Військовий облік жінок, вимоги до суддів та нардепи-засновники незалежності — що пропонують нардепи

11 Січня 2022
Військовий облік жінок, вимоги до суддів та нардепи-засновники незалежності — що пропонують нардепи
Головна > Моніторинг рішень > Військовий облік жінок, вимоги до суддів та нардепи-засновники незалежності — що пропонують нардепи

10 днів безперервних новорічних свят не стали на заваді продуктивній роботі народних депутатів України. Серед ключових суспільно значущих законопроєктів: відповідь на реакцію суспільства щодо військового обліку жінок, вирішення судової кризи і вшанування батьків-засновників України.

Змінити вимоги до жінок, які мають ставати на військовий облік

Законопроєкт 6482 від 28.12.21

Хто зареєстрував: 58 нардепів, з яких 53 чинні чи колишні нардепи з фракції “Слуга народу”, двоє ‒ з групи “За майбутнє”, один ‒ з групи “Довіра”, а також двоє позафракційних. Основний ініціатор ‒ Максим Бужанський.

На кого вплине: громадянок України, які мали стати на військовий облік, військовослужбовців, органи державної влади, Збройні Сили України.

Що змінює:

  • дозволяє жінкам добровільно вставати на військовий облік військовозобов’язаних, якщо вони мають спеціальність або професію, споріднену з відповідною військово-обліковою спеціальністю, та придатні до проходження військової служби;
  • зобов’язує жінок, які мають спеціальність або професію, споріднену з медичною діяльністю, ставати на військовий облік.

Чому важливо:

  • 17 грудня 2021 року набрав чинності наказ Міноборони, яким затвердили перелік спеціальностей, після одержання яких жінки беруться на військовий облік: 35 фахових напрямків, кожен із яких охоплює десятки окремих спеціальностей;
  • на сайті президента за тиждень майже 38 тисяч людей підписали петицію проти цього рішення.

Що не так:

  • брак стратегічного планування. Нардепи вчергове реагують на події, які вже відбулися, хоча могли врегулювати питання раніше. До того ж, значна частина ініціаторів законопроєкту голосувала за зміни до Закону, які дозволили Міноборони ухвалити відповідний указ;
  • суперечить державній політиці. Законопроект, який дозволив Міноборони ухвалити наказ, подав президент Володимир Зеленський. Міністерство та уряд почали його виконувати. Тепер нардепи з пропрезидентської та проурядової фракції хочуть піти проти вже сформованої політики.

Що замість: замість скасування політики, яка навіть не почала працювати, нардепи мають виправити її вади: проаналізувати, що не так і що можна покращити, а також вимагати від уряду відповідей щодо провалу в її впровадженні.

Визначити нові вимогу до кандидатів у судді

Законопроєкт 6498 від 04.01.22

Хто зареєстрував: Сергій Гривко, нардеп з фракції “Слуга народу”.

На кого вплине: кандидатів на посаду судді, суддів, учасників судових процесів, громадян.

Що змінює: змінює вимогу до віку кандидата на посаду судді з 30 до 25 років.

Що так: законопроєкт дасть змогу взяти участь у конкурсах більшій кількості фахівців.

Що не так:

  • законопроєкт суперечить Конституції, адже кандидатом на посаду судді може бути призначений громадянин, не молодший тридцяти років;
  • суддя має бути відповідальним і сформованим правником, експертом у галузі права з істотним життєвим та професійним досвідом. Це забезпечує якісний розгляд справ і суддівську незалежність. Судді вирішують долі людей, тому вимоги до кандидатів мають бути високими;
  • як правило, правник у 25 років — це людина, яка лише рік чи два назад отримала вищу правничу освіту. Сумнівно, що запропонований віковий ценз дозволить покращити якість правосуддя.

Що замість: однією із найбільших проблем суддівської влади наразі є заблоковані конкурси на посади суддів. Вища кваліфікаційна комісія суддів, орган, який має проводити відповідні конкурси, не працює з листопада 2019 року. Тому вирішити проблему з браком суддів можна відновивши роботу ВККС.

Визначити статус нардепа — засновника незалежності України

Законопроєкт 6493 від 31.12.21

Хто зареєстрував: Руслан Стефанчук, Голова Верховної Ради.

На кого вплине: народних депутатів, які проголосували Декларацію про державний суверенітет України, схвалили Акт проголошення незалежності України або підтримали Постанову “Про проголошення незалежності України”.

Що змінює:

  • запроваджує новий статус: народний депутат ‒ засновник державної незалежності України. Статус буде присвоювати президент за клопотанням Голови парламенту за пропозиціями спеціальної Комісії;
  • статус зберігається довічно і може бути присвоєний посмертно. Позбавити статусу може президент у разі засудження за тяжкий чи особливо тяжкий злочин;
  • статус надає такі права:
    • бути присутнім на відкритих засіданнях парламенту та його органів;
    • відвідувати органи державної влади та місцевого самоврядування;
    • надсилати звернення до органів державної влади у разі виявлення потенційних загроз нацбезпеці чи державному суверенітету;
    • мати дипломатичний паспорт;
    • довічне грошове утримання;
  • статус зобов’язує “дотримуватись моральних та етичних норм поведінки, дбати про благо України і добробут народу”;
  • у разі смерті засновника Верховна Рада та місцеве самоврядування надають допомогу у похованні, а могила та надгробок за бажанням облаштовуються з використанням державної символіки.

Що так: вшанування народних депутатів першого скликання, які ухвалили найважливіші рішення щодо проголошення незалежності України.

Що не так:

  • подібні питання не має врегульовувати окремий закон;
  • закон пустий і не має особливого сенсу. Він не вирішує суспільно-важливого питання і не врегульовує найважливіші суспільні відносини. Його можна розглядати як частину законодавчого спаму, на що скаржився сам Руслан Стефанчук;
  • процедура присвоєння статусу занадто складна і дискреційна. Замість того, щоб визначити перелік нардепів першого скликання, які підтримали державність України, утворюється спеціальна комісія, а рішення ухвалюють Голова парламенту та президент;
  • Закон не визначає, яке довічне утримання будуть отримувати депутати-засновники. Це ляже тягарем на Держбюджет і потребуватиме додаткових видатків, хоча у пояснювальній записці автор пише, що проєкт не передбачає витрат з бюджету.

Що замість: вшановувати нардепів першого скликання інакше: запрошувати на засідання парламенту, залучати до робочих груп, публічно відзначати їхню роль, ухвалювати відповідні постанови.

 

Схожі статті