Година запитань до уряду

Година запитань до уряду — це періодичне проведення засідання Верховної Ради за участі членів Кабінету Міністрів. На ньому депутати запитують прем’єра та міністрів про ті речі, які зараз є актуальними для суспільства. До повномасштабного вторгнення година запитань до уряду проводилась щоп’ятниці наприкінці пленарного тижня. Календар та стенограми засідань доступні на сайті Верховної Ради. Також трансляція доступна на телеканалі “Рада”.

Здійснені заходи:

У грудні відбулась одна Година запитань до уряду. Урядовці відповідали на запитання  про стан формування та реалізацію державної політики у сфері соціального захисту, забезпечення прав і свобод ветеранів та членів їх сімей. Основною доповідачкою була Міністерка у справах ветеранів Наталя Калмикова. У своїй доповіді міністерка зупинилась на ключових результатах 2025 року та окреслила пріоритети на 2026 рік, серед основних:

  • стратегічні документи  та координація  політики. В 2024 році вперше прийняли Стратегію ветеранської політики і стратегію переходу від військової служби до цивільного життя, тому в 2025-му в міністерстві зосередились на її  реалізації;
  • розгляд Верховною Радою України ветеранського кодексу, уряд вже схвалив та передав на розгляд його проект
  • безбар’єрність та флагманські проєкти.
  • фізичне та ментальне здоров’я ветеранів та ветеранок;
  • спорт ветеранів війни;
  • формування ветеранської інфраструктури.
  • в пріоритеті підтримка родин ветеранів і цифровізація послуг.

Олексій Кулеба, віцепрем’єр-міністр з відновлення України – міністр розвитку громад та територій України, повідомив, що в бюджеті на 2026 рік закладено 14 мільярдів гривень, які будуть спрямовані на компенсацію за втрачене майно на тимчасово окупованих територіях.

Наступна Година запитань до уряду відбулась у січні. Оскільки напередодні відбулись кадрові зміни, якими призначено Першого віце-прем’єр-міністра – міністра енергетики України Дениса Шмигаля, враховуючи важку ситуацію у сфері енергетики, темою для обговорення став стан енергетики та заходи щодо відновлення і захисту об’єктів енергетичної інфраструктури. З основних тез:

  • Комісія ТЕБ та НС під керівництвом Прем’єр-міністерки підготувала і поновила режим надзвичайної ситуації в українській енергетиці;
  • збільшено кількість пунктів незламності;
  • інвентаризовано наявні ресурси та перерозподілено їх так, щоб допомога надходила в першу чергу тим, хто її найбільше потребує;
  • спрощено і прискорено підключення резервного енергетичного обладнання до мереж;
  • особлива увага приділяється прискоренню робіт щодо захисту енергетичної інфраструктури;
  • пріоритет в електро- і теплопостачанні наданий лікарням, школам та іншим критично важливим для життя об’єктам і для об’єктів оборони.

 

Депутатські запити і звернення

Депутатський запит і депутатське звернення — це два різних інструменти, які народні депутати використовують для виконання своїх повноважень. Запит – це прохання надати інформацію, звернення – прохання вчинити певні дії, викладені у пропозиціях, заявах чи скаргах.

Здійснені заходи:

У грудні 2025-січні 2026 подано 173 депутатських запитів.

Основна частина запитів була адресована Кабінету Міністрів України, спеціалізованим антикорупційним органам, Державний прикордонній інспекції та стосується розслідування щодо корупції у сфері енергетики, результати якого напередодні оприлюднило НАБУ.

Окремий масив запитів адресований Премʼєр-міністерці Юлії Свириденко та стосується соціальної сфери, зокрема: щодо забезпечення належної підтримки внутрішньо переміщених осіб та гарантування їх житлових прав, забезпечення пільг для ветеранів і ветеранок та їх сімей.

Традиційно частина запитів стосується інфраструктурних питань: ремонт доріг, освітлення вулиць тощо.

 

Тимчасові спеціальні слідчі комісії

Тимчасові спеціальні та слідчі комісії Верховної Ради України – це тимчасові органи, які створюються для виконання певних завдань, визначених парламентом. Спеціальні комісії займаються підготовкою та попереднім розглядом питань, а також розробкою проєктів законів. Слідчі комісії проводять розслідування з питань, що становлять суспільний інтерес. Перелік комісій міститься на сайті Ради. Діяльність регламентується профільним законом.

Здійснені заходи:

  • 11 грудня 2025 року народний депутат Павло Сушко зареєстрував проєкт Постанови №14290 про зміни у складі Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування фактів можливих порушень прав дитини при формуванні та реалізації державної політики у сфері захисту прав дітей, соціальної підтримки сімей з дітьми, розвитку сімейних форм виховання та усиновлення, якою пропонується обрати Богдана Лукаша (фракція “Батьківщина”) до складу ТСК.
  • 11 грудня 2025 року народний депутат Олексій Гончаренко зареєстрував проєкт Постанови №14291 про утворення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування можливих фактів порушення законодавства України під час дії воєнного стану. Основними завданнями комісії пропонується визначити проведення перевірки та розслідування можливих фактів порушення законодавства України під час дії воєнного стану, у сфері забезпечення оборони держави, використання публічних коштів і майна та дотримання прав людини, порушення антикорупційного законодавства, а також законності рішень і дій органів влади, прийнятих у сфері оборони, безпеки та управління ресурсами в умовах воєнного стану.
  • 15 грудня 2025 року група з 14 народних депутатів на чолі з Олександрою Устіновою зареєстрували проєкт Постанови №14302 про попередній звіт Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з питань моніторингу отримання і використання міжнародної військової допомоги під час дії воєнного стану. За результатами роботи Комісія проаналізувала законодавство та практику обліку, отримання і використання міжнародної військової допомоги, здійснювала парламентський контроль у цій сфері, зокрема щодо діяльності Головного управління розвідки Міністерства оборони України, та у взаємодії з міжнародними партнерами підтвердила ефективність наявних механізмів контролю: за підсумками моніторингу не було зафіксовано випадків нецільового використання чи порушень, що також було підтверджено партнерами, які позитивно оцінили рівень організації обліку і контролю.
  • 15 грудня 2025 року група з 11 народних депутатів на чолі з Павлом Фроловим зареєстрували проєкт Постанови №14306 про звіт про виконану роботу Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з питань захисту майнових та немайнових прав внутрішньо переміщених та інших осіб, постраждалих внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України. За результатами роботи Комісія рекомендує Верховній Раді зосередитися на невідкладному розгляді законодавчих ініціатив, спрямованих на вдосконалення механізмів компенсації за пошкоджене і знищене майно, захист прав внутрішньо переміщених осіб та соціальні гарантії для працівників об’єктів критичної інфраструктури, а також забезпечити регулярний парламентський контроль за діями органів виконавчої влади й місцевого самоврядування у цих сферах; з огляду на триваючу збройну агресію та зростання кількості постраждалого населення доцільним є подальше функціонування спеціального колегіального органу Верховної Ради, відповідального за захист їхніх прав.

 

Уповноважений ВРУ з прав людини

Уповноважений ВРУ з прав людини здійснює парламентський моніторинг за дотриманням прав і свобод людини. Його діяльність регулюється законом.

Здійснені заходи:

  • Моніторингові візити у регіонах — перевірки закладів і місць проживання ВПО, медичних закладів, місць несвободи, об’єктів цивільного захисту (укриття), центрів соціальної підтримки. Офіс Омбудсмана регулярно публікував анонси та звіти таких візитів у грудні 2025 – січні 2026.
  • Інтерактивні міжнародні діалоги, обмін досвідом — участь представників Офісу в робочій зустрічі із Комісаром з питань ґендерної рівності та рівного ставлення Естонської Республіки Крістіаном Веске, членами парламентської групи підтримки ЛГБТ+ спільноти та Спікером парламенту Естонії, представниками Канцлера юстиції Естонії, Міністерства економіки та комунікацій, Міністерства закордонних справ Естонії, Посольства України в Естонській Республіці, а також профільних громадських організацій.
  • Омбудсман Дмитро Лубінець підписав з Інформаційно-аналітичним центром Міжнародного товариства прав людини IAC ISHR, що є національним представником International Society for Human Rights (ISHR, ФРН) в Україні Меморандум, який передбачає розвиток довгострокового партнерства у сфері захисту прав людини, підвищення професійної спроможності працівників Секретаріату Уповноваженого, проведення навчальних і аналітичних заходів, а також впровадження міжнародних стандартів та практики Європейського суду з прав людини.

 

Бюджетна процедура

Контроль за використанням державних коштів, зокрема, через ухвалення закону про бюджет та забезпечення його виконання, є конституційним повноваженням ВРУ.

Здійснені заходи:

3 грудня Верховна Рада ухвалила Закон “Про Державний бюджет на 2026 рік”. У межах бюджетної процедури здійснювався парламентський контроль за формуванням та обґрунтованістю основних бюджетних показників. Також розглянуто пропозиції до бюджету щодо фінансування пріоритетних напрямів державної політики.

 

Рахункова Палата

Рахункова Палата є вищим органом фінансового контролю в Україні, який діє від імені Верховної Ради. Вона здійснює аудит ефективності бюджетних витрат та представлення аналітичних висновків для парламенту.

Здійснені заходи:

В грудні та січні Рахункова Палата схвалила на засіданні:

  • фінансовий аудит Національної поліції України (таємно);
  • фінансовий аудит фінансової звітності спеціального призначення за проєктом «Удосконалення вищої освіти в Україні заради результатів», що підтримується позикою Міжнародного банку реконструкції та розвитку, за 2024 рік;
  • фінансовий аудит Міністерства молоді та спорту України;
  • аудит відповідності на тему «Податковий борг: удосконалення адміністрування»;
  • фінансовий аудит фінансової звітності спеціального призначення за проєктом «Модернізація системи соціальної підтримки населення України», що підтримується позикою Міжнародного банку реконструкції та розвитку;
  • аудит відповідності на тему «Реформа державного управління: стан реагування Уряду на оцінювання відповідності Принципам державного управління»;
  • аудит відповідності на тему «Оцінка національної політики та заходів України щодо зміни клімату із застосуванням інноваційного інструменту ClimateScanner INTOSAI»;
  • аудит діяльності (ефективності) на тему «Розвиток інновацій та технологій для потреб оборони під час воєнного стану»;
  • аудит відповідності заходів Національної академії наук України з підтримки розвитку пріоритетних напрямів наукових досліджень і науково-технічних розробок;
  • аудит діяльності (ефективності) на тему «Розвиток інновацій та технологій для потреб оборони під час воєнного стану».

 

Комітетський контроль

Комітетський контроль – це система заходів, за допомогою яких парламентські комітети контролюють діяльність профільних міністерств. До прикладу, Комітет ВРУ з питань національної безпеки, оборони та розвідки контролює діяльність Міністерства оборони. Комітети парламенту перевіряють діяльність виконавчих органів через заслуховування та робочі групи.

Здійснені заходи:

  • 2 грудня 2025 року Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики підтримав низку рішень у сфері культури та національної пам’яті. Зокрема, розглянув ініційований Міністерством культури України проєкт Постанови «Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2026–2027 роках» і рекомендував його до розгляду.
  • 3 грудня 2025 року Комітет з питань бюджету провів засідання щодо проекту Державного бюджету України на 2026 рік та проекту кошторису Верховної Ради (розгляд, контроль та підготовка рекомендацій).
  • 17–18 грудня 2025 року низка законопроєктів та постанов Верховної Ради України, що були ухвалені парламентом за результатами підготовки комітетами (в т.ч. за їхніми висновками чи поправками) — законодавчі рішення щодо соціального захисту, освіти, підтримки захисників, регулювання соціальних гарантій (у контексті законопроєктів, які розглядали відповідні профільні комітети).
  • 12 січня 2026 року Комітет Верховної Ради з питань цифрової трансформації підтримав відставку Михайла Федорова з посади першого віцепрем’єр-міністра – міністра цифрової трансформації. Водночас Комітет з питань нацбезпеки підтримав його призначення на посаду міністра оборони України.
  • 12 січня 2026 року Комітет ВР з питань національної безпеки, оборони та розвідки підтримав звільнення Дениса Шмигаля з посади міністра оборони, а Комітет з питань енергетики та житлово-комунальних послуг – підтримав його призначення першим віцепремʼєр-міністром- міністром енергетики.
  • 13 січня 2026 року, з другої спроби Комітет Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки підтримав проєкт постанови про звільнення Василя Малюка з посади голови Служби безпеки України.
  • 26 січня 2026 – парламентарії розпочали роботу на сесії ПАРЄ (це міжпарламентська активність, де беруть участь і члени профільних комітетів).

 

Звільнення посадовців

Звільнення посадовців — це механізм, за допомогою якого Верховна Рада впливає на кадрові рішення у виконавчій владі, забезпечуючи відповідальність та належне виконання обов’язків високопосадовцями. Парламент може розглядати питання про звільнення міністрів, керівників державних органів чи посадовців, призначення яких відбувається за його участі, оцінюючи результати їхньої роботи під час звітів, слухань або за підсумками діяльності тимчасових комісій. Це дозволяє забезпечувати підзвітність виконавчої влади та підтримувати стандарт належного врядування.

Здійснені заходи:

13 січня 2026 року Верховна Рада прийняла:

  • постанову №14368  про звільнення Малюка В.В. з посади Голови Служби безпеки України;
  • постанову №14371 про відставку Першого віце-прем’єр-міністра України – Міністра цифрової трансформації України Федорова М.А.;
  • постанову №14375 про відставку Міністра оборони України Шмигаля Д.А.

 

Дайджест підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження».