Текст підготовлено для Децентралізації.

Скорочення освітньої субвенції, необхідність оптимізації шкільної мережі, виклики, спричинені війною. Як громадам з усім цим впоратися, як впроваджувати непрості зміни, які, зазвичай, не подобаються жителям?

Центр спільних дій продовжує розповідати історії своїх громад-партнерок, які навіть під час широкомасштабної війни втілюють важливі рішення. Цього разу читайте, як не злякалася змін і навіть судових позовів Корецька громада на Рівненщині.

Як було до реорганізації

«Один із перших викликів, які постали перед новоствореними громадами після реформи децентралізації, – сформувати ефективну й спроможну мережу закладів освіти. Корецькій громаді лишилася у спадок від старих часів не дуже ефективна система. Дофінансовувати її з місцевого бюджету – не вирішення, а лише відтермінування проблеми», – розповідає Роман Силін, начальник відділу освіти Корецької міськради.

Якщо до децентралізації школи були проблемою безпосередньо держави, то після утворення громад відповідальною за них стала місцева влада. Так, держава видає громадам субвенцію на зарплати вчителям. Утім, зауважує Роман Силін, субвенція обраховується для оптимальної кількості вчителів при максимально ефективній мережі. Тобто цих грошей може не вистачати. І якщо вчителів у громаді значно більше, то решту витрат громада має покрити із власних ресурсів.

Але фінанси – лише один бік проблеми. Інший і  головний – якість освіти, яка страждає через неефективність мережі. Корецькій громаді дісталася мережа з 26 шкіл. І в деяких із них станом на 2021 рік навчалися по 8-10 учнів.

«Якісних результатів у малокомплектних школах ми не отримували. При чому, це стосувалося не тільки тих шкіл, у яких навчалося 8-10 учнів загалом, але й малокомплектних класів у більших школах, які зараз називаються гімназіями. Це поширилося не лише на освітні успіхи, а й на спортивні, соціалізацію», – пояснює управлінець.

Що з цим усім зробила громада

У 2021-му громада розробила й почала впроваджувати нову політику щодо шкільної мережі. Передусім, місцева влада проаналізувала результати учнів на ЗНО й внутрішніх олімпіадах, а також витрати з місцевого бюджету на одного учня. В результаті виявилося, що малокомплектні школи зʼїдають гроші закладів, які мають велику кількість учнів.

Опоненти реорганізації шкіл регулярно спекулюють Конституцією України, яка гарантує дітям доступ до освіти. Та Основний закон не містить вимоги, що школа має бути «за 10 метрів від домівки школяра». Як показує практика, дитина отримує доступ до якіснішої освіти, якщо малокомплектну школу в її селі закривають, а натомість купують автобус, який возитиме її до більшої й кращої школи. Дати дітям належний доступ до якісної освіти, а не просто позакривати школи, – ось головна мета реформи шкільних мереж. За цією логікою з 2021 року місцеве самоврядування Корецької громади реорганізувало чотири школи. Для їхніх учнів організували безоплатне підвезення до закладів із кращою матеріально-технічною базою й більшим колективом.

Нову політику громади в аналітичному брифі  оцінили аналітики Центру спільних дій. Незалежний аналіз підтвердив, що Корецька громада рухається у правильному напрямку, а її політика є ефективною.

Третій етап реорганізації та війна

«Після широкомасштабного вторгнення російської федерації потрібно було діяти набагато швидше й ефективніше. Ми розуміли, що наступний розподіл освітньої субвенції буде відбуватися з урахуванням того, що тепер у держави в пріоритеті безпековий сектор та Збройні Сили», – зауважує Роман Силін.

І справді, у 2022 році Кабмін скоротив субвенцію на 10%. Для Корецької громади – це 10 мільйонів гривень, річний бюджет трьох шкіл.

Широкомасштабна війна стала величезним стрес-фактором для громад, але проблем вистачало і без неї. Роман Силін пояснює, що на папері реорганізацію можна провести й за принципом «все одразу». Але на практиці плани потрібно коригувати, щоб вирішувати проблемні моменти один за одним. Йдеться, зокрема, про підвезення учнів і працевлаштування вчителів ліквідованих шкіл.

Люди розуміють реформу, але не відразу

Коли місцева влада почала розробляти й втілювати нову політику, вона провела в кожній школі громадські обговорення, під час яких пояснювала батькам і вчителям проблеми та ризики мережі.

«Звичайно, ці рішення не є популярні. Два роки поспіль ми навіть отримували судові позови, які відділ освіти вигравав, оскільки ми діяли у правовій площині й не обмежували доступу до освіти», – говорить управлінець.

Закриття маленьких шкіл спочатку наштовхнулося на опір громади. Але, пригадує Роман Силін, після реорганізації і батьки, і депутати підтримали зміни й зрозуміли, що це було необхідно для кращої освіти їхніх дітей.

Що це означає на практиці? Аналітики Центру спільних дій оцінили структуру оновленої мережі шкіл, дані про успішність дітей, матеріально-технічну базу закладів і підвезення учнів. Отримані підрахунки підтверджують – громада рухається в правильному напрямку. Учні мають доступ до якіснішої освіти, а це й було головною метою реформи. Завдяки їй діти матимуть більше можливостей для самореалізації в майбутньому. Адже про яку карʼєру й розвиток може йтися без доступу до базових знань?

Для натхнення: більше корисних рішень

Основні кити, на яких базується розробка і втілення якісної політики: працювати з даними, враховувати інтереси людей та пояснювати їм нові рішення. Як саме це робити – простір для креативу.

Наприклад, аналітики Центру спільних дій у межах співпраці з Пустомитівською громадою на Львівщині розробили брошуру, яка розвінчує найпопулярніші міфи про реформу освіту. Цю брошуру місцева влада використала під час громадських слухань (і ви теж можете це зробити).

Логіка проста: люди опираються змінам, бо не розуміють їх. Якщо простою зрозумілою мовою пояснити, навіщо ці перебудови і як саме люди від них виграють, то негативу буде значно менше. Долучитися до змін заради кращого майбутнього своїх дітей – ось головна мета реформи.

Зараз аналітики працюють над моделювання місткості ліцеїв Пустомитівської громади. Місцеве самоврядування планує реорганізувати мережу – тоді в громаді залишиться один профільний ліцей. Моделювання допоможе зрозуміти, котрий із потенційних ліцеїв зможе вмістити всіх старшокласників громади й забезпечити їм гідний рівень освіти.

Спрацювати можуть найрізноманітніші рішення: опитування можна провести онлайн чи запустити гугл-форму у Фейсбуці. Десь батьки й педагоги готові до конструктивного діалогу, а десь їм спершу потрібно детально пояснити суть і користь нової політики. Цей процес не буде легким. Та якщо рішення буде корисним і вигідним для громади, мешканці його зрозуміють і приймуть. Адже люди переважно хочуть найкращого для своїх дітей.