Сьогодні мережі закладів освіти в багатьох громадах працюють не дуже ефективно. На утримання шкіл витрачають чимало коштів, натомість якість освіти викликає багато питань. Щоб виправити вади, які дісталися нам у спадок від Радянського Союзу, в Україні триває реформа освіти. Одна з її складових — формування ефективної мережі шкіл. 

Кожна українська громада має зробити це до 2027 року, а затвердити план — ще до 1 вересня 2024-го. Деякі громади досі зволікають, хоча реформа не омине жодну з них. Формувати ефективну мережу варто вже зараз, коли ще є час проаналізувати ситуацію в громаді, порадитися з усіма заінтересованими сторонами й ухвалити справді зважене й корисне рішення.  

Таким шляхом і пішла Сокальська міська громада, яка стала нашою партнеркою.   

Крок 1. Ми визначили проблему 

Сокальська громада знаходиться на заході Львівської області. Вона має розгалужену мережу закладів середньої освіти – 37 шкіл, у яких навчаються 5395 учнів. Деякі заклади мають дуже низьку наповнюваність, а майже половину працівників складає допоміжний персонал. Такі школи “з’їдають” найбільше коштів громади, а якість освіти зовсім не виправдовує витрат. 

Друга складова проблеми — брак ефективної комунікації між місцевою владою та мешканцями громади. Частина батьків, чиї діти відвідують школи в громаді, не погоджується з потенційними змінами мережі шкіл попри те, що вони є правильними й необхідними. Не підтримує реформу й частина місцевих депутатів: упродовж останніх кількох років міській раді не вдається набрати достатньо голосів за рішення, які стосуються зміни шкільної мережі.  

Крок 2. Склали карту заінтересованих сторін або стейкхолдерів 

Щоб врахувати інтереси всіх груп людей, на яких впливатиме нова політика, ми склали їх список. Проблема мережі закладів освіти стосується всіх мешканців громади, зацікавлених в освітніх послугах, зокрема учнів, керівників та працівників закладів освіти, батьків, а також місцевих депутатів і співробітників Сокальської міської ради. 

Крок 3. Зібрали та проаналізували дані 

Школа має виконувати дві важливі функції: соціалізація учнів та якісна освіта. Щонайменше з першим частина закладів освіти не може впоратися: в семи школах Сокальської МТГ навчається по 20 учнів і менше. Через низьку наповнюваність у таких школах діти змушені навчатися індивідуально або в класах-комплектах. 

Одним із показників якості освіти є результати зовнішнього незалежного оцінювання. Лише 5 із 18 шкіл Сокальської МТГ у 2021 році входили в сотню найкращих за результатами ЗНО у Львівській області. Значна частина знаходилася за межами другої сотні рейтингу з 472 закладів. 

При цьому, видатки на сферу освіти у 2022 році склали 70% усіх витрат Сокальської міської ради. Проблема в тому, що більша частина цих коштів витрачається не на якісну освіту, а на обслуговування шкіл, зокрема зарплати допоміжного персоналу. 

Якщо кількість непедагогічних працівників становить понад 15% від загальної кількості працівників закладу, це може свідчити про невиправдано великі видатки на утримання такої школи. За таких умов багато коштів витрачають на неосвітню складову. У всіх школах Сокальської МТГ допоміжний персонал складає понад 15% штату.  

З цих даних очевидно, що мережу закладів освіти необхідно реформувати. Якщо ситуація залишиться такою, як є, видатки на освіту лише зростатимуть, а її якість не покращуватиметься. Утім, мешканці поки не дуже радіють змінам. 

Крок 4. Проконсультувалися зі стейкхолдерами 

Ми провели вісім консультацій із представниками Сокальської міської ради, Центру з обслуговування закладів освіти, керівниками шкіл та батьківських комітетів громади. 

Так ми дізналися, що у 2021 році Сокальська міська рада зробила аналіз шкільної мережі та ініціювала публічні обговорення. У деяких населених пунктах жителі поставились до потенційних змін опозиційно. Утім, вони аргументували це не якістю освіти, а тим, що через відсутність школи молодь виїжджатиме, а освітньо-культурне життя населеного пункту занепадатиме.  

Деякі батьки пропонували скоротити кількість педагогічних працівників, проте не ліквідовувати школу. Дехто з присутніх сприймав громадські слухання як презентацію вже готової політики, а не як майданчик для дискусії. З цього бачимо, що не всі жителі громади розуміють процеси, які відбуваються у сфері освіти як на рівні Сокальської МТГ, так і в Україні загалом. 

Крок 5. Провели опитування в громаді 

Разом із місцевою владою громади ми провели опитування вчителів, батьків та учнів. Воно оголило проблеми, через які мешканці громади сприймають реформу негативно.  

Частина жителів сільської місцевості більше зацікавлена в тому, щоб школи мали близьке розташування, а не надавали якісну освіту. На це впливають великі відстані між населеними пунктами, погана якість доріг, дорогий доїзд на комерційних рейсах і ризик втратити статус села через ліквідацію школи.  

Перестороги висловлюють старші педагоги, які мають великий стаж у своєму закладі. Вони здебільшого готові змінити місце роботи лише за умов повного навантаження та підвезення до нової школи.  

Серед відповідей батьків і осіб, що їх замінюють, трохи більше 10% не погоджуються на перехід дітей до іншого навчального закладу. Найпопулярнішими аргументами для зміни школи є краща матеріально-технічна база, класи з більшою кількістю учнів та зручне транспортне сполучення. 

Що стосується учнів, чверть із них за жодних умов не погодились би на зміну навчального закладу, але більшість розглядає таку опцію за певних умов. Найпопулярнішою причиною для зміни закладу є якісніше викладання. Серед інших визначають зручне транспортне сполучення та відремонтовані дороги, комфортніші приміщення та кращу матеріально-технічну базу закладу.  

Крок 6. Проаналізували правове поле 

Окрім даних та думок стейкхолдерів, зважати потрібно й на законодавство. 

Ми звикли до того, що впродовж 11 років учні мають ходити до однієї й тієї ж школи. Закон України “Про повну загальну середню освіту” дещо змінює ці правила. До 1 вересня 2024 року органи місцевого самоврядування мають затвердити плани формування мережі закладів загальної середньої освіти. 

Сокальська міська рада має поділити заклади освіти на три окремих типи:  

  • початкову школу, що забезпечує початкову освіту (1-4 класи); 
  • гімназію, що забезпечує базову середню освіту (5-9 класи); 
  • ліцей, що забезпечує профільну середню освіту (10-12 класи). 

Головним нововведенням є ліцеї. Щоб створити такий заклад, потрібно набрати не менше двох класів за трьома профілями навчання. 

Постанова Кабміну передбачає, що учням мають забезпечити проживання в пансіоні ліцею та харчування. Завдяки цьому якісну профільну освіту зможуть без проблем отримати всі, навіть діти з найвіддаленіших частин громади.  

Крок 7. Запропонували можливі шляхи розв’язання проблеми 

На основі всіх даних та позицій сторін разом із місцевою владою громади ми напрацювали бриф про проблему. У ньому ми запропонували три альтернативи її розв’язання. 

Альтернатива 1. Оптимізувати шкільну мережу та створити один профільний ліцей.  

Ми пропонуємо створити один профільний ліцей у Сокалі, трансформувати інші навчальні заклади в гімназії та початкові школи, а малокомплектні заклади закрити. Для дітей із таких населених пунктів необхідно забезпечити зручний доїзд у нові школи.  

Таке рішення може викликати спротив з боку мешканців, а ще потребує початкових витрат на облаштування ліцею й пансіону та довезення учнів і педагогів. Утім, воно повністю розв’язує проблему, яка існує в громаді. Більше того, якщо громада спрямує кошти на один ліцей, у якому учні отримуватимуть справді якісну профільну освіту, це посилить її конкурентоспроможність. Можливо, в такому ліцеї захочуть навчатися навіть учні з сусідніх громад. 

Альтернатива 2. Внести зміни до Плану трансформації, який запропонувала Сокальська міська рада. 

На початку 2023 року відділ освіти Сокальської міської ради підготував План трансформації мережі закладів загальної середньої освіти. Згідно з ним усі запропоновані школи мали шанс стати ліцеями.  

Ми комплексно оцінили план, зокрема врахували такі критерії: кількість усіх учнів, кількість учнів 5-9 класів, кількість учнів на одного педагога, видатки на школу з місцевого бюджету, видатки на одного учня відносно середніх видатків по країні. Також варто враховувати місткість і стан навчальних закладів, якість доріг і час доїзду. 

На основі цих даних ми рекомендуємо обмежити потенційну кількість ліцеїв та внести зміни до Плану трансформації. Таке рішення відповідатиме чинному законодавству та частково розв’яже проблему з освітою у громаді. Утім, воно все одно критично не зменшить видатки на цю сферу.  

Альтернатива 3. Нічого не змінювати.  

У короткостроковій перспективі такий варіант може виглядати найпривабливішим. Для його втілення не потрібно виділяти додаткових коштів та ухвалювати непопулярні рішення. Утім, шкільна мережа вже зараз не може забезпечити дітей якісною освітою, натомість “з’їдає” значні кошти. Із часом проблема лише посилюватиметься. Також таке рішення порушуватиме чинне законодавство. 

Крок 8. Громада ухвалила рішення і втілюватиме його 

Сокальськаміська рада внесла зміни до Плану трансформації мережі. Остаточне рішення перегукується з Альтернативою 1, яку ми запропонували громаді. Воно передбачає створення одного профільного ліцею, решта ж шкіл перетворяться на початкові школи та гімназії. 

Надалі за потреби ми надамо громаді аналітичну підтримку у втіленні цього рішення.