Чому МСЕК – це насправді важливо?
МСЕК – це, напевно, ідеальний приклад того, чому Україні потрібні ефективні інституції. Тобто такі, які добре працюють незалежно від прізвища президента чи премʼєра і роблять життя громадян максимально комфортним. Зараз із ними стикається певна кількість цивільних і військових, при цьому останніх буде все більше. І якщо люди, які втратили здоровʼя, захищаючи державу, стикатимуться із цією державою у вигляді МСЕК, то можна тільки уявити рівень їхнього розчарування.
Процедури встановлення інвалідності є непрозорими і складними для розуміння пересічної людини. Своєю чергою, це ускладнює оскарження неправомірних рішень і створює додаткові перешкоди для людей з інвалідністю, які справді потребують допомоги та підтримки.
Однією з найгостріших проблем МСЕК є корупція та антилюдяність системи, покликаної підтримувати людей. Хабарі за встановлення групи інвалідності, махінації з документами, неправомірне призначення пенсій – лише деякі з поширених порушень. Тому реформа МСЕК є необхідним кроком в контексті боротьби з корупцією та встановлення соціальної справедливості, коли допомогу від держави отримує той, хто дійсно її потребує.
Чи справді МСЕК ліквідують?
Перш за все, не коректно вживати формулювання “президент підписав указ про ліквідацію МСЕК”, бо він не має таких повноважень. Насправді в тексті указу йдеться про те, що президент просить Кабмін забезпечити ліквідацію МСЕК, тобто він ініціює процес. А це геть різні речі. В таких ситуаціях надважлива коректність формулювань для розуміння зон відповідальності посадовців.
На практиці це означає, що МСЕК не зникнуть за помахом чарівної палички – це тривалий і складний процес. А враховуючи масштаби роботи, яку треба провести (Кабмін має сформувати робочі групи для перевірки рішень МСЕК та прозвітувати про результати), не варто очікувати, що після 31 грудня 2024 року проблеми у цій сфері просто зникнуть – вони перейдуть на інший рівень. Людьми, які потребують оформити групу інвалідності займатиметься інституція з іншою назвою.
Водночас зміна назви органу не гарантує реальних зміни в системі, яка роками процвітала на корупції, та встигла вибудувати кругову поруку в усіх органах, які повинні були б цій корупції запобігати.
Що іще було в рішенні РНБО?
Рішення РНБО, яке вводиться в дію указом президента, також зобовʼязує Кабмін розробити нормативно-правові акти разом з різними органами влади:
- разом із МОЗ – про невідкладне реформування системи медико-соціальної експертизи в Україні, передбачивши, зокрема, ліквідацію МСЕК з 31 грудня 2024 року;
- разом із Мінсоцполітики – про перегляд системи та механізму нарахувань пенсійних виплат чиновникам, які мають інвалідність;
- разом з Офісом Генерального прокурора – впорядкувати правила нарахування заробітних плат і пенсій прокурорам, а також забезпечити соціальні гарантії для тих, хто має інвалідність і працює в прокуратурі. Крім того, необхідна повторна перевірка рішень МСЕК, які встановлювали інвалідність прокурорам;
- разом із Державною прикордонною службою України – про виїзд за кордон колишніх чиновників, які мають інвалідність;
Також до 31 грудня 2024 року НАЗК повинне буде розробити й подати до Кабінету Міністрів зміни до законів, які передбачатимуть кримінальну відповідальність для членів МСЕК за незаконне збагачення та можливість цивільної конфіскації їхнього майна.
Вірогідність ефективних масштабних реформ, таких як ліквідація МСЕК і перевірка їхніх сумнівних рішень, викликає сумніви. Враховуючи попередній досвід реформування ВЛК рішенням і незавершеність реальних змін після публічних наказів та обурення, є ризик, що ситуація може повторитися. Реалізація таких змін потребує значних ресурсів, часу, якісно розроблених політик та переатестації працівників (або ж набору нових);
Чи могло все бути простіше?
МСЕК мають складну структуру підпорядкування. Формально МСЕК перебувають під контролем Міністерства охорони здоров’я. Воно затверджує стандарти їхньої роботи, методики та керує загальними політиками у сфері медико-соціальної експертизи. Однак на практиці МСЕК діють як державні установи, а іноді і як комунальні підприємства, що можуть перебувати в управлінні місцевих органів влади. Звідси – додаткова плутанина з вимогами, довідками та іншою бюрократією.
Щоб ліквідувати чи реформувати МСЕК, не потрібні рішення РНБО чи указ президента. Міністр охорони здоров’я може ініціювати це самостійно, оскільки, знову ж таки, формально МСЕК перебувають під контролем МОЗ.
Якщо ж говорити про ліквідацію МСЕК, то міністр охорони здоров’я може ініціювати зміни, але для цього потрібні законодавчі кроки і реформи, які регулюють цю діяльність на різних рівнях.
- Ухвалення нових законів або внесення змін до чинних, які регламентують процес визначення інвалідності. Це включає зміни до Закону “Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні” та до Постанови Кабінету Міністрів № 1317, який регулює роботу МСЕК.
- Введення нових стандартів для оцінки інвалідності, наприклад, автоматизованих або цифрових систем для ухвалення рішень.
Чи варто повністю переглядати всі надані інвалідності?
Повний перегляд інвалідностей для всіх людей, які їх отримали, створить ризики для людей з реальними проблемами, підвищить адміністративне навантаження і може призвести до несправедливого позбавлення допомоги. Альтернативою могла б бути поступова реформа з перевіркою лише спірних випадків або введення автоматизованих систем оцінки, які б підвищили прозорість процесу.
Що можна зробити?
- запропонувати конкретні державні політики, які зможуть забезпечити прозорість, ефективність і справедливість в оцінці інвалідності. Для цього потрібна системна робота МОЗ, а не ситуативна медійна реакція;
- запровадити цифровізацію процесу подання даних, як головний інструмент їх обробки та фіксації;
- використовувати сучасні міжнародні стандарти для оцінки працездатності та інвалідності (наприклад, Міжнародної класифікації функціонування, обмежень життєдіяльності та здоров’я);
- розділити функції між різними органами або передати частину повноважень незалежним експертам, що знизить ризик зловживань.
Реформа МСЕК має бути поступовою та виваженою, а також включати переатестацію та перенавчання працівників. Інакше зміна назви ризикує потягнути старий устрій за оновлений фасад інституції.
