Співробітництво Україна-НАТО, вимоги до директора Центру оцінювання якості освіти та обмеження доступу до відкритих судових даних

14 Листопада 2022
Співробітництво Україна-НАТО, вимоги до директора Центру оцінювання якості освіти та обмеження доступу до відкритих судових даних
Головна > Моніторинг рішень > Співробітництво Україна-НАТО, вимоги до директора Центру оцінювання якості освіти та обмеження доступу до відкритих судових даних

Кабмін вкотре намагається обмежити доступ громадян до відкритих даних, а нардепи тим часом можуть визначити вимоги до керівника Центру оцінювання якості освіти та ратифікувати договір про співпрацю з НАТО.  

Посилити співробітництво України з НАТО 

Законопроєкт 0173 від 02.11.2022 

Хто ініціював: Кабмін. 

На кого вплине: НАТО, Кабінет Міністрів, Міністерство оборони, Генеральний штаб, Збройні Сили України та інші військові формування, військовослужбовців. 

Що змінює: ратифікує Меморандум між Україною та Організацією НАТО із зв’язку та інформації щодо співробітництва з питань консультацій, управління, зв’язку, розвідки та спостереження в рамках програми НАТО “Партнерство заради миру”. 

Меморандум передбачає: 

  • у короткостроковій перспективі:  
    • впровадження сучасних технологій, комунікаційних сервісів, а також протоколів та обробки даних у системі управління військами ЗСУ;  
    • оцінку та запровадження базових і функціональних служб, а також інформаційних технологій для обробки даних та їх відображення у системі управління військами ЗСУ;  
    • придбання комунікаційних та інформаційних сервісів для ЗСУ; 
  • у середньостроковій перспективі:  
    • визначення потреб України для покращення її спроможностей в оборонному, оперативному та логістичному плануванні;  
    • визначення і підтримку потреб України з підготовки, особливо щодо взаємосумісності систем зв’язку та інформації; 
  • співробітництво залежатиме від наявності фінансових ресурсів України, держав-членів НАТО або іншого фінансування з боку НАТО 
  • Меморандум укладається на десять років, але може бути припинений за взаємною згодою. 

Що так: 

  • посилення взаємодії між Україною, НАТО та державами-членами НАТО, особливо на фоні війни з Росією; 
  • виявлення проблем та потреб України, а також забезпечення системи управління ЗСУ сучасними технологіями та засобами зв’язку; 
  • ознайомлення і навчання військовослужбовців сучасним технологіям та засобам передання інформації.  

Визначити вимоги до керівника Центру оцінювання якості освіти 

Законопроєкт 8188 від 08.11.2022 

Хто зареєстрував: Наталія Піпа та її колеги із фракції “Голос”, а також представники фракцій “Слуга народу”, “За майбутнє” та “ЄС”. 

На кого вплине: Кабмін, Міністра освіти, керівників вищих навчальних закладів, студентів, абітурієнтів. 

Що змінює:  

  • визначає, що Український центр оцінювання якості освіти є спеціально уповноваженою державною установою, що проводить ЗНО та бере участь у сертифікації педагогічних працівників; 
  • керівником Центру є директор, якого признає за поданням Міністерства освіти та звільняє Кабмін. Кандидатом на посаду директора може бути громадянин України, який володіє українською мовою, має стаж роботи у сфері освіти не менше 10 років, а у сфері управління – не менше 5 років; 
  • визначає, що саме Центр проводить ЗНО. 

Чому важливо: 28 жовтня Кабмін призначив новим керівником Українського центру оцінювання якості освіти Едуарда Цируліка. Народна депутатка Інна Совсун стверджує, що Едуард Цирулік є креатурою Максима Луцького, ексдепутата “Партії регіонів” і кума Дмитра Табачника. На її думку, це призначення може загрожувати здобуткам реформи вищої освіти, особливо ЗНО. 

Що так:  

  • на рівні закону фіксує роль Українського центру оцінювання якості освіти у процесі ЗНО. Це убезпечить усунення Центру від цієї надважливої процедури; 
  • визначення вимог до керівника Центру має гарантувати, що випадкову особу не зможуть призначити на цю посаду. 

Забезпечити правосуддя в умовах воєнного стану 

Законопроєкт 8168 від 01.11.2022 

Хто зареєстрував: Кабмін. 

На кого вплине: Державну судову адміністрацію, суди, присяжних, адвокатів, позивачів, відповідачів, громадськість. 

Що змінює:  

  • визначає, що на період дії воєнного або надзвичайного стану, Державна судова адміністрація може обмежити право вільно користуватись офіційним веб-порталом судової влади для захисту інформації; 
  • встановлює, що на період дії воєнного стану і 30 днів після його припинення за умов неможливості сформувати та затвердити список присяжних на територіях, які розташовані в районі бойових дій, такий список затверджує територіальне управління Державної судової адміністрації;  
  • якщо протягом місяця такий список не склали, територіальне управління Державної судової адміністрації повідомляє про це суд, а присяжні залучаються із списку присяжних, який діяв до цього, але термін якого сплив. 

Що не так: паралельно зі змінами щодо суду присяжних Кабмін намагається обмежити доступ громадян до відкритих даних. Зокрема, у разі введення воєнного або надзвичайного стану Державна судова адміністрація зможе обмежувати доступ до Реєстру судових рішень, даних про авторозподілу справ, стану розгляду справ тощо. Ця інформація становить суспільний інтерес і не є небезпечною для суду чи органів влади.  

Що натомість: попри війну суспільно важливі дані мають бути відкритими. Перекладаючи на Державну судову адміністрацію відповідальність за закриття даних без жодних обмежень чи критеріїв, Кабмін ризикує закрити доступ громадян до інформації, яка б дозволила контролювати судову владу. Тому цю частину або варто видалити із законопроєкту, або суттєво переписати і визначити, яка саме інформація, за яких умов, підстав і на який строк може бути обмежена.