залишилася процедурною і рамковою. Багато механізмів реалізації нових соціальних послуг фактично відкладені на підзаконні акти, пілоти або майбутні роки. Це створює ризик «затягування впровадження» і нерівності доступу залежно від спроможності конкретних громад.

Позитивною тенденцією стало активне використання експериментальних проєктів. Уряд обрав обережну, але гнучку модель — тестувати нові підходи (комплексні послуги для дітей з інвалідністю (Постанова КМУ № 764 від 25.06.2025), сімейні домівки (Постанова КМУ № 1285 від 01.10.2025), грантові механізми з ЮНІСЕФ (Постанова КМУ №40 від 17.01.2025), не ламаючи систему одномоментно. Водночас така стратегія потребує чітких критеріїв оцінки успіху, інакше експерименти ризикують залишитися ізольованими практиками.

Не до кінця вирішеним залишається питання інтеграції політик. Захист від насильства, фінансова підтримка сімей, деінституціалізація та соціальні послуги часто розвиваються паралельно, без єдиного стратегічного документа, який би пов’язував ці рішення в цілісну політику дитинства. Так само недостатньо враховано інституційний перехід депортованих і примусово переміщених дітей до систем освіти, охорони здоров’я та соціального захисту, зокрема питання безперервності підтримки та доступу до послуг.

2026 рік, ймовірно, стане роком перевірки життєздатності ухвалених рішень. Саме тоді стане зрозуміло, чи зможе держава масштабувати експериментальні моделі, забезпечити сталість фінансування і перейти від кризового управління до системної політики розвитку і захисту дітей.

 

Рекомендації

У 2025 році держава зробила принципово важливий крок — визнала депортацію і примусове переміщення дітей як окремі правові категорії та заклала основу для їх повернення і реінтеграції. Водночас ухвалені норми мають переважно рамковий характер і не відповідають на ключове практичне питання: що відбувається з дитиною після повернення.

На 2026 рік критично необхідно:

  • розробити єдиний міжвідомчий маршрут повернутої дитини, який поєднуватиме соціальний, освітній, психологічний і правовий супровід;
  • закріпити обов’язковий довгостроковий супровід, а не разову допомогу при поверненні;
  • інтегрувати механізми фіксації шкоди з конкретними інструментами відновлення прав дитини (освіта, здоров’я, документи, соціальні послуги).

Без цього ризик повторної травматизації та втрати дитини з поля зору держави залишатиметься високим.

Крім того, політики у сферах захисту від насильства, соціальних послуг, освіти та деінституціалізації реалізуються переважно окремо, без єдиного координаційного підходу.

Тому варто розглянути перехід до інтегрованої моделі підтримки дітей з комплексними потребами, забезпечити взаємодію реєстрів і чітко визначити відповідального координатора супроводу дитини на рівні громади.