Що хочуть «ЗміниТИ» громади Рівненщини:

успіх реформ — у конструктивному діалозі
Відверта недовіра та "опозиційність" громад до органів місцевого самоврядування на Рівненщині зумовлює критичне ставлення до втілення децентралізаційних змін в регіоні. Серед мешканців області все ще існує переконання, що люди "при владі" – це безумовні авторитети, суперечити думці яких не можна, а не представники громади, які повинні враховувати та відстоювати інтереси своїх виборців.

На консультації в місті Сарни ми були свідками того, як представники управлінців району ігнорують думки та експертні позиції учасників консультації, зокрема своїх колег-депутатів. Дискусія була переведена в площину неаргументованих звинувачень-лозунгів, а будь-які фахові зауваження наштовхувались на абсолютне несприйняття.
Влада дійсно не чує мешканців району, а громада не бачить дієвих можливостей відстояти свої інтереси
Принципи втілення публічної політики діаметрально протилежні до такого підходу у врядуванні, оскільки базовою умовою ефективного формування політики є вміння почути та врахувати позиції усіх заінтересованих сторін. Рівненщина була 18 регіоном України, в якому побувала команда туру ЗміниТИ, впроваджуючи полісі підходи у втіленні реформ демократизації – рівного доступу до політики, контролю за публічними фінансами та залучення громадян до ухвалення рішень місцевим самоврядуванням та змін у системі охорони здоров'я.
Реформи: чого вимагаємо
Виборча система на парламентських виборах
Учасники консультацій на Рівненщині переконані в необхідності запровадження пропорційної системи з відкритими регіональними списками на виборах до Верховної Ради. Проте вважають, що партійна демократія в Україні залишається стигматизованою комуністичним минулим, яке зумовлює неспроможність створення партій з міцною ідеологічною віссю.
«Демократія – найгірша форма правління, але кращої не придумали. Те саме з партіями. В нашому суспільстві це як образа, коли ти в партії. Але це спосіб організації громадян для відстоювання інтересів»
депутат Рівненської міської ради
Довіра до партій повинна формуватися завдяки чіткій ідеологічній спрямованості партій та виконанням ними партійних програм, - вважає експертна спільнота Рівного.
«В нас партія створюється під лідера та без ідеї. Часто ніхто з членів партії не зацікавлений, щоб програма реалізовувалась. Партії перетворюються на клуби інтересів. Якщо буде нормально працювати партійна система – партії будуть мати програму та ідеологію і її виконувати, будуть виборці та члени партій вимагати реалізовувати цю програму – партій буде менше. В нас коли нова партія нічим не відрізняється від 10 попередніх, нічого не зміниться»
Андрій Токарський, ГО Опора, Рівне
Як один з варіантів виструнчування партійної системи в Україні, на консультації пропонували відновити практику партійного блокування.
«Якби були блоки, партій було б ще менше. Ми рухаємось до системи, коли тих партій, які впливають на політичну систему, буде менше – 3-7, і це нормально. Зрозуміло, що при цьому має бути пропорційна система та відкриті списки»
активіст, Рівне
Важливим елементом розвитку партій, стейкхолдери означили партійну відповідальність за своїх депутатів, що зумовлює як відкликання, так і механізм соціального ліфта всередині організації.
Фінансування партій в свою чергу повинно реалізовуватись через впровадження цільового спрямування податку ПДФО певною людиною на партію, яку ця людина підтримує.
«Передбачити на рівні закону можливість з податків віддавати партіям частину податків з ПДФО – 1%, наприклад. Тоді партії почнуть конкурувати. Якщо ми дамо можливість людям 1% ПДФО віддавати партії, яка йому подобається, в нас не буде мертвих пенсіонерських внесків»
Микола Бляшин, УШПС
Виборча система на місцевих виборах
Місцеві активісти та політики відходять від поширеної думки, що основними завданнями органів місцевого самоврядування є вирішування поточних «господарських» справ громади. Політика на місцевому рівні повинна бути спрямована на стратегічний розвиток громад, переконані учасники консультацій.
«Іноді кажуть, що на місцевому рівні нема політики, є тільки господарка – але вже догосподарювалися. Давайте відходити від совка. Хтось має нести політичну відповідальність за розвиток міста. І вона не має розмиватись між кількома особами з бюджетної сфери, а на місто як на систему ніхто не дивиться. Хтось має відповідати за стратегічні речі, не просто за трубу, а за систему всіх труб»
Володимир Гребякін, Демальянс
Під час дискусії лунали позиції залишити партійну виборчу систему на місцевому рівні, аргументуючи це тим, що рада, сформована з депутатів-мажоритарників в силу різноспрямованості інтересів кожного з депутатів, буде неспроможна ухвалювати якісні стратегічні рішення.
«Коли ми говоримо про політику розвитку міста, має бути структура, яка за це відповідає. Чи може це бути група мажоритарників з різними інтересами хаотичними? Бюджетники в радах залежні в своїх рішення. Це залежить від людини дуже – чи є в неї стержень. Така рада – «збірна солянка» мажоритарників, в якій кожен тягне в своє село, бюджет розвивається і нема розвитку. Якщо заходить політична сила, яка має бачення розвитку громади, буде рух вперед»
активіст, Рівне
Поділяючи цю думку, учасники пропонували впровадити на місцевому рівні партійну виборчу систему з відкритими списками.
«Від виборчої системи залежить, якими будуть ради. Якщо ми не дамо доступу простій людині, нічого не зміниться. На місцевому рівні ключовою є активність людини, а не його спроможність домовлятися з вертикаллю. Нові люди мають завантажити ради. Відкриті списки – варіант»
активіст, Рівне
Втім, експерти пропонували розмежувати виборчі моделі залежно від рівня представницького органу, залишивши мажоритарну систему на виборах до сільських та міських рад.
«Вибір моделі виборчої системи має залежати від того, який представницький орган ми формуємо. Не можна зводити всі міські ради в один кошик. Районні та обласні ради та міські та сільські ради мають різну природу представництва. Виборча система до сільських, міських рад – мажоритарна система. Райони та області – залежно від функцій, які будуть після децентралізації. Обласні точно треба формувати з представників голів ОТГ, наприклад»
Михайло Шелеп, політолог
Контроль за використанням публічних фінансів
Контролювати використання публічних фінансів повинні перш за все громадяни, адже саме з їх податків наповнюються місцеві бюджети, - переконані учасники консультацій. Тому зусилля слід спрямувати на розвиток громадянської освіти, щоб громадяни знали про свої права, відповідальність та можливості здійснення відповідного контролю.
«Через освіту працювати над тим, щоб громадяни контролювали кошти громади. Людям треба пояснити, що вони це мають робити і як»
активіст, Рівне
Дієвим контролем активісти також вважають проведення регулярних незалежних аудитів місцевих органів виконавчої влади та комунальних підприємств, зокрема.
«Мать бути незалежні аудити. На основі висновків контролюючі органи будуть приймати рішення платити за аудит – хороша влада дешево не коштує. Ми це намагаємось відкинути і зекономити. 5 років належного аудиту і притягнення до відповідальності допоможуть створити традицію ефективного використання. Це може оплачувати держава»
активіст, Рівне
Водночас, необхідно, щоб функціонувала система поточного контролю, що повинна бути впроваджена у всіх бюджетних організаціях.
«Проводити аудит в кінці року не дуже ефективно. Поточний контроль через наглядові ради – правильно, і він має бути для всіх установ бюджетних»
активіст, Рівне
Матеріал підготувала:
Марта Семеряк
полісі-аналітик ГО «Центр UA»