Законопроєкт № 16096 від 23.09.2026

Ініціатори: 12 народних депутатів із фракції «Слуга народу» та депутатської групи «Довіра» на чолі з Максимом Ткаченком.

Стан: опрацьовується в комітеті з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій України, національних меншин і міжнаціональних відносин.

На кого вплине: внутрішньо переміщених осіб (ВПО) та їхніх дітей, народжених після переміщення; власників житла на тимчасово окупованих територіях або в зоні активних бойових дій; осіб, які потребують догляду, та тих, хто надає їм догляд чи безоплатне проживання; органи місцевого самоврядування; Міністерство у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб України; Державну службу зайнятості.

Що змінює:

  • замінює термін «внутрішньо переміщена особа» на «вимушено внутрішньо переміщена особа» та уточнює визначення статусу;
  • передбачає взяття на облік як ВПО дитини, народженої після переміщення одного чи обох батьків, за заявою батьків або законного представника;
  • гарантує, що державні соціальні виплати ВПО не менші за базову соціальну допомогу для відповідної сім’ї;
  • протягом перших шести місяців після переміщення допомога виплачується незалежно від рівня доходів;
  • купівля недобудованого житла чи земельної ділянки до 2 млн грн та депозит до 2 млн грн не можуть бути підставою для припинення допомоги;
  • зупинення чи припинення виплати можливе лише за умови повідомлення отримувача щонайменше за десять днів із зазначенням підстав такого рішення та порядку його оскарження;
  • визначає субсидію на найм (оренду) житла як безповоротну адресну грошову допомогу, а також дозволяє ВПО відмовитися на користь держави від права власності на житло на окупованій території чи в зоні бойових дій за компенсацію за втрачене житло. Нотаріальна відмова є підставою для припинення права власності в реєстрі та внесення відомостей до Державного реєстру пошкодженого та знищеного майна;
  • створює систему підтримки та супроводу, яка включає Координаційний центр підтримки вимушено внутрішньо переміщених осіб з територіальними відділеннями без статусу юридичної особи, індивідуальний маршрут підтримки за згодою особи, фахівців із супроводу, а також передбачає принцип «єдиного входу», ведення електронного маршруту і заборону вимагати документи, які вже є в державних реєстрах;
  • запроваджує одноразову виплату посередникам у працевлаштуванні за кожну працевлаштовану ВПО: одна мінімальна заробітна плата після укладення трудового договору і дві після шести місяців безперервної роботи, з коефіцієнтами 1,2 та 1,5 для дефіцитних галузей. За нормою 2026 року ця сума становить близько 26 тис. грн, а з максимальним коефіцієнтом — близько 39 тис. грн за людину;
  • дозволяє надавати догляд на непрофесійній основі людям, які не є членами сім’ї, але мають стійкі соціальні зв’язки або живуть поруч; вводить компенсацію двох мінімальних заробітних плат тому, хто доглядає й безоплатно поселяє людину без житла (до двох отримувачів), та мінімальної заробітної плати тому, хто надає власне житло;
  • зобов’язує Кабінет Міністрів протягом місяця після набрання законом чинності привести нормативні акти у відповідність та визначити обсяг і джерела фінансування, необхідні для реалізації закону, зокрема для утворення і роботи Координаційного центру та його територіальних відділень.

Що так:

  • запропонований механізм спрощує доступ ВПО до підтримки та зменшує адміністративне навантаження, пов’язане зі зверненням до різних органів і повторним поданням тих самих документів. Принцип «єдиного входу», заборона повторно вимагати відомості, наявні в державних реєстрах, та надання супроводу лише за згодою особи формують комплексний підхід, який також охоплює підготовку до добровільного повернення;
  • обов’язкове завчасне повідомлення про зупинення чи припинення виплати із зазначенням підстав і порядку оскарження посилює процедурні гарантії отримувачів допомоги;
  • взяття на облік дітей, народжених після переміщення сім’ї, забезпечує однаковий доступ дітей з однієї сім’ї до прав і гарантій, пов’язаних зі статусом ВПО, незалежно від того, чи народилися вони до або після переміщення;
  • законодавче визначення субсидії на оренду уточнює її правову природу, а прив’язка фінансування до конкретних результатів — укладення договору, шестимісячного працевлаштування та сплати єдиного внеску — орієнтує програму на фактичне працевлаштування, а не лише на участь у ній;
  • виняток для осіб, які здійснюють догляд, враховує ситуації, коли мешканці прифронтових громад потребують постійної сторонньої допомоги через відсутність поруч членів сім’ї.