Як перевірити, наскільки повітря у вашому регіоні чисте?

“Брудне повітря вбиває непомітно. Від одного вдиху людина не помре. Але пил, що літає в повітрі, накопичується у нашому організмі роками. Найочевиднішою ознакою, що повітря забруднене може стати кашель чи подразнення слизової оболонки. Але навіть якщо немає ніякого запаху і не видно диму, це не означає, що загрози здоров’ю немає. Її можна визначити тільки за допомого адекватного моніторингу і лабораторних досліджень”, – зазначає у розмові з журналістом Центру спільних дій Марина Ратушна, експертка з питань промислового забруднення, Центр екологічних ініціатив “Екодія”. 

Чистота навколишнього середовища є важливим питанням для всіх країн світу, адже його забруднення може спричинити безліч захворювань. В нашій країні стан довкілля частково визначає саме політика на місцях. Тому ми вирішили дізнатися, які повноваження має місцева влада у цій сфері. Адже зовсім скоро  місцеві вибори. Жителі регіонів постануть перед вибором: дати шанс чинній владі або обрати нових людей. 

Марина Ратушна знає, як в Україні проводять моніторинг і що робити, аби повітря, яким ми дихаємо, було чистішим. Нижче – її пряма мова. 

Державна система моніторингу якості повітря була сформована у 70-80-х роках за часів Радянського Союзу, однак вона є безнадійно застарілою, оскільки ніхто її не оновлював з моменту створення. Ця система складається із близько 150 станцій по всій Україні. Проби повітря збирають переважно вручну 3-4 рази на добу, 6 днів на тиждень, окрім неділі та державних свят. Ці дані не доступні онлайн, бо часто їх збирають на паперових носіях і не вносять до єдиної бази даних. 

Натомість громадський моніторинг – більш доступний. Для цього потрібно закупити датчики пили, зазвичай це роблять групи активних громадян за свої кошти, які слід розмістити в своїх містах. Дані з цих датчиків можна виводити  онлайн у загальний доступ. Утім, це суто громадська ініціатива, що дозволяє побачити рівень забруднення в вашому місті, в режимі “тут і зараз”. 

Будь–хто може встановити у себе на балконі чи вікні такий датчик моніторингу. Ціни на них варіюються, в середньому вони становлять тисячу гривень. Для цього потрібні лише інтернет і розетка. Коли ви підключитесь до сайту, то зможете побачити дані зі своєї місцевості на мапі. 

У 2019 році Кабінет Міністрів України ухвалив постанову “Деякі питання здійснення державного моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря”, де розширив перелік забруднювачів, за якими проводять моніторинг якості повітря. Зокрема, до нього було включено дрібні частинки пилу PM-2,5 та PM-10. 

Всесвітня організація охорони здоров’я часточки пилу розміром 2,5 мікрони та 10 мікронів (так званий дрібнодисперсний пил) віднесла до найнебезпечніших забруднювачів. Для розуміння масштабу треба пам’ятати, що мікрометр – це одна тисячна міліметра. Навіть, коли здається, що  повітря чисте, це може бути зовсім не так. Коли такий пил потрапляє в організм, через свої надзвичайно малі розміри, він проходить повз слизову і бронхи, і через альвеоли у легенях потрапляє прямо в кровоток людини. Це може призвести до важких наслідків – раку легенів, інфарктів та інсультів.  

Однак, є невелика хитрість. Системи моніторингу повітря відстежує лише ті частинки, які зазначені в законодавстві. Це означає, що якщо дрібнодисперсного пилу (чи будь-якого іншого небезпечного забрудника немає в переліку, то про нього і не звітують). Звідси і враження, що проблеми із забрудненням повітря немає.  

Утім, є гарні новини. На початку цього року Міністерство охорони здоров’я затвердило нові гранично допустимі концентрації для розширеного списку забруднювальних речовин. Погана новина полягає в тому, що серед них немає твердих частинок пилу, що ставить під питання повноцінність такої оцінки якості повітря. 

Реформа децентралізації розширила повноваження місцевої влади та наділила її новими функціями. Відповідно до вищезгаданої постанови Україну поділили на зони (області) та агломерації (міста із населенням понад 250 тисяч). У містах та областях створили органи управління якістю повітря при міських радах та обласних державних адміністраціях відповідно.   

Тепер місцева влада має не тільки проводити моніторинг, але також розробляти і втілювати плани управління якістю повітря та його покращення. Важливо розуміти, що раніше у державних органів було одне завдання – проводити моніторинг, а тепер місцева влада ще й повинна робити реальні кроки для покращення якості повітря. Саме тут громадськість має виступити активним учасником процесу. 

Дуже важливо вимагати, аби на сайтах міськрад та обласних адміністрацій була у вільному доступі інформація про хід розробки таких планів. Крім цього, самі жителі міст мають пропонувати включити заходи, які, на їхню думку, можуть реально вплинути на якість повітря. Такими заходами залежно від джерел забруднення повітря і конкретної ситуації у вашій  місцевості можуть бути: 

• контроль 247 викидів на підприємстві та їхня мінімізація шляхом модернізації та/чи встановлення фільтрів 

• запровадження відновлюваних джерел енергії 

• утеплення муніципальних будівель задля скорочення витрат енергії, особливо, якщо їх опалюють вугільні котельні 

• збільшення кількості захисних зелених насаджень в місцях найбільшого транспортного навантаження 

• закриття центральної частини міста для в’їзду автомобілів та створення на цих місцях пішохідної зони 

• впровадження розгалуженої системи громадського транспорту  

• запровадження системи збору, утилізації опалого листя та проведення інформаційно-роз’яснювальної роботи серед населення про шкоду його спалювання. 

Місцеві вибори відкривають перед громадськістю великі можливості. Активні громадяни мають слідкувати за тим, щоб кандидат в депутати, за якого вони планують віддати свій голос, мав чітке розуміння проблеми забруднення повітря у своєму населеному пункті, але найважливіше, запропонував реальні заходи, які зможуть покращити його якість. 

Ми у Центрі спільних дій розпочали серію експертних інтерв’ю та публікацій про те, з чим обласні центри заходять на місцеві вибори вже цієї осені, якою була політика у різних сферах чинних обранців, їхні досягнення і провали. Про інші сфери, як-от освіта, медицина чи комуналка – читайте на нашому сайті.