Спецвипуск: влада, бізнес та люди на окупованих територіях

11 Серпня 2022
Спецвипуск: влада, бізнес та люди на окупованих територіях
Головна > Моніторинг рішень > Спецвипуск: влада, бізнес та люди на окупованих територіях

Кабмін пропонує врегулювати, що можуть робити державні органи, місцева влада та бізнес на окупованих територіях, а що заборонено.  

Влада, бізнес та люди на окупованих територіях

Проєкт Закону № 7646 від 08.08.2022 

Хто ініціював: Кабмін 

Яка стадія: підготовка до включення до порядку денного 

На кого вплине: мешканців та бізнес на тимчасово окупованих територіях, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, державу-агресора 

Що змінює: 

На тимчасово окупованих територіях: 

  • Дозволяє органам державної влади здійснювати заходи з оборони, боротьби з тероризмом, розвідувальну та контррозвідувальну діяльність; 
  • Забороняє органам державної влади та місцевого самоврядування провадять свою діяльність за винятком : 
    • забезпечення прав і свобод людини; 
    • оперативно-розшукової діяльності та досудового розслідування; 
    • заходів цивільного захисту; 
    • заходів із захисту культурних цінностей; 
    • гуманітарних заходів – забезпечення медичної допомоги, соціальних, житлово-комунальних послуг, заходів ядерної безпеки. 
  • Забороняє провадити господарську діяльність за винятком: 
  1. виплати та доставки пенсій; 
  2. заходів цивільного захисту; 
  3. виробництва та торгівлі лікарськими засобами; 
  4. благодійної діяльності та надання гуманітарної допомоги; 
  5. надання комунальних послуг; 
  6. діяльності у видобувних галузях, забезпечення роботи трубопроводів, електромереж та виробництва електроенергії за умови, що видобуті ресурси та вироблена електроенергія не транспортуються на територію держави агресора; 
  7. освітньої діяльності, якщо при цьому не здійснюється пропаганда агресора; 
  8. діяльності банків та інших фінансових установ; 
  9. сільськогосподарської діяльності; 
  10. перевезення вантажів і пасажирів; 
  11. діяльності у сфері виробництва товарів, виконання робіт і надання послуг, зокрема у сфері торгівлі та громадського харчування. 

Що не так:  

  • Норми про здійснення заходів із оборони держави, розвідки та контррозвідки у цьому Законі є зайвими. ЗСУ, інші військові формування та правоохоронні органи та органи державної влади вже наділені відповідними повноваженнями на підставі Конституції, Закону «Про оборону України» та інших профільних законів; 
  • Органи державної влади України не діють на частині територій через їхню окупацію, тому вони не можуть виконувати жодні повноваження  щодо забезпечення медичної допомоги, соціальних та житлово-комунальних послуг. Саме тому Міжнародне гуманітарне право покладає обов’язки щодо утримання окупованих територій і населення на окупанта; 
  • Доставка пенсій на окуповані території є способом фінансування окупації з боку України. Вона полегшує окупанту утримання цих територій, стабілізує суспільно-економічну ситуацію на них і суперечить обов’язку окупанта утримувати окуповані території; 
  • Діяльність українських та іноземних банків на окупованих територіях є неприпустимою, бо буде допомагати окупантам обходити міжнародні санкції щодо банківської діяльності на окупованих територіях за допомогою українських банків. Дія цього Закону зокрема поширюється на Автономну Республіку Крим та м. Севастополь, а діяльність банків на цих територіях перебуває під міжнародними санкціями з 2014 року. 
  • Дозвіл на діяльність у сфері виробництва товарів, виконання робіт і надання послуг дає змогу мешканцям окупованих територій абсолютно легально надавати послуги, наприклад, ремонту автомобільної чи електронно-обчислювальної техніки окупантів, що суперечить інтересам держави; 
  • Нечітке формулювання норм не розмежовує дозволеної та забороненої господарської діяльності на окупованих територіях і створює простір для подвійних трактувань. 

Що замість: 

  • Відкликати законопроєкт та розробити новий проєкт, в рамках якого:  
  1. врахувати норми Міжнародного гуманітарного права в частині обов’язків окупанта щодо утримання окупованих територій та місцевого населення; 
  2. уникнути легалізації типів економічної активності, які дозволять окупанту обходити міжнародні санкції та істотно сприяють закріпленню окупації; 
  3. не покладати на органи державної влади повноваження, які вони не можуть виконувати через окупацію; 
  4. чітко визначити, які типи діяльності є забороненими на окупованих територіях із врахуванням того, що виконання звичайних громадянських обов’язків окрім військової служби на боці окупанта є не проявом колабораціонізму, а необхідністю для виживання як людей та громад на окупованих територіях. До таких обов’язків належить підтримання інфраструктури, надання комунальних, медичних, соціальних та побутових послуг, забезпечення екологічної безпеки та безпечної експлуатації об’єктів критичної інфраструктури, а також будь-який бізнес від промислового виробництва і до роздрібної торгівлі, який не веде до прямої допомоги чи підтримки окупаційним військам та окупаційним адміністраціям.