Відкуп від армії чи допомога економіці? Чому законопроєкт Мазурашу не має бути ухвалений

19 Вересня 2022
Відкуп від армії чи допомога економіці? Чому законопроєкт Мазурашу не має бути ухвалений
Головна > Публікації > Відкуп від армії чи допомога економіці? Чому законопроєкт Мазурашу не має бути ухвалений

Колонка створена для Цензор.нет

Представники влади роблять чергову спробу придумати як дозволити військовозобов’язаним виїжджати закордон, але й зберегти мобілізаційний потенціал держави, гарантувавши повернення в країну тих, хто їде. У попередній серії урядовці розглядали можливість дозволити виїжджати підприємцям за умови внесення застави у розмірі 200 тис грн. Зараз же народний депутат Георгій Мазурашу підготував альтернативний варіант.

У своєму законопроекті він пропонує, щоб охочий виїхати закордон вносив на рахунок державного банку не менше 13000 грн. Це п’ять прожиткових мінімумів на сьогоднішній день. Банку також необхідно подати посвідчену нотаріусом добровільну згоду щомісячно поповнювати рахунок на суму мінімального розміру податків із зарплати, котру банк буде перераховувати на підтримку ЗСУ. За яким принципом вираховуватиметься ця сума депутат не вказав.

Необхідність прийняття такого закону депутат обґрунтовує тим, що в країні високий рівень безробіття, а значний відсоток українців до війни працював закордоном та надсилав гроші додому. Такі перекази суттєво підживлювали національну економіку іноземною валютою.

З цим фактом важко посперечатись. Кілька мільйонів українців у період до повномасштабного вторгнення справді їздили на заробітки і привозили в країну чималі суми. Однак в умовах активних бойових дій на фронті протяжністю понад тисячу кілометрів звичайна економічна логіка вимушена конкурувати за людські ресурси із потребами військ.

Йдеться не лише про те, щоб набрати достатню кількість солдат сьогодні, а й про збереження мобілізаційного потенціалу надалі. Зараз ми маємо кілька невідомих, на які потенційно буде необхідно реагувати. Перш за все – можливе проведення росією мобілізації. Це вимагатиме від нас різкого збільшення чисельності власних військ, аби справлятися із новим викликом. Поки що керівництво держави-агресора таку можливість заперечує. Однак слово путіна – це останнє на що ми можемо покладатися.

Аналогічно країна потребуватиме ширшої мобілізації у разі якщо ворогу таки вдасться набрати достатню кількість гарматного м’яса для розширення фронту. Наприклад, відновивши наступ на північні області країни, що неминуче потребуватиме додаткового набору українців у лави Збройних Сил.

Ми не знаємо скільки триватиме війна, а вона вимагає постійного поповнення втрат, ротації військ та покращення логістики. Це теж потребує набору додаткових людей. Тому хочемо ми того чи ні, але держава вимушена зберігати жорсткі обмеження виїзду чоловіків закордон, щоб зберегти свій мобілізаційний потенціал на середню та довгу дистанцію і убезпечити війська від можливого знекровлення. Тому будь-які рішення, які дозволяють доволі масовий відплив військовозобов’язаних з країни є потенційною загрозою її існуванню.

Крім воєнних міркувань в ініціативі Георгія Мазурашу є ряд недоліків правового характеру. Насамперед, вона суперечить Конституції дискримінуючи людей за майновою ознакою. Бо дозволяє виїзд за межі країни за умови розміщення достатньо великої суми на рахунку. Це означає, що значна кількість людей не зможуть виїхати із країни лише через те, що не мають 13000 гривень. А таких людей в країні через війну і викликане нею погіршення економічної ситуації чимало.

По-друге, проєкт фактично легалізує відкуп від мобілізації. Достатньо внести гроші на банківський рахунок і можна більше не повертатися в країну до завершення війни. В такому випадку особа втратить 13000 гривень, але це не такі великі гроші у порівнянні з тим скільки коштують нелегальні послуги із ухилення від мобілізації чи втечі закордон. Інших негативних наслідків за неповернення і припинення поповнення рахунку в банку в законопроєкті не передбачено. Тому ця ініціатива є нічим іншим, ніж недорогим способом уникнути мобілізації.

Проте мабуть найгіршим у всій ідеї є моральний аспект. Цей проєкт створює враження, що війна є справою найбідніших прошарків населення – тих, хто не має фінансової змоги купити собі індульгенцію для виїзду закордон. Тому змушений іти в армію. Такий підхід перетворює конституційний обов’язок захищати Батьківщину на форму покарання. Що вкрай негативно може вплинути на настрої у суспільстві та армії і ослабити здатність держави до оборони.

Подібні ініціативи є прикладом того, що до підготовки законодавчих ідей потрібно підходити комплексно. Оцінюючи всі можливі матеріальні і нематеріальні його впливи на суспільство, а не зосереджуватися лише на економічному ефекті. Бо закон – це в першу чергу засіб для встановлення балансу інтересів усіх суспільних груп, а не лише механізм, який дозволяє впливати на економіку чи інструмент для популізму. 

Схожі статті