Постанова Кабінету Міністрів України № 1151 від 17.09.2026 року
На кого вплине: іноземців та осіб без громадянства, які розглядають військову службу за контрактом у Національній гвардії України; Національну гвардію України та її військові частини; Міністерство внутрішніх справ України; Службу безпеки України; територіальні центри комплектування та соціальної підтримки; Міністерство оборони України та Генеральний штаб Збройних Сил України.
Що змінює:
- дозволяє Національній гвардії України самостійно рекрутувати іноземців та осіб без громадянства для проходження військової служби за контрактом на посадах рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу;
- передбачає створення окремого Центру рекрутингу іноземців та осіб без громадянства Національної гвардії України (далі — Центр): його утворює Міністерство внутрішніх справ України, він підпорядкований головному органу військового управління Національної гвардії, а загальне керівництво здійснює командувач Національної гвардії через відповідного заступника. Начальник Центру призначається за погодженням з Міністром внутрішніх справ, а звільняється командувачем; структуру Центру затверджує Міністр внутрішніх справ за пропозицією командувача, штатний розпис — командувач;
- встановлює п’ятиетапну процедуру відбору кандидатів: подання анкети та первинний відбір; первинна співбесіда; основна й спеціальна перевірки за участю Служби безпеки України (з поліграфом); основна співбесіда з декларацією добросовісності; висновок Центру про направлення до військової частини. Після цього кандидат проходить медичний огляд і, у разі придатності, направляється для укладення контракту;
- встановлює чіткі строки для окремих етапів процедури: спеціальна перевірка — до 15 діб, повідомлення кандидата про рішення — 5 робочих днів, інформація про умови перевезення з-за кордону — 5 днів, повідомлення про поліграф — щонайменше за день;
- доручає Центру шукати кандидатів через соціальні мережі й онлайн-платформи, вести рекламну та агітаційну роботу в Україні та за кордоном, оформлювати документи, візи, страхування, оплачувати перевезення, проживання й харчування кандидатів;
- фінансує проект у межах видатків державного бюджету на Національну гвардію та інших джерел, без окремого розрахунку вартості;
- проект експериментальний і діятиме протягом воєнного стану, але не довше двох років.
Що так:
- запроваджується принцип єдиного вікна: кандидата супроводжують від подання анкети й організації перевезення з-за кордону до контракту;
- чіткі строки, багатоетапна перевірка з участю Служби безпеки України, поліграф і декларація добросовісності формують комплексний механізм перевірки кандидатів з погляду безпеки;
- Центр забезпечує оформлення віз, страхування, проживання й харчування, що зменшує організаційне навантаження на кандидата.
Що не так:
- Порядок детально регулює процедуру перевірки кандидатів, однак недостатньо визначає їхній статус і гарантії під час проходження відбору. Зокрема, перевезення кандидата в Україну здійснюється за державний кошт ще до проведення основної та спеціальної перевірок і поліграфа, проте документ не визначає порядок дій у разі відмови за результатами цих етапів, зокрема підстави подальшого перебування особи в Україні та порядок фінансування її виїзду. Не врегульовано також вимоги до мотивування рішення про відмову та механізм його оскарження. Водночас значна частина критеріїв відбору, включно з оцінкою мотивації та змістом співбесіди, визначається самим Центром, який також пропонує кандидатам вакантні посади, що знижує прозорість процедури відбору та розподілу кандидатів.
- Порядок не передбачає обов’язкового інформування кандидата до виїзду в Україну про умови майбутнього контракту, розмір грошового забезпечення та передбачені гарантії, хоча залучення кандидатів здійснюється, зокрема, через соціальні мережі за кордоном.
Що натомість:
До виїзду кандидата потрібен обов’язковий пакет інформації про умови контракту, виплати та гарантії. Має бути передбачено, хто платить за повернення тих, хто не пройшов перевірку, та який тимчасовий правовий статус вони мають. Кандидатам слід гарантувати мотивовану відмову з можливістю повторної заяви.