Держава гарантує кожному українцю якісні та доступні медичні послуги, а на забезпечення цього права йде частина наших податків. Утім, часом на різних рівнях система охорони здоров’я дає збої. Як і в медицині, ці системні проблеми важливо вчасно діагностувати, виявити причини та оперативно усунути.  

З такими проблемами до нас звернулася Миколаївська міська громада. Разом із місцевою владою, лікарями та мешканцями ми вирішили розібратися, що в системі охорони здоров’я пішло не так, та знайти оптимальні рішення.  

Крок 1. Визначили проблему 

Миколаївська міська громада знаходиться у Львівській області, між Львовом і Стриєм. Мережа закладів охорони здоров’я громади складається з міської лікарні, шести амбулаторій і шести фельдшерсько-акушерських пунктів. Вона мала би задовольнити потреби 33 тисяч мешканців громади.  

Утім, не менш як 37,4% жителів зверталися за медичними послугами в населених пунктах за межами Миколаївської громади впродовж 2022 року, найчастіше — в лікарні Львова та Стрия. Перелік медичних послуг у громаді та їхня якість не задовольняють потреби понад третини мешканців, які так само сплачують податки до місцевого бюджету, аби отримати діагностику й лікування у власній громаді.  

Ця проблема — комплексна. Щоб розібратися в її причинах, ми почали аналізувати дані й позиції заінтересованих сторін.  

Крок 2. Склали карту заінтересованих сторін  

Щоб врахувати інтереси всіх груп людей, на яких впливатимуть рішення, ми склали їх список. У розв’язанні проблем у сфері охорони здоров’я зацікавлені керівництво та працівники медзакладу, місцеві депутати й співробітники Миколаївської міської ради та, звісно, кожен мешканець громади. 

Крок 3. Зібрали та проаналізували дані 

На початок 2022 року в Миколаївській міській лікарні працювали 8 терапевтів, 17 сімейних лікарів загальної практики та 10 педіатрів. Потенційно лікарня здатна забезпечити 55 600 осіб послугами з первинної медичної допомоги. Утім, декларацій із миколаївськими лікарями уклали значно менше — 33 166. Із них 28 274 — мешканці Миколаївської громади (тобто близько 85% населення громади) та 4 892 — мешканці сусідніх громад. 

Дані щодо відвідувань лікарні теж показують, що мешканці дедалі рідше користуються медичними послугами у своїй громаді. Порівняно з попереднім роком у 2021-му на 15% зменшилась кількість відвідувань лікарів включно з профілактичними, на 57% — кількість відвідувань лікарями пацієнтів вдома, на 61% — кількість оперованих хворих. 

Якби лікарня мала єдину систему контролю якості медичних послуг, це допомогло би виявити проблему та її усунути. Утім, адміністрація лікарні не збирає показники, які можуть допомогти покращити послуги. Тому ми допомогли громаді провести опитування та консультації із заінтересованими сторонами.  

Крок 4. Дізналися, що не подобається мешканцям 

Ми дізналися, що пацієнти Миколаївської лікарні стикаються з непрофесійним ставленням із боку лікарів, молодших медичних працівників та іншого персоналу. Через це мешканцям громади навіть доводилося їхати у віддалені медичні заклади інших громад.  

Відвідувачі лікарні не мають можливості самостійно обирати лікаря. Завідувачі відділень без погодження з пацієнтами обирають, до якого лікаря їх скеровувати. 

Лікарня та місцева влада неефективно поширюють інформацію про безоплатні медичні послуги у громаді, тому про них мало хто знає. Серед опитаних мешканців лише 23,1% знають про те, які безоплатні послуги надають заклади первинної медичної допомоги, і 16,4% – на вторинній ланці медицини.  

Крок 5. Запитали думку керівництва та працівників лікарні  

Ми виявили, що персонал лікарні не дуже розуміє суть медичної реформи. Серед працівників поширена думка, що обсяги фінансування залежать лише від держави, а не від кількості пацієнтів та якості наданих послуг. Через це впровадити пацієнтоорієнтований підхід у роботі персоналу дуже складно. 

Працівники не надто вмотивовані працювати якісніше й через умови роботи. 64,1% опитаних медичних працівників первинної ланки і 41,1% вторинної ланки вважають, що розподіл заробітної плати між персоналом лікарні – несправедливий відповідно до їхнього навантаження. 

Проблеми існують і в комунікації між працівниками й керівництвом лікарні. Вони настільки відчутні, що 38,5% від опитаного медперсоналу первинної ланки і 47,1% вторинної ланки відповіли, що відсутність діалогу є основним викликом у їхній роботі. Працівники зазначають, що керівництво не знає справжнього навантаження свого персоналу. Також вони вважають, що отримують одночасно багато завдань, які не можуть виконувати.   

Ще одна проблема – неналагоджена взаємодія між керівництвом лікарні й місцевою владою. Влада громади та адміністрація закладу не визначили чіткий напрям, за яким має розвиватися Миколаївська міська лікарня й сфера охорони здоров’я в Миколаївській МТГ загалом. Через це немає стабільності та послідовності в ухваленні рішень щодо закладу, що стосується зокрема й фінансування.  

Крок 6. Проаналізували державну політику 

Працівники лікарні не дуже добре розуміють суть медреформи через те, що уряд завчасно не пояснює зміни на загал. В умовах повномасштабної війни непередбачуваність державної політики у сфері охорони здоров’я тільки посилилась. Утім, розвиток лікарні потрібно узгоджувати з державною політикою, аби не втрачати гроші громади.  

За пропозицією Львівської ОВА, Миколаївська міська лікарня отримає статус загального закладу охорони здоров’я. Вона отримуватиме від держави кошти лише на найбільш поширені види медичної допомоги: 

  • Анестезіологія (інтенсивна терапія в невідкладних станах); 
  • Неврологія; 
  • Інфекційні хвороби; 
  • Ортопедія; 
  • Травматологія; 
  • Терапія; 
  • Хірургія.  

Усі інші напрями лікарні доведеться або оплачувати з бюджету громади, або закривати. Це стосується, наприклад, реабілітаційного відділення, яке в Миколаївській лікарні відкрили в липні 2022 року. Також у інтерв’ю представники міської ради говорили про намір розвивати паліативну допомогу, хоча її фінансування так само ляже на плечі -місцевого бюджету. 

Крок 7. Провели стратегічну сесію 

Ми запропонували представникам міської лікарні, депутатського корпусу та виконавчого комітету Миколаївської міської ради спільно обговорити проблеми в охороні здоров’я. Аби цей процес був ефективнішим, ми запросили Матвія Хренова, співзасновника Українського центру охорони здоров’я. Він навчав представників місцевої влади та лікарні стратегічному управлінню та проєктному менеджменту у сфері охорони здоров’я на рівні територіальної громади. 

Під час стратегічної сесії громада вийшла на три ключові проблеми, які розв’язуватиме на проєктній основі. Перші два проєкти націлені на вищий комфорт користування медичними послугами та зростання їхньої якості. Третій стосується навчання команди медичного персоналу лікарні. 

Крок 8. Запропонували можливі шляхи розв’язання проблеми 

На основі всіх даних та позицій сторін разом із місцевою владою громади ми напрацювали бриф про проблему. У ньому ми запропонували альтернативні шляхи, якими може піти громада.  

Альтернатива 1. Впровадити заплановані проєкти, а також врахувати наші рекомендації щодо сфери охорони здоров’я у громаді. 

  • Проєкт №1. Вибудувати плановість надання медичних послуг 

Лікарня повинна систематизувати наявні медичні послуги та покращити систему запису для пацієнтів. Попередній запис до електронної черги має стати правилом для відвідувачів лікарні, але для цього він має бути зручним та працювати без перебоїв. Також слід розробити індикатори, які допоможуть слідкувати за якістю прийому в лікарів та швидкістю просування черги.  

  • Проєкт №2. Створити комфортний “маршрут пацієнта” 

Цей проєкт спрямований на те, щоб простір лікарні став зручним та зрозумілим для пацієнтів.  Для цього необхідно створити комфортні зони очікування, побудувати схему для орієнтації в закладі, пронумерувати кабінети, проаналізувати, наскільки ефективно використовуються приміщення.  

  • Проєкт №3. Підняти рівень престижності лікаря 

Адміністрація лікарні має створити умови для підвищення мотивації працівників. Для цього потрібно покращити умови роботи для лікарів приймального відділення, шукати можливості додаткового навчання лікарів, розробити оптимальний розподіл навантаження, створити індикатори здорової конкуренції.  

  • Додаткові рекомендації 

Ми рекомендуємо громаді працювати над якістю наявних медичних послуг, а не їх розширенням, розробити стратегію розвитку лікарні, розділити первинну та вторинну ланки медичної допомоги та об’єднувати зусилля з іншими громадами.  

Втілення цієї альтернативи потребує значної мотивації та зусиль адміністрації лікарні, а також додаткового фінансування. Також адміністрація має якісно пояснювати лікарям суть змін, аби не викликати їхній спротив. Утім, цей варіант розв’язує проблему у сфері охорони здоров’я громади. Медичні послуги стануть якіснішими й доступнішими для пацієнтів, а лікарі відчуватимуть більшу мотивацію. 

Альтернатива 2. Нічого не змінювати 

Цей варіант є простим та дешевим: він не передбачає жодних змін і витрат у короткостроковій перспективі. Утім, він не розв’язує проблему у сфері охорони здоров’я. Незадоволення мешканців громади лише зростатиме, як і витрати з місцевого бюджету. Так само знижуватиметься мотивація працівників лікарні. У результаті Миколаївська міська лікарня ризикує стати неконкурентоспроможною й збитковою. 

Крок 9. Громада обере оптимальну альтернативу та розпочне її втілення 

Спільно працівники й адміністрація лікарні та місцева влада громади мають обрати рішення, яке розпочнуть втілювати. У процесі ми допомагатимемо громаді та проводитимемо консультації. Згодом ми допоможемо громаді оцінити, наскільки ефективними були зміни, і за потреби їх покращити.