Година запитань до уряду  

Година запитань до уряду — це періодичне проведення засідання Верховної Ради за участі членів Кабінету Міністрів. На ньому депутати запитують прем’єра та міністрів про ті речі, які зараз є актуальними для суспільства. До повномасштабного вторгнення година запитань до уряду проводилась щоп’ятниці наприкінці пленарного тижня. Календар та стенограми засідань доступні на сайті Верховної Ради. Також трансляція доступна на телеканалі “Рада”. 

Здійснені заходи: 

22 серпня 2025 року відбулася перша “Година запитань до Уряду” у складі нового Кабміну.  

Тема: підготовка житлово-комунального господарства до опалювального сезону 2025–2026 років в умовах воєнного стану. 

  • Олексій Кулеба, віцепрем’єр-міністр з відновлення України – міністр розвитку громад та територій України, повідомив, що станом на серпень рівень готовності країни до опалювального сезону перевищує 70 % у ключових секторах. Завдання уряду – завершити підготовку та забезпечити громадянам тепло, воду і світло. 
  • Світлана Гринчук, міністерка енергетики, відповідаючи на запитання народного депутата Олександра Колтуновича (“Платформа за життя та мир”), наголосила, що для забезпечення стабільності тарифів підписано договір з ЄБРР на 500 млн євро кредиту для “Нафтогазу” на імпорт газу, а також отримано грант від Норвегії на 80 млн євро. Ведуться переговори з Європейським інвестиційним банком. Це дозволить утримати чинний мораторій на підвищення тарифів. 
  • Віктор Ляшко, міністр охорони здоров’я України, відзначив ухвалене парламентом рішення про збільшення фінансування централізованих закупівель лікарських засобів для онкологічних хворих та пацієнтів з орфанними захворюваннями більш ніж на 3 млрд грн. Це перше зростання обсягів коштів на централізовані закупівлі за останні чотири роки. 

Перша “Година запитань до Уряду” у складі нового Кабміну стала важливим тестом на готовність міністрів до комунікації з парламентом і суспільством. Обговорення критично важливої теми опалювального сезону показало фокус Уряду на забезпеченні базових потреб громадян — енергетичної стабільності, медичного забезпечення, утримання тарифів. Залучення зовнішніх ресурсів (ЄБРР, гранти Норвегії, переговори з ЄІБ) свідчить про залежність енергетичної політики від міжнародної підтримки, а збільшення фінансування на ліки демонструє спробу Уряду зміцнити соціальний блок. У перспективі регулярність і змістовність таких сесій стане індикатором ефективності парламентського контролю над виконавчою владою. 

На засіданні 5 вересня 2025 року за пропозицією депутатських фракцій і груп члени Кабінету Міністрів України відповідали на запитання про організацію нового навчального року та стан безпекової інфраструктури закладів освіти в умовах дії воєнного стану.  

  • Оксен Лісовий, міністр освіти і науки України, поінформував про кроки, здійснені для безпеки учнів і вчителів: 
    • університети Запоріжжя, Миколаївщини, Сумщини та Харківщини отримали 330 млн грн підтримки; 
    • 75 млн грн виділено на будівництво укриттів у закладах вищої освіти; 
    • на безпекову інфраструктуру витрачено 11,2 млрд грн. До 1 вересня відкрито 33 нові підземні школи-укриття, до кінця року планується ще 156, а наступного року – 47. Це дозволить понад ста тисячам дітей повернутися до навчання у класах; 
    • разом з МВС запущено проект посилення безпеки у школах: приєдналися 691 заклад освіти, у 1600 школах працюють інспектори освітньої безпеки, які навчають дітей правилам безпечної поведінки. 
  • Михайло Федоров, перший віцепрем’єр-міністр – міністр цифрової трансформації, представив цифрові продукти у сфері освіти. Зокрема, проєкт “Мрія”, основна мета якого – збір якісних даних про систему освіти для управлінських рішень. Паралельно Мінцифри працює над “дашбордом країни”, який дозволить швидко відстежувати ключові процеси у трансформації системи освіти та розвитку людського капіталу. 

Обговорення організації навчального року показало, що Уряд робить безпекову інфраструктуру освіти одним із ключових напрямів. Масові інвестиції у будівництво укриттів та запуск нових підземних шкіл демонструють прагнення повернути дітей до очного навчання навіть у прифронтових регіонах. Паралельно акцент на цифрових проєктах (“Мрія”, “дашборд країни”) сигналізує про прагнення до системної трансформації освіти через якісні дані та технології. Така комбінація безпеки та цифровізації відображає подвійний виклик воєнного часу: забезпечити фізичний захист дітей і водночас не втратити темпи модернізації системи освіти. У перспективі ефективність парламентського контролю полягатиме у відстеженні виконання урядових обіцянок щодо будівництва укриттів та реального впровадження цифрових інструментів. 

Тематикою засідання 19 вересня 2025 року  визначено стан фінансової системи України та пріоритетні напрямки забезпечення її функціонування у 2026 році. 

Основна увага була зосереджена на обговоренні проекту Державного бюджету на 2026 рік. 

  • Сергій Марченко, міністр фінансів України, представив ключові підходи до формування бюджету, зокрема: 
    • пріоритетність фінансування сектору безпеки й оборони; 
    • збереження соціальних видатків і підтримки вразливих груп населення; 
    • забезпечення фінансової стійкості держави через залучення міжнародної допомоги та внутрішні запозичення; 
    • продовження податкових реформ, спрямованих на детінізацію економіки та розширення бази оподаткування. 

Основна дискусія навколо Держбюджету 2026 року показала прагнення Міністерства фінансів зберегти ключові соціальні видатки, одночасно забезпечуючи достатнє фінансування сектору оборони та стратегічно важливих інфраструктурних проєктів. Для парламентського контролю важливим буде відстеження, наскільки ухвалені бюджетні рішення відповідають заявленим пріоритетам та забезпечують реальний баланс між соціальними та оборонними потребами країни. 

Депутатські запити і звернення  

Депутатський запит і депутатське звернення — це два різних інструменти, які народні депутати використовують для виконання своїх повноважень. Запит – це прохання надати інформацію, звернення – прохання вчинити певні дії, викладені у пропозиціях, заявах чи скаргах.  

Здійснені заходи: 

У серпні- вересні 2025 року подано 29 депутатських запитів: 

  • Запит від народної депутатки Юлії Яцик до Міністерства культури та стратегічних комунікацій України щодо питання передачі релігійній громаді Костела Святого Миколая у місті Києві. 
  • Запит від народної депутатки Анастасії Ляшенко до АТ «Українська залізниця» щодо проблем із доступністю квитків на пасажирські потяги акціонерного товариства «Українська залізниця» та заходів, які вживаються для запобігання їх перепродажу. 
  • Від народного депутата Максима Заремського до Кабміну:  
    •  запит щодо капітального ремонту з термомодернізацією Селятинського опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів імені Олександра Зайця Селятинської сільської ради Вижницького району Чернівецької області;  
    • запит щодо фінансування капітального ремонту приміщень, благоустрою території та спорудження дитячих ігрових майданчиків у Шепітському закладі дошкільної освіти Чернівецької області;  
    • запит щодо завершення будівництва укриття в Іспаській гімназії Вижницької міської ради Чернівецької області, запит щодо будівництва каналізаційного колектора в місті Вижниця Чернівецької області;  
    • запит щодо надання житла, а також земельних ділянок для військовослужбовців Збройних сил України;  
    • запит щодо встановлення мінімальної пенсії у розмірі 15000 гривень на місяць для людей, які мають страховий стаж 35 років і більше;  
    • запит щодо встановлення мінімальної заробітної плати вихователям дошкільних навчальних закладів та педагогічним працівникам закладів загальної середньої освіти всіх типів у розмірі 25 000 гривень;  
    • запит щодо державного фінансування будівництва службового житла для працівників медичної та освітньої галузей у сільській місцевості. 
  • від народного депутата Антона Яценка до Виконавчого комітету Уманської міської ради:  
    • запит щодо надання інформації та копій документів стосовно затвердження проєкту землеустрою;  
    • запит щодо надання інформації та копій документів стосовно будівництва водогону «Біла Церква-Умань»;  
    • запит щодо надання інформації та копій документів стосовно встановлення тарифів на водопостачання та водовідведення;  
    • запит щодо надання інформації та копій документів стосовно встановлення тарифів на послуги з теплопостачання;  
    • запит щодо надання інформації та копій документів стосовно розпорядження бюджетними коштами протягом 2025 року. 
  • Запит від народних депутатів Олени Криворучкіної та Юрія Корявченкова до Кабміну щодо внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 03 січня 2025 № 1. 
  • від народного депутата України Михайла Цимбалюка до Кабінету Міністрів України:  
    • запит щодо невиконання Кабінетом Міністрів України вимоги законодавства стосовно своєчасного затвердження бюджету Пенсійного фонду України;  
    • запит щодо критичної ситуації, що склалася навколо функціонування Турківського дочірнього лісогосподарського підприємства «Галсільліс». 
  • Запит від народного депутата України Артура Герасимова до Рахункової палати України щодо розгляду звіту про аудит використання бюджетних коштів, спрямованих на будівництво інженерно-технічних та фортифікаційних споруд. 
  • Запит від народного депутата України Михайла Лаби до Кабінету Міністрів України щодо дофінансування будівництва Кольчинської школи в Закарпатській області з державного бюджету України. 
  • Запит від народного депутата України Максима Бужанського до Кабінету Міністрів України щодо відновлення роботи пошкоджених силових трансформаторів та розподільчих пристроїв підстанції, що знаходяться на балансі Державного підприємства «Виробниче об’єднання Південний машинобудівний завод імені О. М. Макарова». 
  • Запит від народного депутата України Анатолія Костюха до Міністерства оборони України щодо звернення громадянки Грабар Антуанети Олександрівни. 
  • Запит від народного депутата України Олександра Качура до Кабінету Міністрів України щодо врахування інтересів прикордонних територіальних громад Сумської області при внесенні змін до Державної стратегії регіонального розвитку на 2021–2027 роки. 
  • Запит від народної депутатки України Марʼяни Безуглої до Апарату ВРУ щодо з’ясування інформації про закордонні відрядження, відпустки та фінансове забезпечення народного депутата України Устінової Олександри Юріївни. 
  • Запит від народного депутата України Антона Яценка до Комунального підприємства “Уманьводоканал” щодо надання інформації та копій документів стосовно встановлення тарифів на водопостачання та водовідведення. 
  • Запит від народного депутата України Антона Яценка до Уманського комунального підприємства “Уманьтеплокомуненерго” щодо надання інформації та копій документів стосовно встановлення тарифів на послуги з теплопостачання.  
  • Запит від народного депутата України Антона Яценка до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг щодо надання інформації та копій документів. 
  • Колективний запит до Президента України Володимира Зеленського щодо присвоєння звання Героя України (посмертно) Андрію Володимировичу Парубію – українському політичному і громадському діячу, народному депутату, Голові Верховної Ради України у 2016–2019 роках, активному учаснику Революції Гідності, засновнику та координатору Самооборони Майдану. 
  • Запит від народного депутата України Павла Бакунця до Президента України Володимира Зеленського про присвоєння звання Герой України (посмертно) Кобзяку Петру Володимировичу. 

Тимчасові спеціальні слідчі комісії  

Тимчасові спеціальні та слідчі комісії Верховної Ради України – це тимчасові органи, які створюються для виконання певних завдань, визначених парламентом. Спеціальні комісії займаються підготовкою та попереднім розглядом питань, а також розробкою проєктів законів. Слідчі комісії проводять розслідування з питань, що становлять суспільний інтерес. Перелік комісій міститься на сайті Ради. Діяльність регламентується профільним законом. 

Здійснені заходи: 

25 серпня народний депутат Павло Сушко (Слуга народу) зареєстрував проект Постанови №13690 про утворення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування можливих порушень прав дитини при формуванні та реалізації державної політики щодо охорони дитинства. Основними завданнями комісії пропонують визначити розслідування фактів жорстокого поводження та насильства над дітьми; аналіз ефективності заходів щодо протидії та профілактики безпритульності і бездоглядності дітей, запобіганню правопорушень відносно дітей; підготовка висновків і пропозицій щодо удосконалення законодавства. Основний комітет надав висновок до проєкту і рекомендував врахувати зауваження та розглянути на пленарному засіданні.  

8 вересня група з 5 народних депутатів на чолі з Максимом Ткаченком зареєстрували проект Постанови  №14022 про Попередній звіт Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування можливих фактів порушення законодавства України у сферах культури, охорони культурної спадщини, туризму, фізичної культури і спорту. ТСК дійшла таких висновків:  

  • У межах реалізації програми “Велике будівництво” виявлено суттєві проблеми із завершення будівництва об’єктів спортивної та культурної інфраструктури та рекомендовано провести інвентаризацію усіх об’єктів;  
  • Ситуація з незавершеністю будівництва “ШевченкоHUB” визнана неприйнятною та рекомендовано розглянути потенціал державно-приватного партнерства для залучення додаткових ресурсів;  
  • Досі не вирішене питання залишкової заборгованості підприємств спортивної інфраструктури, зокрема ДП “НСК “Олімпійський”” та ДП “Арена Львів”. Рекомендовано утворити робочу групу для підготовки нормативно-правового акту щодо врегулювання цього питання;  
  • Виявлено недоліки щодо евакуації та збереження культурних цінностей. Рекомендовано затвердити дорожню карту з евакуації та зберігання музейних предметів, створити централізовану електронну систему обліку, забезпечити фінансування резервних сховищ і підтримку реставраційних установ. 
  • Комісія пропонує ініціювати підготовку змін щодо запровадження Єдиного туристичного реєстру, закріплення контрольних повноважень місцевих органів влади та посилення відповідальності за ухилення від сплати туристичного збору. 

9 вересня група з 5 народних депутатів на чолі з Мар’яном Заблоцьким ініціювала проект Постанови №14024 про попередній звіт Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування фактів можливих порушень законодавства суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності, пов’язаних з неповерненням валютної виручки в Україну. В звіті комісії зазначено, що ТСК направила низку офіційних запитів до Державної податкової служби, Національного банку, Бюро економічної безпеки, Національної поліції України, Державної служби фінансового моніторингу, Міністерства економіки. За результатами офіційних запитів до державних органів встановлено наявність системних порушень валютного та податкового законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності, а саме:  

  •  масове неповернення валютної виручки у встановлений строк;  
  • здійснення фіктивного експорту за участю підприємств з ознаками ризиковості; 
  • виведення коштів через офшорні та транзитні схеми, у тому числі із залученням підконтрольних нерезидентів;  
  • відсутність належної координації між органами, що здійснюють валютний та митний контроль.  

10 вересня група з 5 народних депутатів на чолі з Ярославом Железняком ініціювала проєкт постанови №14028 про попередній звіт Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування можливих протиправних дій посадових осіб органів державної влади, інших державних органів та суб’єктів господарювання державного сектору економіки, що могли завдати шкоди економічній безпеці України. Депутати вирішили:  

  • продовжити щомісячний моніторинг діяльності Державної митної служби України, Бюро економічної безпеки України, Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, Фонду державного майна України, Державної податкової служби України, та реформ, пов’язаних із ними; 
  • продовжити здійснювати контроль за імплементацією Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення роботи Бюро економічної безпеки України” та Закону України “Про внесення змін до Митного кодексу України щодо встановлення особливостей проходження служби в митних органах та проведення атестації посадових осіб митних органів”; 
  • у діяльності органів державної влади, інших державних органів та суб’єктів господарювання державного сектору економіки, наявні системні проблеми щодо ефективності здійснення повноважень, які мають наслідком значне ненадходження коштів до державного та місцевих бюджетів.  

Уповноважений ВРУ з прав людини  

Уповноважений ВРУ з прав людини здійснює парламентський моніторинг за дотриманням прав і свобод людини. Його діяльність регулюється законом. 

Здійснені заходи: 

  • Моніторингові візити по регіонах — перевірки закладів і місць проживання ВПО, медичних закладів, місць несвободи, об’єктів цивільного захисту (укриття), центрів соціальної підтримки. Офіс Омбудсмана регулярно публікував анонси та звіти таких візитів у другій половині серпня і впродовж вересня. 
  • Робочі поїздки та зустрічі з місцевою владою і представниками громадянського суспільства — обговорення проблем захисту прав ВПО, доступу до соціальних послуг, проблем сімей зниклих безвісти та військовополонених. Зокрема — робоча поїздка в Одеську область та зустрічі в Одесі з фокусом на правах родин військовополонених. 
  • Інтерактивні міжнародні діалоги, адвокація на міжнародній арені — участь Уповноваженого у діалогах ООН (робоча група з питань насильницьких зникнень) і в інших міжнародних площадках, що є частиною парламентської (інституційної) позиції щодо захисту прав громадян. 
  • Тематичні моніторинги і перевірки важливих громадських сервісів — перевірки доступності архітектурного середовища, стану протирадіаційних укриттів, робота із закладами для людей похилого віку, дитячими закладами та центрами реабілітації. Результати цих моніторингів публікувались у релізах Офісу. 
  • Адвокація, вплив на законодавчі ініціативи: активна позиція щодо створення інституту військового омбудсмена — заклик донести до прийняття і практичне впровадження (громадське лобіювання та інформаційна робота), що завершилося голосуванням у Верховній Раді 17 вересня 2025 (ухвалення закону про військового омбудсмена). Це важливий приклад взаємодії інституції з парламентом (парламентарний результат, пов’язаний із сферою прав людини військовослужбовців).

Бюджетна процедура  

Контроль за використанням державних коштів, зокрема, через ухвалення закону про бюджет та забезпечення його виконання, є конституційним повноваженням ВРУ. 

Здійснені заходи: 

15 вересня уряд зареєстрував у Верховній Раді Проєкт Закону №14000 про Державний бюджет України на 2026 рік. 18 вересня Комітет з питань бюджету рекомендував включити цей проєкт закону до порядку денного сесії. Народні депутати і комітети мають сформувати свої пропозиції та направити до Комітету не пізніше 1 жовтня з урахуванням певних вимог: пропозиції щодо збільшення витрат та/або зменшення надходжень мають визначати джерела їх покриття;  пропозиції не можуть призводити до збільшення державного боргу і державних гарантій порівняно з їх граничним обсягом.  

Також 9 вересня міністр фінансів відповідно до Закону про Регламент ВРУ представив проєкт державного бюджету на 2026 рік на профільному комітеті. 

Рахункова Палата  

Рахункова Палата є вищим органом фінансового контролю в Україні, який діє від імені Верховної Ради. Вона здійснює аудит ефективності бюджетних витрат та представлення аналітичних висновків для парламенту. 

Здійснені заходи: 

В серпні Рахункова Палата опублікувала:  

  • звіт про результати аналізу звіту Фонду державного майна України за 2024 рік у частині, що впливає на виконання державного бюджету; 
  • звіт про результати фінансового аудиту Державної міграційної служби України; 
  • звіт про результати аудиту відповідності на тему “Державна підтримка кінематографії: за що платить держава?”;  
  • звіт про результати аудиту діяльності (ефективності) на тему “Гуманітарне розмінування земель сільськогосподарського призначення в Україні: відновлення безпеки та сільськогосподарського виробництва”. 

Комітет з питань бюджету на своєму засіданні 5 вересня подав на розгляд Верховної Ради проєкт Постанови  №14012  про утворення дорадчої групи експертів для здійснення попереднього відбору кандидатів на посади членів Рахункової палати. Після ухвалення цієї постанови Верховною Радою до складу дорадчої групи увійдуть за підсумками рейтингового голосування 3 особи від депутатських фракцій та груп:  

  • Бойко Олександр Васильович, 
  • Кушнірук Борис Борисович,  
  • Ловінська Людмила Геннадіївна, 
  • Масляк Мирослава Ігорівна,  
  • Рожко Олександр Дмитрович. 

А також від міжнародних та іноземних організацій до складу дорадчої групи увійдуть: 

  • Лі Саммерфілд – директор департаменту Національного аудиторського офісу Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії (NAO),  
  • Ігорс Лудборжс – колишній член і декан Європейського суду аудиторів (ECA), Паскаль Муньє – почесний магістрат Cour des comptes (Суд аудиторів, Вищий контрольний орган Французької Республіки).  

У тижневий строк з дня утворення дорадчої групи експертів буде оприлюднене оголошення про умови проведення конкурсу на офіційному веб-сайті ВРУ. Після чого протягом 30 днів кандидати на посади членів Рахункової палати зможуть подати документи. 

3 вересня Комітет ВРУ з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування заслухав Рішення Рахункової палати від 08 липня 2025 року № 17-2 та «Звіт про результати аудиту відповідності на тему: “Як установи Національної академії медичних наук України підготовлені для переходу до програми державних гарантій медичного обслуговування населення”.  

10 вересня Комітет ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики заслухав звіт та рішення Рахункової палати України про результати проведення аудиту діяльності (ефективності) на тему “Гральний бізнес: очікування та реальність”.  

На засіданні 23 вересня Рахункова Палата затвердила звіт за підсумками аудиту відповідності на тему “Протидія правопорушенням, що посягають на функціонування економіки держави”.   

Комітетський контроль  

Комітетський контроль – це система заходів, за допомогою яких парламентські комітети контролюють діяльність профільних міністерств. До прикладу, Комітет ВРУ з питань національної безпеки, оборони та розвідки контролює діяльність Міністерства оборони. Комітети парламенту перевіряють діяльність виконавчих органів через заслуховування та робочі групи. 

Здійснені заходи: 

  • 3 вересня Комітет ВРУ з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування звернувся до Національної поліції України щодо проблематики розслідування кримінальних правопорушень, пов’язаних з освоєнням коштів Програми медичних гарантій.  
  • 9 вересня Комітет ВРУ з питань цифрової трансформації розглянув звіт про стан виконання норм Закону України “Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку” № 1971-ІХ від 16 грудня 2021 року.  
  • 16 вересня Комітет ВРУ з питань цифрової трансформації розглянув звіт Кабінету Міністрів України про стан інформатизації та виконання галузевих, регіональних програм, проєктів, робіт з інформатизації, програм, проєктів, робіт з інформатизації органів місцевого самоврядування, завдань, проєктів, робіт з інформатизації Національної програми інформатизації за 2024 рік.  

Програма діяльності  

Програма діяльності уряду — це документ, у якому визначаються пріоритети, цілі та основні заходи виконавчої влади на визначений період. Цю програму подає Кабінет Міністрів України на розгляд Верховної Ради. Програма діяльності є основою для оцінки ефективності уряду та може слугувати підставою для надання йому річного імунітету від відставки. У документі деталізується, як саме уряд планує реалізовувати політику в різних сферах, зокрема в економіці, освіті, охороні здоров’я, обороні тощо. 

Здійснені заходи:  

Кабінетом Міністрів України 22 вересня 2025 року зареєстровано проєкт Постанови Верховної Ради України “Про Програму діяльності Кабінету Міністрів України”. Документом пропонується схвалити Програму діяльності Уряду, побудовану на основі 12 основних пріоритетів: 

  • національна безпека і оборона, 
  • інтеграція до ЄС, 
  • боротьба з корупцією, 
  • добробут, 
  • підтримка ветеранів війни, 
  • макрофінанси та реформи, 
  • бізнес, 
  • освіта та наука, 
  • охорона здоров’я та спорт, 
  • відбудова, 
  • культура, 
  • зимова стабільність та безпека. 

Реалізація кожного з пріоритетів передбачає визначення програмних та операційних цілей, критеріїв і строків досягнення, а також конкретних завдань, необхідних для їх виконання. 

Питання про схвалення Програми діяльності Кабінету Міністрів України розглядається на пленарному засіданні у 15-денний строк після її надходження до Верховної Ради. Це питання включається до порядку денного відповідної сесії Верховної Ради без голосування. 

Дайджест підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження».