Сергій Притула: Всі сили на боротьбу з ворогом, відпочинемо після перемоги

Волонтер і член журі конкурсу «Країна сама себе не зробить» Сергій Притула розповідає про волонтерство, важливість навіть мінімальної допомоги на армію та чому важливо зберегти ту єдність, яку демонструють українці в боротьбі проти ворога. 

Недавно ви робили пости, про те, що велика кількість людей жертвують на ваш фонд невеликі суми, але разом виходить велика сума. Чому це вчить?  

Це вчить тому, що люди перестають соромитись донатити кошти, які, як вони вважають, ні на що не впливають. Але реалії такі, що на багато великих проектів, які здійснював наш фонд, левову частку складали саме ось ці 2-5-7-20 гривень! Ми даємо зрозуміти українцям, що кожна копійка має вагу! Кожні дві гривні мають значення.  

Чи був би такий же рівень співпраці держави і суспільства, якби не війна?  

Складне питання, адже комунікація стосунків влади і суспільства так чи інакше еволюціонувала. В кінці 2021 різними ком’юніті жваво обговорювалась важливість створення оновленого суспільного договору. І це важливий момент для нашого суспільства. Але війна з одного боку перекреслила ці потуги, а з іншого — стала каталізатором проведення цього процесу після Перемоги і навіть відсікла, частину людей, які могли б втрутитись у процес і зашкодити йому. Зараз вони або в Москві, або десь у Європі відсиджуються чи ховаються. Маю надію, що і не повернуться! 

Чого, на вашу думку, бракувало суспільству останні 30 років з того, що проявилось під час війни?  

Звісно ж, єдності. Спільного знаменника. Зараз суспільство виглядає доволі монолітним. Але приберіть зовнішнього ворога — і чи залишиться воно таким? Ось це є викликом для нових політичних еліт майбутньої України. Ми доводимо, що непереможні, коли об’єднані. Але нам треба вчитися тримати цю єдність у всі часи. 

Ми часто бачимо імена зірок, які жертвують вашому фондові. А є люди, прізвища яких нам нічого або дуже багато скажуть, але вони переводять не менші суми?  

Якщо хтось із публічних людей робить пожертву у наш фонд, то це така ж краплинка в океані, як і будь-хто інший. Абсолютно не важливо, чи ти публічна персона, чи тобі під силу. І разом ці всі краплинки перетворюються на потужну силу, яка допомагає рятувати життя нашим захисникам і вибивати ворога з нашої землі. 

Чи є спеціалізація і конкуренція між українськими волонтерськими ініціативами? Як вона виглядає?  

Немає конкуренції, ми робимо спільну справу. У нашому випадку є синергія! З одними волонтерами ми узгоджуємо графіки та об’єми постачань на рівні бригад, з іншими скидаємось грошима і спільно купуємо БПЛА. Нещодавно я переговорив з колегами з одного фонду і ми домовились робити спільно закупівлі дронів. Пару тижнів тому купили великий безпілотник за спільні кошти. Про яку конкуренцію ви говорите? Схаменіться! Не час для розбрату, ми працюємо разом над нашою спільною перемогою. 

Чи допомагає вам  зараз під час волонтерства минуле у шоубізнесі?  

Зараз у волонтерстві мені допомагає попередній восьмирічний досвід волонтерства. Це допомагає і мені, і команді нашого Благодійного Фонду. Коли у перші дні після 24 лютого всюди був хаос, вони, люди, з досвідом, прийшли, впорядкували  робили роботу. Бо час на війні вирішує все. І досвід в цьому дуже допоміг. Я говорю про директорку нашого Фонду Ганну Гвоздяр, нашого координатора військового напрямку Романа Сініцина, які з 2014 року були в “Народному тилу”. Олексій Сіхарулідзе, який займається у нас закупівлями, теж з досвідом волонтерства. Усі роблять те, що вміють найкраще. Тільки потреби ЗСУ і масштаби допомоги зросли в 10-20 разів у порівнянні з тим, що було попередні 8 років. 

Ви зараз як волонтер маєте дуже добру славу. Для чого вам бути політиком?  

Поставте мені це запитання тоді, коли я буду політиком. Зараз я просто один з гвинтиків загальної системи оборони Держави. Я – волонтер, засновник Благодійного Фонду Сергія Притули, великої структури, яка докладається і до забезпечення обороноздатності держави, і до допомоги людям у подоланні гуманітарних наслідків війни. Це зараз наш фокус і пріоритет. Все решта — після перемоги. 

Вперше про політичні амбіції ви згадали в інтерв’ю 2013 року. Коли, насправді, у вас з’явилось бажання займатись політикою і які у вас  амбіції?   

Мої амбіції зараз – це вижити. Вигнати окупантів з нашої землі. Вся команда Фонду працює як проклята, ми шукаємо і стягуємо зі світу все, що можна для військових, відправляємо конвої машин з дронами, оптикою, тактичною медициною на фронт, думаємо, як би ще підставити плече нашій Армії. 

Недоречно думати зараз, що я буду робити після перемоги. Зорієнтуйте мене хтось, коли та перемога, бо я трохи плутаюсь в датах! А якщо серйозно, то всі зусилля зараз на це спрямовані. Що буде потім — ми дізнаємося потім. Багато чого мине і зміниться до того часу. Зараз працюємо на перемогу, не розслабляємося. 

Картина Сергія Притули «Батько і мати». Фото Фонду Сергія Притули 

Ви зараз серед членів журі конкурсу плакатів, малюнків та відео «Країна сама себе не зробить»! Якби ми вас попросили не судити роботи, а намалювати або зняти на конкурс роботу, то яку ідею заклали б ви?  

Все, що я міг намалювати, я намалював 11 років тому і нещодавно продав на свій день народження на аукціоні за 25 000$, які теж пішли у загальний казан збору коштів на Байрактари. Це був малюнок “Батько і мати”, який один раз уже допоміг зібрати кошти на добру справу боротьби зі СНІДом у 2011, а тепер допоможе Збройним Силам України боротися з російськими окупантами. Усе зараз має йти на боротьбу і досягнення нашої перемоги. 

Це інтерв’ю пройшло у рамках інформаційної кампанії на підтримку конкурсу плакатів, малюнків та відео “Країна сама себе не зробить” від Центру спільних дій. Мета конкурсу – дати можливість перетворити на творчість думки і емоції. Запрошуємо до участі усіх, незалежно від рівня володіння техніками образотворчого і відеомистецтва, висловитись про:

• Україну, яку ви бачите після перемоги;
• якими щоденними діями кожен з нас може зробити країну успішною. Подати роботи на конкурс “Країна сама себе не зробить” можна до 30 липня за цим посиланням. Одна особа може надсилати необмежену кількість робіт.

Переможці отримають цінні призи від партнерів конкурсу – українських підприємств, видавництв, освітніх платформ і засобів