Проєкт закону №10044-д від 16.09.2024 

Хто ініціював: народні депутати Роксолана Підласа та Павло Фролов із фракції “Слуга народу” 

На кого вплине: Рахункова палата України (РП), Кабінет Міністрів України, Мінвстерство фінансів України 

Стадія: ухвалено за основу 

Що змінює: 

Робота Рахункової палати 

  • визначає, що РП є вищим органом фінансового контролю, який застосовує у своїй роботі основні принципи та стандарти Міжнародної організації вищих органів аудиту (INTOSAI) і Систему професійних документів INTOSAI (IFPP); 
  • посилює фінансову незалежність Рахункової палати: вона сама надсилатиме Мінфіну бюджетний запит, тобто скільки грошей їй потрібно для роботи. Потім Кабмін разом із проєктом закону про державний бюджет звітує про врахування пропозицій РП;  
  • визначає зарплатню членів РП та більшості посадових осіб її апарату. Посадові оклади становитимуть: 
    • голови РП – 55 прожиткових мінімумів працездатних осіб (сьогодні це 166 256 грн); 
    • заступника голови РП – 50 мінімумів (151 150 грн);  
    • члена РП – 48 мінімумів (145 104 грн);  
    • секретаря РП – 40 мінімумів (120 920 грн);  
    • директора департаменту аудиту – 30 мінімумів (90 690 грн);  
    • начальника відділу аудиту – 25 мінімумів (75 575 грн);  
    • державного аудитора – 18 мінімумів (54 414 грн); 
  • для всіх перелічених можливі доплати розміром 20-50% від окладу та премії – не більше 30%; 
  • Рахункова палата перевірятиме, як місцева влада та державні установи отримують і витрачають гроші. Тобто вона контролюватиме всі публічні фінанси: 
    • як використовуються кошти з місцевих бюджетів; 
    • чи ефективно працюють державні та комунальні підприємства; 
    • на що йдуть гроші з соціальних і пенсійного фондів; 
    • доходи й витрати Національного банку; 
    • як витрачаються іноземні кредити, гранти та допомога, що надходять до державного та місцевих бюджетів. 

Конкурс до Рахункової палати 

  • скорочується склад РП – з 13 до 11 осіб; 
  • змінюється порядок проведення конкурсу на посаду члена РП; 
  • протягом 30 днів після початку конкурсу Верховна Рада утворює дорадчу групу експертів, яка складиметься з шести осіб. Їх визначатимуть на підставі пропозицій депутатських фракцій. При цьому одна фракція чи група може запропонувати не не більше 6 кандидатур;  
  • дорадча група експертів здійснює попередній відбір кандидатів. Потім – подає списки тих, кого рекомендують призначати, до бюджетного комітету парламенту. При цьому не рекомендовані експертами кандидати припиняють участь у конкурсі; 
  • Верховна Рада призначає людину на посаду члена РП у два етапи:  
    • спочатку депутати голосують за кожного кандидата окремо;  
    • за підсумками першого етапу нардепи складають список кандидатів, які отримали найбільшу кількість голосів відповідно до кількості вакантних посад. Потім вони голосують за отриманий список. Якщо голосів за складений список не вистачає, за нього голосують повторно;  
  • встановлюється 8-річний перехідний період, під час якого дорадча група експертів складатиметься із шести осіб: 
    • трьох людей призначатиме Кабінет Міністрів України, спираючись на пропозиції міжнародних організацій, які допомагають Україні з фінансовим контролем, аудитом, боротьбою з корупцією або реформуванням Рахункової палати; 
    • ще трьох людей призначатимуть на підставі пропозицій депутатських фракцій за підсумками рейтингового голосування;  
  • рішення дорадчої групи експертів вважається прийнятим, якщо за нього проголосували мінімум четверо людей, причому обовʼязково двоє мають бути від міжнародних організацій; 
  • якщо ж голоси розділилися порівну або хтось утримався чи не голосував, проводиться повторне голосування; 
  • якщо протягом 24 годин після першого голосування не вдається дійти згоди, то ухваленим вважається рішення, “за” яке проголосували хоча б троє осіб, з яких двоє – обов’язково від міжнародних організацій;  
  • припиняються всі конкурси на посади членів РП, розпочаті у Верховній Раді і не завершені;  
  • кандидати у члени РП мають надати копії документів, що підтверджують володіння українською мовою відповідно до рівня, визначеного Національною комісією зі стандартів державної мови, та рівень володіння однією з офіційних мов Ради Європи (англійська або французька);  

Склад і діяльність Рахункової палати після реформи 

  • вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубого чи систематичного нехтування обов’язками є підставою, щоб Верховна Рада звільнила голову або іншого члена РП до закінчення строку його повноважень; 
  • вік 65 років більше не буде підставою звільнити голову або члена РП; 
  • Верховна Рада призначає та звільняє голову РП лише за наявності рішення комітету ВР з питань бюджету; 
  • запроваджуються посади державних аудиторів. Це може бути громадянин України віком від 25 років, який має вищу освіту (не нижче ступеня магістра), а також відповідає кваліфікаційним вимогам та критеріям;  
  • запроваджується посада заступника секретаря Рахункової палати. Його призначає і звільняє голова РП за згодою всієї палати. За дорученням секретаря РП, заступник виконує окремі його повноваження. Він також виконує його обовʼязки, якщо секретар не може або відсутній; 
  • секретар РП, його заступник, державні аудитори й радники членів РП є посадовими особами, а не держслужбовцями, проте на них поширюються антикорупційні зобовʼязання. Тобто вони мають подавати майнові декларації; 
  • рішення РП не підлягають державній реєстрації і набирають чинності у порядку, встановленому самою РП; 
  • профільні комітети Верховної Ради обовʼязково повинні будуть розглядати рекомендовані Рахунковою палатою результати перевірок. Також комітети обговорюватимуть випадки, коли рекомендації РП не виконані або виконані неправильно;  
  • обовʼязково один раз на пʼять років має відбуватися зовнішнє оцінювання діяльності РП на відповідність міжнародним стандартам аудиту. Перевірку має проводити один із провідних членів Міжнародної організації вищих органів аудиту (INTOSAI) за зверненням РП. 

Що так: 

  • розширює мандат РП на усі публічні фінанси (бюджети ОМС, кошти державних підприємств і позабюджетні фонди); 
  • запроваджує формальні парламентські процедури для розгляду звітів та моніторингу виконання рекомендацій РП; 
  • запроваджує прозорий конкурс обрання голови та членів РП;  
  • посилює фінансову незалежність РП завядки законодавчому встановленню зарплат, створенню посад незалежних аудиторів та запровадженню особливої процедури врахування бюджетного запиту Рахункової палати (так само як для судової гілки влади).

Що не так: 

  • дублює повноваження РП та Держаудитслужби. Найбільш очевидним прикладом є аудит місцевих бюджетів. Обидва органи проводять перевірку, виявляють порушення та надають рекомендації. Це може призводити до додаткових витрат та бюрократичної плутанини; 
  • закріплює надмірний вплив голови РП на призначення. Раніше секретаря РП обирали її члени, а цей законопроєкт пропонує, щоб секретаря одноосібно призначав голова;  
  • наразі є 5 членів РП, які виконують свої повноваження. Вони призначені за старим законодавством. Законопроєкт не уточнює, яким чином будуть припинені їх повноваження. 

Що натомість: 

  • створити ефективну систему взаємодії між Рахунковою палатою та Держаудитслужбою, зокрема шляхом обміну інформацією, створення спільних програм роботи. Розглянути можливість обʼєднання деяких функцій чи розмежування повноважень в частині аудитів або створення спільних робочих груп; 
  • повернути призначення секретаря РП голосуванням всіх членів. В іншому разі втрачається незалежність членів палати в здійсненні адміністративних повноважень, оскільки секретар РП виконує функції голови за його відсутності; 
  • внести ясність щодо раніше призначених членів РП. 

Чому це важливо: незалежність Рахункової палати є ключовою для ефективного контролю за державними фінансами, підвищення прозорості та боротьби з корупцією. Також реформування Рахункової палати є в переліку маяків МВФ і наших партнерів для отримання фінансової допомоги.