Що хочуть «ЗміниТИ» громади Тернопільщини:

успіх реформ — у відповідальності влади та активності громадян
Успіх реформ демократизації можливий тоді, коли усі учасники політичного процесу відповідально будуть ставитись до своєї ролі. Представники влади – нести політичну відповідальність за свою діяльність протягом каденції. Громадяни – активно включатись до процесу розробки рішень та контролю. Правоохоронна та судова система – cтежити, аби покарання за порушення було неуникним.

Таку думку висловили громади Кременця, Тернополя та Бережан, до яких ми завітали 12-14 червня в рамках туру #ЗміниТИ.
Парламентські вибори
Переважна більшість учасників консультацій висловились на підтримку запровадження пропорційної виборчої системи із відкритими регіональними списками та обмеження політичної реклами.

Кілька стейкхолдерів при цьому порушили питання можливості для громадських організацій нарівні з партіями висувати своїх кандидатів, одна ця пропозиція не знайшла підтримки.
«Досвід Європи та цивілізованих країн – партійний принцип. В теорії у нас партії гарні й ідеологічні, а от на практиці буває різне, тому є негативне ставлення до всіх партій. Громадська організація – це група людей, яка нічого не сповідує, і в разі програшу не буде нести відповідальності. Натомість партія несе політичну відповідальність, вона може або потонути, або піти вгору»
Олександр Башта, депутат Тернопільської обласної ради, ВО "Свобода"
«Власники партій завжди будуть за закриті списки, громадянське суспільство – за відкриті списки. Іншого шляху, крім відкритих списків, напевно, немає. Це стимулюватиме і внутрішньопартійну конкуренцію, і партію – до пошуку та залучення якісних людей»
Іван Сороколіт, депутат Тернопільської міської ради
Окремо учасники консультацій зупинились на темі виборчої реклами. На думку більшості стейкхолдерів, сьогодні політична реклама, з одного боку, викривляє рівний доступ до політики на користь кандидатів та партій із великими фінансовими ресурсами, а з іншого – не сприяє усвідомленому вибору громадян, замінюючи гаслами дискусії щодо політичних програм.
«Ми маємо низьку політичну культуру і великий вплив грошей. Змінити культуру не так просто, це тривалий процес. Із впливом грошей це простіше, треба обмежувати на законодавчому рівні рекламу на телебаченні»
Петро Ландяк, депутат Тернопільської міської ради, "Громадянська позиція"
«Реклама на телебаченні як основний зомботворчий елемент має бути обмежена чи заборонена, квотувати зовнішню рекламу, аби вона була однакова у всіх партій»
Ярослав Камарський, митець
«Із рекламою пряма заборона не спрацює, але можна запровадити такий механізм: якщо одна партія проплатила рекламу на телебаченні, тоді автоматично іншим партіям дати той самий час»
Олександр Башта, депутат Тернопільської обласної ради, ВО "Свобода"
Прозвучала окрема думка, що важливою проблемою української політики є безвідповідальність виборців та популізм. Один з учасників консультацій висловив ідею запровадити обов'язкові квоти у партійних списках для учасників АТО. Також деякі учасники консультацій згадували про запровадження офіційного механізму викупу голосів чи обмеження виборчого віку.
Місцеві вибори
Стосовно місцевих виборів учасники консультацій відзначили, що значною проблемою є викривлення представництва, коли окремі округи не мають свого депутата в раді, натомість інші округи мають одразу кількох представників.
«Щодо виборів 2015 року – у нас є ображені виборці, які голосували, але в них на окрузі нема депутата. Будучи депутатами, ми намагаємось щось на той округ затягнути, допомогти, поставити. Але на округах без депутатів може взагалі нічого не робитись. Треба міняти систему»
депутат Тернопільської міської ради
Однак щодо виборчої системи та інших проблем на місцевих виборах, думки стейкхолдерів Тернопільщини розділилися.

Так, наявність партійного рейтингового списку, внаслідок чого більшість голосів на окрузі не гарантувала кандидату проходження до ради, учасники оцінили по-різному.
«Я переміг на окрузі і не став депутатом, отримав мандат лише тому, що інші кандидати в списку пішли деінде. Цей недолік треба виправити»
Олександр Башта, депутат Тернопільської обласної ради, ВО "Свобода"
«Якщо повернути принцип "хто більше набрав на окрузі, той і виграє", це буде неправильно, бо тоді "Свобода" не буде мати представницва в Києві, а "Самопоміч" – в Сєвєродонецьку. Однак треба виправити ситуацію, коли є округи без депутатів»
Іван Сороколіт, депутат Тернопільської міської ради
Окремі учасники висловились за повністю мажоритарну систему на місцевих виборах, а також за пропорційну систему з відкритими списками як мінімум на рівні обласних та районних рад. Прозвучала думка щодо доцільності обрання міського, сільського та селищного голови шляхом голосування депутатів ради.
Традиційно висловлювались, що зміна виборчої не буде достатньо ефективною, якщо не працюватиме кримінальна відповідальність за правопорушення та залишаться нереформованими правоохоронна та судова системи.
Депутат обласної ради від ВО "Свобода" висловився за спрощення процедури відкликання місцевих депутатів партіями, аж до введення імперативного мандау.

Один з учасників консультацій запропонував запровадити відповідальність за відмову від голосування, однак ця думка не знайшла підтримки в інших стейкхолдерів.
Контроль за використанням публічних фінансів
Учасники консультацій відзначили, що тема контролю публічних фінансів є складною для розуміння, тому не отримує належної уваги громадськості та медіа.

Фахівці зауважили, що попри певні зрушення в контролі за законністю та прозорстю витрат, контроль за ефективністю використання бюджетних коштів майже не здійснюється.
«Мусимо розуміти, про який саме контроль іде мова. Якщо контроль за законністю витрат, то тут є механізми на кшталт "ProZorro", і є безліч відповідальності. А от якщо говорити про ефективність використання коштів, то це велика проблема. Потреб завжди багато, ресурсів завжди мало, і треба вибирати найдоцільніші. Тут важче із відповідальностю, певною мірою це є політична відповідальність. Ми запровадили унікальну практику – публічне звітування про використання коштів, коли кожен розпорядник коштів регулярно виходить до депутатів і показує, що використав і що зробив. Однак треба розширювати мову не лише про контроль, а й про спільне визначення пріоритетів і спільну відповідальнсть, бо визначати пріоритети і перекладати відповідальність – це популізм»
Богдан Малиняк, голова експертно-аналітичної групи "Акцент"
« Я вважаю великою проблемою відчуженість влади і простого громадянина, вони існують в різних світах. Публічне звітування розпорядників коштів ми розглядали як інструмент подолання відчуженості, це мало би цікавити громадянина, платника податків. Ми запропонували політичним силам перед місцевими виборами підписати меморандум. Пройшло два роки, і ми побачили, що ця проблема не є цікава – ні політикам, ні громадським діячам, ні пресі»
аналітик експертно-аналітичної групи "Акцент"
Залучення громадян до ухвалення рішень
Учасники консультацій відзначили, що наразі для громадян доступна ціла низка інструментів залучення до ухвалення рішень. Разом із тим, є численні проблеми з застосуванням цих інструментів на практиці. Зокрема стейкхолдери зупинялися на таких інструментах, як громадські ради, електронні петиції та громадські слухання.
«Електронна петиція – шкідливий інструмент, покликаний гасити активність, бо більшість рішень навіть не розглядається. Як варіант рішення проблеми я пропоную кожну петицію виносити на засідання ради»
Шкула Андрій, депутат Тернопільської міськоїради
Найбільш активні обговорення викликали громадські ради.
«Для танго потрібні двоє – влада і громадянське суспільство. Влада на всіх рівнях є закритою. Громадські ради (я 12 років був головою громадської ради при ДПА) я вважаю штучним органом. Це мають бути експертний орган, аби він давав свою експертну оцінку щодо конкретних рішень і підписувася під нею»
Богдан Малиняк, голова експертно-аналітичної групи "Акцент"
«При попередній каденції Тернопільського голови він хвалився, що в Тернополі створено 7 громадських рад з різних питань. Я був учасником ради з містобудування і стратегічного розвитку. Для нас було очевидно, що оскільки ми плануємо страгегію розвитку, то вона попередньо має виноситись на цю громадську раду, ми три засідання цього добивались, а коли голова зрозумів, що рада дійсно хоче щось робти, то зараз цієї ради вже не існує. Але от при обласній поліції - там є зацікавлення. Усе залежить від того, як керівник це собі бачить»
Іван Моргун, громадський діяч
«Громадські ради - дуже сильний і дієвий механізм, але за певних умов. На етапі добору кандидатів у громадську раду має бути чіткий кастинг – хто може бути учасником, не всі мають бути допущені. Має стояти питання - чи це дійсно людина, компетентна у цій галузі?»
Ірина Чорна, заступниця голови Громадської ради при Тернопільській ОДА
Разом із тим, стейкхолдери відзначили, що окремі інструменти погано імплементовані на місцевому рівні.
«Є безліч інструментів, в Тернополі є положення про громадські слухання тощо. Проблема – як це використовується на практиці. Я бачу проблему – коли ми звертаємось до будь-якого органу влади, ми по складних питаннях отримумо формальні відписки. Немає екзаменатора, який би дав оцінку – це формальна відписка, видана внаслідок непрофесійності чи корупційності»
Богдан Малиняк, голова експертно-аналітичної групи "Акцент"
Втім, проблема пасивності громади та браку громадянської освіти також лишається вагомою.
«Настільки відкритою та інформація щодо влади та її рішень? Напевно, Україна в числі перших, й інструментів багато, але, на жаль, ми не маємо людей, які мали би наміри й бажання постійно і професійно цим займатися. Треба формувати розуміння громадянина, можливо, на кілька років»
Богдан Малиняк, голова експертно-аналітичної групи "Акцент"
«Контролю громадського зараз багато, але нема фідбеку від суспільства, треба визнати, що суспільство це не дуже й цікавлять. Щодо залучення громадян – дуже важливий практичний досвід результативності. Ворог – це зневіра. У нас у Тернополі є проблема з торфяними котельнями, є петиція, але коли люди бачать, що влада не реагує, то зникає віра в людей»
Іван Сороколіт, депутат Тернопільської міської ради
«Потрібна просвіта, але вона має бути такими словами, аби їх розуміли прості люди, потрібні консультації, і їх має бути дуже багато»
Мар'яна Гевко, ГО МЦР "Міст"
Також учасники консультацій відзначили, що залученню громадян до ухвалення рішень сприятиме прозорість діяльності влади, зокрема своєчасна та повна публікація проектів рішень та ухвалених нормативних документів на сайті ради.

З результатами консультацій з медичної реформи можна ознайомитися за посиланням.
Матеріал підготував:
Антон Кушнір
полісі-аналітик ГО «Центр UA»