Година запитань до уряду
Година запитань до уряду — це періодичне проведення засідання Верховної Ради за участі членів Кабінету Міністрів. На ньому депутати запитують прем’єра та міністрів про ті речі, які зараз є актуальними для суспільства. До повномасштабного вторгнення година запитань до уряду проводилась щоп’ятниці наприкінці пленарного тижня. Календар та стенограми засідань доступні на сайті Верховної Ради. Також трансляція доступна на телеканалі “Рада”.
Здійснені заходи:
10 жовтня 2025 року відбулася Година запитань до уряду.
Тема: “Ефективність використання бюджетної підтримки підприємств у 2025 році, перспективи такої підтримки у 2026-му і стан реалізації Угоди між Україною та США про створення Інвестиційного фонду відбудови і партнерства у сфері критичних корисних копалин.” Основний доповідач: міністр економіки, довкілля та сільського господарства України Олексій Соболев.
Під час Години запитань урядовці окреслили ключові пріоритети економічної підтримки та відновлення: від реагування на масовану російську атаку на енергетичну інфраструктуру та запуску нових цифрових сервісів до продовження програми «Зроблено в Україні». При цьому нардепи звернули увагу на те, що Програма дій уряду станом на 10 жовтня так і не була ухвалена парламентом, що створює серйозний процедурний ризик.
Тематикою наступної Години запитань до уряду 24 жовтня 2025 року визначено формування та реалізацію державної соціальної політики в умовах дії воєнного стану.
Основний доповідач — міністр соціальної політики, сім’ї та єдності України Денис Улютін, представив курс на трансформацію соцполітики в інвестицію в людський капітал — підтримку прифронтових територій і ВПО, розвиток послуг, реформи у сфері дитинства, протезування, боротьбу з бідністю та оновлення стандартів. Міністр фінансів повідомив про консультації щодо реструктуризації боргу перед НБУ, а віцепрем’єр Олексій Кулеба наголосив на критичній ролі Укрзалізниці та підготовці комплексного плану її розвитку.
На засіданні 7 листопада 2025 року за пропозицією депутатських фракцій і груп обрано тему “Виконання зобов’язань України у сфері європейської інтеграції в умовах дії воєнного стану”.
Основний доповідач — віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка, розповів, що у звіті Європейської комісії Україна отримала найвищі за час війни оцінки щодо готовності до вступу в ЄС: прогрес зафіксовано в усіх переговорних розділах, а показники семи з них суттєво зросли. Найбільші успіхи стосуються реформи державного управління, антикорупційної інфраструктури, економічних критеріїв, оподаткування, науки, освіти, захисту довкілля, сільського господарства та підготовки до Митного союзу. Україна завершила скринінги у рекордні терміни, і три кластери вже визнані ЄС готовими до відкриття переговорів. До кінця листопада Україна очікує завершення підготовки переговорних позицій для всіх кластерів.
Ключовою умовою просування в переговорах залишається блок “Основи” — верховенство права, незалежність антикорупційних інституцій, судова реформа та стабільна робота демократичних інститутів. Запроваджені урядом дорожні карти та нова антикорупційна стратегія вимагатимуть активної участі парламенту, зокрема у призначенні суддів, модернізації законодавства та забезпеченні ефективного парламентського контролю. Нині переговорний процес перейшов у стадію, коли результат залежить винятково від України.
Тарас Качка наголосив, що за умови синхронної роботи парламенту та виконавчої влади, технічну частину переговорів можна завершити до 2027 року, а повноцінний вступ до ЄС — до 2030 року. Висока підтримка інтеграції як серед громадян України, так і серед населення країн-членів ЄС створює сприятливе політичне вікно можливостей, а парламент отримує ключову роль в ухваленні пріоритетних євроінтеграційних законопроєктів — від енергетики та житлової політики до державної служби, цифровізації та техрегулювання.
Загалом, під час обговорення в рамках цієї Години запитань до уряду депутати підняли два ключові блоки тем: вплив ситуації навколо НАБУ і САП на євроінтеграційний процес та забезпечення доступу ветеранів до державних і фінансових послуг.
Тарас Качка підкреслив, що Єврокомісія визнала нормальне функціонування антикорупційної системи, а відкриття першого кластера наразі блокує виключно позиція Угорщини.
Окрім того, нардепи наголосили на проблемах доступу ветеранів у сільській місцевості до фінансових сервісів і цифрових інструментів, на що Мінветеранів повідомило про розвиток платформи “Ветеран PRO” як єдиного цифрового простору підтримки та очікування реалізації закону про фінансову інклюзію, який має забезпечити надання послуг Укрпоштою у віддалених громадах. Міністерство соцполітики підтвердило важливість швидкого впровадження відповідних механізмів.
Депутатські запити і звернення
Депутатський запит і депутатське звернення — це два різних інструменти, які народні депутати використовують для виконання своїх повноважень. Запит – це прохання надати інформацію, звернення – прохання вчинити певні дії, викладені у пропозиціях, заявах чи скаргах.
Здійснені заходи:
У жовтні-листопаді 2025 року подано 97 депутатських запитів.
Тематика депутатських запитів цього періоду демонструє виразну соціальну спрямованість та концентрацію на локальних проблемах громад. Найчастіше піднімались питання охорони здоров’я (забезпечення ліками, доступність препаратів, фінансування медобладнання), соціального захисту та житлових прав внутрішньо переміщених осіб, а також забезпечення прав військовозобов’язаних у ТЦК. Водночас помітною є значна частка звернень щодо інфраструктурних і комунальних питань, включно з підготовкою до опалювального сезону, теплопостачанням, ремонтами шкіл і лікарень, функціонуванням транспортної системи (обмеження паркування, зміни до ПДР, шумові норми, рух під час тривоги).
Окремий масив стосується прозорості управління (доступ до документів органів місцевого самоврядування, формування складу уряду, туристичний збір), а також збереження культурної спадщини у Києві. Ці запити свідчать про запит виборців на підзвітність влади та оперативне реагування на побутові й регіональні проблеми.
Загалом запити охоплюють широкий спектр питань, але всі вони концентруються навколо соціальних послуг, доступності державних сервісів, місцевого розвитку та захисту прав громадян, що підкреслює соціально орієнтований характер парламентського контролю.
Тимчасові спеціальні слідчі комісії
Тимчасові спеціальні та слідчі комісії Верховної Ради України – це тимчасові органи, які створюються для виконання певних завдань, визначених парламентом. Спеціальні комісії займаються підготовкою та попереднім розглядом питань, а також розробкою проєктів законів. Слідчі комісії проводять розслідування з питань, що становлять суспільний інтерес. Перелік комісій міститься на сайті Ради. Діяльність регламентується профільним законом.
Здійснені заходи:
24 листопада народні депутати Галина Янченко, Андрій Ніколаєнко та Лариса Білозір зареєстрували проєкт постанови №14242 про звіт тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з питань захисту прав інвесторів. Комісія прийняла до розгляду 9 звернень від заявників. За результатами роботи було повністю вирішено проблемні питання інвесторів у 4 зверненнях та ще 5 звернень заявників наразі перебувають в роботі.
14 листопада народні депутати Марія Мезенцева-Федоренко, Ігор Гузь, Олег Дунда, Володимир В’ятрович, Микита Потураєв зареєстували проєкт постанови №14214 про звіт тимчасової спеціальної комісії з питань підготовки проєкту основних засад державної політики України щодо взаємодії з національними рухами малих та корінних народів російської федерації. За час свого існування комісія забезпечила:
- збереження послідовності та наступності у реалізації державної політики щодо підтримки поневолених народів рф;
- координацію між законодавчими та виконавчими органами влади у питаннях зовнішньої політики та правової підтримки національних рухів;
- формування міжнародного порядку денного із залученням до нього тематики прав національних меншин, самовизначення народів та деколонізації;
- запуск процедур парламентського розгляду ключового законопроєкту, який є визначальним для формування довгострокової державної політики України щодо постросійського простору.
7 листопада народна депутатка Євгенія Кравчук зареєструвала проєкт постанови №14198 про утворення тимчасової слідчої комісії ВРУ з питань розслідування злочинів, вчинених збройними формуваннями російської федерації проти журналістів та інших працівників суб’єктів у сфері медіа. Основні завдання комісії:
- здійснення аналізу стану розслідування злочинів, вчинених проти журналістів та працівників медіа на території України, зокрема на тимчасово окупованих територіях; перевірка фактів умисних убивств, катувань, викрадень, незаконного позбавлення волі та знищення майна журналістів, задокументованих правоохоронними органами, міжнародними структурами чи громадськими організаціями;
- координація з Офісом Генерального прокурора, Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Міністерством культури та стратегічних комунікацій України, а також з профільними громадськими організаціями;
- підготовка пропозицій щодо вдосконалення законодавства для забезпечення додаткових гарантій безпеки журналістів у зонах бойових дій;
- сприяння міжнародним розслідуванням, зокрема у співпраці з ОБСЄ, Радою Європи, ЮНЕСКО та іншими структурами.
5 листопада група з 12 народних депутатів на чолі з Яною Зінкевич зареєструвала проєкт постанови №14189 про утворення тимчасової спеціальної комісії ВРУ з питань правового статусу, реінтеграції, соціального захисту, медичного забезпечення, психологічної допомоги та реабілітації ветеранів війни, військовослужбовців і членів їхніх сімей. Ця ТСК має займатися:
- підготовкою та опрацюванням законопроєктів щодо правового статусу, соціального захисту, медичного забезпечення, психологічної допомоги й реабілітації ветеранів та військовослужбовців.
- аналізом практики застосування законодавства у сфері реінтеграції, соціального захисту, медичної та психологічної підтримки ветеранів і членів їхніх сімей, а також відповідності підзаконних актів законам.
- моніторингом діяльності органів влади щодо формування та реалізації ветеранської політики та виконання відповідних державних програм і стратегій.
- підготовкою пропозицій до Верховної Ради та профільних комітетів щодо розвитку законодавства у сфері правового статусу, реінтеграції, соціального захисту та реабілітації ветеранів і військовослужбовців.
3 листопада Юлія Тимошенко зареєструвала проєкт постанови №14181 про утворення тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування порушень законодавства щодо лікування, реабілітації, протезування військовослужбовців і ветеранів, розслідування фактів завищення вартості та неналежної якості лікарських засобів. Основними завданнями ТСК визначається:
- розслідування можливих фактів порушень законодавства України щодо фінансування лікування, реабілітації, протезування військовослужбовців і ветеранів у закладах охорони здоров’я всіх форм власності та підпорядкування;
- аналіз причин можливих порушень законодавства України щодо фінансування лікування, реабілітації та протезування військовослужбовців і ветеранів;
- розслідування можливих фактів завищення цін на лікарські засоби для військовослужбовців і ветеранів;
- розслідування наявності монопольного (домінуючого) становища на ринку дистрибуції лікарських засобів для військовослужбовців і ветеранів;
- перевірку якості лікарських засобів для військовослужбовців і ветеранів в аптечних закладах роздрібної мережі.
30 жовтня народний депутат Олексій Кучеренко зареєстрував проєкт постанови №14173 про звіт тимчасової слідчої комісії ВРУ з питань розслідування можливих фактів порушення законодавства України при формуванні та реалізації цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг. Тимчасова слідча комісія дійшла висновку, що підвищення тарифів на електроенергію і газ для населення у 2023–2024 роках відбувалося без належного економічного обґрунтування, із порушенням законодавства про ціноутворення, та призвело до надприбутків окремих держкомпаній (Енергоатом, Укргідроенерго, Укргазвидобування, НАК «Нафтогаз України»). Виявлено системні порушення з боку Регулятора (НКРЕКП) та уряду: невиконання законів щодо врегулювання заборгованості на ринку газу, затягування рішень, сумнівні механізми компенсацій і ПСО, що створюють корупційні ризики та лягають тягарем на державний бюджет і споживачів. Зафіксовано численні зловживання, можливі корупційні дії і неефективне управління в НАК «Нафтогаз України», НЕК «Укренерго» та КП «Київтеплоенерго» (завищені тарифи, маніпуляції з обсягами видобутку газу, преміями менеджменту, кредитами, фортифікаційними проєктами, непрозорі угоди з оренди офісів тощо), які створюють загрозу енергетичній безпеці держави. Програма фортифікаційного захисту об’єктів енергетики визнана наддорогою, погано спланованою, з правовими ризиками (землевідведення, контроль, добір підрядників) та сумнівною ефективністю; окремі дії посадових осіб Агентства відновлення та НЕК «Укренерго» можуть мати ознаки державної зради. Комісія пропонує взяти звіт до відома, направити його президенту, прем’єр-міністру, уряду, регуляторам, силовим і контролюючим органам, забезпечити належне досудове розслідування виявлених фактів, оприлюднити звіт у «Голосі України» та на сайті Верховної Ради, а також припинити повноваження тимчасової слідчої комісії.
16 жовтня група з 13 народних депутатів на чолі з Віктором М’яликом зареєструвала проєкт постанови №14125 про звіт тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України для підготовки питань щодо посилення соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та щодо використання території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи про виконану роботу. Документ узагальнює проведену Комісією діяльність: 11 засідань (у т.ч. виїзних у Чорнобиль, Славутич, Овруч, Рівненську АЕС, Наццентр радіаційної медицини), 8 нарад з урядовцями, Омбудсманом, Прем’єр-міністром, ДАЗВ, громадськими організаціями. Окремий блок присвячено проблемам соціального захисту: припинення доплат за ст. 39 чорнобильського Закону через обмеження в Держбюджеті-2025, недосконалість ЄДДР для підтвердження проживання до 1993 року, необхідність розширення переліку документів та створення регіональних комісій для підтвердження статусів. Аналізується масове зростання кількості статусів ліквідаторів і потерпілих у 2020–I кв. 2025 років, вказується на ризики зловживань, описуються передані до ОГП, ДБР і Нацполіції матеріали та відкриті кримінальні провадження, а також констатується бездіяльність Нацсоцслужби й наслідком – відставка її голови. Значна частина звіту присвячена медичному забезпеченню чорнобильців: закриття/реорганізація спеціалізованих диспансерів, відсутність реального доступу до пільгових ліків, зубопротезування, санаторно-курортного лікування; описано створення й перші рішення Координаційної ради при МОЗ та дискусію щодо майбутнього медзакладу в Чорнобилі. Детально розглядається дозиметрична паспортизація населених пунктів: обмежене охоплення 192 населеними пунктами з 927, суспільне невдоволення й протести, консультації з громадами, коригування переліку сіл, підготовка пропозицій щодо збільшення фінансування та повного обстеження всіх населених пунктів.
10 жовтня група з 15 народних депутатів на чолі з Яною Зінкевич зареєстрували проєкт постанови №14114 про звіт тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з питань правового статусу, медичного забезпечення, психологічної допомоги та соціального захисту ветеранів війни, військовослужбовців та членів їх сімей. Комісія проаналізувала, як працює система захисту прав ветеранів: статус УБД, соцгарантії, медична, психологічна допомога, реабілітація та працевлаштування, а також підготувала й підтримала низку законопроєктів (зокрема щодо рівних виплат сім’ям загиблих 2014–2022 рр. і статусу УБД для добровольців). Окремо Комісія розглянула проблеми онлайн-відстрочки через “Резерв+», протезування (включно з біонічним), інституту помічника ветерана, психологічної та правової допомоги ветеранам і їхнім сім’ям. Запропоновано посилити міжвідомчу взаємодію, розширити мережу послуг (медичних, психологічних, освітніх) і програми реінтеграції ветеранів. Рекомендовано: взяти звіт до відома, оприлюднити його на сайті ВРУ та припинити повноваження Тимчасової спеціальної комісії.
Уповноважений ВРУ з прав людини
Уповноважений ВРУ з прав людини здійснює парламентський моніторинг за дотриманням прав і свобод людини. Його діяльність регулюється законом.
Здійснені заходи:
- Моніторингові візити у регіонах — перевірки закладів і місць проживання ВПО, медичних закладів, місць несвободи, об’єктів цивільного захисту (укриття), центрів соціальної підтримки. Офіс Омбудсмана регулярно публікував анонси та звіти таких візитів у жовтні-листопаді.
- Робочі поїздки, тренінги та зустрічі з місцевою владою і представниками громадянського суспільства — обговорення проблем захисту прав ВПО, доступу до соціальних послуг, проблем сімей зниклих безвісти та військовополонених. Зокрема — робоча зустріч з питань захисту прав родин, пошуку та повернення військових, проведення ДНК-експертиз, соціальної підтримки, протидії інформаційним провокаціям.
- Інтерактивні міжнародні діалоги, обмін досвідом — участь представника Офісу в низці заходів у Брюсселі та інших міжнародних майданчиках, що є частиною парламентської (інституційної) позиції щодо захисту прав громадян.
- Тематичні моніторинги і перевірки важливих громадських сервісів — перевірки доступності архітектурного середовища, стану протирадіаційних укриттів, робота із закладами для людей похилого віку, дитячими закладами та центрами реабілітації. Результати цих моніторингів публікувались у релізах Офісу.
Бюджетна процедура
Контроль за використанням державних коштів, зокрема, через ухвалення закону про бюджет та забезпечення його виконання, є конституційним повноваженням ВРУ.
Здійснені заходи:
22 жовтня народні депутати проголосували за проєкт закону №14000 про Державний бюджет України на 2026 рік. 5 листопада Комітет з питань бюджету отримав доопрацьований бюджет для розгляду народними депутатами. В статті 159 Бюджетного кодексу встановлена гранична дата ухвалення Державного бюджету в цілому – 1 грудня. Можемо констатувати, що цього року Державний бюджет на 2026 рік не буде ухвалений вчасно.
Рахункова Палата
Рахункова Палата є вищим органом фінансового контролю в Україні, який діє від імені Верховної Ради. Вона здійснює аудит ефективності бюджетних витрат та представлення аналітичних висновків для парламенту.
Здійснені заходи:
В жовтні та листопаді Рахункова Палата опублікувала:
- аудит відповідності на тему “Реалізація експериментального проєкту із захисту критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору” (для службового користування);
- аналіз виконання Державного бюджету України за підсумками трьох кварталів 2025 року в частині надходжень загального фонду. Цей аналіз Комітет ВРУ з питань бюджету заслухав 20 жовтня. Відповідно до висновку: Перевиконання показників надходжень загального фонду державного бюджету, врахованих у розписі державного бюджету на січень – вересень 2025 року, більше ніж на 15 відсотків не встановлено;
- аудит відповідності використання бюджетних коштів на військові інженерно-технічні і фортифікаційні споруди (таємно);
- аудит відповідності на тему “Реформування системи оплати праці у сфері державного управління”;
- аудит відповідності на тему “Управління державним боргом”.
- аудит діяльності (ефективності) на тему “Організаційне забезпечення діяльності органів судової влади”;
- аудит діяльності (ефективності) на тему “Надзвичайна кредитна програма: шлях до відновлення соціальної та критичної інфраструктури територіальних громад”;
- аудит відповідності здійснення оборонних закупівель за тиловим напрямом забезпечення Збройних Сил України (“для службового користування”);
- аудит відповідності на тему “Оцінка впливу на довкілля та стратегічна екологічна оцінка – на шляху до Зеленого переходу”;
- фінансовий аудит проєкту “Стійке, інклюзивне та екологічно збалансоване підприємництво”, що підтримується позикою Міжнародного банку реконструкції та розвитку і Міжнародною асоціацією розвитку;
- аудит відповідності державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників вимогам доступності та прозорості;
- аналіз виконання закону про Державний бюджет України на 2025 рік у січні–вересні;
- аналіз виконання основних показників місцевих бюджетів за 2022−2024 роки.
* тексти аудитів, які розглядала Рахункова Палата 25 листопада 2025 року, ще не опубліковані.
Комітетський контроль
Комітетський контроль – це система заходів, за допомогою яких парламентські комітети контролюють діяльність профільних міністерств. До прикладу, Комітет ВРУ з питань національної безпеки, оборони та розвідки контролює діяльність Міністерства оборони. Комітети парламенту перевіряють діяльність виконавчих органів через заслуховування та робочі групи.
Здійснені заходи:
- 13 жовтня 2025 року Комітет з питань правової політики вирішив внести до Апарату Верховної Ради України подання про оприлюднення 14 жовтня 2025 року на офіційному веб-сайті Верховної Ради України оголошення про початок нового конкурсного відбору на дві вакантні посади судді Конституційного Суду України.
- 21 жовтня 2025 Комітет з питань правоохоронної діяльності прийняв рішення за результатами обговорення Комітетом звіти Державної прикордонної служби України про діяльність у 2023 – 2024 роках взяти до відома.
- 4 листопада 2025 Комітет з питань правоохоронної діяльності рекомендував Верховній Раді України Звіт Державного бюро розслідувань про діяльність за 2024 рік взяти до відома та визнати роботу Директора Державного бюро розслідувань задовільною.
- 25 листопада 2025 Комітет з питань антикорупційної політики заслухав НАБУ щодо резонансних розслідувань, та загалом щодо діяльності бюро, НАЗК і АРМА, СБУ щодо службових розслідувань, службових перевірок по оприлюдненим НАБУ фактам корупції у сфері енергетики.
Звільнення посадовців
Звільнення посадовців — це механізм, за допомогою якого Верховна Рада впливає на кадрові рішення у виконавчій владі, забезпечуючи відповідальність та належне виконання обов’язків високопосадовцями. Парламент може розглядати питання про звільнення міністрів, керівників державних органів чи посадовців, призначення яких відбувається за його участі, оцінюючи результати їхньої роботи під час звітів, слухань або за підсумками діяльності тимчасових комісій. Це дозволяє забезпечувати підзвітність виконавчої влади та підтримувати стандарт належного врядування.
Здійснені заходи:
