Година запитань до уряду

Година запитань до уряду — це періодичне проведення засідання Верховної Ради за участі членів Кабінету Міністрів. На ньому депутати запитують прем’єра та міністрів про ті речі, які зараз є актуальними для суспільства. До повномасштабного вторгнення година запитань до уряду проводилась щоп’ятниці наприкінці пленарного тижня. Календар та стенограми засідань доступні на сайті Верховної Ради. Також трансляція доступна на телеканалі “Рада”.

Здійснені заходи:

13 лютого 2026 року відбулась чергова Година запитань до уряду. Урядовці відповідали на запитання  про стан державної соціальної політики в умовах воєнного стану, пенсійне забезпечення та функціонування Пенсійного фонду України, забезпечення соціальної допомоги дітям з інвалідністю і дітям-сиротам, підтримка внутрішньо переміщених осіб та осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи. Основним доповідачем став міністр соціальної політики, сім’ї та єдності України Денис Улютін. Міністр окреслив основні напрямки роботи:

  • Пенсійна система:
    • Пенсійний фонд уперше за багато років розпочав рік із затвердженим бездефіцитним бюджетом (понад 1,2 трлн грн); з 1 березня — індексація пенсій на 12,1%.
    • Розширено механізми фізичної ідентифікації пенсіонерів (Дія.Підпис, відеозв’язок, консульства, будь-який сервісний центр ПФУ).
    • Через пікове навантаження держава змінила організацію роботи ПФУ: продовжено години прийому, поновлено виплати понад 67 тис. осіб, заповнюються кадрові вакансії.
    • Фіналізується законопроєкт пенсійної реформи: базова пенсія не нижче 6 тис. грн, прозорий зв’язок внесків і виплат, професійні пенсії замість спецпенсій, розвиток накопичувальної системи.
  • Діти-сироти та сімейні форми виховання:
    • Понад 56 тис. із 59 тис. дітей-сиріт виховуються у сімейних формах.
    • У 2025 році придбано житло для 124 ДБСТ; з 2026 року збільшено виплати прийомним батькам.
    • Запроваджується послуга «Сімейна домівка» у 12 областях як альтернатива інституційному догляду.
    • Тимчасові проблеми з виплатами зафіксовані лише у ~4,5% прийомних сімей і ДБСТ; діє щотижневий моніторинг.
  • Підтримка дітей з інвалідністю:
    • Розширено доступ до раннього втручання та сучасного протезування, включно з біонічними протезами.
    • Запроваджено нову підтримку для дітей, залежних від електроживлення: портативні зарядні станції (верифіковано 7,4 тис. заявок).
  • Підтримка сімей з дітьми:
    • Запроваджено нові виплати: допомога до 1 року, «єЯсла», збільшена допомога при народженні.
    •  Спростили подання заяв через ЦНАПи та громади, зокрема для ВПО.
  • Політика щодо ВПО:
    • Перехід від точкових рішень до комплексної стратегії супроводу ВПО (евакуація, житло, робота, інтеграція).
    • Створюється єдина координаційна платформа при Мінсоцполітики та цифрова система «Шлях ВПО».
    • На тимчасове житло для ВПО передбачено 1,5 млрд грн; окремий фокус — інтеграція в громади та підтримка дітей ВПО.

27 лютого 2026 року відбулась наступна Година запитань до уряду. Урядовці відповідали на запитання про стан і реалізацію державної політики у сфері фізичної культури і спорту в умовах дії воєнного стану, підсумки участі збірної команди України у Зимових Олімпійських іграх 2026 року та пріоритети для розвитку олімпійського спорту. Основним доповідачем став міністр молоді та спорту України Матвій Бідний.

Міністр прозвітував, що для розвитку масового спорту реалізуються ключові проєкти: «Активні парки – локації здорової України», що забезпечують безкоштовний доступ до фізичної активності в громадах, та всеукраїнські шкільні й студентські ліги «Пліч-о-пліч», які залучають майже мільйон дітей і молоді до регулярних занять спортом. Паралельно розбудовується демократична клубна система через проєкт «Активні громади», який уже охопив понад 50 громад у 14 областях. Стратегічна мета це перехід від радянської моделі до європейської системи спорту, що має бути закріплено новим рамковим законом.

Окремий пріоритет – адаптивний спорт: розширення мережі центрів, клубів і підготовка фахівців для ветеранів та осіб з інвалідністю. Результати Олімпіади в Мілані–Кортіні засвідчили вичерпання старої системи й потребу глибоких реформ, водночас держава робить ставку на розвиток Паралімпійського руху та використання спорту як інструменту національної ідентичності й безпеки.

 

Депутатські запити і звернення

Депутатський запит і депутатське звернення — це два різних інструменти, які народні депутати використовують для виконання своїх повноважень. Запит – це прохання надати інформацію, звернення – прохання вчинити певні дії, викладені у пропозиціях, заявах чи скаргах.

Здійснені заходи:

У лютому 2026 подано 18 депутатських запитів.

Депутатські запити були спрямовані до центральних органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та Президента України й стосувалися захисту прав громадян в умовах війни.

Основні питання охоплювали соціальний і пенсійний захист (ліквідатори ЧАЕС, особи з інвалідністю), забезпечення житлових і майнових прав (відновлення зруйнованого житла, гуртожитки, орендна плата на ТОТ), а також справедливість у наданні публічних послуг (електропостачання, актові записи).

Окремий блок запитів стосувався діяльності органів місцевої влади та прозорості управлінських рішень.

Значну увагу приділено усуненню наслідків збройної агресії РФ та реагуванню держави на надзвичайні ситуації.

Також порушувалися питання вшанування загиблих військовослужбовців шляхом присвоєння звання Героя України (посмертно), що підкреслює гуманітарний і меморіальний вимір парламентського контролю.

 

Тимчасові спеціальні слідчі комісії

Тимчасові спеціальні та слідчі комісії Верховної Ради України – це тимчасові органи, які створюються для виконання певних завдань, визначених парламентом. Спеціальні комісії займаються підготовкою та попереднім розглядом питань, а також розробкою проєктів законів. Слідчі комісії проводять розслідування з питань, що становлять суспільний інтерес. Перелік комісій міститься на сайті Ради. Діяльність регламентується профільним законом.

Здійснені заходи:

  • 17 лютого група з 9 народних депутатів на чолі з Сергієм Власенком зареєстрували проєкт Постанови №15036  про зміни у складі Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування можливих фактів корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень в правоохоронних органах, судах та органах судової влади. Цією постановою пропонується увільнити зі складу ТСК Олександру Устінову (фракція “Голос”) та Ірину Констанкевич (група “За майбутнє”).
  • 18 лютого група з 11 народних депутатів на чолі з Сергієм Козирем зареєстрували проєкт Постанови №15038 про утворення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування можливих фактів порушення законодавства щодо використання коштів державного і місцевих бюджетів, спрямованих на підтримку внутрішньо переміщених осіб та осіб, які постраждали внаслідок збройної агресії російської федерації проти України. Основними завданнями комісії визначаються:
    • розслідування можливих фактів нецільового або неефективного використання коштів, спрямованих на підтримку ВПО та постраждалих від збройної агресії РФ;
    • перевірка виконання програм соціальної підтримки, житлових програм, компенсацій і надання гуманітарної допомоги;
    • аналіз законності рішень і дій центральних та місцевих органів влади, підприємств і посадових осіб, залучених до реалізації таких програм;
    • моніторинг державного та комунального майна, що використовується або може використовуватися для забезпечення житлом ВПО;
    • перевірка функціонування інформаційно-аналітичної системи об’єктів нерухомості для забезпечення житлом;
    • розслідування можливих порушень у діяльності Пенсійного фонду України щодо нарахування та виплати пенсій ВПО.

 

Уповноважений ВРУ з прав людини

Уповноважений ВРУ з прав людини здійснює парламентський моніторинг за дотриманням прав і свобод людини. Його діяльність регулюється законом.

Здійснені заходи:

  • Моніторингові візити у регіонах — перевірки закладів і місць проживання ВПО, медичних закладів, місць несвободи, об’єктів цивільного захисту (укриття), центрів соціальної підтримки. Офіс Омбудсмана регулярно публікував анонси та звіти таких візитів у лютому 2026.
  • Омбудсман Дмитро Лубінець взяв участь у панельній дискусії разом з Тордіс Колбрун Рейкфорд Гильфадоттір, Спеціальною посланницею Генерального секретаря Ради Європи з питань ситуації дітей в Україні. Основною темою дискусії став конкретний механізм прискорення повернення дітей з території рф

 

Бюджетна процедура

Контроль за використанням державних коштів, зокрема, через ухвалення закону про бюджет та забезпечення його виконання, є конституційним повноваженням ВРУ.

Здійснені заходи:

У межах бюджетної процедури парламентські комітети здійснювали контрольну функцію шляхом розгляду низки звітів Рахункової палати щодо ефективності використання бюджетних коштів і реалізації окремих державних програм. Така робота спрямована на оцінку виконання державного бюджету, виявлення системних проблем у плануванні та витрачанні ресурсів, а також підготовку рекомендацій органам виконавчої влади. Детальніше результати розгляду відповідних звітів і ключові висновки аудиторів наведено в наступному розділі.

 

Рахункова Палата

Рахункова Палата є вищим органом фінансового контролю в Україні, який діє від імені Верховної Ради. Вона здійснює аудит ефективності бюджетних витрат та представлення аналітичних висновків для парламенту.

Здійснені заходи:

  • 10 лютого Звіт та Рішення Рахункової палати про результати аудиту на тему «Розвиток інновацій та технологій для потреб оборони під час воєнного стану»  розглянули на засіданні Комітету ВРУ з питань цифрової трансформації 10 лютого розглянули та взяли до відома. Водночас аудитори зафіксували низку недоліків, які стримували підвищення ефективності системи оборонних інновацій, зокрема тривалу відсутність стратегічних документів і належної нормативної бази, лише часткове досягнення результативних показників бюджетної програми без відображення реальної динаміки виконання її цілей, недосконалість і недостатню прозорість системи відбору проєктів для фінансування, а також неповний рівень захисту фінансових і безпекових інтересів держави.
  • 11 лютого Звіт Рахункової палати про результати аудиту відповідності заходів Національної академії наук України з підтримки розвитку пріоритетних напрямів наукових досліджень і науково-технічних розробок розглянули на Комітеті ВРУ з питань освіти, науки та інновацій. Аудит виявив низку проблем: через слабкий внутрішній контроль НАН України не дотрималася окремих процедур конкурсного відбору, а реєстрація й облік наукових робіт здійснювалися з порушенням строків і правил. Крім того, заходи реалізовувалися без чітких механізмів взаємодії між органами державного регулювання та без врегульованого порядку впровадження результатів досліджень, що створює ризики втрати належного контролю за науковими розробками, профінансованими з держбюджету.
  • 16 лютого Звіт за результатами фінансового аудиту Мінмолодьспорту розглянули на засіданні Комітету ВРУ з питань бюджету, а також 19 лютого на засіданні Комітету ВРУ з питань молоді і спорту Рахункова палата акцентувала на низці ключових аспектів, зокрема на потребі належного відображення у звітності довгострокових фінансових інвестицій у державні підприємства, дотриманні встановлених вимог до консолідації витрат у фінансовій звітності, а також розкритті додаткових відомостей у примітках — передусім щодо активів, розташованих на територіях активних або колишніх бойових дій чи тимчасово окупованих російською федерацією.
  • 16 лютого Звіт Рахункової палати щодо фінансового аудиту проєкту «Стійке, інклюзивне та екологічно збалансоване підприємництво» (RISE), що підтримується позикою Міжнародного банку реконструкції та розвитку і Міжнародною асоціацією розвитку розглянув Комітет ВРУ з питань бюджету. Рахункова палата встановила, що протягом майже десяти місяців реалізація програми здійснювалася без затвердженого Операційного посібника та без належного функціонування інституцій, передбачених відповідною угодою. Крім того, за окремими бюджетними програмами не було забезпечено повного комплекту підтверджуючих документів і належного ведення облікових даних. У низці випадків аудитори також зафіксували відсутність інформації про отримувачів коштів, що негативно впливає на прозорість використання позикових ресурсів.
  • 18 лютого Звіту про результати аудиту відповідності на тему «Оцінка національної політики та заходів України щодо зміни клімату із застосуванням інноваційного інструменту ClimateScanner INTOSAI» розглянули на засіданні Комітет ВРУ з питань екологічної політики та природокористування. Рахункова Палата наголосила на відсутності прогресу щодо затвердження довгострокової стратегії скорочення викидів парникових газів, а також врахування принципів справедливості та рівності, потреб вразливих груп населення у кліматичній політиці та плануванні, а також надала відповідні рекомендації для виправлення зауважень.

 

Комітетський контроль

Комітетський контроль – це система заходів, за допомогою яких парламентські комітети контролюють діяльність профільних міністерств. До прикладу, Комітет ВРУ з питань національної безпеки, оборони та розвідки контролює діяльність Міністерства оборони. Комітети парламенту перевіряють діяльність виконавчих органів через заслуховування та робочі групи.

Здійснені заходи:

26 лютого 2026 року відбулось засідання Комітету з питань антикорупційної політики по «МіндічГейту».

На засіданні були присутні очільники НАБУ – Семен Кривонос, САП – Олександр Клименко, головний детектив у справі «Мідас» – Олександр Абакумов, Заступник Міністра юстиції – Євген Пікалов, народні депутати. Примітно, що попри виклик – жодний представник СБУ не зʼявився.

Загалом, у лютому планово відбулися засідання всіх комітетів Верховної Ради України.

 

Дайджест підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження».