Проєкт закону №12039 від 17.09.2024
Хто ініціював: група з 13 народних депутатів із фракцій “Слуга народу” та “Голос” на чолі з Давидом Арахамією
Стадія: направлено на розгляд комітету ВРУ з питань правоохоронної діяльності
На кого вплине: суди, Офіс Генерального прокурора, Національне антикорупційне бюро України, Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру, осіб, які вчинили корупційні правопорушення
Що змінює:
- суд може затвердити угоду про визнання винуватості у корупційному правопорушенні та призначити узгоджене сторонами додаткове покарання – штраф, навіть якщо у Кримінальному кодексі для такого випадку він не передбачений;
- розмір штрафу визначається у таких межах:
- від 340 000 грн до 2 040 000 грн – у разі вчинення нетяжкого злочину;
- від 2 040 000 грн до 4 590 000 грн – у разі вчинення тяжкого злочину;
- від 4 590 000 грн до 102 000 000 грн – у разі вчинення особливо тяжкого злочину;
- угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо:
- корупційних кримінальних правопорушень, якщо підозрюваний чи обвинувачений розкриє інформацію про інших корупціонерів. Однак це спрацює лише у випадку, якщо наведені дані підтверджуються доказами, а людина повністю або частково відшкодує збитки (залежно від участі в злочині);
- корупційних кримінальних проступків, нетяжких або тяжких корупційних злочинів, і якщо немає доказів, що підозрюваний чи обвинувачений діяв разом із кимось. Однак угоду можна укласти лише за умови повного відшкодування завданих збитків;
- у кримінальних провадженнях щодо корупційних кримінальних правопорушень, якщо підозрюваний виконує всі умови угоди про визнання винуватості, вони з прокурором можуть домовитися про увʼязнення, яке буде меншим, ніж передбачено законом, але не менше одного року;
- якщо людину звільняють від відбування покарання з випробуванням, суд може також призначати додаткове покарання – конфіскацію майна;
- у кримінальних провадженнях щодо корупційних кримінальних правопорушень укладання угоди про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим відбувається:
- щодо тяжкого злочину – за погодженням із керівником органу прокуратури або його заступником (якщо злочин віднесений до підслідності НАБУ, угоду треба погодити із заступником Генерального прокурора – керівником САП або ж його заступником);
- щодо особливо тяжкого злочину – за погодженням з Генеральним прокурором або його заступником. Якщо злочин розслідує НАБУ, угоду теж погоджує керівник або заступник керівника САП;
- судове провадження продовжується в загальному порядку у разі:
- відмови суду затверджувати угоду, укладення якої ініційовано на стадії досудового розслідування;
- незгоди однієї зі сторін із продовженням судового провадження у загальному порядку;
- відмови суду затверджувати угоду, укладення якої ініційовано на стадії судового провадження;
- до моменту, поки суд піде в нарадчу кімнату, сторони мають право внести зміни до укладеної угоди;
- якщо суд відмовився затвердити угоду між підозрюваним та прокурором у кримінальній справі, цю угоду можна подати на розгляд повторно тільки один раз. Але для цього потрібно усунути причини, через які суд відмовив у затвердженні.
Що так: вдосконалення механізму укладення угод про винуватість щодо корупційних правопорушень.
Що не так: можливість сплатити штраф як додаткове покарання є формою відкупу та розбалансовує норми Кримінального кодексу, бо залишає суддям надто багато простору для рішення, як саме карати. Штраф як додаткове покарання вже визначений в окремих статтях Кримінального кодексу.
Що передувало:
18 липня 2024 року Верховна Рада ухвалила за основу урядовий законопроєкт щодо угод про визнання винуватості. Документ розкритикували представники громадянського суспільства, оскільки він фактично дозволяв легально відкупитися від суворого покарання. Крім того, він передбачав можливість звільнення від відбування покарання з випробуванням без додаткових умов.
Що ще: подкаст “Ок, і шо” № 165: “Хабарники зможуть відкупитись від відповідальності”