Нові члени ВРП, видатки на оборону та боротьба з мобінгом

16 Серпня 2022
Нові члени ВРП, видатки на оборону та боротьба з мобінгом
Головна > Моніторинг рішень > Нові члени ВРП, видатки на оборону та боротьба з мобінгом

Нардепи призначили Маселка та Мороза новими членами ВРП, збільшити видатки на оборону та хочуть протидіяти цькуванню на роботі

Призначили нових членів Вищої ради правосуддя від парламенту 

Яка стадія: ухвалили остаточно. 

На кого вплине: членів ВРП, суддів, кандидатів на посаду судді, громадян, бізнес, органи державної влади та місцевого самоврядування. 

Що змінює: призначає на посаду члена ВРП Романа Маселка та Миколу Мороза за квотою Верховної Ради. 

Чому важливо:  

  • Вища рада правосуддя один з найважливіших органів суддівського врядування. ВРП вносить подання про призначення судді на посаду, ухвалює рішення про звільнення судді, надає згоду на його затримання чи арешт, тимчасове відсторонення, призначає членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів, яка проводить конкурси на посаду судді; 
  • однією з важливих складових судової реформи в Україні є обрання нового незаплямованого та доброчесного складу Вищої ради правосуддя. Участь у доборі членів ВРП бере етична рада, до складу якої входять міжнародні експерти. 

Що так 

  • громадськість підтримувала призначення Романа Маселка та Миколи Мороза як доброчесних і професійних кандидатів; 
  • наближення початку роботи нового складу ВРП. Наразі у складі ВРП працює сім членів з можливих 21. Для кворуму необхідно принаймні 15 членів. Ще одного має призначити президент, двох всеукраїнська конференція прокурорів, двохз’їзд представників юридичних вищих навчальних закладів, вісьмох з’їзд суддів.  

Що було раніше: 22 лютого 2022 року 10 з 15 чинних членів ВРП достроково склали з себе повноваження, що призвело до зупинення роботи ключового органу суддівського врядування. 

Хто підтримав: фракції “Слуга народу” (181), “ЄС” (21), “Платформа за життя та мир” (18), “Батьківщина” (14), “Голос” (9), “За майбутнє” (2), “Відновлення України” (1). 

Підвищили видатки на оборону 

Законопроєкт 7644 від 08.08.2022 

Яка стадія: ухвалили остаточно. 

На кого вплине: військовослужбовців, працівників Міноборони, Міністерства внутрішніх справ, Служби безпеки, головного управління розвідки, Служби зовнішньої розвідки, Управління держохорони, Держспецзв’язку, уряд. 

Що змінює: збільшує видатки Держбюджету на 270 млрд гривень, зокрема: 

  • 241 млрд грн – на Міноборони;  
  • 23 млрд грн – на Міністерство внутрішніх справ;  
  • 2.5 млрд грн – на Службу безпеки України 
  • 2.2 млрд грн – на Головне управління розвідки; 
  • 139 млн грн – на Службу зовнішньої розвідки. 

Що так: належне фінансування сектору безпеки та оборони. Ці кошти необхідні в умовах війни, щоб фінансувати утримання та подальше посилення ЗСУ, інших військових формувань та правоохоронних органів  

Що не так 

  • дефіцит Держбюджету постійно зростає через додаткові потреби для оборони. Уряд практично не вживає заходів, щоб скоротити видатки за іншими напрямками, щоб хоч якось зменшити цей дефіцит. Це призводить до надмірного збільшення державного боргу; 
  • додаткові кошти будуть залучати за рахунок внутрішніх запозичень, у тому числі шляхом емісії гривні. Це призведе до здешевлення національної валюти. 

Хто підтримав: фракції “Слуга народу” (203), “ЄС” (16), “Довіра” (14), “Батьківщина” (11), “Платформа за життя та мир” (9), “За майбутнє” (9), “Голос” (5), “Відновлення України” (5). 

Ініціюють протидію мобінгу 

Законопроєкт 5748 від 12.07.2021 

Яка стадія: ухвалили в першому читанні. Народні депутати матимуть можливість доопрацювати законопроєкт. 

На кого вплине: працедавців, працівників, бізнес. 

Що змінює:  

  • забороняє мобінг дії роботодавця або окремих працівників, спрямовані на приниження гідності та честі працівника, його професійної репутації, цькування  чи створення напруженої атмосфери, що здійснюється у формі психологічного або економічного тиску; 
  • додає до переліку державних гарантій правовий захист від мобінгу працівників, дискримінації, упередженого ставлення у сфері праці, гендерно обумовленого насильства, захисту власної гідності під час здійснення трудової діяльності; 
  • додає до переліку умов, які має містити колективний трудовий договір, заходи, спрямовані на запобігання, протидію та припинення мобінгу; 
  • гарантує компенсацію у разі шкоди здоров’ю працівника, причиною якого став мобінг. 

Що так 

  • збільшення захисту прав працівників і протидія цькуванню та дискримінації на робочому місці. За статистикою, кожен другий українець зазнавав мобінгу у різних формах. У Європі 5-10% робочої сили зазнають страждань через цькування на робочому місці; 
  • застосування практик Європейського Союзу. У деяких країнах Європи (зокрема у Польщі, Швеції, Франції) поняття “мобінг” закріплене у законодавстві як дискримінація або психологічне насильство. Відповідно до Європейської соціальної хартії, яку Україна ратифікувала у 2006 році, країни-підписанти взяли на себе зобов’язання сприяти запобіганню систематичним непорядним або явно негативним діям щодо працівників на робочому місці. 

Хто підтримав: фракції “Слуга народу” (199), “ЄС” (20), “Довіра” (15), “Батьківщина” (14), “Платформа за життя та мир” (11), “За майбутнє” (9), “Голос” (7), “Відновлення України” (6).