В Херсоні поки що працює заклинання «зараз приїдуть люди з Києва», – журналіст Сергій Нікітенко

30 Липня 2020
В Херсоні поки що працює заклинання «зараз приїдуть люди з Києва», – журналіст Сергій Нікітенко
Головна > Конкурс 2020 > В Херсоні поки що працює заклинання «зараз приїдуть люди з Києва», – журналіст Сергій Нікітенко

Таїсія Алєксєєва, журналістка Центру спільних дій

Сергій Нікітенко належить до того невеликого відсотка українських журналістів, які, критикуючи, пропонують. 

Попри насторожене ставлення до влади, характерне для більшості журналістів, саме він став одним із ініціаторів діалогу між владою та громадськістю, завдяки якому у Херсонській області вдалося запустити бюджет участі. 

А ще від початку реформи децентралізації Сергій неодноразово виступав у ролі консультанта для регіональних ОТГ, а тому добре знає особливості взаємовідносин влади та громадськості у Херсонській області та може багато розповісти про місцеве самоврядування. 

Ось чому ми обрали Сергія в якості члена журі конкурсу плакатів від Центру спільних дій «Твоя влада. Знай своє місце». А при нагоді поговорили про значення візуального мистецтва для політики, що твориться на вулицях, про довіру та недовіру між владою та громадськістю та на що це впливає, а також про те, чому важливо інвестувати у молодь. 

 

«Без пафосу скажу, мені здається, що ця історія колись потрапить у підручники з історії»

– Ви були близьким другом Катерини Гандзюк. Після замаху на неї люди почали активно висловлювати своє обурення бездіяльністю влади, використовуючи трафаретне зображення на футболках, сумках, на стінах міст. Чи можна це назвати формою громадянського супротиву? 

– Ця історія стала для країни вирішальною та символічною. Не знаю, хто автор того малюнку та хто автор самої ідеї, але це стало символом несправедливості з боку сотень тисяч людей. Можна сказати, що це була мистецька акція, культурна форма протесту. 

Там, до речі, була й пісня, Лізи Жарікової, і графіті по всій країні. 

– Як вважаєте, чи це вплинуло на решту суспільства, яке нібито зберігало нейтральність у цьому питанні?  

– Звісно, вплинуло, збільшило впізнаваність ситуації. І після нападу люди з усієї країни дзвонили й просили макети трафаретів. Хлопці, на яких напала поліція у Львові під час малювання трафаретів, роздрукували їх самостійно з інтернету. І це не були митці  це були звичайні люди, які в такий спосіб висловлювали свою солідарність і, мабуть, хотіли бути причетними до цього. 

– У Києві ми бачили, що написи замальовували, представники поліції намагалися зупинити їхнє поширення. Про що це свідчить? Це намагання приховати «шило у мішку»? 

– Їм було дуже незручно з самого початку. Символічною була спроба перейменування вулиці у Херсоні, на якій знаходиться обласне управління СБУ (вулицю Лютеранську планували перейменувати на вулицю імені Катерини Гандзюк. – Ред.) та обласне управління поліції. Поліція доклала всіх зусиль, щоб відмінити це рішення міської ради. І відмінила. Це дуже дивна поведінка людей, які борються з людиною, яку вбили, намагаючись стерти її з пам’яті. 

– Вони розуміли, що їхні акції «не допустити» ще більше провокуватиме громадськість нагадувати про цю справу? 

– У Херсоні інколи відбуваються громадські вуличні акції – деколи приїжджають друзі Катерини, нагадують, що цю справу ще не до кінця розкрито. Часто ці акції відбуваються під будівлею поліції. В свою чергу поліція намагається сказати, що це все не вони, бо вони вже передали цю справу до СБУ…  

Але ж усі пам’ятають, хто був першим, хто першим упіймав стрілочника. Не думаю, що скоро їм це пробачать. Без пафосу скажу, мені здається, що ця історія колись потрапить у підручники з історії. 

  

«Треба вкладати в молодіжні рухи час, кошти, ресурси і можна потрохи сформувати «кістяк» суспільства»

– Поговоримо про міське самоврядування: ви, з одного боку, редактор, журналіст, який критикує владу та говорить про її закритість. З іншого – ви один із тих людей, завдяки кому у Херсоні був запущений бюджет участі. На вашу думку, де цей поділ, межа між «влада закрита» і «влада відкрита»?  

– Я б не казав, що херсонська міська влада просто закрита, вона – аморфна. Якщо говорити про обласну раду – там справді є спроби закритися від незручних людей. Але треба розуміти, що на дворі 2020-й рік. Сховати щось у сучасному світі майже неможливо. Тому потрібно звикати до того, що, якщо ти вже став особою, уповноваженою творити державу, будь готовий до критики  часом несправедливої – визнаю. Але це інший бік медалі, коли ти приходиш до влади.  

– Зараз всі говорять про важливість залучення молоді у політику, для початку – на місцевому рівні. Чи вистачить молоді знань і розуміння ситуації, щоб впливати на владу на місцевому рівні, не лише у цій ОТГ, а загалом в країні? 

– Коли я обирав ОТГ, з якою працюватиму, я взяв дуже успішну – Музиківську ОТГ – одну з найкращих в області. У нас не «зрослось», бо в них, як не парадоксально, немає проблем, які потрібно було вирішити. Але приклад цієї ОТГ дуже класний. У них ще наприкінці 2010-х років сільський голова, поважного вже віку, почав підтримувати молодь. Зараз лідер цієї молодіжної тусовки має всі шанси стати головою цього ОТГ. 

– Тобто сільський голова виховав собі кадри.  

– Так, але не лише кадри – він фактично виховав громаду. Інші ОТГ на них дивляться із заздрістю. Треба вкладати в молодіжні рухи час, кошти, ресурси і можна потрохи сформувати «кістяк» суспільства. Я скептик у житті, але в цьому випадку бачу успішні приклади і, думаю, що за цим майбутнє.  

– Але тоді має бути дуже демократичний, поміркований голова.  

– В ОТГ це по-іншому й не спрацює. Херсонщина загалом дуже свободолюбива. Ті, хто це розуміє, отримують владу й утримують її. Ті, хто покладається на тоталітаризм, – рідко досягають успіху.  

– Якщо подивитися на владу в ОТГ на Херсонщині, чи є на місцях спроможність виробляти рішення без залучення громадян  так, щоб ці рішення були ефективними? 

– Переважна більшість усе ж таки намагається враховувати думку людей. Але дуже часто голови ОТГ жаліються, що людям нічого не цікаво. Голова Милівської ОТГ каже: «У мене є гроші на будь-яку ідею. Давайте ідею, ось гроші». Але в людей нема ідей, нема бажання. Але еволюційним шляхом це можна побороти.  

  

«Участь громадян у житті міста досі розцінюється представниками влади як конкуренція»

– Зараз на Херсонщині запрацював бюджет участі?  

– Він більш-менш працює у самому Херсоні. Зараз якраз етап збору проєктів. Він також працює у деяких великих та сільських громадах. Хоча успішність зараз важко говорити про результати – проєкт має попрацювати кілька років. Поки що це йде зі скрипом.  

– Тобто громадяни поки ще не зрозуміли, що бюджет участі може бути їхнім інструментом?  

– Це довгий шлях виховання. Але у багатьох містах це вже працює. Зокрема, у Києві.  

– Чи зрозуміли представники місцевої влади, що залучення громадян  це не якась «фішка» грантодавців, а реальна практика, що діє по всьому світу й допомагає владі працювати ефективно? Чи є цікаві історії такої взаємодії на Херсонщині? 

– Саме у Херсоні вона ще не до кінця це зрозуміла – участь громадян у житті міста досі розцінюється представниками влади як конкуренція. Так, не виключаю, що хтось з  активних жителів регіону може піти на вибори після успішної реалізації одного чи кількох проєктів завдяки бюджету участі. Але ставлення наших депутатів до цього трохи дивакувате. Зараз вони намагаються максимально урізати кошти, а внаслідок коронавірусу, я так розумію, ще більше урізали…  

  

«На жаль, поки що заклинання «зараз приїдуть люди з Києва» працює»

– З боку депутатів ситуація зрозуміла. А з боку громадськості? Події 2018-го року, коли були скоєні напади на вас та на Катерину Гандзюк. Для співпраці потрібен великий рівень довіри. Чи готова сама громадськість до такої співпраці? 

– На жаль, із цим у нас біда. Як залучити досвід потужних організацій на допомогу нашій недолугій владі, я не знаю. Влада  і це класика  настільки далека від народу, від розуміння суспільних процесів у світі й в Україні, зокрема, що мені важко зрозуміти, як їх залучити. Вони розмовляють на іншій мові. 

У нас є приклад Скадовська, де є активна молодіжна тусовка, яка виникла в соціальних мережах на базі спільноти.  Вони зараз сформували надпотужну громадську організацію, яка співпрацює і з районною, і з міською владою. Вони відкрили молодіжний центр, у них постійно якась «двіжуха». Із ними просто приємно навіть спілкуватися.  

– Чи потрібен діалог між місцевою владою і громадськістю та хто мав би його ініціювати та фасилітувати? 

– Думаю, найкраще було б використовувати третю сторону. На жаль, поки що заклинання «зараз приїдуть люди з Києва» працює. 

– Скоро місцеві вибори. Зазвичай, це така собі боротьба між учорашніми та завтрашніми міцними господарниками. Чи можуть ці вибори спровокувати дискусію про стратегію розвитку Херсона, пріоритетні галузі, спеціалізація області? 

– На жаль, це буде боротьба не між учорашніми та завтрашніми, а між позавчорашніми й позапозавчорашніми. Є така категорія людей, яка говорить про стратегії, але, на жаль, вони губляться у цьому загальному болоті товарників, ларьків, комунальних підприємств. І врешті-решт усі ці прекрасні люди просто мріють поставити в кращому місці ларьок. І не більше. 

– Чи реформа децентралізації, як її планували самі ініціатори у 2015 році, дожила до сьогоднішнього дня з тими самими задачами, цілями? Чи навпаки видозмінилась за ці п’ять років? 

– Мені здається, що вона здебільшого зберегла певні контури. По людях я бачу, що багато хто повірив в успішність реформи, підтримав її. Але є й такі, хто розчарувався, вважаючи, що в усій цій історії бракує діалогу. 

– Ви є в журі конкурсу «Твоя влада. Знай своє місце» від Центру спільних дій. Що ви очікуєте від конкурсу та які теми хотіли б побачити на конкурсних плакатах? 

– Було б цікаво подивитись на погляд дизайнерів та художників на проблему. Можливо, крізь призму їхнього сприйняття це буде легше донести до громадян. 

А ми нагадаємо, що нам в Центрі спільних дій цікаво подивитися не лише на те, як бачать виклики місцевого самоврядування дизайнери та художники, а й активні громадяни. Адже плакатом може стати не лише малюнок, а й влучне гасло або цитата. Поділитися з нами своїми думками ви можете до 16 серпня, надіславши свою роботу нам на електронну пошту. Про умови участі можна дізнатися більше, натиснувши на посилання. І, можливо, саме ваша робота увійде в історію громадського дискурсу щодо місцевого самоврядування.