Текст підготовлено для Бізнес.Цензор 

Кабмін, за дорученням РНБО, ініціював законопроєкти, що мають вдосконалити роботу Бюро економічної безпеки (БЕБ). За задумом авторів, Бюро має стати єдиним органом, що відповідатиме за перевірки бізнесу. Щоб ці зміни запрацювали, їх має підтримати парламент.

Ми в Центрі спільних дій проаналізували третю спробу перезавантажити Бюро – пропозиції передбачають зокрема нову процедуру призначення очільника БЕБ, а також зміни до Кримінального процесуального кодексу для оптимізації роботи органу. Чому запропоновані зміни не зможуть запрацювати ефективно та розвʼязати проблеми БЕБ – розбираємося в цьому матеріалі.

Бюро економічної безпеки – це створений у 2021 році правоохоронний орган, який має протидіяти економічним злочинам проти держави. В ньому поєднали оперативно-розшукову діяльність, досудове слідство та гарантування безпеки національної економіки.

Коли його створили, Бюро економічної безпеки отримало надто широку компетенцію. Фактично БЕБ має повноваження із протидії економічній злочинності, які раніше були розподілені поміж податковою поліцією та Департаментом контррозвідувального захисту економіки СБУ, діяльність яких пов’язували із систематичними зловживаннями, тиском на бізнес та корупцією.

Також у повноваженнях Бюро є аналітичний елемент, щоб оцінити загрози національній безпеці. Концентрація таких значних повноважень у межах одного органу може спричинити значний тиск на бізнес з боку держави.

Тож БЕБ варто було б переформатувати в Бюро фінансової безпеки – так, щоб воно займалося виключно питаннями загроз та зловживань у сфері фінансів, а не всією економікою.

Натомість уряд пропонує не звузити, а навпаки – ще більше розширити повноваження Бюро й віднести до них кримінальні провадження щодо контрабанди культурних цінностей, зброї, наркотиків і фальсифікованих лікарських засобів.

Така ідея не відповідає ролі БЕБ у системі протидії злочинності. Адже згадані порушення більше пов’язані з організованою транскордонною злочинністю, аніж з економічною.

Ще один недолік законопроєкту про вдосконалення роботи БЕБ – він робить Бюро залежним від представників міжнародних та іноземних організацій. Якщо законопроєкт ухвалять, то їм належитиме вирішальна роль у доборі кандидата посаду директора та аудиті його діяльності.

Урядовці пропонують обирати очільника БЕБ конкурсній комісії, яка складатиметься з трьох представників Кабінету міністрів та чотирьох – від міжнародних організацій. Рішення конкурсної комісії вважатиметься ухваленим, якщо за нього проголосують не менше чотирьох членів, у тому числі – не менше двох міжнародників.

Можна подякувати міжнародним партнерам за прагнення допомогти із налагодженням роботи Бюро. Але справжня проблема в тому, що цей орган від самого початку був мертвонародженим. І його не воскресить більша кількість іноземних фахівців.

З іншого боку, цей проєкт закону пропонує позбавити Верховну Раду та РНБО неконституційних та невластивих їм повноважень призначати членів конкурсної комісії для обрання директора БЕБ.

У змінах до Кримінального процесуально кодексу Кабмін пропонує заборонити іншим правоохоронним органам реєструвати кримінальні провадження, підслідні БЕБ. Якщо ж інший орган все-таки зареєструє таке провадження, то його треба буде передати до Бюро економічної безпеки. Ця норма порушує загальний строк у 24 години, встановлений для реєстрації повідомлення про кримінальне правопорушення. Передання такого повідомлення від іншого правоохоронного органу до БЕБ може тривати 48 годин. Тобто можуть порушитися терміни процедури.

Бюро економічної безпеки мало стати аналітичним органом для запобігання злочинам, а не покарання за них. Але отримало набір функцій, що забезпечив йому фактичну монополію для контролю національної економіки: від дрібних підприємців до цілих секторів. У підсумку це створило навіть більше передумов для зловживань, ніж було до того.