Вирішення проблем добору членів ВККС, реформа СБУ та угода з Туреччиною

12 Липня 2021
Вирішення проблем добору членів ВККС, реформа СБУ та угода з Туреччиною
Головна > Моніторинг рішень > Вирішення проблем добору членів ВККС, реформа СБУ та угода з Туреччиною

Літня спека і передчуття майбутніх відпусток змушують українських парламентарів працювати? дотримуючись олімпійського девізу «Швидше, вище, сильніше!». Нардепи намагаються в останній пленарний тиждень сесії  розглянути якомога більше важливих для українців проєктів. Серед таких у наше поле зору потрапила реформа СБУ, вето президента на проєкт, який мав розблокувати чергову ітерацію судової реформи та ратифікація угоди з Туреччиною про будівництво житла для кримських татар.

 

Президентське вето на законопроєкт про відновлення роботи ВККС (законопроєкт № 3711-д)

Яка стадія: повторний розгляд з пропозиціями президента.

На кого вплине: Верховну Раду, Вищу Раду Правосуддя, Вищу Кваліфікаційну Комісію Суддів, кандидатів на посади суддів, суддів.

Що змінює: повертає на повторний розгляд до ВР нещодавно ухвалений законопроєкт, який мав на меті відновити роботу ВККС та пропонує:

  • привести закон у відповідність Європейській хартії про закон «Про статус суддів». Для цього визначити, що ВККС має повноваження для ухвалення рішень, якщо до її складу призначено щонайменше 11 з 16 членів, за умови, що щонайменше 6 з них є суддями чи суддями у відставці
  • усунути розбіжності в тексті закону, зокрема щодо порядку ухвалення рішень комісією, яка буде добирати перший склад ВККС
  • дозволяє ухвалювати необхідні для добору першого складу ВККС рішення не тільки Голові ВРП, а й особі, яка виконує його обов’язки.

Що так: пропозиції президента відповідають Європейській хартії про закон «Про статус суддів», усувають розбіжності в тексті, які могли стати перешкодою для відновлення роботи ВККС.

Що не так: пропозиції президента не усувають неузгодженості щодо порядку ухвалення рішень конкурсною комісією, яка добиратиме перший склад ВККС. Зокрема, положення абзацу сімнадцятого пункту 16 розділу І каже, що для ухвалення рішень треба щонайменше 4 голоси. А у наступному абзаці зазначено, що у разі однакової кількості голосів “за” і “проти” голоси трьох членів конкурсної комісії, з яких двоє запропоновані міжнародними та іноземними організаціями, є вирішальними. Однак, друга норма не буде діяти, бо перша вимагає не менше 4 голоси для ухвалення рішення.

Що замість: у пропозиціях президента було варто прописати два альтернативні порядки ухвалення конкурсною комісією рішень: або більшістю від складу комісії – це 4 і більше голосів, або трьома голосами за умови, що два голоси «за» віддали члени комісії запропоновані міжнародними організаціями. В підсумку це би збільшило імовірність ухвалення комісією рішень.

Що далі: розгляд пропозицій президента у ВР. Якщо депутати з ними погодяться потрібно 226 голосів для ухвалення рішення. Якщо депутати хочуть наполягати на тій версії, яку вони ухвалили раніше, то їм потрібно знайти 300 голосів для подолання вето президента і остаточного прийняття закону.

 

Реформування СБУ (законопроект № 3196-д)

Яка стадія: розгляд у другому читанні.

На кого вплине: мешканців України, бізнес, співробітників СБУ.

Що змінює:

  • позбавляє СБУ функції досудового слідства
  • поетапно скорочує граничну чисельність співробітників із 31000 осіб зараз до 25000 осіб з 2023 року, 20000 осіб з 2024 року та у підсумку до 17000 осіб з 2025 року
  • забороняє призначати на посади першого заступника Голови СБУ, керівників оперативних підрозділів та регіональних органів СБУ осіб, які не мають досвіду роботи в спецслужбах
  • запроваджує спеціальні звання для більшості співробітників СБУ на заміну військовим званням, які їм присвоюють зараз
  • дозволяє призначати осіб на посади державної служби в СБУ без конкурсу, а також без конкурсу переводити державних службовців із СБУ в інші органи державної влади.

Що так:

  • Служба безпеки втрачає невластиву для себе функцію досудового розслідування кримінальних проваджень, яка створювала передумови для тиску на бізнес та політичних опонентів влади
  • скорочення граничної чисельності вирішує проблему роздутих штатів СБУ та дає змогу збільшити оплату праці тих співробітників, які залишаться в структурі
  • зменшує можливості до призначення на керівні посади людей без досвіду роботи в секторі безпеки.

Що не так:

  • на ділі скорочення штатів розпочнеться лише з 2024 року, оскільки вже зараз співробітників СБУ є близько 25000 зважаючи на кількість наявних вакантних посад;
  • закон не позбавляє СБУ невластивого майна (дитячих садків, санаторіїв та ін.), на утримання якого витрачаються значні бюджетні кошти. Однак, наявність цього майна на балансі не забезпечує співробітникам кращої якості відповідних послуг у порівнянні з доступними на ринку і не впливає на якість роботи СБУ в цілому
  • запровадження спеціальних звань замість військових жодним чином не забезпечує демілітаризацію СБУ, оскільки зберігає в робочих взаємовідносинах ієрархію звань цілком ідентичну до притаманної армії чи іншим військовим формуванням
  • руйнує систему добору на державну службу, дозволяючи призначати чиновників шляхом переведення з СБУ без попереднього конкурсу.

Детальніше про реформування СБУ читайте у нашому матеріалі.

 

Ратифікація угоди з Туреччиною про будівництво житла для кримських татар

Законопроект № 0110

Хто ініціював: Кабмін.

На кого вплине: кримських татар – переселенців з тимчасово окупованої АРК, інші пільгові категорії громадян України, громади міст Києва, Херсона та Миколаєва.

Що змінює:

  • Туреччина надає Україні безповоротну допомогу шляхом будівництва 500 квартир (по 200 в Херсоні та Миколаєві, 100 в Києві) для забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб із числа представників кримських татар, які отримають 90 % збудованих квартир. Ще 10 % житла буде розподілено між іншими пільговими категоріями громадян України
  • Україна звільняє від будь-яких податків та мит товари, обладнання та механізми необхідні для будівництва, а також звільняє від сплати податку на землю за ділянки, які будуть використовуватися для будівництва
  • Отримувачі квартир звільняються від усіх податків і зборів, які вони повинні б були сплатити в процесі набуття права власності.

Що так: ратифікація угоди дасть змогу забезпечити житлом значну кількість внутрішніх переселенців з числа кримських татар та інших пільгових категорій і сприятиме налагодженню тісних партнерських стосунків між Україною і Туреччиною.