Посол Румунії в Україні Александру Віктор Мікула ділиться своїми думками щодо того, як Україна може скористатися можливостями на шляху до ЄС, навіть у таких складних умовах, як війна. Він торкається тем боротьби з корупцією, енергетичної безпеки та того, як цифровізація може зіграти свою роль у євроінтеграції. Якою має бути післявоєнна відбудова, і яку роль у цьому процесі відіграє ЄС? Ми зібрали 10 його ключових думок, які допоможуть краще зрозуміти, як бачать Україну європейські партнери та що чекає нас усіх на цьому непростому, але обнадійливому шляху.

Вступ України до ЄС – шанс для модернізації його політик

Александру Віктор Мікула звертає увагу на те, що інтеграція України до Європейського Союзу відбувається в особливий момент, коли готується нова багаторічна фінансова рамка, яка стартує після 2027 року.  

“Це унікальна можливість для модернізації деяких класичних політик ЄС, які можуть не повністю відповідати новим викликам. Паралельність цих процесів може призвести до взаємного підсилення, якщо ми створимо синергію між ними. Це полегшить інтеграцію України до ЄС і дозволить Союзу ефективніше відповідати на сучасні геополітичні виклики.”

Україна повинна реформувати інституції, навіть під час війни

Посол Румунії підкреслює, що можна реформувати державні інституції навіть у період війни. Він наголошує, що для досягнення членства в Європейському Союзі важливо продовжувати цей процес:  

“Чинний уряд за кілька років провів більше реформ, ніж усі попередні уряди за 30 років незалежності. Ці реформи не лише підвищують ефективність державного управління, але й збільшують шанси на перемогу у війні проти російської агресії. Реформуючи інституції, Україна робить свою державу сильнішою, що підвищує її спроможність захищатися від зовнішніх загроз.”

Відкритий діалог – ключ до подолання скептицизму щодо України

Посол Румунії пропонує стратегію відкритого діалогу для перетворення противників української євроінтеграції на її прихильників. Він вважає це єдиним способом розповсюдження правдивої інформації про Україну. 

“Важливо з’ясувати, що саме викликає занепокоєння в партнерів і які причини стоять за їхньою позицією. Після того як буде виявлено реальні проблеми, слід працювати над пошуком рішень, які будуть прийнятними для всіх сторін. Такий підхід допоможе перетворити держави-скептики на активних прихильників української євроінтеграції та навіть на амбасадорів українських інтересів у міжнародних організаціях.”

Якою має бути післявоєнна відбудова України?

Посол наголошує, що післявоєнна відбудова має бути процесом, керованим Україною: 

“Але при цьому має бути забезпечена прозорість і гарантії для донорів. Важливо, щоб міжнародна спільнота відчувала, що її кошти використовуються за призначенням. Український уряд вже розпочав цей процес, і не чекає закінчення війни для розробки планів відновлення. Залучення бізнес-спільноти до процесу відбудови зробить цей процес більш ефективним і стійким у довгостроковій перспективі.”

Безпекові угоди vs членство в НАТО

Посол підкреслює, що основною метою безпекових угод має бути стримування майбутньої агресії з боку росії. На його думку, росіяни мають знати, що будь-яка нова спроба нападу призведе до їхньої поразки. Однак Мікула зазначає, що ці договори не є кінцевою метою: 

“Безпекові угоди, які зараз укладаються, не є заміною повноправного членства України в НАТО. Вступ до Альянсу має залишатися стратегічною метою українського суспільства, оскільки саме членство надає найнадійніші гарантії безпеки. Однак безпекові угоди можуть стати важливим інструментом стримування агресії з боку Росії до моменту, коли Україна отримає повноправне членство в НАТО. Ці угоди забезпечують підтримку України зброєю, військовими навчаннями та іншими засобами, що допомагають протистояти агресору.”

Вплив російської агресії на політику ЄС

Александру Віктор Мікула визнає, що Євросоюз зіткнувся з гуманітарними та геополітичними викликами, які змусили його швидко адаптуватися. За словами дипломата, агресія Росії змінила підхід ЄС до питань безпеки:  

“Російська агресія значно підвищила ризики для ЄС і змусила Союз переглянути свої підходи до питань безпеки. Європейський фонд миру, який раніше не використовувався для постачання летальної зброї, був швидко трансформований для допомоги Україні. Ця швидка адаптація ЄС до нових викликів стала несподіванкою для Москви, яка не очікувала такої рішучої реакції від Євросоюзу. Це показує, як криза може прискорити процеси, що в нормальних умовах могли б тривати роками.”

Вплив корупції на євроінтеграційний процес

Пан Мікула нагадує, що корупція – один з головних викликів на шляху до ЄС, і його країна теж пройшла цей непростий шлях: 

 “Корупція залишається однією з найбільших перешкод на шляху України до ЄС, і ми можемо поділитися своїм досвідом боротьби з нею. Після падіння комуністичного режиму Румунія успадкувала глибоко корумповані інституції, що стало серйозною проблемою. Нам довелося створювати антикорупційні інституції з нуля, і це був тривалий процес. Україні потрібно активно боротися з корупцією, щоб відповідати стандартам ЄС та довести своїм європейським партнерам серйозність своїх намірів.”

Співпраця України та Румунії в енергетичній сфері

На думку посла, енергетична безпека – ключовий фактор співпраці між Україною та Румунією: 

“Ми маємо спільні інтереси в цьому напрямку. Україна, як і Румунія, стоїть перед викликами адаптації своїх енергетичних систем до вимог ринку ЄС. Наш досвід переходу до стандартів ЄС може бути корисним для України, і тісна співпраця в цій сфері допоможе обом країнам зміцнити свої позиції на європейському ринку.”

Цифровізація може допомогти Україні інтегруватися до ЄС?

Як і чимало європейських партнерів, Румунія визнає величезний прогрес України в цифровізації послуг: 

“Цифровізація є однією з сфер, де Україна досягла значних успіхів і може стати джерелом натхнення для ЄС. Ваша країна вже зробила великий крок вперед у впровадженні цифрових державних послуг, і це може слугувати прикладом для інших європейських держав, зокрема для Румунії. Співпраця в цьому напрямку може сприяти швидшій інтеграції України до ЄС та створити нові можливості для розвитку обох країн.”

Виклики перед українською промисловістю на шляху до ЄС

Посол Румунії звертає увагу на те, що Україна має значний сектор важкої промисловості, подібно до Румунії після падіння комунізму.  

“Адаптація цього сектору до вимог європейського ринку є складним процесом, оскільки радянська промисловість була побудована на дешевих енергоресурсах. Модернізація промислових технологій та підвищення конкурентоспроможності є необхідними кроками для успішної інтеграції України до європейської економічної системи. Ми пройшли цей шлях і готові поділитися своїм досвідом.” 

Повну версію інтервʼю посла Румунії в Україні для проєкту “An Outside Opinion” з українськими субтитрами дивіться за посиланням. Також для вашої зручності є подкаст-версія інтерв’ю.